Постанова
Іменем України
26 липня 2023 року
м. Київ
справа № 824/123/22
провадження № 61-7927ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
при секретарі судового засідання - Хурсяковій О. І.,
учасники справи (сторони арбітражного спору):
заявник (позивач у арбітражному спорі) - Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка),
заінтересована особа (відповідач у арбітражному спорі) - державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна),
за участю представників:
Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) - адвоката Задорожного О. В.,
державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) - Максимчука О. О., Пальченко О. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу, відкриту за заявою Інкла Трейдинг енд Інжиніринг ГмбХ (Inkla Trading & Engineering GmbH) про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року та заявою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за поставлений товар, за апеляційною скаргою державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року постановлену у складі судді: Шкоріної О. І., у м. Києві,
Історія справи
Короткий зміст вимог заяв
У жовтні 2022 року Інкла Трейдинг енд Інжиніринг ГмбХ (Inkla Trading & Engineering GmbH) звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
Заява обґрунтована тим, що 26 серпня 2022 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (арбітр ОСОБА_1 ) виніс рішення у справі № 246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна), яким стягнув з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на користь Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) 301 325 євро заборгованості за поставлену продукцію та 8 722,18 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
Рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є остаточним та таким, що вступило в законну силу з дня його винесення, тобто, з 26 серпня 2022 року, що підтверджується довідкою МКАС при ТТП України від 15 вересня 2022 року за № 1480/14-6.
Рішення в добровільному порядку не виконане.
Інкла Трейдинг енд Інжиніринг ГмбХ (Inkla Trading & Engineering GmbH) просило:
надати дозвіл на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) про стягнення 301 325 євро заборгованості за поставлену продукцію та 8 722,18 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору;
видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021.
У листопаді 2022 року ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подало заяву про скасування рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за поставлений товар.
Свою заяву обґрунтовувало тим, що вважає оскаржуване рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 у справі № 246/2021 на підставі підпункту «а» пункту 1, підпунктів «а» та «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України протиправним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що договір поставки від 30 квітня 2020 року, на підставі якого МКАС ухвалив оскаржуване рішення від 26 серпня 2022 року включно з його розділом 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку», що містить арбітражне застереження, є недійсним в силу встановленого приписами статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» (нікчемність договору), та суперечить публічному порядку.
Зазначений договір підписано відповідачем, як покупцем та позивачем, як постачальником, який визнаний переможцем аукціону в результаті проведеної в передбаченому законом порядку за процедурою відкритих торгів по трьох лотах публічної закупівлі UA-2020-02-21-001967-а «Запасні частини до дизелів типу 78Г в складі автоматизованих дизельгенераторних електростанцій типу АСД -5600» із загальною очікуваною вартістю 14 219554,57 грн., що розміщена в мережі Інтернет на веб - порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro.
Договір поставки від 30 квітня 2020 року є нікчемним (недійсність якого встановлена законом), а тому він не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов`язані з його недійсністю.
У ході проведення процедури відкритих торгів за результатами аукціонів по трьох лотах в публічній закупівлі UA-2020-02-21-001967-а «Запасні частини до дизелів типу 78Г в складі автоматизованих дизельгенераторних електростанцій типу АСД-5600» із загальною очікуваною вартістю 14 219 554,57 грн, що розміщена в мережі інтернет на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-21-001967-a?lot_id=6c05b6eadbe447bc82905f5d6c 5c85cc#lots тендерним комітетом замовника закупівлі 10 квітня 2020 року було прийнято рішення про намір укласти договір із компанією Inkla Trading & Engineering GmbH по кожному з трьох лотів цієї закупівлі (протокол засідання тендерного комітету від 10 квітня 2020 року №375) і у зв`язку з чим замовником 10 квітня 2022 року в період часу з 14 год 49 хв по 14 год 56 хв було опубліковано по кожному з трьох лотів три повідомлення про намір укласти договір із компанією Inkla Trading & Engineering GmbH, а саме:
10 квітня 2020 року об 14 год. 49 хв. замовником в електронній системі закупівель по лоту №1 «Запасні частини до дизелів типу 78Г в складі автоматизованих дизельгенераторних електростанцій типу АСД-5600» публічної закупівлі UA-2020-02-21-001967-а опубліковано повідомлення про намір укласти договір із ціною пропозиції 10 025 075,64 грн;
10 квітня 2020 року об 14 год. 52 хв. замовником в електронній системі закупівель по лоту №2 - лот 2.2 «Запасні частини до дизелів типу 78Г в складі автоматизованих дизельгенераторних електростанцій типу АСД-5600 (Гумово-технічні вироби)» публічної закупівлі UA-2020-02-21-001967-а опубліковано повідомлення про намір укласти договір із ціною пропозиції 2 449 345,37 грн;
10 квітня 2020 року об 14 год. 56 хв. замовником в електронній системі закупівель по лоту № 3 «Запасні частини до дизелів типу 78Г в складі автоматизованих дизельгенераторних електростанцій типу АСД-5600 (Метизи)» публічної закупівлі UA-2020-02-21-001967-а опубліковано повідомлення про намір укласти договір із ціною пропозиції 169 137,31 грн.
Перебіг двадцятиденного строку для укладення договору про закупівлю розпочинає свій перебіг саме з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, тобто, першим днем є день прийняття рішення про намір укласти договір, а саме з 10 квітня 2020 року, і останнім для укладення договору про закупівлю є 29 квітня 2020 року.
Договір поставки № 16414/53-124-01-20-12089, на підставі якого МКАС ухвалив оскаржуване рішення від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021, включно із його розділом 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку», що містить арбітражне застереження, укладено між сторонами лише 30 квітня 2020 року, тобто, з порушенням строку, передбаченого частиною шостою статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» укладений між сторонами договір поставки на підставі якого МКАС ухвалив оскаржуване рішення включно з його розділом 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку», що містить арбітражне застереження є нікчемним, оскільки вік укладений з порушенням строку передбаченого частиною шостою статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно до статті 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Крім цього, умови укладеного 30 квітня 2020 року між заявником і компанією Inkla Trading & Engineering GmbH за результатами закупівлі UA-2020-02-21-001967-а договору поставки № 16414/53-124-01-20-12089, на підставі якого МКАС ухвалив оскаржуване рішення від 26 серпня 2022 у справі № 246/2021, суттєво відрізняються від змісту умов тендерних пропозицій компанії Inkla Trading & Engineering GmbH від 22 квітня 2020 року № 1296 (по Лоту № 1), № 1297 (по Лоту № 2), № 1298 (по Лоту № 3) в публічній закупівлі UA- 2020-02-21-001967-а та умов як додатку №5 Тендерної документації (Проекту договору про закупівлю товару (для резидентів), на умови якого погодився цей учасник закупівлі і запропонував їх укласти, так і додатку №5.1. Тендерної документації (Проект зовнішньоекономічного договору про закупівлю товару (для нерезидентів).
У зв`язку з наведеним цей договорі поставки від 30 квітня 2020 року № 16414/53-124 -01-20-12089, на підставі якого МКАС ухвалив оскаржуване рішення від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021, включно із його розділом «Врегулювання спорів в судовому порядку», що містить арбітражне застереження, згідно частини четвертої статті 41, пункту 2 частини першої статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» є нікчемним, оскільки він укладений з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього закону, та відповідно до статті 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Умовами укладеного між позивачем та відповідачем договору (а саме: пункт 2.10 та специфікації №1, №2, №3 додатки до Договору) визначено, що виробником товару, який постачальник зобов`язався поставити для покупця за цим Договором, має бути саме ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» (м. Санкт-Петербург, рф).
16 вересня 2020 року ДП «НАЕК «Енергоатом» відповідно до приписів нормативно-правових актів у сфері державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, у зв`язку з неодноразовими поставками неякісної продукції СВБ для ДП «НАЕК «Енергоатом», було прийнято рішення № РШ-П 0.05.089-20 про відхилення ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» як постачальника та визнано недійсним видане раніше рішення про затвердження постачальника від 20 листопада 2019 року №РШ-П 0.05.126-19.
Державна інспекція ядерного регулювання України своїм листом від 25 серпня 2020 року №15-21/9714-10607 повідомила відповідача про те, що використання продукції виробництва ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод», яку позивач зобов`язаний був поставити відповідно до умов Договору, при виконанні ремонтів РДЕС типу АСД-5600 із дизелями 78Г, є неможливим.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 травня 2021 року у справі № 910/16446/20 за позовом TOB «Кінгісеппський машинобудівний завод» до ДП «НАЕК «Енергоатом» відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» про усунення перешкод у веденні господарської діяльності шляхом визнання недійсним рішення ДП «НАЕК «Енергоатом» про відхилення постачальника, оформленого «Решением об отклонении поставщика № РШ-П 0.05.089-20», затвердженим 16 вересня 2020 року, а зазначене рішення про відхилення постачальника залишено в силі.
Рішенням РНБО України від 23 березня 2021 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України № 109/2021 до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» (рф) застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) на три роки, в тому числі і у вигляді блокування активів та заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, виробником яких є цей суб`єкт господарювання.
У зв`язку з тим, що позивач (діючи як постачальник за договором) у строк, встановлений договором, (тобто до 1 липня 2020 року - 60 календарних днів з моменту укладення договору - пункт 3.1 договору) не здійснив поставку відповідно до умов договору і не передав у власність покупцю передбачений договором товар, кількість і якість якого відповідали б умовам договору, та не передав покупцю визначені договором товаросупровідні й інші документи щодо товару, а Відповідач такого товару не прийняв, реалізуючи передбачені чинним господарським та цивільним законодавством України свої права (як покупця за договором) на припинення зобов`язань за договором ДП «НАЕК «Енергоатом» було прийнято рішення про припинення зобов`язань за рядом договорів (контрактів), укладених із компанією Inkla Trading&Engineering GmbH, в тому числі і за договором від 30 квітня 2020 року №16414/53-124-01-20-12089, про що письмово повідомлено компанією Inkla Trading&Engineering GmbH листом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 17 листопада 2020 року №15242/10.
Відповідач своїми листами від 27 листопада 2020 року №45-30-1294/12153, від 15 грудня 2020 року №45-30-1450/12899, від 26 лютого 2021 року №45-30-382/2928 неодноразово повідомляв позивача про те, що у зв`язку з припиненням договору позивачу необхідно забрати продукцію, яку він доставив на митний склад СТЗ. Однак, позивач цього не зробив.
Вважає, що договір від 30 квітня 2020 року №16414/53-124-01-20-12089 включно із його розділом 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку», що містить арбітражне застереження, а також прийняте на його підставі рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 суперечать публічному порядку України, оскільки виконання оскаржуваного рішення МКАС від 26 серпня 2022 року у справі №249/2021, ухваленого для виконання договору, призведе до порушення публічного порядку України, оскільки фактичним вигодонабувачем виплат, вимог та доходів у результаті його виконання буде ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» (м. Санкт-Петербург, рф), яке має пряме і безпосереднє відношення до війни російської федерації проти України (постачає міністерству оборони російської федерації роботи з ремонту дизелів кораблів та суден Балтійського флоту, що свідчить про те, що компанія підтримує та всіляко сприяє проведенню політики російської федерації, яка підриває територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України) і до якого рішенням РНБО України від 23 березня 2021 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України № 109/2021, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) на три роки, в тому числі і у вигляді блокування активів та заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, виробником яких є цей суб`єкт господарювання.
ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» просило:
скасувати рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за поставлений товар.
Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у складі судді: Шкоріної О. І., відмовлено ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у зупиненні провадження у справі № 824/123/22. Об`єднано в одне провадження справу № 824/123/22 (провадження № 22-вк/824/6/2023) за заявою Інкла Трейдинг енд Інжиніринг ГмбХ (Inkla Trading & Engineering GmbH) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року, та видачу виконавчого листа у справі № 246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, та справу № 824/152/22 (провадження № 22-ск/824/6/2022) за заявою ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за поставлений товар, для спільного розгляду. Зазначеній справі присвоєно № 824/123/22.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у складі судді: Шкоріної О. І., заяву ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості за поставлений товар залишено без задоволення.
Заяву Інкла Трейдинг енд Інжиніринг ГмбХ (Inkla Trading & Engineering GmbH) про надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 задоволено.
Надано дозвіл на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) про стягнення 301 325 євро заборгованості за поставлену продукцію та 8 722,18 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 наступного змісту:
«Стягнути з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на користь Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) 301 325 євро заборгованості за поставлену продукцію та 8 722,18 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору».
Стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на користь Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) судовий збір за подання заяви в розмірі 1240,50 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
розгляд справи № 246/2021 здійснювався МКАС при ТПП України на підставі арбітражної угоди, яка укладена між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) у вигляді арбітражного застереження, що міститься в розділі 10 контракту «Врегулювання спорів в судовому порядку». Відповідно до розділу 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку» укладеного між сторонами контракту № 16414/53-124-01-20-12089, останні погодили, що: 10.1 всі спірні питання, пов`язані з виконанням сторонами умов цього договору, вирішуються сторонами в досудовому порядку шляхом пред`явлення претензій. 10.2 У разі неможливості вирішення спорів в досудовому порядку, спори і розбіжності, що виникають між сторонами за договором або у зв`язку з ним, підлягають розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, із застосуванням регламенту цього суду. Суд складається з одного арбітра. Право, що застосовується, - матеріальне та процесуальне право України. Мова судового розгляду - українська. Рішення МКАС про Торгово-промисловій палаті України є остаточним і обов`язковим для всіх сторін договору. З урахуванням наведеного убачається, що арбітражне застереження у розділі 10 контракту є арбітражною угодою, укладеною сторонами у письмовій формі, і такою, що відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Відповідно до розділу 12.1. договір вважається укладеним та набирає чинності з дати його реєстрації в ДП «НАЕК «Енергоатом» за умови підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань сторонами;
у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 910/13366/18 Верховний Суд надав роз`яснення щодо принципу автономності арбітражної угоди. Зокрема, суд вказав, що принцип автономності арбітражної угоди свідчить, по-перше, що дійсність основного договору не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Це гарантує, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ. Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 3 березня 2020 року зі справи № 920/241/19 та постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року зі справи № 824/198/19. Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому недійсність договору не може бути підставою для автоматичної недійсності арбітражної угоди;
як на підставу для скасування рішення МКАС при ТПП від 26 серпня 2022 року заявник вказував на те, що спір, який розглядав арбітраж, не може бути предметом арбітражного розгляду за законом України, оскільки спір виник при укладенні договору про публічні закупівлі. Статтею 2 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж передбачено, що юридичні особи, які за застосованим до них національним законом розглядаються як юридичні особи публічного права, мають право укладати арбітражні угоди. У пункті 1 частини першої статті 22 ГПК України передбачено, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на фінансові інструменти, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» не містить прямої заборони щодо передачі на розгляд міжнародного комерційного арбітражу спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб. За змістом абзацу 2 частини другої статті 22 ГПК України цивільно-правові аспекти спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі, можуть бути передані на вирішення міжнародного комерційного арбітражу. Глава 3 розділу IX ЦПК України регулює питання щодо визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, а главою 4 вказаного розділу врегульовано порядок здійснення провадження у справах про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів. Отже, спір, що виник при виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб, не може бути предметом розгляду третейського суду на території України, але може бути віднесений сторонами до компетенції міжнародного арбітражного суду. Тому необґрунтованими є доводи заявника про те, що передання на розгляд МКАС при ТПП України спору щодо виконання контракту про публічні закупівлі суперечить положенням частини другої статті 22 ГПК України;
представник ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» посилався, зокрема, на нікчемність договору поставки, оскільки він укладений з порушенням строку, передбаченого частиною шостою статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», а також з порушенням частини четвертої статті 41 цього Закону, так як умови договору поставки відрізняються від змісту тендерної пропозиції. Разом з тим, в ході арбітражного розгляду сторона ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не робила заяв щодо порушення процедури укладення договору, його недійсності чи нікчемності, про що зазначено в рішенні МКАС (пункт 31 рішення МКАС від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021). За своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у цій справі на вирішення МКАС при ТПП України, є саме цивільно-правовим спором, оскільки стосується виконання укладеного цивільно-правового договору (стягнення боргу за поставлену за контрактом продукцію), і не стосується його публічно-правових аспектів, а саме, питань дотримання Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні публічних закупівель. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 824/235/2018 (провадження № 61-1991ав19);
судом не встановлено, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України. Посилання представника ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на те, що кошти, які будуть стягнуті на виконання рішення МКАС будуть перераховані до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод», спростовуються заявою директора компанії Inkla Trading & Engineering GmbH - Міха Вергель, якою останній заявляє про те, що з моменту набуття чинності санкцій, введених Радою Національної безпеки та оборони України до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод», їх компанія не є офіційним представником цього підприємства, не займається постачанням продукції цього заводу, будь-які відносини з цим підприємством з їх боку були розірвані. Грошові кошти, які вони мають отримати за контрактом № 16414/53-124-01-20-12089 від 30 квітня 2020\ року, укладеним між компанією Inkla Trading & Engineering GmbH та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», є грошовими коштами винятково їх компанії, вони не перераховували, не мають наміру їх перераховувати на рахунок ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод»;
ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не підтвердило, а судом не було встановлено наявності визначених статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 459 ЦПК України обставин, які можуть бути підставами для задоволення заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021. Розглянувши справу в межах доводів заяви, надавши правову оцінку доводам сторін у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність належних та достатніх правових підстав для скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі № 241/2021;
рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на користь Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) 301 325 євро заборгованості за поставлену продукцію та 8 722,18 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Арбітражний збір у сумі 2798,33 доларів США покладено на позивача. Рішення прийнято у складі одноособового арбітра Олександра Крупчана. Рішення набрало законної чинності з дати його винесення 26 серпня 2022 року, є остаточним і підлягає негайному виконанню. У засіданні арбітражного суду брали участь представники обох сторін. Встановлено, що вказане рішення не оскаржено і в добровільному порядку боржником не виконано. Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача. Судом встановлено, що арбітражна угода не визнана недійсною; боржника було належним чином сповіщено про призначення арбітра та про арбітражний розгляд; рішення не суперечить арбітражній угоді; склад міжнародного комерційного арбітражу та арбітражна процедура відповідали угоді між сторонами; рішення вже стало обов`язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом. Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу;
оцінюючи доводи представника відповідача ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у запереченні на заяву, то такі не є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. У запереченні відповідач вказує на те, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України в зв`язку з військовою агресією РФ до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором постановою від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» установлений мораторій (заборона) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань. При цьому відповідачем не зазначено, яким чином обмеження, передбачені постановою від 03 березня 2022 року № 187, можуть вплинути на можливість визнання та надання дозволу на виконання рішення. Компанія Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрія) зареєстрована та діє відповідно до законодавства Австрії, і матеріали справи не містять доказів, що посадові особи компанії підпадають під ознаки, передбачені пунктом 1 вказаної постанови. Тому положення постанови від 3 березня 2022 року № 187 не можуть бути застосовані до позивача;
у запереченні відповідач посилається на положення пункту 12 постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яким уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями, включаючи операції за дорученням клієнтів. Таке посилання є безпідставним, оскільки пунктом 12 Постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 заборонено уповноваженим установам здійснювати торгівлю валютними цінностями, за винятком окремих випадків. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» торгівля валютними цінностями - операції з купівлі, продажу або обміну валютних цінностей, що здійснюються як у готівковій формі (для банківських металів - із фізичною поставкою), так і безготівковій формі (для банківських металів - без фізичної поставки). Разом із тим зміст рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року в справі № 246/2021 не вимагає від сторін здійснення такої торгівлі. Станом на сьогоднішній день не виключається можливість для відповідача здійснити розрахунок (валютну операцію) за прийняту продукцію, а лише встановлено певний порядок здійснення такого розрахунку, в тому числі шляхом отримання відповідного окремого дозволу від НБУ;
не є передбаченими законом підставами для відмови у визнанні та видачі дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного арбітражу також посилання відповідача на скрутне фінансове становище внаслідок введення військової агресії з боку російської федерації та введення воєнного стану на території України. Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання;
судом не встановлено підстав для відмови у наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року у справі № 241/2021 за позовом Inkla Trading & Engineering GmbH до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення грошових коштів, тому заява Inkla Trading & Engineering GmbH підлягає задоволенню.
Аргументи учасників справи
26 травня 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, в якій просить:
скасувати оскаржену ухвалу;
постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви компанії Inkla Trading & Engineering GmbH, задовольнити повністю заяву ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
При цьому посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
виходячи із системного тлумачення статті V Нью-Йоркської конвенції 1958 року, підстави для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення, передбачені частиною 2 статті V Конвенції, на відміну від підстав, зазначених у частині першій цієї статті, можуть бути застосовані судом ex officio, тобто за власної ініціативи суду. Положення частини 2 статті V Нью-Йоркської конвенції 1958 року слід розглядати як обов`язок компетентної влади (суду) держави перевіряти арбітражне рішення, визнання та виконання якого запитуються у цій державі, на предмет його відповідності вимогам цієї норми Конвенції. При чому цей обов`язок діє незалежно від того, чи посилається сторона, яка заперечує проти визнання і виконання арбітражного рішення, на предмет існування названої перешкоди у визнанні. У постанові від 02 липня 2020 року у справі №824/101/19 Верховним Судом сформульовано подібні висновки щодо застосування визначення «публічний порядок» в чинному законодавстві України, а також сформульовано висновок про те, що положення Нью-Йоркської конвенції, Законів України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та «Про міжнародне приватне право» не пов`язують відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення МКАС із моментом чи періодом укладення арбітражної угоди та доповнень до неї, оскільки положення Конвенції та зазначених Законів передбачають однією із підстав відмови саме «порушення публічного порядку»;
рішення МКАС, а також визнання і виконання цього арбітражного рішення суперечать публічному порядку України. Таке своє твердження ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» обґрунтовувало тим, що виконання оскаржуваного Рішення МКАС, ухваленого для виконання договору, призведе до порушення публічного порядку України, оскільки фактичним вигодонабувачем виплат, вимог, доходів та грошових коштів у результаті його виконання буде TOB «Кінгісеппський машинобудівний завод», яке має пряме і безпосереднє відношення до війни російської федерації проти України, і до якого рішенням РНБО України від 23 березня 2021 року введеного в дію Указом Президента України № 109/2021, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), в тому числі і у вигляді блокування активів та заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, виробником яких є цей суб`єкт господарювання;
