Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/264/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
17 квітня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією, з урахуванням вже виплачених сум.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року залишено без змін.
08.08.2023 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Обґрунтовуючи подану заяву, позивач вказує на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ігнорує рішення суду, не виконує його та виплачує пенсію з обмеженням її максимального розміру.
Ухвалою суду від 14.08.2023 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у письмовому порядку без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 3-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану в порядку статті 382 КАС України.
Ухвалою суду від 28.08.2023 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №120/264/23.
Ухвалою суду від 28.09.2023 визнано звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/264/23 таким, що не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області протягом місяця з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 визнано звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/264/23 таким, що не підтверджує виконання судового рішення у повному обсязі. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 у справі №120/264/23.
Не погодившись із ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою прийняти звіт про виконання судового рішення.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2024 ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2023 залишено без змін.
Також 02.02.2024 надійшов звіт про виконання рішення суду від 14.03.2023 у справі № 120/264/23, в якому представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначив, що ним враховано висновки суду, що наведені в ухвалі від 01.11.2023. Зокрема враховано зауваження суду щодо необхідності повного виконання рішення суду шляхом здійснення перерахування та виплати ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.12.2022, в тому числі і з 01.03.2023.
Враховуючи вищевикладене, після надання дозволу Пенсійного фонду на проведення операції «Макетна обробка» в програмному забезпеченні в підсистемі «Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи», позивачу було проведено перерахунок пенсії, а саме, індексацію показника заробітної плати, з якої обчислюються пенсія, та з 01.03.2023 встановлено пенсію у розмірі 28065,04 грн. Вказано, що виплату перерахованої пенсії буде розпочато починаючи з лютого 2024 року. На підтвердження проведеного донарахування пенсії надано рішення по пенсійній справі №905060149478. Також на виконання рішення суду додатково донараховано кошти у сумі 16500,00 грн. Зазначено, що вказана заборгованість у сумі 67215,36 грн. буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року прийнято поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області звіт про виконання рішення суду від 14.03.2023 в адміністративній справі №120/264/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення.
В своїй скарзі апелянт зазначає про неналежний розрахунок розміру пенсії.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що рішення суду від 14.03.2023 у справі №120/264/23 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області в межах наявної у нього компетенції.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Верховний Суд у постанові від 3 травня 2018 року у справі № 805/402/18 зазначив, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.03.2023 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.12.2022 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією, з урахуванням вже виплачених сум.
Приймаючи ухвали від 28.09.2023 та від 01.11.2023 у справі №120/264/23, якими визнано звіти Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду в адміністративній справі № 120/264/23 такими, що не підтверджують виконання судового рішення у повному обсязі, вказав на необхідність повного виконання рішення суду шляхом здійснення перерахування та виплати ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.12.2022, в тому числі і з 01.03.2023.
З наданого до суду звіту від 02.02.2024 про виконання судового рішення встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області враховано зауваження суду щодо необхідності повного виконання рішення суду шляхом здійснення перерахування та виплати ОСОБА_1 пенсію без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.12.2022, в тому числі і з 01.03.2023.
Так, позивачу було проведено перерахунок пенсії, в тому числі з 01.03.2023 та встановлено пенсію у розмірі 28065,04 грн. На підтвердження проведеного донарахування пенсії надано рішення по пенсійній справі №905060149478.
На виконання рішення суду додатково донараховано кошти у сумі 16500,00 грн. Зазначено, що заборгованість з виплати пенсії у сумі 67 215,36 грн. буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України.
За наведених обставин правильним є висновок суду першої інстанції про виконання рішення суду відповідачем.
Щодо доводів апеляційної скаргу про неналежний розрахунок розміру пенсії, колегія судів звертає увагу, що в межах справи №120/264/23 спірним було питання щодо обмеження пенсії максимальним розміром з 01.12.2022, а не дії відповідача щодо розрахунку пенсії, а саме правильність розрахунку індивідуального коефіцієнту пенсії позивача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.
