Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 липня 2026 року
у справі № 990/59/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо можливості залучення ВККС уповноважених представників, спеціалізованих установ чи інших осіб для організаційного, технічного або методичного забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування її когнітивних здібностей;
- зобов'язати ВККС поновити її участь в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах шляхом проведення повторного тестування когнітивних здібностей у межах зазначеного конкурсу.
Касаційний адміністративний суд рішенням позов задовольнив.
Мотивація апеляційної скарги: ВККС стверджує про відповідність використання тестів інструменту «PSYMETRICS» принципам об`єктивності, валідності та рівності умов для всіх кандидатів. Позивачка, як і інші кандидати була ознайомлена з особливостями проведення тестування когнітивних здібностей та методикою оцінювання його результатів до проведення тестування. Відтак Комісія вважає, що стверджуючи про протиправність проведеного за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS» тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 фактично виражає незгоду з отриманим результатом тестування.
Правова позиція Верховного Суду: ВККС є уповноваженим суб'єктом з питань проведення конкурсу на зайняття вакантних посад судді апеляційного суду та прийняття рішення за його результатами, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якого поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України.
Ніким не заперечується, що повноваження Комісії стосовно проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного у межах оголошеного Конкурсу є дискреційними та виключною компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою.
Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.
Здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.
Отже, відповідно до Рекомендацій № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи, Комісія скористалася своїми дискреційними повноваженнями та рішенням від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 (із змінами внесеними рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24), серед іншого, залучили розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Тобто Комісія, у межах своїх дискреційних повноважень, обрала спосіб реалізації процедури кваліфікаційного оцінювання, який вважала найкращим за існуючих обставин - а саме за умов відсутності власного програмного забезпечення, незавершеності закупівельних процедур та необхідності забезпечення безперервності конкурсу на посади суддів апеляційних судів.
Відтак Комісія дотрималась існуючих правових норм, оскільки Положення № 185/зп-24 (пункт 2.4 розділу 2) також прямо встановлює можливість ВККС залучити до виконання заходів відповідних фахівців, а для забезпечення проведення самого іспиту можуть бути залучені інші особи як уповноважені представники.
Залучення спеціалізованого суб`єкта, який володіє необхідними технічними рішеннями та апробованими методиками оцінювання когнітивних здібностей, за умов відсутності у ВККС власного програмного забезпечення та сформованої бібліотеки тестових завдань, було об'єктивно необхідним та відповідало меті забезпечення безперервності конкурсних процедур.
Висновки: Закон № 1402-VIII не містить заборони на залучення ВККС уповноважених представників, спеціалізованих установ чи інших осіб для організаційного, технічного або методичного забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту, а таке залучення не є підставою для скасування рішення ВККС, оскільки саме Комісія залишалась суб`єктом владних повноважень, який визначав порядок проведення тестування, затверджував відповідні рішення, контролював процедуру проведення іспиту та приймав остаточні рішення за його результатами.
Залучення уповноваженого представника для технічного та організаційного забезпечення тестування не є переданням владних управлінських функцій чи дискреційних повноважень ВККС. Розроблення програмного продукту, адміністрування тестування та технічний супровід процедури не підміняють компетенцію Комісії як конституційного органу суддівського врядування та не свідчать про відмову ВККС від здійснення власних повноважень.
Ключові слова: суддівська кар’єра, конкурсні процедури, порядок кваліфікаційного оцінювання, технічне забезпечення іспиту, дискреція ВККС, спори з ВККС
