Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 05.09.2022 Справа № 645/4903/20 Номер провадження 1-кп/554/575/2022
У Х В А Л А
05 вересня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченка А. Г.
за участі:
секретаря судового засідання Кононенко А. С.
прокурора Єременка В. О.
захисників Герасименя О. Ю., Задніпровського О. О.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12020220460001020 по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, не судимого
та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, працюючого в філії «УГВ-Сервіс» АТ «Укргазвидобування», не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
в с т а н о в и в :
В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження № 12020220460001020 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , мотивуючи його тим, що ризики, зазначені в ст. 177 КПК України, які існували як під час досудового розслідування, так і на час обрання обвинуваченим запобіжних заходів на цей час не зникли та не зменшилися. Крім того, зазначив, що підозра останніх у вчиненні інкримінованого його правопорушення є обґрунтованою. Посилався на характер вчиненого злочинного діяння, спосіб його скоєння, особу кожного з обвинувачених, їх поведінку як до, так і під час скоєння злочинів та вважав, що в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу є всі підстави, що вони можуть переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, незаконно впливати на потерпілого та експерта в цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, просив не визначати обвинуваченим альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки злочин, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинений із застосуванням насильства.
Захисники обвинувачених заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим, а ризики ним не доведеними, у зв`язку з чим просили змінити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з ізоляцією їх суспільства.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримували думку своїх захисників.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 травня 2020 року на стадії досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, кожному, який неодноразово був продовжений відповідними ухвалами суду та востаннє строком до 06 вересня 2022 року. Враховуючи, що строк дії попередньої ухвали суду спливає, на цей виникла необхідність у вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно зч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені вище дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані в ст. 178 КПК України.
Зокрема,необхідно провестиоцінку всукупності всіхобставин,а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Перевіряючи наявність обгрунтованої підозри кожного з обвинувачених в цьому кримінальному провадженні, суд вважає, що сукупність матеріалів судового провадження на данному етапі розгляду кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою, оскільки обгрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останнім у разі визнання їх винними у вчиненні злочину, характеристику особи кожного, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, тобто можливого ухилення обвинувачених від суду з метою уникнення покарання за вчинене.
Крім того, враховуючи, що матеріали кримінального провадження, з якими обвинувачені ознайомлені, містять анкетні дані та протоколи допиту свідків, експертів та потерпілих в цьому кримінальному провадження, суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України, - ризику можливого незаконного впливу на свідків та потерпілих в цьому кримінальному провадження, у зв`язку з чим вони можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.
Суд враховує також, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на цей час звільнені зі служби, офіційно не працевлаштовані та не одружені, що свідчить про відсутність у них міцних соціальних зв`язків та свідчить про той факт, що в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, останні можуть продовжити свою злочинну діяльність, у зв`язку з чим, суд приймає до уваги доводи прокурора щодо можливості існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до клопотання захисників, оскільки в судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б свідчили про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки кожного з обвинувачених без ізоляції їх від суспільства.
Так, особисте зобов`язання не можливо застосувати у зв`язку з тим, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 8 до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна; особиста порука є не можливою, оскільки на адресу суду не надходили письмові звернення осіб, які б поручалися за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; застава є не можливою, оскільки на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що обвинувачені підлягають постійному візуальному контролю з метою запобігання ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, суд вважає, що наявні достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з мотивів, наведених прокурором, зважаючи при цьому, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених, продовжують існувати й на цей час, так як сам факт перебування обвинувачених в умовах ізоляції, на думку суду, не міг змінити їх настільки, що зникла суспільна небезпечність вчинених діянь і особи кожного з обвинувачених або змінились обставини, які б виключали можливість повторення вчинення ними аналогічних дій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд,
у х в а л и в:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Обраний щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 03 листопада 2022 року, кожному.
У задоволенні клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій службовійособі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 16 годині 05 вересня 2022 року.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО
