УХВАЛА
м. Вінниця
28 серпня 2023 р.Справа № 120/264/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією, з урахуванням вже виплачених сум.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року залишено без змін.
08.08.2023 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Обгрунтовуючи подану заяву, позивач вказує на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ігнорує рішення суду, не виконує його та виплачує пенсію з обмеженням її максимального розміру.
Ухвалою суду від 14.08.2023 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 3-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України.
18.08.2023 на адресу суду надійшли заперечення на заяву щодо виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України. Свою позицію Головне управління обгрунтовує тим, що у зв`язку з необхідністю виконання рішення суду №120/264/23 від 14.03.2023 виникла потреба в опрацюванні ЕПС із застосуванням функції «Макетна обробка», Головним управлінням було направлено лист до Пенсійного фонду України стосовно надання дозволу на макетну обробку ЕПС №905060149478 ОСОБА_1 . Проте такий дозвіл станом на 17.08.2023 не надано. Враховуючи зазначене вказує, що Головним управлінням буде здійснено виконання рішення суду після отримання технічної можливості щодо його опрацювання надання дозволу на макетну обробку ЕПС №905060149478 ОСОБА_1 .
Крім того управління зазначає, що рішення суду, які набрали законної сили, виконуються Головним управлінням та його посадовими особами у відповідності до вимог чинного законодавства. А докази, які містяться в адміністративній справі, не свідчать про те, що при незастосуванні заходу судового контролю рішення суду не буде виконано відповідачем або буде виконано неналежно.
Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд виходить з наступного.
Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2, 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення від 19.03.1997 року, №18357/91).
У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ліпісвіцька проти України" Суд звернув увагу на те, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. рішення у праві "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року) (рішення від 12.05.2011 року, № 11944/05).
Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19.
Суд вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.
При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Крім цього, у Рішенні від 26.06.2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
У Рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією, з урахуванням вже виплачених сум.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року залишено без змін.
Як зазначає позивач та не заперечує відповідач у справі, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №120/264/23 наразі не виконано.
Головне управління переконує, що виконання рішення суду буде здійснено після отримання технічної можливості щодо його опрацювання надання дозволу на макетну обробку ЕПС №905060149478 ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі №120/264/23, шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23, - задовольнити.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23.
Роз`яснити, що відповідно до частини 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяМультян Марина Бондівна
