ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
09.03.2023Справа № 910/3748/20
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 (Київська обл., м. Боярка)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія фаворит" (м. Київ)
про визнання протиправним, недійсним, нікчемним правочину, переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності, витребування акцій та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
У 2020 році до Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія фаворит" (далі - ТОВ "Фондова компанія фаворит", відповідач-1), у якому просить суд:
1) визнати протиправним, недійсним та нікчемним правочину купівлі-продажу простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632 у кількості 9 000,00 штук, які станом на 21.08.2019 належали ПАТ "КБ "Надра", що був укладений та (або) виконаний 06.12.2019 між ПАТ "КБ "Надра" та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" поза фондовою біржею;
2) перевести на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632 у кількості 9000 шт. за результатами відкритих торгів (аукціону), що відбулися 21.08.2019 на фондовій біржі ПрАТ "Фондова біржа "Перспектива" за ціною 2 304,00 грн;
3) визнати право власності ОСОБА_1 на зазначені акції у кількості 9000 шт. з 21.08.2019;
4) витребувати прості іменні акції емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN) UA4000062632 , у кількості 9 000 штук, які за станом на 21.08.2019 належали ПАТ "КБ "Надра", у особи або осіб, у володінні якої (яких) після набрання у справі рішення суду законної, а у випадку касаційного оскарження судового рішення - після проголошення постанови суду касаційної інстанції у справі, перебуватимуть ці акції, та зобов`язати таку особу або таких осіб здійснити зарахування зазначених простих іменних акцій емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" у кількості 9000 штук на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 , відкритий в АТ "БТА Банк", за наступними реквізитами: депозитарний код рахунку в цінних паперах № 301432-UA10050633 , МДО 301432 .
Ухвалами Господарського суду міста Києва, скасованими судом апеляційної інстанції, позов ОСОБА_1 неодноразово був повернутий заявнику без розгляду на підставі ст. 174 ГПК України у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позову, зазначених судом першої інстанції. Востаннє вказану позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2022. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 вищевказану ухвалу скасовано, а справу передано до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 був задоволений самовідвід судді Карабань Я. А. від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 910/3748/20.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 вказана справа № 910/3748/20 передана на розгляд судді Головіній К.І.
Дослідивши матеріали поданого позову, суд встановив, що позовна заява невідповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи наступне.
Так, пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається із позову та було встановлено Північним апеляційним господарським судом у постанові від 21.04.2022, у позові ОСОБА_1 заявив три вимоги немайнового характеру та 1 майнову вимогу (про визнання права власності на акції у кількості 9 000 штук).
Згідно з розрахунком, наведеним ОСОБА_1 в позові, ліквідаційна вартість однієї простої іменної акції емітента ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа" за даними фінансової звітності цього емітента на другий квартал 2019 року за результатами відповідного коригування, становить 244, 24 грн. Тому суд апеляційної інстанції вважав, що за подання позову ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір у сумі 39 278,40 грн. (32 972,40 грн. (1,5 % ціни позову за майнову вимогу) та 6 306,00 грн. за три вимоги немайнового характеру).
Проте, не дивлячись на неодноразові зауваження судів першої та апеляційної інстанції з цього приводу, позивач так і не надав доказів сплати судового збору.
До позову ОСОБА_1 долучив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, вказуючи на скрутний фінансовий стан та віднесення його до категорії осіб, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути звільнені від сплати судового збору, як фізична особа, у якій розмір річного доходу не дає змоги сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою звільнити сторону від сплати судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Позивач посилається на довідку з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків Києво-Святошинської державної податкової інспекції Києво-Святошинського управління ДПС у Київській області № 239 від 28.02.2020, згідно з якою доходи ОСОБА_1 за 2019 рік склали 18 695,04 грн., а, отже, 5 % від розміру річного доходу позивача за 2019 рік становить 934,75 грн., що на його думку вказує на те, що сума судового збору за позов (39 278,40 грн.) перевищує 5 % розміру річного доходу.
Разом з тим суд враховує, що зміст статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначає, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб є правом, а не обов`язком суду. При цьому статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, відповідно до ст. 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється на засадах змагальності сторін, рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, що є гарантією всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи. Порушення конституційних принципів правосуддя є неприпустимим, зокрема, й у питанні сплати судового збору.
У пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст. 76, 79 ГПК України, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням
Проте, позивач не надав суду будь-яких належних доказів його скрутного фінансового становища або доказів неможливості сплати ним судового збору на підтвердження доводів, викладених у заяві про звільнення сплати судового збору, а подана ним довідка з органів Державної податкової служби за 2019 рік є неналежним та невірогідним доказом указаних ним обставин.
Також суд враховує, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" дають право суду звільнити від сплати судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір такого збору. Проте, зі змісту обґрунтувань позивача щодо звільнення сплати судового збору не вбачається, що в подальшому він матиме можливість оплатити цей збір.
Отже, доводи позивача про його незадовільний фінансовий стан суд відхиляє, оскільки: 1) вказані обставини позивач не підтвердив належними доказами; 2 ) вони не є виключною обставиною, що дає право суду звільнити його від сплати збору.
З урахуванням викладеного клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задоволенню не підлягає. При цьому суд враховує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Крім того, суд зазначає, що сума судового збору у розмірі 39 278,40 грн. є адекватною та співмірною відносно заявлених позовних вимог (майнового та немайнового характеру), а тому сплата судового збору у вказаній сумі не може розцінюватись як обмеження права на доступ до правосуддя, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72), у яких Європейський суд визнає фінансування функціонування органів судової влади в якості "законної мети" та в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява № 68490/01, п. 57).
У даному випадку суд вважає, що сплата судового збору не є обмеженням права позивача на доступ до суду, а є легітимним (передбаченим законом) обов`язком заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір у розумному співвідношенні розміру судового збору у залежності від майнових чи немайнових вимог. Невиконання заявником такого обов`язку наділяє суд правом не приймати позов до розгляду та залишати позовну заяву без руху.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що підстав для звільнення позивача від сплати судового збору немає.
Також позивач просив залучити до розгляду справи в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", ПАТ "КБ "Надра", уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Білу І. В., ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно зі ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, наявність юридичного інтересу у третьої особи, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
У той же час, позивачем не визначено юридичного інтересу третіх осіб, які на думку позивача слід залучити до розгляду даної справи, не зазначено, яким чином внаслідок прийняття судового рішення у справі ці особи будуть наділені новими правами чи покладено на них нові обов`язки, або змінено їх наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.
Отже, матеріали позовної заяви не містять належного обгрунтування клопотання про залучення до розгляду справи в якості третіх осіб: 1) ПрАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", 2) ПАТ "КБ "Надра", 3) уповноваженої особу Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Білу І. В., 4) ТОВ «Фірма «Мотор-Ділер», 5) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 6) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, та не обгрунтовано, на чиїй стороні вони підлягають залученню.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія фаворит" про визнання протиправним, недійсним, нікчемним правочину, переведення прав та обов`язків покупця, визнання права власності, витребування акцій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головіна К. І.
