ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"01" червня 2020 р. Справа№ 910/3748/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Суліма В.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020
у справі № 910/3748/20 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит"
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі № 910/3748/20 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із винесеною ухвалою місцевого господарського суду ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_1 до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/3748/20, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі № 910/3748/20, що перешкоджає подальшому провадженню у справі № 910/3748/20 і направити справу № 910/3748/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/3748/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі № 910/3847/20, у якому скаржник просить врахувати майновий стан скаржника ОСОБА_1 при вирішенні питання щодо звільнення скаржника від сплати судового збору, звільнити скаржника ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Клопотання мотивоване тим, що судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 2 102,00 грн., що майже становить розмір ціни позову 2 304,00 грн. та більш ніж в два рази перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи ОСОБА_1 за попередній рік, а саме: 2019 рік.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Скаржником до клопотання про звільнення від сплати судового збору в якості доказу про майновий стан додано копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, із якої вбачається, що скаржник в період з 05.04.2019 по 27.06.2019 отримав заробітну плату в розмірі 18 695,04 грн.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, наведені обставини скаржника не є підставою для звільнення від сплати судового збору у даному випадку, а отже в задоволенні цього клопотання слід відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого господарського суду України від 24.10.2017 у справі № 910/19551/16.
Також слід зазначити, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору у справі № 910/3748/20, не підлягає задоволенню, виходячи із принципу рівності сторін.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір", скаржник мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі № 910/3748/20 у розмірі 2 102,00 грн.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 ГПК України підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги не виконав вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Згідно із ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до підпункту 3 пункту 11 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами від 04.05.2020 продовжено запроваджений карантин в Україні через спалах у світі коронавірусу COVID-19 до 22 травня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" постановлено:
"Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"."Слід зазначити, що згідно із ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд до суду першої інстанції.
Тобто, скаржнику, разом із апеляційною скаргою необхідно подати до Північного апеляційного господарського суду також і оригінал позовної заяви із доданими до неї документами, яка була повернута ОСОБА_1 ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 у справі № 910/3748/20 - залишити без руху.
3. Запропонувати ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 5 днів з дати офіційного завершення карантину, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №910/3748/20 у розмірі 2 102,00 грн.
4. ОСОБА_1 подати до Північного апеляційного господарського суду також і оригінал позовної заяви із доданими до неї документами, яка була повернута ОСОБА_1 ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020
5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
6. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
В.В. Сулім
