Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 28.12.2022Справа № 645/4903/20 Провадження № 1-кп/554/575/2022
У Х В А Л А
28 грудня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12020220460001020 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, не судимого
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, працюючого в філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування», не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
в с т а н о в и в :
В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 12020220460001020 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , мотивуючи його тим, що ризики, зазначені в ст. 177 КПК України, які існували як під час досудового розслідування, так і на час обрання обвинуваченим запобіжних заходів на цей час не зникли та не зменшилися. Крім того, зазначив, що підозра останніх у вчиненні інкримінованого його правопорушення є обґрунтованою. Посилався на характер вчиненого злочинного діяння, спосіб його скоєння, особу кожного з обвинувачених, їх поведінку як до, так і під час скоєння злочинів та вважав, що в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу є всі підстави, що вони можуть переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на потерпілого та експерта в цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, просив не визначати обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинений із застосуванням насильства.
Захисники обвинувачених заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим, а ризики ним не доведеними, у зв`язку з чим просили змінити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримували думку своїх захисників.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно зч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в ст. 178 КПК України.
Перевіряючи наявність обгрунтованої підозри кожного з обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, суд вважає, що сукупність матеріалів судового провадження на данному етапі розгляду кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою, оскільки обгрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризику ухилення обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від суду з метою уникнення покарання за вчинене, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує кожному з них в разі визнання їх винними у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, суд приймає до уваги доводи прокурора про існування ризику незаконного впливу на свідків та експерта в цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.
Суд враховує також, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на цей час звільнені зі служби, офіційно не працевлаштовані та не одружені, що свідчить про відсутність у них міцних соціальних зв`язків та свідчить про той факт, що в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, останні можуть продовжити свою злочинну діяльність, у зв`язку з чим, суд враховує доводи прокурора щодо можливості існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згідно клопотання їх захисників, так як в судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки кожного з обвинувачених без ізоляції їх від суспільства.
Так, особисте зобов`язання не можливо застосувати у зв`язку з тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 8 до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна; особиста порука є не можливою, оскільки на адресу суду не надходили письмові звернення осіб, які б поручалися за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; застава є не можливою, оскільки на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що обвинувачені підлягають постійному візуальному контролю з метою запобігання ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, суд вважає, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з мотивів, наведених прокурором, зважаючи при цьому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо кожного з них, продовжують існувати й на цей час, так як сам факт перебування обвинувачених в умовах ізоляції, на думку суду, не міг змінити їх настільки, що зникла суспільна небезпечність вчинених діянь і особи кожного з обвинувачених або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ними аналогічних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд,
у х в а л и в:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - задовольнити.
Обраний щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 лютого 2023 року, кожному.
В задоволенні клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій службовійособі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 17 годині 28 грудня 2022 року.
Суддя ОСОБА_8
