Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 01 жовтня 2019 року
у справі № 826/9967/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо скасування декларації про готовність об’єкта містобудування
до експлуатації
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі – Департамент ДАБК), третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Місце мрій 1Б», у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту ДАБК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності»;
- зобов`язати Департамент ДАБК вчинити дії щодо внесення до реєстру дозвільних документів відомості про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 з розділенням на вісім окремих квартир по АДРЕСА_8» та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 з розділенням на вісім окремих квартир по АДРЕСА_9».
Позивач зазначав, що після реєстрації декларації про готовність вказаного об’єкта до експлуатації, на її підставі ним було зареєстровано право власності на вісім квартир. Після чого Департамент ДАБК провів позапланову перевірку та видав оспорюваний наказ, обґрунтовуючи його порушенням законодавства при підготовці документації.
Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін судом апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій без достатньої мотивації, спираючись виключно на висновки перевірки, проведеної відповідачем, дійшли до хибних висновків про необхідність отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у встановленому порядку; не надали належної правової оцінки тому, що єдиною підставою для скасування декларацій є встановлення недостовірності даних, які свідчать про самочинність збудованого об`єкту, у всіх інших випадках, такі дані можуть бути скореговані шляхом внесення відповідних змін до декларації.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038-VI), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
Згідно ч. 5 ст. 39 Закону №3038-VI, датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Ч.9 ст. 39 Закону №3038-VI, передбачено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За правилами ст. 26 Закону №3038-VI завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.
З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення ОСОБА_1 дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.
З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації ОСОБА_1 права власності на вісім квартир по АДРЕСА_3 що були утворені у результаті проведеної реконструкції, декларація про готовність об`єкта до експлуатації новоствореного об`єкта містобудування, також вичерпала свою дію.
Внаслідок реєстрації права власності на об’єкт містобудування, на підставі зареєстрованої декларації про готовність об’єкта до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом її виконання, тому не може бути скасована чи змінена.
Висновки: ненормативні правові акти суб`єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб`єктом після їх виконання.
Оскаржуваний наказ Департаменту ДАБК суперечить принципу правової визначеності, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про самостійне скасування власного рішення може відповідати ознакам «свавільного» рішення, яке ставить особу (суб`єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності.
Ключові слова: нерухомість, акти одноразового застосування, суб’єкт владних повноважень
