Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 645/4903/20
Провадження № 1-кп/645/373/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2021 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220460001020 від 18 травня 2020 року, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
в с т а н о в и в:
У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України.
Підчас досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_4 , ОСОБА_6 слідчим суддею було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою кожному, строк дії яких був продовжений судом до 26.11.2021 року.
У судовому засіданні, на виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_6 без визначення застави та зазначав про існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважаючи його необґрунтованим, просив суд змінити запобіжний захід його підзахисному на домашній арешт, оскільки останній має міцні соціальні зв`язки, має можливість працевлаштуватися, не має наміру чинити тиску на потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважаючи його необґрунтованим, ризики недоведеними, просив суд змінити запобіжний захід його підзахисному на домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_8 , клопотання прокурора підтримав.
Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду щодо заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1ст. 333 КПКзаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннямирозділу ІІ цього Кодексуз урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно з ч. 1ст. 131 КПКзаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 9 ч. 2ст. 131 КПКодним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1ст. 177 КПК).
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.
Статтею 177 КПКвстановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. ВодночасКПКне вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховуваннявід судуна сьогодніна думкусуду маємісце,оскільки ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 , ОСОБА_6 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинувачених переховуватись від суду.
Перевіряючи наявність ризику впливу обвинувачених на потерпілого, суд враховує встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченомуст. 225 КПК, тобто якщо потерпілий допитувався на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд вважає, що ризик впливу на потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та дослідження їх судом.
На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на потерпілого лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, а потерпілий судом не допитаний існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинувачених, потерпілий може змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.
Доводи захисників, наведені у запереченнях на клопотання прокурора не спростовують зазначених вище висновків суду щодо можливості обвинувачених здійснити незаконний вплив на потерпілого.
Разом з цим, прокурором не обґрунтовано та не доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1ст.177КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки згідно відомостям наданим суду на стадії підготовчого судового засідання та судового розгляду, обвинувачені раніше за вчинення кримінальних правопорушень не засуджувалися, мають позитивні характеристики.
Під час вирішення клопотання судом вивчена можливість застосування обвинуваченим більш м`яких запобіжних заходів. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1ст. 177 КПК Українита оцінюючи характер та обставини справи,зокрема,і тяжкістьпокарання,що загрожуєобвинуваченим уразі визнаннявинуватими укримінальному правопорушенні,у вчиненніякого обвинувачуютьсяОСОБА_4 та ОСОБА_6 , суд на сьогодні не вважає можливим застосувати інші запобіжні заходи.
Даних про стан здоров`я, що унеможливлюють прибування обвинувачених в умовах ізоляції від суспільства суду не надано.
Щодо доводів захисту про недоведеності обвинувачення, необхідно зазначити, що оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 вже висунуто обвинувачення, яке суд зобов`язаний розглянути, застосовуючи, зокрема, такі засади кримінального провадження як: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, суд вважає, що на цій стадії він не вправі ухвалювати рішення, пов`язані зі встановленням доведеності (недоведеності) висунутого обвинувачення, адже такі питання вирішуються лише у вироку.
Таким чином, суд вважає необхідним продовжити строки тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на 60 днів кожному.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У даній справі суд застосовує вказані положення процесуального закону, оскільки обвинуваченим інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства, що потягло за собою спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 201, 331, 372 КПКУкраїни, суд, -
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строків тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів до 21 січня 2022 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів до 21 січня 2022 року.
Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
У задоволенні клопотань захисників та обвинувачених про зміну запобіжних заходів відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження обвинуваченим строків тримання під вартою до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, а обвинуваченими - в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1
