Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 січня 2019 року
у справі № 465/3694/14-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо ухилення від виконання батьківських обов’язків як підстави для позбавлення особи батьківських прав
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вважає, що позивач не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, винної поведінки відповідача у свідомому нехтуванні своїми обов'язками, що безумовно свідчило про злісне ухилення від виховання та утримання дитини. Навпаки, позивач сама перешкоджає відповідачу у побаченнях з дочкою.
Правова позиція Верховного Суду: згідно ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, всіх фактичних обставин для правильного вирішення справи, суд не встановив і не визначився, у чому саме полягає свідоме та умисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, чи є рішення суду таким, що ухвалене в інтересах дитини.
Посилання суду на існування заборгованості по аліментах та невідвідування відповідачем навчального закладу дитини протягом одного навчального року у повній мірі не може свідчити про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків.
Висновки: ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Ключові слова: орган опіки і піклування, наслідки несплати аліментів, утримання дитини, належне виконання батьківських обов’язків, підстави розлучення дитини з батьками, найкращі інтереси дитини
