УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 199/5815/23
провадження № 51 - 17 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року,
встановив:
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2025 року, залишеним без зміни ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 156 ч. 2, ст. 301-1 ч. 1, ст. 301-1 ч. 3 ст. 70 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням і вихованням дітей, або займатись діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми, на строк 3 роки.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Так, захисник у своїй касаційні скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та вказує на незаконність та необґрунтованість судових рішень, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, ст. 412 КПК України.
Також у поданій скарзі захисник не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Разом з тим, захисник у касаційної скарги вказує на допущені, на його думку, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Крім того, в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги не додано додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не додано 2 примірника копій касаційної скарги та додатків до них).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі відповідно
до приписів ст. 35 ч. 2 КПК України особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_5 п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3