Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 608/626/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/33/23 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.2 ст.121 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2023 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши 06лютого 2023р. у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в приміщенні Тернопільського апеляційного суду в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12020210190000049 від 26.01.2020 за клопотанням прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
В С Т А Н О В И Л А:
В провадженні Тернопільського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №12020210190000049 від 26.01.2020 (справа №608/626/20) за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 р. про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 р. ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою, але не більш двох місяців.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17 березня 2022 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За результатами касаційного розгляду постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задоволено частково, ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 17 березня 2021 року щодо ОСОБА_7 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Також даною постановою обвинуваченого ОСОБА_7 залишено під вартою до вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо обрання йому запобіжного заходу, але не більш ніж на 60 днів.
14.12.2022 прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_9 було подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 16 грудня 2022 р. було задоволено, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 (шістдесят) днів.
30.01.2023 прокурор Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_9 , до спливу продовженого строку запобіжного заходу, подала клопотанняпро продовженнястроку триманняпід вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 днів.
В клопотанні прокурор, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нові кримінальні правопорушення, - просить продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У своєму клопотанні прокурор звертає увагу апеляційного суду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, а також на те, що останній раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти життя і здоров`я особи.
Заслухавши доводипрокурора на підтримку клопотання, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 , які заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів апеляційного суду, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, приходить до наступних висновків.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, в тому числі у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України, рішенні від 29 вересня 2011 року у справі Третьяков проти України, рішенні від 06 листопада 2008 року у справі Єлоєв проти України, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинно мати безсумнівне обґрунтування, а також, що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
У відповідності до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» заява №14379/88 від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, за ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , апеляційний суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може вчинити активні дії, спрямовані на переховування від суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, а також може вчинити інший злочин, оскільки він раніше судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі, за злочин проти життя та здоров`я людини.
Зазначені вище обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, може вчинити активні дії щодо переховування від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, яке виправдовує необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, враховуючи його негативну репутацію як раніше судимої особи за вчинення умисного злочину.
З огляду на матеріали кримінального провадження та існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені в ході досудового розслідування, залишалися на стадії судового розгляду в суді першої інстанції та продовжують існувати на стадії апеляційного провадження, а саме: обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нові кримінальні правопорушення, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, - апеляційний суд вважає, що на час розгляду даного кримінального провадження необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 197, 199, 331, 405, 419 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чортків Тернопільської області, жителю АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Копію ухвали направити для виконання до державної установи Личаківська виправна колонія №30.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
