Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 червня 2020 року
у справі № 686/4267/15-к[2]
Кримінальна юрисдикція
Щодо неможливості надання судом самому собі тимчасового доступу для вилучення зразків
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком міськрайонного суду ОСОБА_9 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115 КК на строк 15 років, за ч. 1 ст. 185 КК на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 194 КК на строк 8 років, за ч. 1 ст. 263 КК на строк 5 років.
На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Справа переглядалась судами неодноразово.
За результатом нового розгляду апеляційний суд ухвалою вирок міськрайонного суду залишив без змін, виключивши з мотивувальної частини вироку посилання суду на протокол огляду та прослуховування аудіозапису від 16 грудня 2014 року НСРД під час перебування ОСОБА_9 в ізоляторі тимчасового тримання як на доказ винуватості обвинуваченого.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтями 159 166 КПК судом здійснюється контроль за тимчасовим доступом до речей (їх вилученням) сторонами кримінального провадження. У разі призначення судом експертизи під час судового розгляду, судовий контроль забезпечує суд, який здійснює провадження та приймає відповідне рішення. Призначення експертизи в судовому розгляді не є слідчою (розшуковою) дією, а тим більше не є такою дією проведення експертного дослідження за рішенням суду.
В цьому провадженні сторона захисту не заперечує, що зразки крові, отримані за встановленим у КПК порядком.
Суд уповноважив керівника Хмельницького НДЕКЦ МВС України передати зазначені зразки на адресу Вінницького НДЕКЦ МВС України для здійснення дослідження.
Про порушення порядку зберігання, пакування або про цілісність, автентичність та придатність для дослідження зразків крові в касаційній скарзі не йдеться. В судовому засіданні суд надав можливість висловитися сторонам з приводу заявленого клопотання та поставити експерту питання для вирішення під час дослідження. У цьому кримінальному провадженні рішення суду про передачу зразків з експертної установи, де вони зберігалися, до іншої такої установи для проведення дослідження, не містить ознак істотного порушення вимог кримінального процесуального закону чи права засудженого на захист. Судово-біологічна експертиза призначена судом з урахуванням приписів статей 332, 242 КПК, а висновок експерта відповідає вимогам статей 101, 102 цього Кодексу.
ВИСНОВКИ: рішення про вилучення зразків судом у порядку тимчасового доступу самому собі як форма судового контролю судом за власними процесуальними рішеннями не передбачена в КПК.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: судове доказування, експертне дослідження, процесуальний порядок отримання матеріалів, заходи забезпечення кримінального провадження