Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 червня 2020 року
у справі № 686/4267/15-к[1]
Кримінальна юрисдикція
Щодо моменту забезпечення обов’язкової участі захисника у провадженні щодо особливо тяжких злочинів
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком міськрайонного суду ОСОБА_9 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115 КК на строк 15 років, за ч. 1 ст. 185 КК на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 194 КК на строк 8 років, за ч. 1 ст. 263 КК на строк 5 років.
На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Справа переглядалась судами неодноразово.
За результатом нового розгляду апеляційний суд ухвалою вирок міськрайонного суду залишив без змін, виключивши з мотивувальної частини вироку посилання суду на протокол огляду та прослуховування аудіозапису від 16 грудня 2014 року НСРД під час перебування ОСОБА_9 в ізоляторі тимчасового тримання як на доказ винуватості обвинуваченого.
ОЦІНКА СУДУ
Безпідставними є твердження про порушення права на захист ОСОБА_9 внаслідок проведення огляду помешкання без участі захисника, оскільки клопотань про надання або залучення захисника до початку проведення вказаної слідчої (розшукової) дії або до її закінчення ОСОБА_9 не заявляв, не був затриманим чи підозрюваним. Права на захист, передбачені ст. 42 КПК, виникли з моменту затримання засудженого. До затримання засудженого не було допитано, участі в інших слідчих діях, крім огляду місця події, де були виявлені ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, він не брав.
ВИСНОВКИ: обов'язкова участь захисника забезпечується на виконання вимог ст. 52 КПК з моменту набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на професійну правничу допомогу, процесуальний статус особи, гарантії сторони захисту, обов’язкова участь адвоката, злочини проти громадської безпеки