Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" грудня 2021 р. Справа№ 910/12184/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 (повний текст складено 05.10.2021) за заявою Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 910/12184/20 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Приватного акціонерного товариства "Укрпластик"
про стягнення 1 000 000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи та короткий зміст судових рішень
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" збитків у розмірі 1 000 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 залишено без розгляду позов, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
В подальшому, до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява від 13.09.2021, в якій останній просив місцевий господарський суд відшкодувати йому судові витрати, пов`язані з розглядом вищенаведеної справи, зокрема: 408 572,97 грн витрат на професійну правничу допомогу та 50 000,00 грн витрат на проведення експертного дослідження.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 заяву Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 12 000,00 грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта та 48 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/12184/20 та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про відшкодування судових витрат від 13.09.2021 у справі №910/12184/20.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, зокрема:
- порушено вимоги ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, а саме, стягнувши витрати за відсутності підстав для визнання необґрунтованими дій позивача;
- стягнуто витрати, розмір яких не співмірний із складністю справи, ціною позову, а також розмір яких не підтверджено належними та допустимими доказами;
- прийнято оскаржувану ухвалу, яка не передбачена Господарським процесуальним кодексом України.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на наступні підстави.
По - перше, судом першої інстанції було дотримано вимоги ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу при вирішення питання про стягнення судових витрат з позивача.
По - друге, позивач був ознайомлений зі змісту договору про надання правової (правничої) допомоги №1/07-09-2020 від 07.08.2021 та договором на виконання робіт №10/12/9 від 07.08.2020, у відповідності до вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
По - третє, місцевим господарським судом вмотивовано та обґрунтовано визначено розмір судових витрат , що підлягають стягненню з позивача.
По - четверте, постановлення судом першої інстанції рішення в вигляді ухвали не впливає на його законність і обґрунтованість.
Узагальнений виклад позиції третьої особи
Третя особа не скористалась правом подати відзив на апеляційну скаргу, хоча була належним чином повідомлена про розгляд апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/12184/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12184/20. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/12184/20.
До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/12184/20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/12184/20 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині. Зобов`язано Державне підприємство "Інформаційні судові системи", надіслати на адресу Північного апеляційного господарського суду докази підтвердження зарахування сплати судового збору відповідно до квитанції про сплату № 41744 від 13.10.2021 у розмірі 2270,00 грн.
24.11.2021 від Державного підприємства "Інформаційні судові системи", електронною поштою, до суду апеляційної інстанції надійшло підтвердження щодо зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за відповідним платежем.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/12184/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.12.2021.
В судове засідання, яке відбулося 15.12.2021 з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини відсутності суду апеляційної інстанції не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021.
Враховуючи, що явка представника третьої особи у судове засідання не була визнана судом апеляційної інстанції обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, судова колегія визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, судова колегія не погоджується з даними висновками місцевого господарського суду та зазначає з приводу викладених в апеляційній скарзі доводів наступне.
Як було вищезазначено, після ухвалення судом першої інстанції ухвали про позову без розгляду, відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про відшкодування понесених ним судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертного дослідження, у зв`язку з розглядом цієї справи.
Згідно з ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із проведенням експертизи.
За вимогами ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Виходячи з аналізу наведених норм, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове судове рішення ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв`язав окремі процесуальні питання.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 244 Господарського процесуального кодексу України. Воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що за результатами розгляду даної заяви, місцевим господарським судом мало бути постановлено саме додаткове судове рішення, а не ухвала.
Натомість, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, розглянувши подану відповідачем заяву щодо відшкодування судових витрат, дійшов помилкового висновку про її часткове задоволення, та прийняв не додаткове рішення, а ухвалу, якою було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" 12 000,00 грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта та 48 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, місцевий господарський суд фактично розглянув заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та постановив ухвалу з порушенням норм процесуального законодавства, а саме статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якою чітко визначено правове регулювання механізму реалізації повноважень суду щодо розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат пов`язаних з розглядом справи.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З цих підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню як така, що прийнята усупереч нормам процесуального права.
Щодо решти доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц в якій наведено висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Надавши оцінку заяві відповідача про відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертного дослідження, суд першої інстанції, врахувавши встановлені обставин та складність справи, кількості судових засідань, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, умов договору, тривалості підготовчих та судових засідань, беручи до уваги заперечення позивача проти розміру витрат на правову допомогу та її обсягу, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, частково задовольнив заявлену суму витрат відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 48 000,00 грн, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3.1. договору гонорар за надання послуг, зазначених в пункті 2 цього договору, становить 15 000,00 доларів США. Такі послуги передбачають представництво інтересів відповідача в Господарському суді міста Києва по справі № 910/12184/20, а також в суді апеляційної інстанції з питань оскарження процесуальних ухвал суду першої інстанції.
