Справа № 165/2454/21
Номер провадження 1-кп/167/120/21
У Х В А Л А
18 жовтня 2021 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення прокурору обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020140000001335 від 10 листопада 2020 року відносно ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі -КК України)
в с т а н о в и в :
17 вересня 2021 року згідно ухвали Волинського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року на розгляд Рожищенського районного суду Волинської області надійшли матеріали кримінального провадження № 62020140000001335 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 20 вересня 2021 року призначено підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту в даному кримінальному провадженні.
Потерпілі в підготовче судове засідання не з`явилися, 11 жовтня 2021 року на електронну пошту суду від потерпілих надійшла заява в якій просять підготовче судове засідання проводити у їх відсутності, не заперечують щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заявив про необхідність повернення прокурору обвинувального акта через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Захисник ОСОБА_4 в обгрунтованя заяви зазначив, що в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті нечітко та некоректно викладено фактичні обставини кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, що порушує право на захист обвинуваченого. У зв`язку з цим просив повернути обвинувальний акт.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав таку заяву захисника, зазначив, що розуміє виклад фактичних обставин та не розуміє формулювання обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти заяви сторони захисту про повернення обвинувального акта. Покликався, що стороною захисту на досудовому розслідуванні не було заявлено будь-яких зауважень чи нерозумінь фактичних обставин, тому просив відмовити в задоволенні цієї заяви.
Суд, заслухавши пояснення обвинуваченого та його захисника, прокурора, дослідивши зміст обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме, наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
За змістом ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Процесуальний порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у ст. 291 КПК України.
Зокрема, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого; 3) анкетні відомості кожного потерпілого; 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 71) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється (частини 2-4 ст. 291 КПК України).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження:
- обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні підписано слідчим і затверджено прокурором;
- до обвинувального акта додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом та дотичні до цього кримінального провадження додатки;
- обвинувальний акт містить усі відомості, які передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, релевантні до цього кримінального провадження.
Доводи сторони захисту, зокрема захисника ОСОБА_4 зводяться до того, що підставами для повернення обвинувального акта прокурору є: невідповідність обвинувального акту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, некоректність та нечіткість викладених у ньому фактичних обставини кримінального провадження та формулювання обвинувачення. При цьому, обвинувачений суду пояснив, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення розуміє.
Положенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт повинен містити: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) формулювання обвинувачення.
З аналізованого обвинувального акта вбачається, що вимоги, передбачені вказаною нормою дотримані. Так, обвинувальний акт містить, зокрема й, виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення.
Водночас, суд звертає увагу, що обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом дослідження під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Також суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.
У цьому контексті суд наголошує, що в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати ті обставини, які були чи не були, відповідно, нею встановлені. Суд виходить з того, що формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.
Крім того, судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується виключно питання щодо можливості або неможливості призначення судового розгляду на підставі цього акта. Кримінальний процесуальний кодекс України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором формулювання обвинувачення, зобов`язувати його змінювати це формулювання, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до дискреційних повноважень прокурора.
Отже, при розгляді заяви судом не встановлено таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. Водночас розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.
З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до ст. 291 КПК України, та підставу для повернення обвинувального акта прокурору, яка зазначена в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд доходить висновку, що вказані стороною захисту обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 314-316, 372 КПК, суд
п ос та но ви в :
Відмовити в задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про повернення прокурору обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62020140000001335 від 10 листопада 2020 року, щодо ОСОБА_5 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
