ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/1478/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, , Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Брагіна О.О.,
відповідача - Савчука Ю.М., Кондратюка А.В.,
третьої особи - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022 (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді: Антонік С.Г., Подобєд І.М.)
у справі №904/1478/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке",
про стягнення 8980733,42 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" (далі - ТОВ "Агротек") звернулося до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Армада ЛТД " (далі - ТОВ "ТД "Армада ЛТД"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" (далі - ТОВ "Сварог-Дністер") та Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Бужок" (далі - ТОВ "СК Бужок") про стягнення 8980733,42 (з урахуванням заяви про відмову від позову в частині вимог до ТОВ "ТД "Армада ЛТД" та ТОВ "СК Бужок").
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем, як поручителем ТОВ "Серединецьке" (третя особа), зобов`язань за договором фінансового лізингу від 11.03.2015 №8АФ-15.
1.3.Заперечення відповідача мотивовані тим, що договір поруки припинив свою дію згідно з частиною першою статті 559 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент їх підписання) у зв`язку зі збільшенням відповідальності лізингоодержувача без його згоди.
1.4.Крім того, відповідач зазначив, що укладений між ним та позивачем договір поруки не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним в момент його укладення, а його суть направлена лише на визначення підсудності на території Дніпропетровської області.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.11.03.2015 ТОВ "Агротек" (лізингодавець) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №8АФ-15, за умовами п.1.1 якого лізингодавець зобов`язався передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а лізингоодержувач прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
2.2.Відповідно до п.4.1 договору всі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору та додатка №2 "Графік внесення лізингових платежів до договору" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.
2.3.Пунктом 4.4 договору визначено, що сума чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в доларах США), зазначеної в графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в графіку. Такий порядок застосовується до усіх лізингових платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті згідно з договором. Розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів встановлюються в графіку.
2.4.Згідно з п.4.6 договору датою сплати лізингового платежу є дата зарахування коштів на поточний рахунок лізингодавця. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або інший) день, то лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або інший) день.
2.5.Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений у графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 70 процентів річних від суми простроченого лізингового платежу відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
2.6.Згідно з п.9.2 договору у випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату лізингового платежу у строки, вказані в графіку, то при зверненні лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених лізингових платежів лізингодавець має право використовувати міжбанківський курс на дату, що передує даті складання ним позовної заяви.
2.7.Пунктом 10.1 договору визначено, що ціна договору становить гривневий еквівалент 314117,45 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладення становить 6816348 грн 67 коп.
2.8.Пунктом 11.1 визначено строк дії договору з 11.03.2015 по 20.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору.
2.9.Відповідно до п.11.2 договір набирає чинності з моменту його підписання та втрачає свою чинність після виконання сторонами всіх зобов`язань по ньому.
2.10.Сторони підписали додаток №2 до договору, яким є "Графік внесення лізингових платежів", в якому узгоджені строки щомісячного внесення лізингоодержувачем лізингових платежів, починаючи з 20.04.2015 по 20.12.2017; загальна сума лізингових платежів - 275367,45 доларів США.
2.11.19.03.2015 сторони підписали акт приймання-передачі, згідно з яким лізингодавець передав лізингоодержувачу предмет лізингу трактор John Deer 8335R, серійний номер №1RW8335RCDP069093, 2013 року випуску.
2.12.13.07.2016 ТОВ "Агротек" (лізингодавцем) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувачем) уклали додаткову угоду №2 до договору фінансового лізингу, якою був збільшений платіж як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно з 62867,45 доларів США до 84412,57 доларів США, викладено у новій редакції Графік внесення лізингових платежів (загальна сума лізингових платежів збільшилася з 275367,45 доларів США до 296912,57 доларів США), а також внесено зміни в п.7.2 договору шляхом викладення його у наступній редакції: "У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365 процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до частини другої статті 625 ЦК України)".
