Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/264/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
19 січня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у виплаті різниці між нарахованою та виплаченою сумою пенсії за грудень 2022 року в розмірі 5 635,04 грн протиправними; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити різницю між нарахованою сумою пенсії за грудень місяць 2022 року в розмірі 26 565,04 грн та отриманою ним сумою пенсії за грудень місяць 2022 року у розмірі 20 930 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.12.2022.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією, з урахуванням уже виплачених сум.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року залишено без змін.
08.08.2023 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Обґрунтовуючи подану заяву, позивач вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ігнорує рішення суду, не виконує його та виплачує пенсію з обмеженням її максимальним розміром.
Ухвалою суду від 14.08.2023 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області ґ
3-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України.
Ухвалою суду від 28.08.2023 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23.
Ухвалою суду від 28.09.2023 визнано звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/264/23 таким, що не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23.
30.10.2023 надійшов звіт про виконання рішення суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23, в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначив, що з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №168 відбулись зміни у законодавстві, яке регулює пенсійні виплати. Відтак питання нарахування індексації пенсії заявнику з 01.03.2023 може бути предметом розгляду у іншій справі. Суд, розглядаючи спір, що виник станом на 01.12.2022 між заявником та Головним управлінням у цій справі, не вирішував питання нарахування індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року, а відтак зміст покладених судом зобов`язань не підлягає доповненню.
Окремо представник Головного управління зазначив, що виконання рішення суду у справі №120/264/23 здійснюється Головним управлінням в Інтегрованій комплексній інформаційній системі Пенсійного фонду України в підсистемі «Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи», що розроблена з урахуванням норм чинного законодавства в сфері пенсійного забезпечення, а тому будь-які неузгодженості з його вимогами потребують отримання дозволу на проведення таких дій та мають назву «Макетна обробка».
У зв`язку з надходженням ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2023 року у справі 120/264/23, якою відмовлено у прийнятті звіту Головного управління, виникла потреба в опрацюванні електронної пенсійної справи із застосуванням функції «Макетна обробка». У зв`язку із наведеним Головним управлінням було направлено лист до Пенсійного фонду України стосовно надання дозволу на макетну обробку ЕПС №905060149478 ОСОБА_1 . Проте такий дозвіл станом на 27.10.2023 не надано.
Враховуючи зазначене, представник відповідача вказав, що нарахування і виплата заявнику індексації з 01.03.2023 в будь-якому випадку стане можливою після отримання технічної можливості та надання відповідного дозволу на макетну обробку ЕПС №905060149478 ОСОБА_1 .
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 визнано звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/264/23 таким, що не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою прийняти звіт про виконання судового рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі, справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Мотивувальна частина.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 2-4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Крім того, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00 зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Тому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що у звіті про виконання судового рішення, поданому 30.10.2023, Головне управління зазначило, що з 01.03.2023 нарахування пенсії без обмеження максимальним розміром не проведено, оскільки, по-перше, питання нарахування індексації пенсії заявнику з 01.03.2023 може бути предметом розгляду у іншій справі, а по-друге, Головним управлінням було направлено лист до Пенсійного фонду України стосовно надання дозволу на макетну обробку ЕПС №905060149478 ОСОБА_1 , проте такий дозвіл станом на 27.10.2023 не надано.
За наведених обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що приймаючи ухвалу від 28.09.2023 у справі №120/264/23, якою визнано звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 18.09.2023 про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/264/23 таким, що не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі, вказав на необхідність повного виконання рішення суду шляхом здійснення перерахування та виплати ОСОБА_1 пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.12.2022, в тому числі і з 01.03.2023.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на виконання рішення суду Головне управління направило лист до Пенсійного фонду України стосовно надання дозволу на макетну обробку ЕПС №905060149478 ОСОБА_1 . Проте такий дозвіл станом на 27.10.2023 не надано.
З урахуванням вищевикладеного, не може вважатись виконаним рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23ґ, та як наслідок прийнятим звіт відповідача про виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 в справі № 704/1547/17 сформував правову позицію, згідно з якою за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або в разі неподання такого звіту, суд може, зокрема, встановити новий строк подання звіту.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з метою забезпечення виконання судового рішення відповідно до статті 382 КАС України має бути встановлено новий строк для надання суб`єкту владних повноважень для надання звіту про виконання рішення суду, оскільки зобов`язання відповідача надати звіт про виконання рішення буде стимулювати відповідача для вчинення активних дій з метою виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.
