УХВАЛА
14 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5810/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.
перевіривши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Баранова Тараса Олеговича (вх. № 7332/2023)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023
у складі колегії суддів: Яковлєва М.Л. (головуючий), Гончарова С.А., Станіка С.Р.
у справі № 910/5810/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
про стягнення 29 830 131,61 грн,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), позивач просив стягнути з відповідача 19 378 259,50 грн, у тому числі: інфляційних втрат в сумі 7 419 279,91 грн, нарахованих за період з серпня 2015 року по квітень 2017 року, від сум процентів, нарахованих з 11.08.2015 по 30.04.2017; інфляційних втрат в сумі 15 308 998,42 грн, нарахованих за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року, від сум простроченого кредиту.
22.12.2022 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/5810/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
12.09.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 12.09.2023) змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/5810/17, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/5810/17 - залишено без змін.
25.10.2023 (через систему "Електронний суд") арбітражним керуючим Барановим Тарасом Олеговичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 в частині вирішення позову Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 100 000,00 грн - скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у справі № 910/5810/17 - залишити в силі.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17.
25.10.2023 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 288 ГПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17 складено 12.09.2023. Таким чином, останнім днем встановленого наведеною вище нормою строку на подання касаційної скарги було 02.10.2023.
Колегією суддів встановлено, що касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17 арбітражним керуючим Барановим Тарасом Олеговичем подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 25.10.2023, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, водночас, заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що арбітражний керуючий Баранов Тарас Олегович не був учасником справи № 910/5810/17, а про ухвалення оскаржуваної постанови в сукупності з дійсним перебігом правовідносин між ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та АТ "Державний ощадний банк України" стало відомо при здійсненні повноважень розпорядника майна ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" у справі № 910/11071/23 про банкрутство останнього, а саме: 20.10.2023 з отриманих від ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" пояснень з приводу заявлених банком кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником підстави не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, для поновлення процесуального строку Суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Перевіривши доводи скаржника, колегією суддів встановлено, що як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/11071/23 про банкрутство ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Баранова Тараса Олеговича, зобов`язано розпорядника майна боржника надати суду не пізніше 15.09.2023 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника, зобов`язано розпорядника майна боржника у строк до 02.10.2023 організувати та провести інвентаризацію майна боржника.
Згідно з частиною третьою статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).
Під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення (частина восьма статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Як було зазначено вище, касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17 арбітражним керуючим Барановим Тарасом Олеговичем подано 25.10.2023, тобто коли він вже більше 2,5 місяців (з 02.08.2023) виконував обов`язки розпорядника майна ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" у справі №910/11071/23 і відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у вказаній справі про банкрутство був зобов`язаний надати суду не пізніше 15.09.2023 відомості про результати розгляду вимог кредиторів боржника та у строк до 02.10.2023 організувати та провести інвентаризацію майна боржника, натомість стверджує, що про спірні правовідносини між АТ "Державний ощадний банк України" і ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" дізнався лише 20.10.2023 з отриманих від останнього пояснень з приводу заявлених банком кредиторських вимог у справі № 910/11071/23.
Водночас, арбітражним керуючим Барановим Тарасом Олеговичем не наведено жодних підстав та не надано доказів, які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкоджали йому дізнатись про наявність справи № 910/5810/17 за позовом АТ "Державний ощадний банк України" до боржника - ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", та подати касаційну скаргу раніше, ніж 25.10.2023.
Таким чином, оцінивши наведені скаржником доводи в обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17, Суд визнає їх неповажними.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується (пункт 2 частини першої статті 163 ГПК України).
Предметом позову у справі № 910/5810/17 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є вимога АТ "Державний ощадний банк України" про стягнення з ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" 19 378 259,50 грн.
При цьому Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17, скаржнику належало сплатити судовий збір (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки) у розмірі 465 078,20 грн (19 378 259,50 х 1,5% х200%) х 0,8).
Проте, арбітражним керуючим Барановим Тарасом Олеговичем відповідно до платіжної інструкції від 25.10.2023 №0.0.3271000302.1 за подання касаційної скарги сплачено 3 842,00 грн судового збору.
При цьому, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, арбітражний керуючий Баранов Тарас Олегович у прохальній частині просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №910/5810/17 в частині вирішення позову Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 100 000,00 грн, та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 у цій справі.
Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.
Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що арбітражний керуючий Баранов Тарас Олегович не погоджується з мотивувальною частиною постанови суду апеляційної інстанції щодо визначення порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором № 876/31/1 від 04.11.2014.
Скаржник зазначає, що висновок апеляційного суду про те, що позивач має право на нарахування відсотків за користування кредитом до дати його фактичного повернення (після 13.04.2016), зроблений з неправильним застосуванням норм статтей 1048, 1050 ЦК України та без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 07.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 18.03.2018 у справі № 444/9519/12, та висновків касаційних судів у складі Верховного Суду , викладених у постановах від 26.04.2023 у справі № 727/4121/21, від 12.04.2023 у справі № 127/9918/14-ц, від 27.04.2023 у справі №161/23141/21, від 19.01.2022 у справі № 916/1269/18, від 25.11.2021 у справі №916/1315/18, від 19.09.2018 у справі № 752/11447/16-ц.
Крім цього арбітражний керуючий Баранов Тарас Олегович у касаційній скарзі вказує, що висновок суду апеляційної інстанції (про правомірність нарахування процентів за кредитним договором після спливу строку кредитування) здійснений з невірним застосуванням положень частини четвертої статті 75 ГПК України, статті 129 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (рішень Європейського суду з прав людини у наведених вище справах, частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, без врахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 та Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 911/1558/18, від 22.10.2019 у справі № 910/2039/18, від 21.01.2021 у справі № 906/1077/19, від 05.09.2018 у справі № 921/153/16-г/13, від 28.01.2020 у справі № 917/1335/18, від 22.10.2018 у справі № 910/2039/18, від 28.07.2022 у справі №922/1995/17.
Також, за твердженням скаржника, мало місце порушення норм процесуального права, які зумовили звернення з даною скаргою з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу, а саме: вказівка суду апеляційної інстанції на відсутність підстав для дослідження питання дійсної ринкової вартості майна на момент набуття його у власність банком свідчить про грубе нехтування основоположними засадами здійснення господарського судочинства, закріпленими в приписах статті 2 ГПК України.
У поданій касаційній скарзі арбітражний керуючий Баранов Тарас Олегович зазначає, що з викладених вище підстав незаконності, на його думку, мотивувальної частини постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17, він оскаржує цю постанову в частині розгляду спору щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 100 000,00 грн.
Проте, у касаційній скарзі чітко не зазначено в частині яких саме позовних вимог АТ "Державний ощадний банк України" до ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" скаржником оскаржується ухвалене у справі судове рішення апеляційної інстанції, зокрема, не надано жодного розрахунку і не вказано за який період і на якій підставі нараховано інфляційні втрати у розмірі 100 000,00 грн, з розглядом спору щодо стягнення яких не погоджується скаржник.
За відсутності належного обґрунтування вимог касаційної скарги, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити правильність сплати судового збору з урахуванням положень частини четвертої статті 6 Закону "Про судовий збір".
Отже, скаржнику слід належним чином обґрунтувати (уточнити) вимоги касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17 та чітко зазначити, в частині яких саме позовних вимог АТ "Державний ощадний банк України" до ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" скаржником оскаржується ухвалене у справі судове рішення апеляційної інстанції (навести відповідний розрахунок, вказати період і підставу нарахування інфляційних втрат у розмірі, що оспорюється, тощо).
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга арбітражного керуючого Баранова Тараса Олеговича підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:
1) навести Суду інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №910/5810/17;
2) належним чином обґрунтувати (уточнити) вимоги касаційної скарги та чітко зазначити, в частині яких саме позовних вимог АТ "Державний ощадний банк України" до ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" скаржником оскаржується постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/5810/17 (навести відповідний розрахунок, вказати період і підставу нарахування інфляційних втрат у розмірі, що оспорюється, тощо) та за необхідності надати Суду документ про доплату судового збору у відповідному розмірі;
Керуючись статтями 119, 234, 235, 288, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Визнати неповажними наведені арбітражним керуючим Барановим Тарасом Олеговичем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі №5/112-Б-10.
2. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Баранова Тараса Олеговича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі №910/5810/17 - залишити без руху.
3. Надати арбітражному керуючому Баранову Тарасу Олеговичу строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали визначені статтею 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік
