СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2024 року м. Харків Справа № 905/1926/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Фоміна В.О.
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.
за участю представників сторін:
позивача - Бєлкін Л.М., ордер про надання правничої (правової допомоги) серії АТ №1050111 від 16.10.2023
відповідача 1 - Чайкіна К.О., адвокат за довіреністю від 01.01.2024 №15
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №905/1926/18 (вх. №6953 від 20.05.2024) за наслідком розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка, Донецька область (вх.№2056 Д/2) та апеляційної скарги ОСОБА_1 , м. Київ (вх.№2234 Д/2)
на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 (повний текст складено 26.09.2023, суддя Левшина Г.В.)
за позовом ОСОБА_1 , м.Київ
до 1. Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка, Донецька область
2. Компанія Barlenco LTD, Nicosia, Cyprus
про стягнення збитків у сумі 1 375 500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 892 837,05 грн та 3% річних у сумі 219 081,49 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 закрито провадження у справі №905/1926/18 в частині вимог ОСОБА_1 до Компанії Barlenco LTD, Nicosia, Cyprus.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення збитків у сумі 1375500,00 грн, інфляційних втрат у сумі 892 837,05 грн та 3% річних у сумі 219 081,49 грн задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 375 000,00 грн, судовий збір за звернення до суду з позовом в сумі 20 625,65 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 89 516,70 грн, судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 119 355,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 22366,52 грн.
Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову та стягненні на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 1 375000,00 грн, судового збору у сумі 20625,65 грн, судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 89516,70 грн та судового збору за подання касаційної скарги в сумі 119355,60 грн.
Також з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 до Східного апеляційного господарського суду звернувся позивач ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив змінити рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18, доповнивши його стягненням з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у сумі 892 837,05 грн та 3% річних у сумі 219 081,49 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу; у випадку визнання правомірними аргументів позивача щодо застосування ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, задовольнити позов в редакції: стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (код 00191075) та фізичної особи ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) збитки у сумі 1375500,00 грн, інфляційні втрати у сумі 892 837,05 грн та 3% річних у сумі 219 081,49 грн, а також судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних та прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задоволено частково. Викладено абз. 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 в наступній редакції:
"Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка, Донецької області на користь ОСОБА_1 , м.Київ грошові кошти в сумі 1 375 000,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 892 655,20 грн та 3% річних в розмірі 203 159,47 грн, судовий збір за звернення до суду з позовом в сумі 37 069,72 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 89516,70 грн, судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 119 355,60 грн. В частині стягнення 181,85 грн інфляційних втрат та 15 922,02 грн - 3% річних у позові відмовити".
В іншій частині рішення залишено без змін.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд.1; код ЄДРПОУ 00191075) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПП НОМЕР_1 ) 24 655,83 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
19.05.2024 (вх. №9953 від 20.05.2024) позивач в особі представника адвоката Бєлкіна Л.М. звернувся до Східного апеляційного господарського суду із заявою про винесення додаткового рішення у справі про стягнення з Відповідача 1 - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 120000,00 грн.
Обґрунтовуючи заяву, представник позивача зазначає, що при подачі апеляційної скарги на рішення першої інстанції позивач заявив, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн *15 годин = 60 000,00 грн. Зазначена послуга адвоката і сума обумовлені додатковою угодою №2 від 01.10.2023 до договору від 15.01.2020 про надання правової допомоги.
Також при подачі відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" позивач заявив, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу на супроводження в апеляційному господарському суді заперечень проти апеляційної скарги Відповідача-1 на рішення господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 у розмірі 4 000 грн * 15 годин = 60000,00 грн. Зазначена послуга адвоката і сума обумовлені додатковою угодою №3 від 18.10.2023 до договору від 15.01.2020 про надання правової допомоги.
Таким чином, всього позивач заявив про витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді на загальну суму 120000,00 грн; в судовому засіданні 15.05.2024, в якому проголошено вступну та резолютивну частину постанови, до завершення судових дебатів представник позивача зробив відповідну заяву про стягнення з ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" судових витрат.
Представник позивача зазначає, що у пункті 4.2 договору про надання правової допомоги від 15.01.2020 сторони визначили, що при наданні послуг у відповідності із умовами даного Договору вартість 1 години роботи адвоката Бєлкіна Л.М. погоджується у розмірі 4 000,00 грн, що відповідає кваліфікації адвоката та неодноразово підтверджувалося судами. Зокрема, представник позивача зазначає, що кваліфікація адвоката Бєлкіна Л.М. підтверджується тим, що адвокат має вчену ступінь, проводить власні наукові дослідження у сфері права, є автором (співавтором) 7 монографій та автором більше 500 статей, у тому числі статей щодо справедливого здійснення процедури «сквіз-аут», адвокат є спеціалістом серед учасників фондового ринку. Отже, кваліфікація Бєлкіна Л.М. відповідає вартості його роботи 4 000,00 грн за годину.
Вартість робіт 120 000,00 грн при розгляді справи в апеляційному суді підтверджується повним розрахунком фактичної вартості послуг, погодженим позивачем та адвокатом в акті від 16.05.2024 приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги до договору від 15.01.2020 з урахуванням додаткових угод №2 від 01.10.2023 та №3 від 18.10.2023 на суму 120 000,00 грн.
Також заявник просить врахувати, що отримавши судове рішення - постанову Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, в якій визначені правові позиції стосовно «сквіз-ауту» саме щодо акцій ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», сторона Відповідача 1 не здійснила жодних дій, спрямованих на врегулювання розрахунків з акціонерами, а навпаки нав`язала акціонерам багатомісячну судову тяганину, яка обумовила додаткові витрати акціонерів.