2.13.Цією додатковою угодою №2 ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" погодили загальний розмір зобов`язань ТОВ "Серединецьке" перед ТОВ "Агротек" станом на момент її укладання (13.07.2016) в сумі 280277,87 доларів США, який складається із:
- заборгованості станом на 13.07.2016 по сплаті чергових лізінгових платежів згідно графіку внесення лізінгових платежів за вересень 2015 червень 2016 в розмірі 99745,77 доларів США,
- та платежів за Графіком внесення лізингових платежів, починаючи з 20.07.2016 по 20.12.2017 у загальному розмірі 180532,10 доларів США.
2.14.30.03.2018 ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" уклали додаткову угоду №3 до договору фінансового лізингу, відповідно до якої графік внесення лізингових платежів викладено у новій редакції шляхом зміни кінцевого строку внесення цих платежів, який визначено 20.06.2019.
2.15.В п.3 цієї додаткової угоди сторони погодили, що прострочену заборгованість по сплаті чергових лізингових платежів за лютий 2016 - грудень 2017 року в розмірі 194881,54 доларів США, яка складається з: суми, що компенсує частину вартості предмету лізингу -162477,34 доларів США, платежу як винагороди (комісії) за отримане у лізинг майно - 8476,29 доларів США, штрафних санкцій - 23927,91 доларів США лізингоодержувач зобов`язується сплатити у наступному порядку:
1) 105443,39 доларів США в строк до 20.11.2018;
2) 52721,69 доларів США в строк до 20.03.2019;
3) 26360,85 доларів США в строк до 20.05.2019;
4) 1 355,61 доларів США в строк до 20.06.2019.
2.16.Загальний розмір зобов`язань ТОВ "Серединецьке" перед ТОВ "Агротек" станом на момент укладання додаткової угоди №3 (30.03.2018) становить 205259,73 доларів США та складається із:
- простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів за лютий 2016 - грудень 2017 року в розмірі 194881,54 доларів США;
- платежів за Графіком внесення лізингових платежів, починаючи з 20.11.2018 року по 20.06.2019 у розмірі 10378,19 доларів США.
2.17.Згідно з п. п. 4, 5 угоди у випадку будь-якого порушення лізингоодержувачем зобов`язань з оплати простроченої заборгованості у строки, визначені п.3 цієї угоди, п.3 додаткової угоди втрачає свою чинність (відповідно до письмового повідомлення лізингодавця), а сторони керуються графіком внесення лізингових платежів (додаток №2 до договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015). Враховуючи зміну строків платежу за графіком, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 до 20.06.2019 включно.
2.18.30.03.2018 ТОВ "Агротек" (лізингодавець), ТОВ "Сварог-Дністер" (поручитель) та ТОВ "Серединецьке" (лізингоодержувач) уклали договір поруки №2П/8АФ-15, предметом якого є зобов`язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 (надалі за текстом основний договір).
2.19.Відповідно до п.1.3 вищезазначеного договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.
2.20.За умовами п.2.1 договору поруки у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором лізингодавець має право на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов`язань за основним договором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання.
2.21.Відповідно до пунктів 3.1.1, 3.1.2 договору поручитель зобов`язаний протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги лізингодавця про прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання або листа лізингодавця про неможливість виконати зобов`язання за основним договором, виконати відповідне зобов`язання шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості лізингоодержувача за основним договором на рахунок лізингодавця. Поручитель зобов`язаний у разі невиконання лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання відповідати перед лізингодавцем як солідарний боржник всім своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.
2.22.Згідно з п.6.2 договору поруки сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється, якщо лізингодавець протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання за основним договором не пред`явить вимоги до поручителя.
2.23.Відповідно до п.6.3 договору поруки: у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім).
2.24.Від імені ТОВ "Сварог-Дністер" (поручитель) цей договір підписав директор товариства Олійник А.А., який діяв на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Сварог-Дністер" (протокол №29/03-2018/СД від 29.03.2018), яким (поміж-іншим) було уповноважено його укласти та підписати договір поруки з метою гарантування виконання ТОВ "Серединецьке" своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 (зі змінами та доповненнями), укладеним між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке".
2.25.09.04.2019 ТОВ "Агротек" (позивач) направило на адресу ТОВ "Сварог-Дністер" (поручитель) вимогу №0904/19-20юр від 09.04.2019 про сплату грошових коштів в сумі 4149472,76 грн, яка залишилась невиконаною.
2.26.ТОВ "Сварог-Дністер" зверталось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Серединецьке" та ТОВ "Агротек" про визнання припиненою поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018.
2.27.Господарський суд Хмельницької області рішенням від 24.11.2020 у справі №924/181/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, позов ТОВ "Сварог-Дністер" задовольнив, визнав припиненою поруку ТОВ "Сварог-Дністер" за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018, укладеним між ТОВ "Сварог-Дністер", ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке".
2.28.Верховний Суд постановою від 14.06.2021 у справі №924/181/20 вищезазначені судові рішення скасував та ухвалив нове рішення, яким в позові ТОВ "Сварог-Дністер" відмовив.
2.29.Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сварог-Дністер" у справі №924/181/20 про припинення поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018, Верховний Суд з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, виходив з того, що ТОВ "Сварог-Дністер" як поручитель має захищати свої права в провадженні про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема, і з тих підстав, що порука припинилася, а окремий позов про визнання поруки припиненою не може бути задоволений після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів. Тобто у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.За результатами нового розгляду справи, Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 27.07.2021 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агротек" відмовив в повному обсязі; судові витрати поклав на позивача.
3.2.Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із встановленої відсутності доказів на підтвердження повідомлення ТОВ "Сварог-Дністер" про укладення додаткової угоди №3 до договору фінансового лізингу, згідно з якою змінено (збільшено) ціну договору фінансового лізингу і, як наслідок, розмір відповідальності поручителя за його невиконання лізингоодержувачем.
3.3.З огляду на відсутність доказів на підтвердження того, що поручитель - ТОВ "Сварог-Дністер" надав письмову згоду на збільшення ціни договору фінансового лізингу і відповідальності за ним, місцевий господарський суд вважав, що у даному випадку фактично відбулось збільшення ціни основного договору без погодження з поручителем, що свідчить про припинення поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018 в силу частини першої статті 559 ЦК України з 30.03.2018 (моменту збільшення розміру відповідальності поручителя внаслідок укладання додаткової угоди №3 від 30.03.2018 до договору фінансового лізингу без згоди поручителя), що зумовлює і припинення з вказаної дати перебування сторін договору у статусі кредитора та боржника у розумінні статті 509 ЦК України, а отже - й існування у позивача, як кредитора, прав висування грошових вимог до відповідача, як поручителя, які обумовлювалися до цього солідарною відповідальністю останнього за зобов`язаннями третьої особи.
3.4.Враховуючи те, що договір поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018 припинився до 04.02.2019, суд вважав, що до відносин сторін за таким договором не підлягають застосуванню положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" №2478-VIII від 03.07.2018, який було введено в дію 04.02.2019, та яким частину 1 статті 559 ЦК України було викладено у новій редакції.
3.4.Центральний апеляційний господарський суд постановою від 20.01.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 у справі №904/1478/19 скасував; прийняв нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Агротек" до ТОВ "Сварог-Дністер" про стягнення 8980733,42 грн задовольнив у повному обсязі; стягнув з ТОВ "Сварог-Дністер" на користь ТОВ "Агротек" заборгованість з лізингових платежів у сумі 3831057,34 грн, 5149676,08 грн - суму недоотриманих відсотків, 134711,00 грн - судового збору за подачу позову, 202066,50 грн - судового збору за подачу апеляційної скарги.