застосована на підставі Закону України «Про санкції» Рішенням РНБО до TOB «Кінгісеппський машинобудівний завод» санкція у вигляді заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, виробником яких є цей суб`єкт господарювання, за своїм змістом означає заборону придбання товарів, робіт і послуг, виробником яких є TOB «Кінгісеппський машинобудівний завод», і включає в себе заборону на здійснення оплати таких товарів, робіт і послуг, як складової частини (одного з етапів) процесу придбання (здійснення публічної закупівлі) цих товарів, робіт і послуг. При цьому, така заборона стосується не лише придбання товарів, робіт і послуг у юридичної особи TOB «Кінгісеппський машинобудівний завод», а включає в себе заборону на придбання товарів, робіт і послуг, виробником яких є TOB «Кінгісеппський машинобудівний завод», у будь-яких третіх осіб та оплату для цих третіх осіб (як складову частину, один з етапів процесу придбання) таких товарів, робіт і послуг, виробником яких є TOB «Кінгісеппський машинобудівний завод»;
визнання і виконання Рішення МКАС суперечать публічному порядку України, оскільки визнання і виконання цього Рішення МКАС суперечить Закону України «Про санкції» (який є частиною публічного порядку України), оскільки повністю ігнорує, нівелює і суперечить застосованій на підставі цього Закону Рішенням РНБО та Указом Президента України до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» санкцій: у вигляді заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, виробником яких є цей суб`єкт господарювання, яка (санкція) включає в себе також і заборону на оплату таких товарів, робіт і послуг для третіх осіб - продавців (постачальників, виконавців), як складову частину (етап) процесу здійснення придбання (публічної закупівлі) таких товарів робіт, послуг, виробником яких є ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод»; у вигляді блокування активів, оскільки фактичним вигодонабувачем виплат, вимог, доходів та грошових коштів у результаті його виконання, а отже і власником цих активів є ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод», яке має пряме і безпосереднє відношення до війни російської федерації проти України, і до якого Рішенням РНБО застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), в тому числі і у вигляді блокування активів;
відповідно до пункту 14 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезиденті в у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів. Зі змісту рішення МКАС вбачається, що ним стягнуто з відповідача на користь позивача 301 325 євро заборгованості за імпортну продукцію (товар) за договором, яка поставлялася у 2020 році, тобто до 23 лютого 2021 року. При цьому, такий товар не включений до відповідного переліку в постанові КМ України від 24 лютого 2022 № 153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту». Відповідач фактично позбавлений можливості виконати Рішення МКАС у разі надання судом дозволу на його виконання і видачі судом відповідного виконавчого листа;
виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, відповідач відповідно до статті 33 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язаний першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Підвищення та дотримання досягнутого рівня безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій має найвищий пріоритет у діяльності експлуатуючої організації. Питання забезпечення безпеки є пріоритетним над економічними, технічними, науковими та іншими цілями діяльності. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, Відповідач зобов`язаний спрямовувати в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. Відповідач фактично забезпечує покриття основного фінансового навантаження, необхідного для реалізації загальносуспільного інтересу, та зазнає надзвичайно великих фінансових витрат у межах його виконання, за відсутності джерела та механізму компенсації за виконання таких спеціальних обов`язків. ДП «НАЕК «Енергоатом» з метою захисту своїх прав та інтересів вимушений був самостійно звертатись до суду із позовними заявами про примусове стягнення наведеної заборгованості з ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований покупець», ПАТ «НЕК «Укренерго» та інших контрагентів. Судовий розгляд справ за такими позовами триває на цей час. Фінансовий стан відповідача ускладнився зараз ще більше через зменшення грошових надходжень відповідача за відпущену на ринок електроенергію у зв`язку початком військової агресії збройних сил російської федерації проти України і введенням в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який триває з 24 лютого 2022 року по цей час, а також триваючою окупацією військовими формуваннями російської федерації значної частини виробничих потужностей відповідача, а саме - Запорізької АЕС у м. Енергодар Запорізької області. Таким чином відповідачем втрачено значні виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Відповідач продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС, не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Наведені обставини у їх сукупності вказують на те, що примусове стягнення з відповідача на користь позивача визначеного у Рішенні МКАС боргу має загрозу зупинки господарської діяльності відповідача через арешт банківських рахунків, примусове звернення стягнення на його кошти і майно, що зробить відповідача неплатоспроможним та унеможливить або принаймні істотно ускладнить можливість: належного фінансування відповідачем заходів на утримання в стані безпечному для належного функціонування 15 атомних енергоблоків, а також виконання інших обов`язків у сфері ядерної та радіаційної безпеки, покладених на Відповідача чинним законодавством України як на експлуатуючу організацію (оператора) ядерних установок; виконання відповідачем спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу (ПСО), а саме доступності електричної енергії для побутових споживачів України. А це у свою чергу становить загрозу техногенної та екологічної катастроф загальнодержавного масштабу, дефіциту електроенергії і зумовленої цим необхідності її імпорту та різкого і значного зростання вартості електроенергії для всіх підприємств, установ, організації, і населення України, що прямо загрожує забезпеченню соціальної спрямованості економіки України, а також суверенітету та економічній безпеці держави Україна. З урахуванням наведеного визнання та надання дозволу на виконання цього арбітражного Рішення МКАС суперечитиме публічному порядку України, зважаючи на необхідність захисту суверенітету, екологічної та економічної безпеки держави Україна, а також реалізації конституційного принципу соціальної спрямованості економіки України. Аналогічні висновки за подібних обставин зробив Верховний Суд у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 824/241/2018. За наведених обставин справи втручання у мирне володіння майном позивача шляхом відмови у наданні дозволу на виконання арбітражного рішення та скасування цього арбітражного рішення повністю відповідає наведеним умовам легітимного втручання.
