УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
17 січня 2022 року
Київ
справа №240/401/19
адміністративне провадження №К/9901/48257/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року
у справі №240/401/19
за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави
до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія-Гамма»,
про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, протоколу та рішення,
У С Т А Н О В И В :
У січні 2019 року заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія-Гамма", в якому просив визнати протиправними та скасувати:
державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Софія-Гамма" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН У-17-336/1;
протокол № 4058 від 31 серпня 2017 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
рішення дев`ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання №1277 від 25 жовтня 2018 року "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 4 жовтня 2018 року № 19932/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Софія-Гамма".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року позов задоволено: визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю "Софія-Гамма" за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН У-17-336/1; визнано протиправним та скасовано протокол № 4058 від 31 серпня 2017 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин; визнано протиправним та скасовано рішення дев`ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання № 1277 від 25 жовтня 2018 року "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 4 жовтня 2018 року №19932/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТзОВ "Софія-Гамма".
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 9 вересня 2021 року касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задоволено частково, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року скасовано, а справу №240/401/19 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Гамма", Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради задоволено повністю, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року скасовано та прийняти нове рішення, яким позовну заяву заступника прокурора Житомирської області залишено без розгляду.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що захищати інтереси держави повинні насамперед суб`єкти владних повноважень, а не прокуратура. Прокуратура не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який повинен захищати інтереси держави.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, що у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, 22 грудня 2021 року заступник прокурора Житомирської області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв`язку з цим, відповідно до частини другої та четвертої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права та без дотримання норм процесуального права, а саме: статті 131-1 Конституції України, пункту 4 Положення про міністерство екології та природніх ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №32 (далі - Положення №32), пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі - Положення №1174), пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 (далі - Положення №275), статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII), статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 року №3166-VI (далі - Закон №3166-VI) та частини третьої статті 53 КАС України.
Також, скаржник у касаційній скарзі наголошує, що судами попередніх інстанцій не враховано при прийнятті оскаржуваних рішень правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц («якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту») та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 9 вересня 2021 року у справі №240/401/19 («зважаючи на те, що предметом спору у цій справі є, зокрема, рішення про розгляд звернення щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами, та, оскільки суд апеляційної інстанції достовірно не встановив, чи наділені Мінприроди, Держгеонадра, Держекоінспекція або ж інші суб`єкти владних повноважень правом на звернення до суду з таким позовом, як заявив прокурор (оскільки зазначення лише завдань, покладених на Міністерство екології та природних ресурсів України і Держекоінспекцію, а також про можливість звернення останньої з позовами до суду у правовідносинах, які не є подібними до тих, що виникли у цій справі, та наявність функцій захисту інтересів держави не у судовому порядку у Мінприроди, Держгеонадр, Держекоінспекції, не можуть свідчити про наявність у них права на звернення до суду з цим позовом) та у випадку їх наявності не перевірив, чи було їм (компетентним органам) відомо про порушення інтересів держави, чи вчинялись ними дії, спрямовані на їх захист, ураховуючи законодавчо закріплений особливий, спеціальний правовий статус надр, їх важливе значення для суспільства і держави, у цьому конкретному випадку колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду позову»).
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, з метою з`ясування правильного застосування судом апеляційної інстанції, зокрема статті 131-1 Конституції України, пункту 4 Положення №32, пункту 4 Положення №1174, пункту 4 Положення №275, статті 23 Закону № 1697-VII, статті 28 Закону №3166-VI, частини третьої статті 53 КАС України, а також необхідність врахування при вирішенні спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц та висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 9 вересня 2021 року у справі №240/401/19.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Крім того, Судом враховано те, що касаційний перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року кореспондується з положенням статті 129 Конституції України, в частині гарантованого права на апеляційний перегляд судового рішення.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Житомирської області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №240/401/19 за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія-Гамма», про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, протоколу та рішення.
2. Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/401/19.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи строк до 5 лютого 2022 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа
