Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 вересня 2026 року
у справі № 990/341/25[3]
Адміністративна юрисдикція
Щодо самостійності оцінювання кандидата в різних процедурах кваліфікаційного оцінювання
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), в якому просив:
- визнати протиправними дії ВККС щодо дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 у складі Першої палати ВККС;
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії;
- зобов'язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах з етапу дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду.
Касаційний адміністративний суд рішенням позов ОСОБА_1 задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
ВККС відповідно до свого статусу, повноважень, встановленого законом порядку, мети і завдань, які перед нею стоять, вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення рекомендації про призначення на посаду судді.
Завдання ВККС у межах процедури конкурсного призначення на посаду судді апеляційного суду полягає в тому, щоб сформувати професійний суддівський корпус, який, здійснюючи правосуддя іменем України, має також утверджувати довіру до судової влади. Іншими словами, посада судді передбачає не тільки високий професійний рівень особи, яка займає цю посаду чи претендує на її зайняття, але також відповідні особистісні якості, які необхідні для виконання професійних обов'язків на цій посаді, адже здійснення правосуддя, як і його сприйняття (розуміння таким) у соціумі, вимагає передовсім від «носія» (представника) судової влади (як і від / тих, хто претендує / ним / ними стати) дотримуватися гідної поведінки не лише в межах професійної роботи, але й повсякчас, що має сприяти утвердженню в суспільстві та державі авторитету судової влади та верховенства права.
ВККС є спеціально уповноваженим органом, якому законодавець надав дискреційні повноваження з оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) на відповідність критеріям кваліфікаційного оцінювання.
ВИСНОВКИ: процедура підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді має самостійний предмет оцінки та завершується ухваленням окремого рішення. Сама ж по собі обставина того, що Комісія не мала обґрунтованого сумніву щодо певних критеріїв кваліфікаційного оцінювання щодо кандидата в одній процедурі не є свідченням того, що Комісія позбавлена можливості дійти іншого висновку в іншій процедурі стосовно цього ж кандидата (з урахуванням відповідних обставин справи, пояснень кандидата та мети конкретної процедури). Комісія зобов'язана у кожній процедурі надати окрему правову оцінку відповідним обставинам, що мають значення для успішного її проходження суддею або кандидатом на посаду судді. За протилежного підходу кожна наступна процедура набувала б лише формального характеру.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: суддівська кар’єра, повноваження ВККС, процедура добору суддів, спори з ВККС