У червні 2023 року Inkla Trading & Engineering GmbH надало відзив на апеляційну скаргу, в яких просить: у задоволенні клопотання заявника про витребування документів відмовити; апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що:
за своєю правовою природою спір, який переданий сторонами у цій справі на вирішення МКАС при ТПП України, є саме цивільно-правовим спором, оскільки стосується виконання укладеного цивільно- правового договору (стягнення боргу за поставлену за контрактом продукцію), і не стосується його публічно-правових аспектів, а саме, питань дотримання Закону України «Про публічні закупівлі» при проведенні публічних закупівель. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 824/235/2018 (провадження № 61-1991ав19);
боржник ДП НАЕК «Енергоатом», подавши заперечення проти позову в МКАС жодних заперечень стосовно відсутності у МКАС компетенції розглядати спір не заявляло. У засіданні МКАС 06 липня 2022 року приймав участь представник ДП НАЕК «Енергоатом», який також не зробив жодної заяви стосовно відсутності у МКАС компетенції розглядати спір;
в апеляційній скарзі боржник вказує, що повідомлення про намір укласти договір були датовані 10 квітня 2020 року (після 14 години і це була п`ятниця), тому, 20-ти денний строк для укладення договору сплинув 19 квітня 2020 року, тоді як договір був укладений 20 квітня 2020 року. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому строк починає рахуватися починаючи з наступного дня, тобто з 11 квітня 2020 року, тому останнім днем 20-ти денного строку є 30 квітня 2020 року;
посилання ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на те, що кошти, які будуть стягнуті на виконання рішення МКАС будуть перераховані до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод», спростовуються нотаріально посвідченою в австрійській республіці та апостильованою заявою директора компанії Inkla Trading & Engineering GmbH Міха Вергель, якою останній заявляє про те, що з моменту набуття чинності санкцій, введених Радою Національної безпеки та оборони України до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» їх компанія не є офіційним представником цього підприємства, не займається продажем і постачанням продукції цього заводу, будь-які відносини з цим підприємством з їх боку були розірвані. Грошові кошти, які вони мають отримати за контрактом № 16414/53-124-01-20-12089 від 30 квітня 2020 року, укладеним між компанією Inkla Trading & Engineering GmbH та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», є грошовими коштами винятково їх компанії, вони не перераховували, не мають наміру їх перераховувати на рахунок ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод»;
посилання боржника на положення пункту 12 постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», є безпідставним, оскільки пунктом 12 вказаної постанови заборонено уповноваженим установам здійснювати торгівлю валютними цінностями, за винятком окремих випадків. Проте зміст рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року в справі № 246/2021 не вимагає від сторін здійснення такої торгівлі. Станом на сьогодні не виключається можливість для відповідача здійснити розрахунок (валютну операцію) за прийняту продукцію, а лише встановлено певний порядок здійснення такого розрахунку, в тому числі шляхом отримання відповідного окремого дозволу від НБУ;
безпідставними є посилання боржника на неможливість здійснення розрахунку через обмеження, встановлені листом НБУ від 05 квітня 2022 року № 25-0005/25858, оскільки рекомендації, зазначені в даному листі, стосуються продукції, отриманої резидентами України протягом 2021-2022 років за зовнішньоекономічними договорами, в той час як остання партія продукції була поставлена відповідачу 06 серпня 2020 року, що підтверджується пунктом 34.5 Рішення МКАС при ТППУ від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 та не заперечувалось самим боржником під час розгляду справи в МКАС;
доводи боржника щодо неможливості вирішення питання про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі № 246/2021 до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором і до скасування мораторію (заборони), встановленого постановою КМУ № 187 від 03 березня 2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» пов`язані з питаннями, які вирішуються на стадії виконавчого провадження, і не відносяться до підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, передбачених статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Компанія Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) зареєстрована та діє відповідно до законодавства Австрійської Республіки, і матеріали справи не містять доказів, що посадові особи компанії є резидентами російської федерації або Республіки Білорусь. Тому положення постанови КМУ від 03 березня 2022 року № 187 не можуть бути застосовані до позивача. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 824/62/22 від 10 листопада 2022 року;
в Україні не запроваджено механізму вторинних санкцій - ідеться про можливість застосування санкцій до контрагента підсанкційної особи за наявність комерційних відносин з особою, до якої застосовані санкції. Витребувані боржником документи не мають відношення до цієї справи, адже суд не розглядає спір по суті, а лише розглядає питання надання дозволу на виконання рішення МКАС та заяву про його скасування.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/123/22 за апеляційною скаргою ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 липня 2023 року на 10:00 год. з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року: у задоволенні клопотання Inkla Trading & Engineering GmbH, яке підписане представником Задорожнім О. В., про поновлення строку для подання клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено; клопотання Inkla Trading & Engineering GmbH, яке підписане представником Задорожнім О. В., про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено; ухвалено проводити судові засіданні Касаційного цивільного суду Верховного Суду в частині участі представника заявника Inkla Trading & Engineering GmbH адвоката Задорожного О. В. у справі № 824/123/22, в режимі відеоконференції поза приміщенням суду із застосуванням програмного забезпечення «Судової влади України» EasyCon (VKZ) та ідентифікації адвоката Задорожного О. В. за допомогою електронного цифрового підпису; відкладено розгляд справи № 824/123/22 на 26 липня 2023 року на 12:00 год. з повідомленням учасників справи.
Короткий зміст аргументів сторін
У судовому засіданні представники ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Максимчук О. О., Пальченко О. А.), підтримали вимоги апеляційної скарги та пояснили, що договір поставки № 16414/53-124-01-20-12089, на підставі якого МКАС ухвалив оскаржуване рішення від 26 серпня 2022 року, включно із його розділом 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку», що містить арбітражне застереження, укладено між сторонами лише 30 квітня 2020 року, тобто, з порушенням строку, передбаченого частиною шостою статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі». Тому відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір поставки є нікчемним.
У судовому засіданні представник Inkla Trading & Engineering GmbH (Задорожний О. В.) зазначив, що відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк починає рахуватися починаючи з наступного дня, тобто з 11 квітня 2020 року, тому останнім днем 20-ти денного строку є 30 квітня 2020 року. Тому відсутні підстави нікчемності договору поставки № 16414/53-124-01-20-12089.
Фактичні обставини справи
Суд першої інстанції встановив, що між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з однієї сторони, та Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка), з іншої сторони 30 квітня 2020 року було укладено Контракт № 16414/53-124-01-20-12089.
Контракт набирає чинності з дати його реєстрації в ДП «НАЕК «Енергоатом» за умови підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (пункт 12.1 контракту).
Умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін в порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством України, шляхом укладання додаткових угод. Зміни до укладеного договору вносяться лише шляхом укладання додаткових угод (договорів). При зміні платіжних реквізитів, статусу платника податків, місцезнаходження однієї із сторін, уточнення (розшифрування) технічних характеристик матеріалів, пакувальних матеріалів, доповнення тексту договору вимогами щодо зазначення у договорі, первинних та розрахункових документах код товару згідно з УКТ ЗЕД, дозволяється застосовувати письмове повідомлення, яке є невід`ємною частиною договору (пункт 13.2 контракту).
Відповідно до вказаного контракту постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити товар в асортименті, за найменуванням, в кількості, по ціні, виробники та код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначаються в специфікаціях 1, 2, 3 які є невід`ємними частинами договору (пункт 1.1. контракту).
