Справа № 461/4457/23
Провадження № 2-ві/461/7/24
У Х В А Л А
19.03.2024 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Ігнат Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волоско Ірини Романівни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини,
в с т а н о в и в:
у провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини (головуючий суддя Волоско І.Р.).
18.03.2024 до суду надійшла заява відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волоско І.Р. від розгляду вказаної цивільної справи.
В обґрунтування вказаної заяви покликаються на те, що дії головуючого судді Волоско І.Р. під час розгляду справи №461/4457/23 мають явні ознаки прихильності до позивача та упередженості до відповідача, думка суду щодо результату справи є сформованою вже на стадії підготовчого засідання без прийняття та дослідження доказів. Відповідача суд позбавляє права на доказування фактичних обставин, що є предметом доказування у цій справі, внаслідок безпідставного неприйняття письмових доказів та відхилення клопотань про витребування висновку про розв`язання спору про визначення місця проживання дитини у належного органу опіки та піклування (за місцем фактичного проживання дитини). Зазначає, що суддя неодноразово виражала свої погляди шляхом усного висловлювання стосовно суб`єктивної оцінки дій відповідача у справі, а саме її способу виховання дитини, висловлювала вимогу щодо повернення дитини у м. Львів. Неодноразово судом відмовлено у задоволенні клопотань щодо заслуховування думки дитини в судовому засіданні, попри те, що ОСОБА_3 за своїм фізичним та розумовим розвитком і віком здатна висловитись щодо того, з ким вона бажає проживати. Більше того, суд відмовив у прийнятті письмових доказів, з яких також можна встановити думку дитини щодо місця її проживання, а саме психологічної характеристики від психолога Вінницького міського центру соціальних служб, консультації лікаря-психолога та висновку доктора психологічних наук, професора Оксани Шпортун щодо психологічного дослідження ОСОБА_3 , рапорту опитування ОСОБА_3 ювенальною превенцією в присутності психолога від 30.10.2023 із застосуванням методики «дружня кімната для дітей». У вказаній справі відповідач в заявах по суті спору повідомляє суду про факти домашнього насильства з боку позивача щодо відповідача, які здійснювались в присутності дитини та на аморальну поведінку позивача по відношенню до дитини. У зв`язку з відмовою суду вислухати думку дитини в судовому засіданні вкрай важливими є письмові докази, з яких можна встановити думку дитини про обставини її відносин з батьками та можливі факти протиправної поведінки батьків щодо дитини або здійснення протиправної поведінки в присутності дитини. Окрім цього, зазначила, що вона неодноразово повідомляла суду про тривожний психологічний стан ОСОБА_3 , надавала докази на його підтвердження, у прийнятті яких суд відмовив. Головуючий суддя Волоско І.Р. попри поінформованість про те, що з 21.09.2023 ОСОБА_3 проживає у м. Вінниці, двічі відмовила у задоволенні клопотання представника відповідача та відповідача про зобов`язання Служби у справах дітей Вінницької міської ради надати висновок орану опіки та піклування про вирішення спору про визначення місця проживання ОСОБА_3 . Щодо третього клопотання про витребування висновку органу опіки та піклування за місцем фактичного проживання дитини на час розгляду справи суддя зазначила, що таке задоволено, однак на даний момент ухвала про витребування висновку від Служби у справах дітей ВМР навіть після отримання судом «Висновку про розв`язання спору щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 29.01.2024 №26001-вих-10858, виданого Органом опіки і піклування Галицької районної адміністрації ЛМР, в якому по суті зазначено, що надати висновок неможливо через проживання дитини в іншій територіальній одиниці України відсутня. Таке зволікання суду щодо отримання висновку органу опіки та піклування тривалий час затягує розгляд справи та не дає можливість закрити підготовче провадження. Судом також неодноразово вживались обмеження щодо її участі в режимі відеоконференції, зокрема, 29.02.2024 вона прийшла до Вінницького міського суду для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції по даній справі, де її повідомили, що вікно для відео конференції не забронювали. Працівник Вінницького міського суду все-таки погодилася її приєднати, але запрошення від помічника Волоско І.Р. так і не прийшло, через що вона годину була змушена чекати під`єднання до розгляду справи, хоч попередньо її клопотання про участь в режимі відеоконференції було прийнято судом. Зазначила, що її відсутність у судовому засіданні режимі відеоконференції перешкодила підтримати власні заперечення щодо висновку органу опіки та піклування Галицької районної державної адміністрації. Тоді без її присутності головуючим суддею Волоско І.Р. 29.02.2024 відхилено її заперечення на вказаний висновок та не прийнято письмові докази по справі. Окрім цього, зауважила, що суд, вирішуючи спір про місце проживання дитини, при розгляді заяви про забезпечення позову, вже визначив місце проживання дитини з батьком у м. Львові, та втрутився у питання визначення місця здобуття дитиною шкільної освіти, надавши перевагу батьку в питанні обрання місця та форми освіти дитині, що явно виходить за межі компетенції суду у цій справі. Такі дії суду щодо зволікання з отриманням висновку належного органу опіки та піклування, затягування проведення підготовчого засідання, яке без отримання висновку не може бути закрито, за умови постановлення ухвали про забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти дії щодо зміни шкільного закладу навчання та зобов`язання утриматись від дій щодо перешкоджанню відвідування уроків у школі м. Львова та зміни місця проживання по АДРЕСА_1 , створюють ситуацію правової невизначеності важливих аспектів життя малолітньої дитини та створюють підстави для маніпуляції позивача своїми батьківськими правами. Наголошує, що підставою для підозри щодо неупередженості головуючого судді є не прийнята ухвала, а сам факт не забезпечення об`єктивності та неупередженості під час прийняття ухвали про забезпечення позову, хоча розглядається і її зустрічний позов в даній справі, вважає, що суддя по суті вже оголосила своє кінцеве рішення тією ухвалою, котра в подальшому була скасована, що опосередковано породжує у неї, як відповідача у справі, сумніви та підозри в об`єктивності та неупередженості суду, а тому враховуючи наведені обставини, вважає за необхідне заявити заяву про відвід судді Волоско І.Р. від розгляду справи №461/4457/23.
Ухвалою суду від 19.03.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід судді у вказаній цивільній справі визнано необґрунтованою та передано до канцелярії Галицького районного суду м. Львова для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід у порядку, встановленому частиною першою ст.33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 заяву про відвід передано для розгляду судді Кротовій О.Б.
Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Враховуючи строки розгляду заяви про відвід, таку розглянуто у відповідності до ч.8 ст.40 ЦПК України без повідомлення учасників справи, відтак, згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши заяву відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі, суд приходить до такого висновку.
Перелік підстав відводу (самовідводу) судді визначено ст.36 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
У відповідності до ст.39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.02.2021 у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді, а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Водночас суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
У поданій відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Волоско І.Р. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи необ`єктивність у цій справі, жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини не надано.
Заявник ОСОБА_1 в заяві про відвід покликається на те, що суддя Волоско І.Р. не може об`єктивно та неупереджено розглянути справу, оскільки не приймає письмові докази відповідача за первісним позовом, відхиляє клопотання про витребування висновку про розв`язання спору про визначення місця проживання дитини у належного органу опіки та піклування, відмовляє у задоволенні клопотань щодо заслуховування думки дитини в судовому засіданні, не забезпечує приєднання її до судового засідання в режимі відеоконференції.
Разом з тим, згідно ч.2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В заяві про відвід судді Марчак А.О. як на одну з підстав для відводу покликається на те, що вирішуючи спір про місце проживання дитини, при розгляді заяви про забезпечення позову, суддя вже визначила місце проживання дитини з батьком у м. Львові, та втрутилася у питання визначення місця здобуття дитиною шкільної освіти, надавши перевагу батьку в питанні обрання місця та форми освіти дитині, що свідчить про те, що вона не погоджується з процесуальним рішенням судді Волоско І.Р., викладеним в ухвалі від 28.09.2023 про забезпечення позову, що у свою чергу не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, слід роз`яснити відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 , що усі заперечення щодо процесуальних рішень головуючого судді під час розгляду справи можуть бути викладені учасником справи в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням у справі.
Відтак, у зв`язку з тим, що обставин та доказів, які б викликали сумніви в неупередженості або об`єктивності головуючого судді Волоско І.Р. у розгляді даної справи не встановлено, заява відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.36, 40, 258, 259, 260, 353 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волоско Ірини Романівни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Кротова