3.5.Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що визначальним для встановлення факту припинення поруки відповідно до частини першої статті 559 ЦК України є не збільшення ціни основного договору без погодження з поручителем, а саме збільшення зобов`язання поручителя без його згоди.
3.6.Апеляційний суд зазначив, що виходячи із змісту чинного на той момент законодавства випливає, що відповідач поручився перед позивачем за виконання третьою особою 1 не всього обсягу зобов`язань, які були визначені договором фінансового лізингу №8АФ-Г5 від 11.03.2015, а лише за той їх обсяг, який існував станом на дату укладення договору поруки, тобто станом на 30.03.2018, та складав 280277,87 доларів США, що обумовлено пунктами 1 та 2 додаткової угоди №2.
3.7.Враховуючи встановлений судом факт обізнаності відповідача про існування додаткової угоди №2; погодження загальними зборами відповідача укладання договору поруки за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 із врахуванням додаткової угоди №2 від 13.07.2016, та необізнаність про існування додаткової угоди №3, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач поручився перед позивачем за виконання третьою особою грошового зобов`язання, погоджений з відповідачем розмір якого складав не менше 280277,87 доларів США (з урахуванням умов додаткової угоди №2), що в свою чергу свідчить, що за наслідками укладання додаткової угоди №3 до договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 не відбулося збільшення зобов`язання поручителя без його згоди та не відбулося збільшення обсягу його відповідальності.
3.8.За висновками суду апеляційної інстанції, оскільки додаткова угода №3 до договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 хоча і була укладена без згоди поручителя, однак через те, що обсяг забезпеченого зобов`язання та обсяг відповідальності поручителя не збільшився, підстав для припинення договору поруки від 30.03.2018 №2П/8АФ-15 відповідно до частини першої статті 559 ЦК України немає.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи. Розгляд клопотання
4.1.ТОВ "Сварог-Дністер" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою через систему "Електронний суд" та через засоби поштового зв`язку (паперовий примірник), в яких просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022 скасувати, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 у справі №904/1478/19 залишити без змін.
4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначив про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №904/1478/19, від 14.06.2021 у справі №924/181/20, від 25.01.2021 у справі №924/181/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, від 24.07.2019 у справі №910/10364/16, від 16.04.2019 у справі №910/9673/17, від 09.10.2020 у справі №903/998/19, від 05.11.2020 у справі №924/174/20, від 24.12.2020 у справі №924/175/20, від 21.01.2021 у справі №924/190/20, від 21.01.2021 у справі №924/208/20, від 26.01.2021 у справі №924/180/20, від 28.01.2021 у справі №924/209/20, від 02.02.2021 у справі №924/193/20, від 09.02.2021 у справі №924/744/20, від 11.02.2021 у справі №924/173/20, від 11.02.2021 у справі №924/200/20, від 26.05.2020 у справі №910/13109/18, від 25.04.2018 у справі №641/9926/15-ц, від 15.06.2020 у справі №138/240/16-ц, від 19.05.2020 у справі №910/23028/17, від 27.03.2019 у справі №296/3797/14-ц щодо застосування статей 554, 559 Цивільного кодексу України (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.3.За твердженнями скаржника, звертаючись під час нового розгляду справи до суду із заявою про уточнення позовних вимог, позивачем порушено імперативні приписи норми частини четвертої статті 46 ГПК України, адже фактично змінено як предмет, так й підставу позовних вимог.
4.4.Скаржник зазначає, що порука поручителя ТОВ "Сварог-Дністер" за договором поруки, який укладений для забезпечення виконання договору фінансового лізингу, припинилася 30.03.2018 відповідно до частини першої статті 559 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору поруки), а саме з моменту збільшення відповідальності поручителя, де збільшення відбулося у зв`язку з укладенням додаткової угоди №3 від 30.03.2018 до договору фінансового лізингу.
4.5.Також скаржник вказує, що порука за договором поруки припинилася відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції на момент укладення договорів поруки), у зв`язку із чим, в останнього відсутній обов`язок зі сплати вищевказаних платежів. Пред`явлення вимоги протягом трьох років з моменту настання строку виконання зобов`язання не є строком дії договору у розумінні першого речення частини четвертої статті 559 ЦК України.
4.6.Крім цього скаржник зауважив, що позовні вимоги сформовані з порушенням статті 554 ЦК України, так як ТОВ "Сварог-Дністер" за договором поруки є солідарним відповідачем, а не боржником за основним договором, а отже при зверненні до суду позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки поручитель відповідно до положень ЦК України не може самостійно нести відповідальність перед кредитором без боржника. Вказане підтверджує той факт, що для визначення відповідальності поручителя необхідно визначити розмір відповідальності боржника.
4.7.ТОВ "Агротек" 07.04.2022 звернулась до Верховного Суду із заявою про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу, мотивоване введенням на території України воєнного стану, обмеженням свободи пересування громадян, запровадженням комендантської години та веденням на території міста Києва бойових дій, що загрожують життю за здоров`ю громадян України.
4.8.Колегія суддів вважає, що така заява підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.
4.9.Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 119 ГПК України).
4.10.ТОВ "Агротек" звернулося із заявою про продовження строку 07.04.2022, тобто після закінчення встановленого судом процесуального строку, який, як зазначено в ухвалі суду від 10.02.2022, закінчився 03.03.2022.
4.11.Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 118 ГПК України).
4.12.Отже, право клопотатися про продовження строку для подання відзиву ТОВ "Агротек" втрачено у зв`язку із закінченням призначеного судом строку, що має наслідком залишення відповідної заяви без розгляду.
4.13.ТОВ "Агротек" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін.
4.14.Вказаний відзив також залишається судом касаційної інстанції без розгляду як такий, що поданий поза межами встановленого Судом строку.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
5.2.Відповідно до частини другої статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
5.3.За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.4.Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
5.5.Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
5.6.Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.7.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
5.8.Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель зобов`язується перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
5.9.Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
5.10.За змістом частини першої статті 559 ЦК України (в редакції на час укладення договору поруки) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
5.11.Посилаючись на припинення поруки з визначеної частиною першою статті 559 ЦК України підстави, відповідач вказує, що сторони договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №8АФ-15 не повідомили його як поручителя за договором поруки від 30.03.2018 №2П/8АФ-15 про існування додаткової угоди №3 від 30.03.2018 до основного договору фінансового лізингу, якою, зокрема, змінено ціну договору, визначено новий графік погашення для прострочених платежів, збільшено відповідальність за несвоєчасну сплату лізингових платежів.
5.12.За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої статті 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.
5.13.Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
5.14.Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
5.15.Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.
5.16.Приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.
5.17.Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, необхідність узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.
5.18.Саме такий висновок щодо застосування частини першої статті 559 ЦК України у подібних правовідносинах викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/13109/18.
5.19.Як встановили суди попередніх інстанцій, предметом договору поруки є зобов`язання поручителя в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу (п.1.1 договору поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018)
5.20.Відповідно до п.1.3 вищезазначеного договору поруки поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов`язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.
5.21.Одночасно, враховуючи дату прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Сварог-Дністер" рішення про уповноваження директора товариства укласти договір поруки (протокол №29/03-2018/СД від 29.03.2018) та його зміст, суди дійшли висновку про обізнаність ТОВ "Сварог-Дністер" про наявність додаткової угоди №2 від 13.07.2016 до договору фінансового лізингу, що в свою чергу не заперечується відповідачем, який зазначив, що зі змісту протоколу загальних зборів учасників вбачається, що останні надають згоду на поруку за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 із врахуванням додаткової угоди №2 від 13.07.2016.
5.22.Натомість, суди погодились з твердженнями відповідача про те, що на час укладання договору поруки йому не було відомо про наявність додаткової угоди №3 від 30.03.2018 до договору фінансового лізингу, оскільки вищезазначені загальні збори учасників ТОВ "Сварог-Дністер" відбулися на день раніше, ніж була укладена додаткова угода №3 від 30.03.2018 до договору фінансового лізингу, а позивачем не надано жодних доказів на спростування цієї обставини, як і доказів укладання цієї додаткової угоди до моменту укладання договору поруки або доказів отримання згоди поручителя на укладання цієї додаткової угоди.
5.23.Суди констатували, що у договорі поруки від 30.03.2018 №2П/8АФ-15 не зазначено, що поручитель поручається за виконання зобов`язань, які визначені додатковою угодою №3 від 30.03.2018 до договору фінансового лізингу від 11.03.2015 №8АФ-15.
5.24.Визначення обсягів солідарних зобов`язань поручителя виключно у залежності від волевиявлення сторін в основному зобов`язанні суперечить встановленим пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки створює підстави для завдання шкоди майновим інтересам поручителя через неузгоджене ним збільшення розміру його грошової відповідальності.
5.25.Так, і у даній справі умови пунктів 1.1, 1.3 та 6.3 договору поруки не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, не звільняють ТОВ "Агротек" від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із ТОВ "Сварог-Дністер", як поручителем, у належній формі.
5.26.Визначивши в пункті 1.1 договору поруки, що предметом даного договору є зобов`язання ТОВ "Сварог-Дністер" солідарно відповідати в повному обсязі перед лізингодавцем за виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань, які випливають з умов договору лізингу, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору лізингу, сторони в пункті 1.3 того ж розділу договору поруки, що має назву "предмет договору", конкретизували вищевказані умови, зазначивши, що для внесення будь-яких змін та доповнень до договору лізингу лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін.
5.27.Отже, сторони договору вважали, що згода поручителя, за пунктом 1.3 не потрібна на будь-які зміни, тобто, згідно з цим пунктом, поручитель в момент укладання договору поруки погоджується на зміни до договору фінансового лізингу без додаткового узгодження з ним цих змін.
5.28.Між тим, в пункті 6.3 договору поруки, який знаходиться у розділі "заключні положення", міститься протилежна умова (яка суперечить предмету договору) про те, що у разі, якщо без згоди поручителя (наявність чи відсутність якої для сторін договору поруки згідно з умовами пункту 1.3 юридично неважлива) до договору фінансового лізингу вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім). Але ж згідно з предметом договору (пункт 1.1) цей попередній обсяг відповідальності, що залишається без змін, визначений як повний обсяг як за договором лізингу, так і за усіма додатковими угодами до нього.
5.29.За умов, коли положення договору суперечать одне одному, об`єктивний аналіз договірних правовідносин має включати в себе й оцінку фактичних дій учасників цих правовідносин, здійснених ними на виконання договору.
5.30.Судами попередніх інстанцій встановлена відсутність доказів на підтвердження повідомлення ТОВ "Сварог-Дністер" про укладення додаткової угоди №3 до договору фінансового лізингу, згідно з якою змінено ціну даного договору та графік внесення лізінгових платежів, що й стало підставою для відмови в задоволенні позову судом першої інстанції, з огляду на те, що на момент укладення договору поруки та внесення змін до договору фінансового лізингу в частині збільшення лізингових платежів положення частини першої статті 559 ЦК України мали імперативний характер та не передбачали жодного альтернативного варіанту, у разі внесення змін до основного договору та збільшення відповідальності поручителя, ніж припинення поруки.
5.31.Сторони спору не оспорюють того, що порука припиняється у зв`язку зі збільшенням обсягу відповідальності поручителя у відповідності до правового регулювання частини першої статті 559 ЦК України, яке існувало на момент виникнення спірних правовідносин, з чим погоджується також й Верховний Суд.
