УХВАЛА
27 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/12184/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
позивач - Гаврилова О.Ю.,
відповідач - Майструк В.І.,
третя особа - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 (колегія суддів у складі: Владимиренко С.В. - головуючий, Євсіков О.О., Корсак В.А.)
у справі №910/12184/20
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Укрпластик"
про стягнення 1000000 грн,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі - АТ "ПроКредит Банк") збитків у розмірі 1000000 грн.
2. У відзиві на позовну заяву АТ "ПроКредит Банк" зазначено про понесення витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 15000 доларів США, що станом на день подання відзиву становило 422550 грн; вказану суму відповідач просив стягнути з позивача.
3. 09.09.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з неявкою повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, у призначене судове засідання, ненадходження від позивача будь-яких заяв про розгляд справи за її відсутності та неповідомлення останньою причин такої неявки.
4. 14.09.2021 до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява від 13.09.2021, в якій останній просив місцевий господарський суд із посиланням на положення ч. 5 ст. 130 ГПК України відшкодувати йому судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема: 408572,97 грн витрат на професійну правничу допомогу та 50000,00 грн витрат на проведення експертного дослідження.
5. 22.09.2021 від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти заяви про відшкодування судових витрат, в яких позивач посилається на недоведеність того, що її дії з подання позову були необґрунтованими та мали на меті протиправну мету; залишення позову без розгляду відбулось поза волею позивача, а у суду відсутні підстави відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України приймати рішення про стягнення компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи. Крім того, позивач наголошує на тому, що заявлений відповідачем розмір витрат не співмірний з ціною позову, обсяг фактично наданих послуг не відповідає обсягу, який визначено у договорі, а заява містить недостовірні відомості щодо відсутності надмірного тягаря для позивача. Вказує, що меморіальний ордер від 21.09.2020 №000000000 не підтверджує факт оплати послуг за договором №1/07-09-2020. Також наголошує на необґрунтованості стягнення витрат на проведення експертного дослідження, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України такі витрати не відшкодовуються, а відповідач не довів їх неминучість та необхідність.
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 заяву АТ "ПроКредит Банк" від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "ПроКредит Банк" 12000,00 грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта та 48000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви - відмовлено.
7. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позов ОСОБА_1 до АТ "ПроКредит Банк" залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 226 ГПК України внаслідок необґрунтованих дій позивача, які полягали в неявці її повноважного представника в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи у призначене судове засідання, неподанні позивачем заяви про розгляд справи за її відсутності та неповідомленні останньою причин такої неявки, і саме нез`явлення представника позивача перешкоджало вирішенню спору, суд дійшов висновку про те, що понесені відповідачем у зв`язку з розглядом даної справи судові витрати, підлягають розподілу між сторонами.
8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 скасовано. Постановлено додаткове рішення. Заяву АТ "ПроКредит Банк" від 13.09.2021 про компенсацію судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "ПроКредит Банк" 12000 грн судових витрат зі сплати вартості висновку експерта та 48000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.
9. Постановою Верховного Суду від 23.06.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 скасовано. Справу №910/12184/20 в частині розгляду заяви про відшкодування судових витрат передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Стислий виклад постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 скасовано та прийняти нову, якою відмовлено у задоволенні заяви АТ "ПроКредит Банк" про компенсацію судових витрат.
11. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про компенсацію судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені відповідачем витрати, пов`язані з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
12. АТ "ПроКредит Банк" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022, а справу в частині розгляду заяви про відшкодування судових витрат передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 3, п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
14. Так, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 5 ст. 130 ГПК України, викладені у додаткових постановах від 23.02.2022 у справі №907/227/19, від 06.07.2022 справі №914/1261/20, від 03.08.2022 у справі №918/764/21 та додаткових ухвалах від 03.12.2021 у справі №927/237/20, від 25.01.2022 у справі №905/1753/19, від 20.01.2022 у справі №914/1909/19.
15. Також скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ч. 5 ст. 130 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
16. Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність необґрунтованих дій позивача, які полягали в неявці повноважного представника в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, неподанні позивачем заяви про розгляд справи за її відсутності та неповідомленні причин такої неявки, що перешкоджало вирішенню спору.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
17. ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022.
18. ОСОБА_1 вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви АТ "ПроКредит Банк" про компенсацію судових витрат, оскільки нез`явлення позивача до судового засідання не є необґрунтованими діями позивача, а є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ГПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Підстави для передачі справи на розгляд об`єднаної палати
19. Проаналізувавши матеріали касаційної АТ "ПроКредит Банк", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.
20. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання обґрунтованості постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви АТ "ПроКредит Банк" про компенсацію судових витрат у зв`язку із залишенням позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
21. З урахуванням змісту постанови, що оскаржується, доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у цій справі має вирішити питання чи може вважатися неявка повноважного представника позивача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, необґрунтованими діями позивача, що перешкоджали розгляду справи по суті та стали підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки. І, як наслідок, чи можуть кваліфікуватися такі дії позивача необґрунтованими та бути підставою для покладення на нього судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України.
22. Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
23. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
24. Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
25. Верховний Суд зазначає, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача в контексті застосування ч. 5 ст. 130 ГПК України, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав. Близька за змістом послідовна та стала правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.07.2021 у справі №910/13025/19, від 02.09.2021 у справі №922/2568/20, від 23.12.2021 у справі №910/16777/20.
26. Водночас Суд також враховує й іншу послідовну та сталу правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 зі справи №905/121/19, від 13.05.2021 зі справи №910/16777/20, від 15.09.2021 зі справи №902/136/21, від 18.01.2022 зі справи №922/2017/17).
27. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
28. Положеннями ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
29. Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
30. За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.
31. Водночас ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
32. Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
33. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі №916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
34. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.
35. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком - подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).
36. Водночас, у справі №922/592/17 Верховний Суд у складі колегії суддів іншої палати (Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.), в якій вирішувалося аналогічне питання щодо відшкодування відповідачу судових витрат на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України у зв`язку з залишенням позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, дійшов таких висновків.
37. У справі №922/592/17 у зв`язку з нез`явленням позивача у судове засідання щодо розгляду справи по суті 21.02.2019 без поважних причин, неповідомлення ним про причини неявки, а також відсутністю будь-яких заяв про розгляд справи за його відсутністю, господарський суд залишив без розгляду позовну заяву РВ ФДМУ по Харківській області.
38. ТОВ "АПК "Садовод" (відповідач) подало до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат. У заяві відповідач просив стягнути з позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50000,00 грн та 9904 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи. Правовою підставою для цієї заяви відповідач визначив ч. 5 ст. 130 ГПК України.
39. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2019 у справі №922/592/17, залишеною без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та постановою Верховного Суду від 09.07.2019, витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн та витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи у розмірі 9904,00 грн покладено на відповідача - ТОВ "АПК "Садовод".
40. Зокрема у постанові від 09.07.2019 у справі №№922/592/17 Верховний Суд застосувавши положення п. 5 ст. 130 ГПК України виходив з того, що неявка сторони у судове засідання не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень.
41. Проте, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з висновком викладеним у справі №922/592/17 щодо застосування п. 5 ст. 130 ГПК України в сукупності з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки вважає, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком - подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. У зв`язку з цим наявні підстави для вирішення питання щодо покладення відповідних судових витрат на позивача.
42. Частиною 2 ст. 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
43. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (ч. 1 ст. 303 ГПК України).
44. Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (ч. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України та п. 5 ст. 130 ГПК України), викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів (постанова від 09.07.2019 у справі №922/592/17), справа №910/12184/20 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з ч. 2 ст. 302 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу №910/12184/20 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді О. Банасько
В. Білоус