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на користь Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) 301 325 євро заборгованості за поставлену продукцію та 8 722,18 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Арбітражний збір у сумі 2798,33 доларів США покладено на позивача.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції (частина друга статті 24, частина друга статті 351 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з таких мотивів.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Щодо скасування рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021
ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» при зверненні із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 посилалося на те, що договір поставки від 30 квітня 2020 року, на підставі якого МКАС ухвалив оскаржуване рішення від 26 серпня 2022 року включно з його розділом 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку», що містить арбітражне застереження, є недійсним в силу встановленого приписами статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» (нікчемність договору).
Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (частини перша, друга статті 459 ЦПК України).
Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року у справі № 761/45271/17 (провадження № 61-47547св18) зазначено, що:
«рішення державного суду про скасування арбітражного рішення як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання арбітражного рішення шляхом подання клопотання про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване».
У розділі 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку» укладеного між Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) контракту № 16414/53-124-01-20-12089, сторони погодили, що:
«10.1 всі спірні питання, пов`язані з виконанням сторонами умов цього договору, вирішуються сторонами в досудовому порядку шляхом пред`явлення претензій.
10.2 У разі неможливості вирішення спорів в досудовому порядку, спори і розбіжності, що виникають між сторонами за договором або у зв`язку з ним, підлягають розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України, із застосуванням регламенту цього суду. Суд складається з одного арбітра. Право, що застосовується, - матеріальне та процесуальне право України. Мова судового розгляду - українська. Рішення МКАС про Торгово-промисловій палаті України є остаточним і обов`язковим для всіх сторін договору».
У рішенні МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 зазначено:
«у ході арбітражного розгляду справи будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди та жодних заяв про відсутність у МКАС компетенції та розгляд справи чи перевищення складом Арбітражного суду меж своєї компетенції у порядку, передбаченому статтею 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», від сторін не надходило. Склад Арбітражного суду у справі сформований відповідно до положень арбітражного застереження, Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і Регламенту МКАС. Заяв про відвід арбітра від жодної зі сторін не надходило. Крім того, Арбітражний суд зазначає, що від сторін не надходило жодних заперечень щодо недотримання вимог арбітражного застереження, що містишся у контракті, Регламенту МКАС та Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». у зв`язку з чим, відповідно до статті 4 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони вважаються такими, що відмовились від свою права на заперечення з цих питань» (пункт 24);
«у ході арбітражного розгляду жодна із сторін не зробила заяв щодо порушення процедури укладення договору, його недійсності чи нікчемності» (пункт 31).
У пункті а) статті V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року) передбачено, що у визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона подасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання, докази того, що: сторони в угоді, зазначеній у статті II, були за законом, що застосовується до них, якоюсь мірою недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, за законом країни, де рішення було винесено.
У визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено (пункт 1 частини першої статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
Третейський суд може сам прийняти постанову про свою компетенцію, в тому числі стосовно будь-яких заперечень щодо наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною договору, повинно трактуватися як угода, що не залежить від інших умов договору. Винесення третейським судом рішення про недійсність договору не тягне за собою в силу закону недійсність арбітражного застереження (частина перша статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
Тлумачення вказаної норми свідчить, що
по своїй суті арбітражна угода (застереження) - це процесуальний договір, хоча й може міститися в приватному-правовому договорі;
підстави недійсності арбітражної угоди (застереження) визначені Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж»;
для арбітражної угоди (застереження), внаслідок наявності принципу автономності, на відміну від окремих випадків недійсності матеріального договору (наприклад, частина друга статті 548, частина четверта статті 1119 ЦК України), нехарактерна залежна недійсність.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року в справі № 920/241/19 зроблено висновок, що «арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди. Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10.06.1958, далі - Нью-Йоркська конвенція) закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина 1 статті ІІ Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ. Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу. Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому недійсність договору не може бути підставою для автоматичної недійсності арбітражної угоди. За змістом Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди)».
Як наслідок колегія суддів відхиляє доводи представників ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Максимчук О. О., Пальченко О. А.) у судовому засіданні про те, що договір поставки № 16414/53-124-01-20-12089, на підставі якого МКАС ухвалив оскаржуване рішення від 26 серпня 2022 року, включно із його розділом 10 «Врегулювання спорів в судовому порядку», що містить арбітражне застереження, укладено між сторонами лише 30 квітня 2020 року, тобто, з порушенням строку, передбаченого частиною шостою статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» договір поставки є нікчемним.
ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» також зазначає, що рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 підлягає скасуванню з підстав порушення публічного порядку, оскільки фактичним вигодонабувачем виплат, вимог та доходів у результаті виконання арбітражного рішення буде ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» (м. Санкт-Петербург, рф), яке має пряме і безпосереднє відношення до війни російської федерації проти України і до якого рішенням РНБО України від 23 березня 2021 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України № 109/2021, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) на три роки, в тому числі і у вигляді блокування активів та заборони здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, виробником яких є цей суб`єкт господарювання.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року в справі № 761/39565/17 (провадження № 61-5333св19) зроблено висновок про те, що:
«застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення, є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього.
Застереження про публічний порядок у міжнародному праві не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави.
Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо). Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів. У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.
Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення може порушувати гарантії, передбачені частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти».
Під публічним порядком необхідно розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо.
Такі принципи та засади стосуються насамперед національної безпеки України, тобто захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»), а державна політика у сфері означеної безпеки спрямована, зокрема, на захист людини і громадянина (частина перша статті 3 цього Закону).
Публічний порядок як перешкода для виконання арбітражного рішення пов`язується з визначенням публічного порядку, який необхідно розуміти як сукупність визнаних державою принципів і правил, які можуть перешкоджати визнанню та виконанню арбітражних рішень, винесених міжнародним комерційним арбітражем, якщо визнання та виконання призведе до порушення цих принципів або у процесуальному плані, або в частині змісту самого рішення. Публічний порядок будь-якої країни включає, зокрема, правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок).
Одним з нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилося із прийняттям Закону України «Про санкції» внаслідок збройної агресії Російської Федерації щодо України.
Підстави, наведені в пункті 2 статті V Нью-Йоркської конвенції, захищають публічні інтереси держави, в якій подано клопотання про примусове виконання, та, відповідно, суди вправі використовувати їх ex officio, тобто згідно з власними зобов`язаннями суду держави, після подання заяви про визнання й звернення до виконання арбітражного рішення.
Тобто, суд держави, в якій подане таке клопотання, зобов`язаний ex officio, згідно з природою власних повноважень та його правовим статусом у державі, перевірити за власною ініціативою та в обов`язковому порядку дотримання публічного порядку в кожному випадку, незалежно від того, чи посилається сторона, яка заперечує проти визнання та звернення до виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, на предмет існування названих перешкод для такого звернення і його задоволення судом.
Отже, суди, які діють від імені держави, реалізуючи владні повноваження від імені країни як публічно-правового утворення, зобов`язані здійснювати перевірку того, чи призведе до порушення публічного порядку України саме визнання і звернення до виконання цього арбітражного рішення.
З`ясування цього питання за своїм змістом є значно ширшим, ніж вирішення питання того, чи є правочин, укладений між сторонами арбітражного провадження, таким, що порушує публічний порядок України.
Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює дійсність договору, тлумачення договору, права та обов`язки сторін, виконання договору, наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору, відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.
Відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», частини другої статті 78 Закону України «Про виконавче провадження» в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року стягнуто з ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на користь Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) 301 325 євро заборгованості за поставлену продукцію та 8 722,18 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Арбітражний збір у сумі 2798,33 доларів США покладено на позивача.
Під час вирішення питання про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання суд має обмежену компетенцію (з урахуванням того, що сторони добровільно довірили вирішення спору арбітражу), не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, правильності або неправильності сум, які міжнародний комерційний арбітраж визнав такими, що підлягають до стягнення, а лише встановлює наявність або відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених законом. Закон містить вичерпний перелік процесуальних форм судового контролю, будь-яке інше втручання судів у рішення міжнародного комерційного арбітражу є неприпустимим.
Рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 26 серпня 2022 року ухвалене у правовідносинах, що виникли згідно з укладеного між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з однієї сторони, та Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка), з іншої сторони 30 квітня 2020 року контракту № 16414/53-124-01-20-12089.
Разом з тим, обставини, встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Верховний Суд виходить з того, що відповідно до Закону України «Про санкції», на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 109/2021, до Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрія) як постачальника продукції згідно з укладеним договором поставки не застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Застосування таких санкцій до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» не може становити обмеження для Inkla Trading & Engineering GmbH про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року.
Судом встановлено, що посилання представника ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на те, що кошти, які будуть стягнуті на виконання рішення МКАС будуть перераховані до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод», спростовуються заявою директора компанії Inkla Trading & Engineering GmbH - Міха Вергель, якою останній заявляє про те, що з моменту набуття чинності санкцій, введених Радою Національної безпеки та оборони України до ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод», їх компанія не є офіційним представником цього підприємства, не займається продажем і постачанням продукції цього заводу, будь-які відносини з цим підприємством з їх боку були розірвані. Грошові кошти, які вони мають отримати за контрактом № 16414/53-124-01-20-12089 від 30 квітня 2020 року, укладеним між компанією Inkla Trading & Engineering GmbH та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», є грошовими коштами винятково їх компанії, вони не перераховували, не мають наміру їх перераховувати на рахунок ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод».
За таких обставин необґрунтовані доводи апеляційної скарги про те, що визнання та виконання арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до пункту 14 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезиденті в у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, не свідчить про те, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Згідно з пунктом 14 постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім випадків їх здійснення на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України. Отже, на сьогодні відповідач може здійснити розрахунок (валютну операцію) за продукцію за умови певного порядку здійснення такого розрахунку, шляхом отримання окремого дозволу НБУ.
ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» також посилалася на те, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України в зв`язку з військовою агресією рф до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором постановою КМ України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» установлений мораторій (заборона) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань.
Зазначені доводи ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, відповідно до статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону. Норми цих статей не допускають іншого тлумачення підстав відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Відповідно до пункту 1 постанови КМ України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
ДП «НАЕК «Енергоатом» не зазначає як вказані обмеження можуть вплинути на визнання та надання дозволу на виконання рішення. Крім того, ці обмеження стосуються зобов`язань, за якими кредитором є російська федерація та особи, які з нею пов`язані, проте компанія Inkla Trading & Engineering GmbH, на користь якої має бути виконано рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року, зареєстрована та діє відповідно до законодавства Австрійської Республіки, її посадові особи не є резидентами Російської Федерації. Доказів на підтвердження того, що кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії або отримувачем грошових коштів виступає громадянин російської федерації, юридична особа, створена та зареєстрована за законодавством російської федерації, або безпосередньо російська федерація боржником у встановленому законом порядку не надано.
За таких обставин, установивши, що рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 ухвалене у спорі, який виник на підставі укладеного між сторонами контракту, його вирішення передбачено арбітражною угодою та постановлено в межах компетенції МКАС, арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, і відсутні підстави для скасування арбітражного рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про скасування арбітражного рішення.
Щодо визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до статті 5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року в справі № 761/41709/17 (провадження № 61-47280св18) зроблено висновок про те, що:
«вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви».
За таких обставин, установивши, що Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) звернулася із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 у межах встановленого законом строку, заявником до заяви долучено документи у відповідності до переліку, визначеного статтею 476 ЦПК України, на час звернення Inkla Trading & Engineering GmbH (Австрійська Республіка) до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 26 серпня 2022 року у справі №246/2021 вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало виконанню, арбітражне рішення ухвалене у спорі, який виник на підставі укладеного між сторонами контракту, його вирішення передбачено арбітражною угодою та постановлено в межах компетенції МКАС, арбітражне рішення не суперечить публічному порядку України, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Підстав для відмови у задоволенні заяви судом не встановлено.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржену ухвалу без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року залишити без змін.
Повний текст постанови Верховного Суду складено 31 липня 2022 року.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