5.32.Разом з цим, скасовуючи рішення суду першої інстанції, яке мотивоване посиланням на обставини збільшення обсягу відповідальності поручителя за рахунок збільшення його зобов`язання, апеляційний суд, зазначаючи, що ціна договору та обсяг грошового зобов`язання поручителя можуть не співпадати, фактично виходив лише з порівняння погодженого сторонами залишку заборгованості та платежу як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно згідно з додатковою угодою №2 (280277,87 доларів США) та додатковою угодою №3 (205259,73 доларів США), втім дослідженню підлягав саме обсяг зобов`язань поручителя та обставини щодо його збільшення/незбільшення за рахунок збільшення суми, що компенсує частину вартості предмету лізингу, розміру винагороди (комісії) та збільшення періоду їх сплати.
5.33.Суд апеляційної інстанції не надав жодної правової оцінки умовам додаткової угоди №3 на предмет збільшення суми, що компенсує частину вартості предмету лізингу та платежів як винагороди (комісії) на суму понад 10000 доларів США, визначенню остаточного розміру заборгованості з урахуванням проведених оплат, а також графіку внесення лізингових платежів, згідно з яким змінився період сплати лізингових платежів з 20.04.2015 по 20.12.2017 на з 20.04.2015 по 20.06.2019, що свідчить про його збільшення.
5.34.Вказуючи на те, що відповідач поручився за виконання грошового зобов`язання, погоджений з відповідачем розмір якого складав не менше 280277,87 доларів США (з урахуванням умов додаткової угоди №2), а укладенням додаткової угоди №3 фактично було засвідчено зменшення розміру зобов`язань відповідача станом на 30.03.2018 з 280277,87 доларів США до 205259,73 доларів США, суд апеляційної інстанції не дав оцінки з чого складаються порівняні ним підсумовані суми. Так, апеляційний суд залишив поза увагою те, що розмір прострочених зобов`язань, узгоджений у додатковій угоді №2, становить 99745,77 доларів США, тоді як у додатковій угоді №3 розмір узгоджених сторонами прострочених зобов`язань становить вже 194881,54 доларів США. Також не дано оцінки даним, які засвідчують збільшення платежів як винагороди (комісії) з 84412,57 доларів США (додаткова угода №2) до 94790,76 доларів США (додаткова угода №3), та зміні у бік збільшення періоду сплати лізингових платежів, що у разі невчасної сплати або несплати, тягне за умовами договору нарахування штрафних санкцій та є підставою для нарахування інших видів відповідальності, на предмет того, чи не призведе це до збільшення зобов`язань та відповідальності.
5.35.Без з`ясування вказаних обставин, колегія суддів вважає передчасними висновки апеляційного суду про те, що обсяг забезпеченого зобов`язання та обсяг відповідальності поручителя не збільшився, та у зв`язку з чим немає підстав для припинення договору поруки від 30.03.2018 №2П/8АФ-15 згідно з частиною першою статті 559 ЦК України.
5.36.Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
5.80.Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
5.37.За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.38.Відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
5.39.В порушення наведених вище приписів законодавства, апеляційний суд припустився порушень норм матеріального та процесуального права, дійшовши передчасних та недостатньо обґрунтованих висновків в частинні наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості з лізингових платежів та недоотриманих відсотків, не оцінивши ані доводів відповідача про зміну у бік збільшення розміру його зобов`язань, ані розрахунку, наданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог (т.9 а.с.136), на предмет того, на підставі якого саме договору вираховувались зобов`язання за лізинговими платежами, в якому розмірі та за яким договором нараховувались відсотки відповідальності, враховуючи зменшення позивачем розміру своїх вимог.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2.Згідно з приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
6.3.Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.4.За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
6.5.Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, з дотриманням передбачених ГПК України меж перегляду судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
6.6.Згідно з частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
6.7.Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду даної справи.
7. Розподіл судових витрат
7.1.Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315-317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" задовольнити частково.
2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022 у справі №904/1478/19 скасувати.
3.Справу №904/1478/19 направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
Л.В. Стратієнко
