ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/955/24 Справа № 199/5815/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
19 лютого 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_2 , ознайомившись із апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041630000375 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздори, Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, вдівець, маючого на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , настоятель храму Святителя Іоанна Златоуста м. Дніпра, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Вироком Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України та призначено йому покарання: за ч.2 ст.156 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; за ч. 1 ст. 301-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 3 ст. 301-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупності злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді у позбавлення волі на строк 10 років, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Включено інформацію про ОСОБА_4 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, залишено раніше обраний - у вигляді тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено обчислювати з моменту його затримання, а саме: 05 квітня 2023 року, зараховано термін перебування під вартою, згідно положень ст. 72 КК України у строк відбуття покарання.
Вирішено питання щодо речових доказів та щодо розподілу судових витрат на залучення експертів.
Не погодившись із прийнятим судом рішенням, захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України та закрити кримінальне провадження за відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінальних правопорушень.
Перевіривши апеляційну скаргу на її відповідність вимогам закону, суддя-доповідач, приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 395 КПК України, та це є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції було ухвалено та проголошено вирок відносно ОСОБА_4 10 січня 2024 року. Із апеляційною скаргою на вказаний вирок захисник ОСОБА_3 звернувся 15 лютого 2024 року, тобто із пропуском строку апеляційного оскарження, передбаченого положеннями п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана з пропуском строків на оскарження вироку, та якщо особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 питання про поновлення строку апеляційного оскарження на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_4 , за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України не ставить, як і не зазначає підстав пропуску строку апеляційного оскарження, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
При цьому, судом апеляційної інстанції було звернено увагу на посилання захисника ОСОБА_3 в мотивувальній частині апеляційної скарги на те, що вирок суду першої інстанції обвинуваченим було отримано лише 17 січня 2024 року, а тому строк для оскарження судового рішення захисник відраховує від цієї дати, проте, на думку суду це не є підставою для прийняття апеляційної скарги ОСОБА_3 та не звільняє його від обов`язку виконати вимоги ст. ст. 395 399 КПК України. Крім того, суд звертає увагу, що момент отримання копії вироку ОСОБА_4 17 січня 2024 року має вирішальне значення для початку перебігу строку апеляційного оскарження саме для обвинуваченого, а не для захисника ОСОБА_3 , і як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 , отримавши копію вироку суду 17 січня 2024 року, своєчасно скористався своїм правом апеляційного оскарження та подав апеляційну скаргу у відповідності до передбачених ст. 395 КПК України строків, як і його захисник ОСОБА_7 .
Тож, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 395, 399 КПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2024 року відносно ОСОБА_4 , за ч.2ст.156,ч.1ст.301-1,ч.3ст.301-1КК України повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її постановлення, а засудженим в той самий строк з моменту отримання ним копії даної ухвали.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду ОСОБА_2