Правова позиція
Верховного Суду України
згідно з Постановою
від 02 липня 2014 року
у справі № 6-79цс14
Цивільна юрисдикція
Щодо валюти, у якій має здійснюватися погашення грошового зобов’язання
Фабула справи: ОСОБА_9 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за договорами позики.
Рішенням районного суду в задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 250 455 доларів США основного боргу, проценти за користування позикою в розмірі облікової ставки НБУ в розмірі 55 889, 20 доларів США, 3% річних від простроченої суми за період з 17 грудня 2009 року до 6 грудня 2012 року в сумі 22 355, 68 доларів США, плату за користування позикою відповідно до договору в сумі 1 млн грн. У решті позову відмовлено.
Мотивація заяви про перегляд: ОСОБА_10 зазначає про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 527, 533, 1046, 1047 ЦК України.
Правова позиція Верховного Суду України: іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.192 ЦК України).
Такими випадками є ст. 193, частина ч.4 ст. 654 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93, Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом із тим ч.2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.
Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).
Висновки: незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.
Відтак, у національній валюті України підлягають стягненню і інші складові грошового зобов'язання, передбачені, зокрема, у ст.1048 ЦК України, та при застосуванні ст.625 ЦК України.
Ключові слова: зворотна розписка, зміст розписки, момент укладення договору позики, плата за користування чужими грошима, розмір процентів
