СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
21 березня 2024 року м. Харків Справа № 905/1926/18
Східний апеляційний господарський суд у складі судді: Тихий П.В.
без повідомлення учасників справи,
розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Гінінгера А.А. (вх.№3970 від 18.03.2024) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. від розгляду справи №905/1926/18 в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м. Авдіївка, Донецька область (вх.№2056 Д/2) та апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м.Київ (вх.№2234 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 (повний текст складено 26.09.2023, суддя Левшина Г.В.)
за позовом ОСОБА_1 , м.Київ
до 1. Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод, м.Авдіївка, Донецька область
2. BARLENKO LTD, Nicosia, Cyprus
про стягнення збитків у сумі 1375500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 892837,05 грн та 3% річних у сумі 219081,49 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 закрито провадження у справі №905/1926/18 в частині вимог ОСОБА_1 до Компанії BARLENKO LTD, Nicosia, Cyprus.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод про стягнення збитків у сумі 1375500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 892 837,05 грн та 3% річних у сумі 219 081,49 грн задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 375 000,00 грн, судовий збір за звернення до суду з позовом в сумі 20 625,65 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 89 516,70 грн, судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 119 355,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 22 366,52 грн.
Приватне акціонерне товариство Авдіївський коксохімічний завод із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову та стягненні на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 1 375 000,00 грн, судового збору у сумі 20625,65 грн, судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 89516,70 грн та судового збору за подання касаційної скарги в сумі 119355,60 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18.
25.10.2023 (дата направлення згідно поштового конверту 16.10.2023) від позивача у справі - ОСОБА_1 , до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 та об`єднано апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 для спільного розгляду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод та зупинено апеляційне провадження у справі №905/1926/18 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/3831/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Зазначено, про необхідність сторін повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/3831/22.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 у справі №905/1926/18 поновлено провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод та апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18.
Призначено справу №905/1926/18 до розгляду на 21.03.2024 о 16:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №105.
Сторонам протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали запропоновано надати письмові пояснення з урахуванням висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22.
Повідомлено, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням телекомунікаційної мережі "Електронний суд".
Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Запропоновано учасникам справи для прискорення розгляду апеляційної скарги висловити свою позицію щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін.
Попереджено учасників справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, для забезпечення безпеки життю та здоров`ю учасників судового процесу, враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату.
18.03.2024 через підсистему «Електронний суд» представник Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Гінінгер А.А. звернувся до суду із заявою (вх. №3970 від 18.03.2024) про відвід колегії суддів головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. від розгляду справи №905/1926/18 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
В обґрунтування поданої заяви представник Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод зазначає, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 про поновлення провадження у справі вручена учасникам справи 18.03.2024. Між тим, сторона у справі Компанія Barlenco LTD не зареєстрована в ЄСІТС та не має електронного кабінету. Ухвала про поновлення провадження у справі має бути направлена Компанії Barlenco LTD поштою.
Представник першого відповідача зазначає, що у цій справі і учасники із зареєстрованими кабінетами, і Компанія Barlenco LTD (яка не має зареєстрованого кабінету в ЄСІТС), повідомлені про поновлення провадження та судове засідання менш, ніж за п`ять днів до дати проведення судового засідання. Також зазначає, що встановлений судом строк надання письмових пояснень (п`ять днів з дня вручення ухвали) в п`ять днів з дня отримання ухвали фактично є меншим. Дійсний строк надання пояснень складає 4 (чотири) дні з дати вручення ухвали 18.03.2024р. Більше того, наголошує перший відповідач, Компанія Barlenco LTD, яка зареєстрована у Республіці Кіпр, фактично отримає ухвалу про поновлення провадження вже після проведення засідання у справі.
Тому, вважає заявник, фактично суд апеляційної інстанції ставить учасників із зареєстрованими електронним кабінетами в ЄСІТС в більш вигідне становище стосовно учасників, які не мають такого зареєстрованого кабінету. Так, учасники із зареєстрованими електронними кабінетами матимуть змогу надати письмові пояснення, тоді як сторона у справі Компанія Barlenco LTD буде позбавлена цієї можливості.
Посилаючись на норми ч.1, 2 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, заявник вважає, що дії (бездіяльність) суду апеляційної інстанції щодо надання більш вигідного становища стороні позивача порушує принцип рівності сторін та змагальності процесу.
Зважаючи на таке, представник першого відповідача вважає, що призначення колегією суддів у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. судового засідання із порушенням встановленого законом строку та ненадання строку для надання письмових пояснень, викликає сумніви в їх неупередженості та об`єктивності з боку стороннього спостерігача; свідчить про порушення суб`єктивного критерію безсторонності та неупередженості колегії суддів.
Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Гінінгера А.А. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. від розгляду справи №905/1926/18, дійшла висновку про її необґрунтованість, що відображено в ухвалі суду апеляційної інстанції від 19.03.2024. Справу №905/1926/18 передано для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32, ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 заяву представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Гінінгера А.А. про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. від розгляду справи №905/1926/18 передано на розгляд судді Тихому П.В.
Згідно з приписами ч.ч.7, 8 ст.39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
На підставі викладеного, судом прийнято вищевказану заяву представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Гінінгера А.А. для вирішення питання про відвід. При цьому, розгляд заяви про відвід здійснюється без проведення судового засідання, оскільки судом не вбачається для таких дій підстав та необхідності.
Розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Гінінгера А.А. про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. від розгляду справи №905/1926/18, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.
Положеннями частин першої та другої статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відтак, суд під час розгляду заяви про відвід, ураховуючи положення статті 39 ГПК України виходить з того, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Суд також виходить з того, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Оскільки ст.35 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин для відводу, вирішення питання про визнання тих чи інших обставин такими, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (у випадку відсутності передбачених обов`язкових підстав), лежить у межах повноважень суду. У свою чергу, посилання на відповідні обставини повинно бути обґрунтованим, а самі обставини - такими, що дійсно викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна встановлюватися згідно з:
(І) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та
(ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключи ти будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
За суб`єктивним критерієм "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (пункти 49, 50 рішення у справі "Білуха проти України", заява № 33949/02, рішення від 09.11.2006).
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. пункти 27, 28, З0 рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993; пункт 42 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, N 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення у справі "Бочан проти України", N7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд також виходить із того, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. пункт 32 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства"(Pullarv. United Kingdom) від 10.06.1996).
Суд ураховує, що у цьому аспекті навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії", від 26.10.1984, Series А, N 86).
Суд висновує, що ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною 4 статті 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на характер доводів, їх суть, спрямованість, суд, ураховуючи, приписи пункту 5 частини першої статті 35 ГПУ України та частину четверту статті 35 ГПК України у контексті поданої заяви про відвід доходить висновку, що фактично викладені доводи у заяві про відвід зводяться до незгоди сторони з процесуальним рішенням та незгодою з позицією колегії судді, викладеної в ухвалі від 15.03.2024 у цій справі зокрема щодо встановленого судом строку для надання пояснень учасниками справи.
Суд виходить з імперативного припису частини четвертої статті 35 ГПК України та того, що висновки або позиції суддів/судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших таких справ у подальшому.
Суд зважаючи на те, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи, або/та/чи існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їх безсторонності або/та/чи існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів, адже незгода сторони з процесуальними рішеннями судді та/чи суддів, рішення або окрема думка судді в цій чи/та інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу та не є і не може викликати сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді/суддів, і не свідчать, що у цьому контексті за цими доводами та обставинами, є питанням довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі, а також для того щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача виникли сумніви у неупередженості судді.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що доводи заявника щодо необхідності відводу суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., саме з підстав незгоди з його процесуальним рішенням, викладеними колегією суддів у цій справі в ухвалі від 15.03.2024, суперечать найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує.
Отже, доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства щодо наявності підстав для відводу, не підтверджені належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, ґрунтуються на припущеннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді і які б могли бути перевіреними та/чи/або на переконливі факти, які б могли викликати сумнів у її об`єктивності і неупередженості, а відтак з огляду на частину четверту статті 35 ГПК України не можуть бути підставою для їх відводу в розумінні статей 35, 36 ГПК України.
Таким чином, сама по собі незгода учасника справи з ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 у цій справі стосовно встановленого строку для надання учасникам справи пояснень, не свідчить про упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість і не є підставою для відводу суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. відповідно до наведених норм ГПК України.
З огляду на викладене суд вважає, що заявником не наведено аргументовано обґрунтованих підстав вважати суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. упередженими чи необ`єктивними, оскільки всі доводи, зокрема твердження заявника, що судова колегія ставить учасників із зареєстрованими електронним кабінетами в ЄСІТС в більш вигідне становище стосовно учасників, які не мають такого зареєстрованого кабінету, викладені у заяві представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Гінінгера А.А., є припущеннями заявника та зводяться до незгоди учасника справи з процесуальними рішеннями (ухвалою від 15.03.2024) постановленими колегією суддів у цій справі.
Інших обставин, які викликають у скаржника сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Східного апеляційного Лакізи В.В., Бородіної Л.І., Здоровко Л.М., ним не зазначено.
Отже доводи, наведені у заяві про відвід суддів, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. у розгляді цієї справи, а також не містять обґрунтованого посилання на підстави, передбачені статтею 35 ГПК України, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод Гінінгера А.А. про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Лакізи В.В., судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М. від розгляду справи №905/1926/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя П.В. Тихий