Відтак суд першої інстанції дійшов висновку про те, що акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 10.09.2021 № 660 та додаток № 1 до нього не підтверджують надання всього обсягу правничої допомоги, передбаченої договором, сума гонорару за яким складає 15 000,00 доларів США, оскільки процесуальні ухвали в даній справі не були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Крім цього, у додатку № 1 до перелічено ряд послуг, які фактично складають одну послугу. Так, підготовка відзиву на позовну заяву неможлива без аналізу позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, підготовки стратегії захисту інтересів відповідача в цій справі, підготовка заперечень на відповідь на відзив неможлива без здійснення аналізу відповіді на відзив, підготовка заперечень проти долучення до матеріалів справи висновку експерта, підготовленого за заявою ОСОБА_1 , неможлива без аналізу такого висновку.
Суд першої інстанції також дійшов висновку про безпідставність вимог про відшкодування за рахунок позивача вартості наданих Фірмою послуг, пов`язаних з поданням клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку з неналежністю спору до юрисдикції господарських судів, оскільки в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено ухвалою суду від 28.01.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у зв`язку з його необґрунтованістю.
При цьому, надані відповідачем матеріали не містять детального опису вартості конкретних послуг, надання яких передбачено умовами договору.
Крім витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем також було заявлено до стягнення з позивача 50 000,00 грн витрат на підготовку експертного висновку.
Частиною 4 статті 127 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач повідомив про замовлення проведення експертного дослідження вартістю 50 000,00 грн для подання до матеріалів даної справи.
Висновок експерта від 25.09.2020 № 1/9-2020 за результатами проведеного дослідження подано відповідачем до матеріалів справи 05.10.2020. Наданими до матеріалів справи доказами: договором на виконання робіт від 7 вересня 2020 року № 10/12/19, актом прийому-передачі наданих послуг від 29 вересня 2020 року № 05/09/20, меморіальними ордерами від 9 вересня № 00000005 та від 29 вересня 2020 року № 00000004, - належним чином підтверджується понесення відповідачем витрат на підготовку зазначеного вище висновку експерта в розмірі 50 000,00 грн.
Водночас зі змісту вказаного висновку, складеного судовим експертом Маркусом Я.І., вбачається, що на вирішення експерта відповідачем було поставлено такі питання: 1. Яку корисність, переваги (недоліки) мають 11 земельних ділянок, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада, перелік яких додається? 2. Чи відповідають існуючій нормативно-правовій базі в сфері оцінки підходи, методи та процедури, застосовані в звіті № 386-2 станом на 29.11.2019? Чому дорівнює ринкова вартість 11 земельних ділянок, розташованих за вказаною адресою, на 02.12.2019? Чи є достовірним результат ринкової вартості 11 земельних ділянок, що отриманий в рамках звіту № 386-2?.
Проте, для розгляду даної справи і вирішення спору між сторонами (виходячи з предмету та підстав поданого позову) необхідним було встановлення ринкової вартості 5 земельних ділянок станом на 02.12.2019, що підтверджується, зокрема, висновками суду першої інстанції, викладеними в ухвалі від 28.01.2021 про призначення судової експертизи даній справі.
Решта поставлених відповідачем судовому експерту Маркусу Я.І. питань, відповіді на які містяться в поданому висновку від 25.09.2020 № 1/9-2020, не були необхідними для вирішення спору та поставлені виключно за ініціативою відповідача.
Отже, понесені відповідачем під час розгляду даної справи витрати на підготовку експертного висновку слід розподілити пропорційно кількості питань та обсягу проведеного дослідження, необхідного для розгляду справи № 910/12184/20.
У зв`язку з викладеним, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог відповідача про стягнення з відповідача витрат на підготовку експертного висновку в розмірі 12 000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертного дослідження.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги щодо прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, яка не передбачена Господарським процесуальним кодексом України, що в свою чергу свідчать про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, які є самі по собі є обов`язковою підставою для скасування ухвали та постановлення додаткового рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Висновки за результатами апеляційної скарги
З урахуванням встановлених по справі обставин щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 та постановлення по справі додаткового рішення.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі № 910/12184/20 скасувати.
Постановити додаткове рішення.
Заяву акціонерного товариства "ПроКредит Банк" від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 107-А; ідентифікаційний код 21677333) 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. судових витрат зі сплати вартості висновку експерта та 48 000 (сорок вісім тисяч) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.
В решті - відмовити.
Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 910/12184/20 повернути до Господарського міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 17.01.2022 після виходу суддів Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. із відпусток та після виходу судді Разіної Т.І. з лікарняного.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна
