ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" серпня 2022 р., м. Київ Справа№ 910/12184/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Гаврилова О.Ю.,
від відповідача: Перцова О.І.,
від третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 30.09.2021 (повний текст складено 05.10.2021)
у справі №910/12184/20 (суддя Павленко Є.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Укрпластик»
про стягнення 1 000 000,00 грн
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариств «ПроКредит Банк» (далі по тексту - відповідач) про стягнення 1 000 000,00 грн збитків та 15 000,00 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суд міста Києва від 08.10.2020 у справі №910/12184/20 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Укрпластик» (дала по тексту - третя особа).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/12184/20 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» про стягнення 1 000 000,00 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).
14.09.2021 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відшкодування судових витрат, за явою просив суд першої інстанції стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 408 572,97 грн та витрати, пов`язані із проведенням експертного дослідження у розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 заяву Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 12 000,00 грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта та 48 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 (далі по тексту - апелянт) звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про відшкодування судових витрат від 13.09.2021 у справі №910/12184/20.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції вимог ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки неявка позивача в судове засідання 30.09.2021 не перешкоджала розгляду справи по суті, отже висновки суду першої інстанції про необґрунтованість дій позивача є безпідставними.
Також апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 80 ГПК України, оскільки, розглядаючи заяву відповідача про відшкодування судових витрат, суд необґрунтовано врахував Договір про надання правової допомоги (правничої) допомоги №1/07-09-2020 від 07.09.2020 та Договір на виконання робіт №10/10/19 від 07.09.2020, так як вони не були надіслані відповідачем позивачу в порушення ч. 9 ст. 80 ГПК України.
Апелянт зазначає, що спір виник внаслідок неправомірних дій саме відповідача, відповідач не довів суду необхідність та неминучість витрат на правову допомогу та не підтвердив належними та допустимими доказами їх розмір. Крім того, відсутні підстави для стягнення витрат на проведення експертного дослідження, оскільки висновок експертного дослідження не є висновком експерта у розумінні ГПК України та не підлягають відшкодуванню відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України.
Також апелянт вказує на порушення судом першої інстанції приписів ст. 244 ГПК України, оскільки, за твердженням позивача, суд за результатами розгляду заяви відповідача про відшкодування судових витрат, мав ухвалити додаткове рішення, а не ухвалу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі №910/12184/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 скасовано. Постановлено додаткове рішення. Заяву Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» 12 000,00 грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта та 48 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.06.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 у справі №910/12184/20 скасовано, справу №910/12184/20 в частині розгляду заяви про відшкодування судових витрат передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої (судді-доповідача) Владимиренко С.В., суддів Євсікова О.О., Корсака В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 справу №910/12184/20 прийнято до розгляду колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої (судді-доповідача) Владимиренко С.В., суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. Призначено справу до розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/21 в судовому засіданні, яке відбудеться 09.08.2022 о 13 год. 00 хв. в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1 зал судового засідання №6. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 08.08.2022.
У судовому засіданні 09.08.2022 представник позивача підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про відшкодування судових витрат від 13.09.2021 у справі №910/12184/20.
У судовому засіданні 09.08.2022 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 залишити без змін.
Третя особа своїх представників в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена судом шляхом надсилання ухвали від 26.07.2022 на електронну адресу - [email protected].
Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Доказів зміни електронної пошти третьою особою суду не надано.
Таким чином, суд апеляційної інстанції повідомив третю особу про час та місце розгляду справи належним чином. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 за заявою відповідача про відшкодування судових витрат, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За приписами ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/12184/20 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Укрпластик» про стягнення 1 000 000,00 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку із неявкою повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене судове засідання, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за її відсутності та неповідомлення останньою причин такої неявки, що перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України.
Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України, яка є спеціальною. За приписами вказаної норми відповідач повинен обґрунтувати наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.
При цьому стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Слід зазначити, що ГПК не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі №924/804/20
Направляючи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду справу №910/12184/20 в частині розгляду заяви про відшкодування судових витрат, суд касаційної інстанції вказав, що під час нового розгляду справи у наведеній частині суду апеляційної інстанції слід всебічно, повно та об`єктивно дослідити факт направлення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачеві, надати оцінку діям позивача на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні положень частини п`ятої-шостої статті 130 ГПК України та розглянути заяву про стягнення таких витрат відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Обгрунтовуючи заяву про компенсацію судових витрат відповідач посилається на те, що ним було дотримано усі умови, необхідні для відшкодування судових витрат, у відзиві на позов вказано попередній (орієнтований) розрахунок розміру судових витрат. Позов залишено без розгляду у зв`язку із необґрунтованою неявкою позивача, вказані необґрунтовані дії позивача призвели до понесення відповідачем істотних матеріальних витрат, що обумовлено залученням зовнішніх юридичних радників для надання правової допомоги та здійснення інших процесуальних дій на захист інтересів Банку.
07.09.2020 між Банком (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «ЕКВО» (далі - Фірма) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №1/07-09-2020. (т.2, а.с. 262-266).
За умовами п.п. 2.1, 2.2 Договору Фірма взяла на себе зобов`язання надати Клієнту послуги щодо представництва його інтересів у Господарському суді міста Києва по справі № 910/12184/20 про відшкодування збитків (упущеної вигоди), а також в суді апеляційної інстанції з питань оскарження процесуальних ухвал суду першої інстанції, а клієнт - оплатити гонорар та відшкодувати Фірмі витрати.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору №1/07-09-2020 гонорар за надання послуг, зазначених в пункті 2 цього Договору, становить 15 000,00 доларів США (еквівалент у гривнях, без ПДВ). Впродовж 7 днів з дня укладення даного договору клієнт сплачує Фірмі аванс у розмірі 7 500,00 доларів США (еквівалент у гривнях, без ПДВ).
Пунктом 5.2 Договору №1/07-09-2020 Клієнт зобов`язався повністю та вчасно оплачувати рахунки Фірми, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 15 днів після їх отримання клієнтом, якщо сторони не домовились про інше.
На виконання умов Договору про надання правової (правничої) допомоги №1/07-09-2020 від 07.09.2020 Фірмою було надано Банку професійну допомогу, яка включала в себе, зокрема: ознайомлення із матеріалами справи №910/12184/20, аналіз позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів; підготовка стратегії захисту інтересів АТ «ПроКредит Банк» у справі №910/12184/20; аналіз судової практики щодо належності спору про відшкодування збитків за позовом фізичної особи до юрисдикції господарських судів; щодо належного способу захисту у разі порушення порядку проведення оцінки земельних ділянок під час позасудового стягнення предмету іпотеки; підготовка відзиву на позовну заяву; підготовка клопотання про залучення ПрАТ «Украпластик» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову; підготовка клопотання про закриття провадження у справі №910/12184/20 у зв`язку з неналежністю даного спору до юрисдикції господарських судів; підготовка клопотання про відкладення судового засідання; аналіз висновку експерта за результатами оціночно-земельної експертизи; підготовка додаткових пояснень до клопотання про закриття провадження у справі №910/12184/20; аналіз додаткових пояснень ОСОБА_1 та висновку експерта, підготовленого за заявою ОСОБА_1 ; підготовка заперечення про відмову у долученні висновку експертів, підготовленого за заявою ОСОБА_1 ; аналіз відповіді на відзив у справі №910/12184/20; підготовка до судових засідань та представництво інтересів в суді, зокрема у судових засіданнях, що відбулися 24.09.2020, 29.10.2020, 26.11.2020, 28.01.2021, 16.08.2021, 09.09.2021.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано суду копії: акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №660 від 10.09.2021 на суму 490 287,56 грн, Додатку №1 до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №660 від 10.09.2021, в якому наведений перелік робіт/послуг; меморіального ордеру №000000000 від 21.09.2020 на суму 249 749,96 грн; меморіального ордеру №25914 від 13.09.2021 на суму 240 537,60 грн; (т. 5, а.с. 104-107).
Як зазначає відповідач, враховуючи те, що позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач ставить під сумнів достовірність результатів оцінки земельних ділянок, здійснених ТОВ «ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ» та ТОВ «Міжнародна юридична компанія «СОЛОМОН-ГРУП», ним було ініційовано проведення додаткової експертизи, яка була проведена на стадії підготовчого провадження у справі №910/12184/20.
Для підготовки експертного дослідження відповідачем 07.09.2020 було укладено Договір на виконання робіт №10/12/19 із Приватним підприємством «Бюро Маркуса».
За умовами п. 2.1 вказаного Договору загальна вартість робіт за цим Договором становить 50 000,00 грн, без ПДВ.
На підтвердження виконання умов Договору на виконання робіт №10/12/19 від 07.09.2020 відповідачем суду надано копії: акта прийому-передачі наданих послуг №05/09/20 від 29.09.2020, меморіального ордера №00000005 від 09.09.2020 на суму 25 000,00 грн, меморіального ордера №00000004 від 29.09.2020 на суму 25 000,00 грн. (т.5, а.с. 108-109).
З висновку судового експерта Маркус Яківа Ісааковича за результатами проведення експертного дослідження від 25.09.2020 №1/9-2020 вбачається, що виконання робіт здійснено судовим експертом на підставі Договору №10/12/19 від 07.09.2020, предметом якого є проведення експертного дослідження щодо оцінки 11 земельних ділянок, розташованих за адресою: Київська область, Бориспільський район, Великоолександрівська сільська рада. (т.3, а.с. 25-70).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно положень ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
У висновку судового експерта Маркус Яківа Ісааковича за результатами проведення експертного дослідження від 25.09.2020 №1/9-2020 зазначено, що висновок експерта підготовлений у відповідності до вимог ст. 98 ГПК України та ст. 102 ЦПК України для подання вказаного висновку як доказу до суду. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у суді, невиконання інших обов`язків та за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку.
Відповідно до частин 4-6 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем Договір про надання правової допомоги (правничої) допомоги №1/07-09-2020 від 07.09.2020 долучено як Додаток №2 до клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та Договір на виконання робіт №10/12/19 від 07.09.2020 долучено як Додаток №29 до відзиву на позов. Водночас матеріали справи не містять доказів надсилання Договору про надання правової допомоги (правничої) допомоги №1/07-09-2020 від 07.09.2020 позивачу та третій особі, також матеріали справи не містять доказів надсилання Договору на виконання робіт №10/12/19 від 07.09.2020 на адресу третьої особи, що є порушенням ч. 9 ст. 80 ГПК України, а тому суд не приймає до уваги такі докази.
Склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак ненадсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку. Подібний за змістом висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/2821/18.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що позивач мав змогу 27.07.2021 при ознайомленні із матеріалами справи №910/12184/20 ознайомитись із Договором про надання правової допомоги (правничої) допомоги №1/07-09-2020 від 07.09.2020 та Договором на виконання робіт №10/10/19 від 07.09.2020. Зазначене судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки користування однією із сторін правом на ознайомлення із матеріалами справи не звільняє іншу сторону від виконання нею обов`язку, передбаченого положеннями ГПК України щодо надсилання іншій стороні доказів, а суду доказів на підтвердження такого надсилання.
У випадку недотримання вимог щодо належного направлення відповідних копій документів іншому учаснику справи, а також у разі ненадання суду підтвердження факту такого надсилання суд з огляду на положення статті 80 ГПК України не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 10.12.2019 у справі № 902/844/18.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що компенсація понесених відповідачем витрат у разі залишення позову без розгляду в порядку ч. 5 ст. 130 ГПК України, яка є спеціальною нормою та підлягає застосуванню у даному випадку, є встановлення необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона е
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ, кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Позивач, з урахуванням права на судовий захист, 17.08.2020 звернувся до Господарського суду міста Києва із даним позовом.
Отже, дії позивача щодо звернення до суду за захистом свого порушеного права, не свідчать про необґрунтованість дій останнього, оскільки звернення до суду за судовим захистом, є диспозитивним правом заявника (ст.ст. 4, 14 ГПК України), гарантоване йому Конституцією України.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 07.07.2020 у справі № 906/961/17 сам по собі факт закриття провадження у справі не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмета спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу. Аналогічний за змістом висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18 (провадження № 14-443цс19).
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 24.03.2021 у справі №922/2157/20, від 21.01.2020 у справі №922/3422/18, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, від 19.04.2021 у справі №924/804/20).
Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що позивач протидіяв правильному вирішенню спору, перешкоджав своєчасному, всебічному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, зловживав процесуальними правами, або вчиняв дії, спрямовані на ущемлення прав та інтересів відповідача.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у відзиві на касаційну скаргу посилається на те, що неправомірність дій позивача полягає у його неявці та не повідомлення суду про причини такої неявки, проте, на переконання суду апеляційної інстанції, вказані дії позивача не свідчить про їх неправомірність, оскільки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про компенсацію судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені відповідачем витрати, пов`язані з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
При винесені ухвали від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 судом першої інстанції не було встановлено наявність обставин, з якими Закон пов`язує можливість застосування приписів ч. 5 ст. 130 ГПК України.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Частиною 1 ст. 271 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 та прийняття ухвали про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 130, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 у справі №910/12184/20 скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат.
3. Матеріали справи № 910/12184/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.08.2022.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак
