ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/955/24 Справа № 199/5815/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
15 лютого 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді ОСОБА_2 , перевіривши на відповідність вимогам статті 396 КПК України, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 ,яка дієв інтересахобвинуваченого ОСОБА_4 , апеляційнускаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України та призначено йому покарання: за ч.2 ст.156 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; за ч. 1 ст. 301-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 3 ст. 301-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді у позбавлення волі на строк 10 років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Включено інформацію про ОСОБА_4 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишено раніше обраний - у вигляді тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено обчислювати з моменту його затримання, а саме: 05 квітня 2023 року, зараховано термін перебування під вартою, згідно положень ст. 72 КК України у строк відбуття покарання.
Вирішено питання щодо речових доказів та щодо розподілу судових витрат на залучення експертів.
Не погодившись із прийнятим судом рішенням, захисник обвинуваченого та обвинувачений подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Перевіривши подані апеляційні скарги на їх відповідність вимогам закону, вважаю, що такі скарги не можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції, оскільки вони не відповідають вигонам, зазначеним у ст. 396 КПК України.
Так, захисник обвинуваченого в своїй апеляційній скарзі просить вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України скасувати, визнати ОСОБА_4 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.
В свою чергу, обвинувачений в своїй апеляційній скарзі просить вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України скасувати та направити справу на додаткове досудове розслідування.
Проте, такі вимоги апеляційної скарги захисника та обвинуваченого виходять за межі повноважень апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційних скарг, передбачених положеннями ст. 407 КПК України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
- залишити вирок без змін;
- змінити вирок;
- скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок (у випадку призначення більш суворого покарання, відповідно до вимог ст. ст. 420, 421 КПК України);
- скасувати вирок і закрити кримінальне провадження;
- скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Тобто, положеннями вказаної норми не надано суду апеляційної інстанції процесуальних повноважень ані щодо прийняття виправдувального вироку, оскільки вирок судом апеляційної інстанції може бути ухвалений лише у випадку призначення більш суворого покарання, ані щодо направлення справи на додаткове досудове розслідування, а тому, прохальні частини апеляційних скарг захисника та обвинуваченого мають бути приведені у відповідність положенням ч. 1 ст. 407 КПК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянтів на те, що викладені в апеляційних скаргах позиції обвинуваченого та захисника щодо оскаржуваного вироку суду першої інстанції відрізняються одна від одної, зокрема, ОСОБА_4 просить направити справу на додаткове досудове розслідування, а захисник ставить питання щодо визнання невинуватим ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, і як наслідок - виправдання останнього, що є недопустимим та порушує право обвинуваченого на захист, оскільки і захисник, і обвинувачений повинні діяти в межах обумовленої, спільно обраної лінії захисту, а відтак і вимоги ОСОБА_4 та його захисника щодо оскаржуваного вироку повинні бути узгоджені між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
На підставі наведеного, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційних скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без руху, надавши апелянтам строк для усунення вищевказаних недоліків.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне роз`яснити апелянтам, що у разі неусунення недоліків протягом встановленого ухвалою строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та буде повернута особам, які її подали.
Керуючись положеннями ст. ст. 396, 399, 407 КПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України залишити без руху.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України залишити без руху.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати апелянтам.
Надати апелянтам строк для усунення недоліків протягом п`яти днів, з дня отримання даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала Дніпровського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду: ОСОБА_2