Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 травня 2019 року
у справі № 330/2181/16-а(2-а/330/36/2016)
Адміністративна юрисдикція
Щодо дострокового призначення пенсії матері інваліда з дитинства
Фабула справи: ОСОБА_3 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ, Управління ПФУ) про визнання незаконною відмови в призначенні їй пенсії за віком як матері інваліда з дитинства згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) та зобов`язання Управління ПФУ призначити їй пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, починаючи з 08 листопада 2016 року та визнати незаконною вимогу про надання документів, які мали б підтвердити визнання її дитини інвалідом з дитинства до досягнення ним шестирічного віку.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Визнав незаконною відмову Управління в призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком як матері інваліда з дитинства згідно зі ст. 17 Закону № 1788-XII та зобов`язав відповідача призначити ОСОБА_3 таку пенсію з 08 листопада 2016 року. В іншій частині позову відмовив.
Апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу УПФУ, скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_3 зазначила, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповністю дослідив та з'ясував усі обставини справи. За позицією скаржниці, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) не передбачено необхідності при зверненні за призначенням пільгової пенсії як матері інваліда з дитинства подання висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Правова позиція Верховного Суду: право на дострокову пенсію за віком мають матері, які виховали інвалідів з дитинства до шестирічного віку. За змістом ст. 17 Закону № 1788-XII однією з обов`язкових умов для призначення дострокової пенсії за віком є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства.
Таким чином, встановлення органами Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) інвалідності після досягнення такою дитиною шестирічного віку в певній мірі ставить під сумнів факт виховання матір'ю до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань.
Велика Палата Верховного Суду наголошує й на тому, що визначення терміну «інвалід з дитинства» не міститься ані в Законі України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ані в Законі України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». При цьому за змісту абз. 2 п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1317 (далі - Положення № 1317), інвалідність з дитинства розглядається як причина інвалідності. Згідно з п. 14 цього Положення причинний зв’язок інвалідності з хворобами, перенесеними у дитинстві, встановлюється за наявності документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про початок захворювання або травму, перенесену до вісімнадцятирічного віку.
Зі змісту абз. 4 п. 3 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV вбачається, що пільга, пов’язана зі зменшенням жінкам пільгового віку та страхового стажу, встановлювалася лише тим матерям інвалідів з дитинства та дітей інвалідів до 16 років, які виховували їх за підтвердженого стану інвалідності на момент досягнення дитиною 6 років.
Згідно з п. 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління ПФУ № 22-1 визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі, якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії, що така дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцяти років (висновок про час настання інвалідності).
Тобто такий висновок дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону № 1058-IV.
Висновки: визначальною умовою для призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства є виховання до шестирічного віку саме дитини - інваліда з дитинства, а не дитини без такого роду медичних показань. Тобто при вирішенні питання про наявність права на призначення такого виду пенсії враховується не тлумачення поняття «інваліда з дитинства», а момент настання медичних показань для встановлення інвалідності.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2014 року у справі № 21-133а14.
Ключові слова: механізм призначення дострокової пенсії, державне соціальне страхування, зарахування до стажу часу догляду за дітьми
