Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 461/4457/23 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/811/421/26 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
УХВАЛА
23 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Цяцяк Р.П.,
судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в складі суддів Цяцяка Р.П., Ванівського О.М. та Шеремети Н.О. від участі у розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представниці ОСОБА_3 , на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 15 січня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 15 січня 2026 року скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалами Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/4457/23, а саме: ухвалами від 28.09.2023 року, від 20.10.2023 року та від 25.03.2024 року.
Згадану вище ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову оскаржила в апеляційному порядку представниця позивача ОСОБА_3
02 лютого 2026 року в результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги представниці позивача на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 15 січня 2026 року було визначено колегію суддів у складі суддів Цяцяка Р.П. (суддя-доповідач), Ванівський О.М. та Шеремета Н.О. (а.с. 125).
21 квітня 2026 року до Львівського апеляційного суду поступила заява відповідачки ОСОБА_1 про відвід колегії суддів в складі суддів Цяцяка Р.П., Ванівського О.М. та Шеремети Н.О. від участі у розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представниці ОСОБА_3 , на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 15 січня 2026 року з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що «24.11.2025 р. у Вищій раді правосуддя зареєстровано дисциплінарну скаргу відповідачки/позивачки ОСОБА_1 щодо суддів Львівського апеляційного суду Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П., Ванівського О.М.», яка «подана у зв`язку з тим, що колегія суддів допустила:
-порушення порядку ухвалення постанови суду від 13.10.2025 р, створеної та підписаної у електронній формі 15.10.2025 р.;
- фальсифікацію в абзаці 2 стор. 16/27 постанови (в електронній формі) судом апеляційної інстанції думки малолітньої ОСОБА_4 , а саме зазначення, що « … ОСОБА_5 в суді сказала, що любить батька, але боїться з ним зустрічатися, щоб він не забрав її у мами, яку вона любить, і з якою хоче проживати» попри те, що дитина неодноразово повідомила колегії судів, що боїться батька, не любить його, не бажає з ним жити;
- колегія судів не дослідила та не дала оцінку 12 письмовим доказам, частина з яких була приєднана до матеріалів справи судом першої інстанції, частину приєднано на стадії апеляційного розгляду про думку дитини (щодо страху перед батьком, образи на нього, не бажання з ним проживати, обману ним дитини), яка встановлена уповноваженим та компетентними органами та особами, включно з 2 висновками експертів психологів державних спеціалізованих установ».
Відтак, заявниця вважає, що «розгляд колегію суддів скарги за умови перебування дисциплінарної скарги ОСОБА_1 на порушення при ухваленні постанови суду від 13.10.2025 р. у справі № 461/4457/23, містить конфлікт інтересів. У ОСОБА_1 є обґрунтований сумнів в неупередженості та об`єктивності вищезазначених суддів».
Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України (на який посилається заявниця) встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України встановлено, що навіть незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В той же час, доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів від участі у розгляді даної справи відображають лише суб`єктивну оцінку самої заявниці іншого судового рішення, яке залишається в законній силі, і в ній не наведено фактів та обставин, які б могли слугувати правовою підставою для відводу колегії суддів з підстав, що передбачені пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, оскільки задоволення суддею (судом) заяви про відвід судді (суддів) без належної на те правової підстави може свідчити лише про недобросовісне використання суддею (судом) такої заяви, як незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи.
А порушення правил щодо відводу (самовідводу) судді може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (підпункт «д» пункт 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
За наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а відтак про необхідність передачі питання про відвід колегії суддів від участі у розгляді даної справи (у відповідності до частини 3 статті 40 ЦПК України) судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
У Х В А Л И В:
Відвід колегії суддів в складі суддів Цяцяка Р.П., Ванівського О.М. та Шеремети Н.О. від участі у розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представниці ОСОБА_3 , на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 15 січня 2026 року, заявлений ОСОБА_1 , визнати необґрунтованим та передати питання про відвід згаданої колегії суддів від участі у розгляді даної справи у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.