Звертає увагу, що у пунктах 26, 27 додаткової постанови від 06.07.2022 у справі №905/671/19 Верховного Суду у складі суддів Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду вказано, що відповідно до положень ч .9 ст. 129 ГПК у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Тобто, зазначає заявник, Верховний Суд погодився з доводами позивача про те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача (затвердження вочевидь заниженої вартості акцій), а відтак, відповідно до ч .9 ст . 129 ГПК Верховний Суд дійшов висновку про покладення на відповідача всіх судових витрат на правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи у суді касаційної інстанції, незалежно від результатів вирішення спору.
На підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, представником позивача до заяви надано копію договору про надання правової допомоги від 15.01.2020; копію додаткової угоди №2 від 01.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2020; копію додаткової угоди №3 від 18.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2020; копію акту від 16.05.2024 приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги до Договору від 15.01.2020 з урахуванням додаткових угод №2 від 01.10.2023 та №3 від 18.10.2023 на суму 120 000,00 грн з розрахунком витрат на адвокатські послуги; копію платіжних документів про сплату наданих послуг у розмірі 120 000,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024, у зв`язку з перебуванням судді Здоровко Л.М. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №905/1926/18 та для її розгляду визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Фоміна В.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 прийнято заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу до розгляду та призначено її розгляд на 20.06.2024. Встановлено відповідачу строк для подання пояснень, заперечень на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу з доказами надсилання їх копії заявнику до 14.06.2024.
14.06.2024 (вх. №8143 від 17.06.2024) Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» до суду апеляційної інстанції надано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому заявник просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» судових витрат у зв`язку із апеляційним розглядом у справі №905/1926/18; зменшити розмір судових витрат ОСОБА_1 у справі №905/1926/18 до 0 грн.
Обґрунтовуючи доводи клопотання ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" зазначає про таке:
- до заяви про розподіл судових витрат позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що свідчить про недотримання позивачем вимог ч.3 ст.126 ГПК України та свідчить про відсутність підстав для винесення додаткового судового рішення. Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу (Постанова Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №638/7748/18);
- у пункті 4.1. договору, що змінений додатковими угодами №2 та №3, встановлено фіксований розмір гонорару адвоката. Вказаний розмір складає 222 000,00 грн. Проте, позивачем надано докази щодо розміру судових витрат на суму 120 000,00 грн. Крім того, наведені в Акті показники свідчать, що адвокат використовував погодинну форму оплату, а не фіксований розмір, як це зазначено в додаткових угодах №2 та №3. Вказане не дає можливості встановити наявність між позивачем та адвокатом Бєлкіним Л.М. домовленості щодо погодження форми гонорару (фіксований розмір чи погодинна оплата), що унеможливлює визначення розміру судових витрат для цілей їх розподілу;
- у відзиві на апеляційну скаргу Товариства позивач зазначив, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу у межах розгляду апеляційної скарги Відповідача 1 в розмірі 4 000,00 грн * 15 годин = 60 000,00 грн. В апеляційній скарзі позивач зазначив, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу у межах розгляду апеляційної скарги позивача в розмірі 4 000,00 грн * 15 годин = 60 000,00 грн. Проте, зі змісту зазначеного не вбачається, яка саме допомога буде надана адвокатом, в якому обсязі та з яких питань, отже, позивачем не було надано попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат в розумінні ч.1 ст.124 ГПК України;
- судові витрати у розмірі 120 000,00 грн не відповідають критеріям розумності, реальності, необхідності та не є співмірними із обсягом наданих послуг на правничу допомогу та виконаних представником робіт.
Посилаючись на вказані доводи ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» вважає про наявність підстав для залишення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду; просить зменшити розмір судових витрат ОСОБА_1 у справі №905/1926/18 до 0 грн.
В судовому засіданні 20.06.2024 представник позивача просив задовольнити заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Представник Відповідача 1 заперечував проти заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі та оголосив суду зміст доводів, викладених у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 17.06.2024.
Розглянувши заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, вислухавши доводи представників позивача та Відповідача 1, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі були дві апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, а саме, апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 та апеляційна скарга Відповідача 1 - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод".
Заявляючи про розподіл судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , представник позивача просив суд апеляційної інстанції стягнути з Відповідача 1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 120 000,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з урахуванням положень ст. 124 ГПК України позивач у відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" повідомив, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу у межах розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" в розмірі 4 000,00 грн * 15 годин = 60 000,00 грн.
Також в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 позивач повідомив суду, що планує понести витрати на професійну правничу допомогу у межах розгляду апеляційної скарги позивача ( ОСОБА_1 ) в розмірі 4000,00 грн * 15 годин = 60 000,00 грн.
Отже, позивачем було вказано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції, загальний розмір яких становить 120 000,00 грн.
Також, на виконання вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, в судовому засіданні 15.05.2024 представник позивача до закінчення судових дебатів просив здійснити розподіл витрат на правничу допомогу.
19.05.2024, у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, представником позивача адвокатом Бєлкіним Л.М. надано до суду апеляційної інстанції заяву, в якій заявник, на підставі ст.123, 126, 129 ГПК України просив стягнути з ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 120000,00 грн, які понесені позивачем у зв`язку із розглядом спору в апеляційній інстанції, а також надано докази на підтвердження таких витрат.
Зважаючи на викладене, позивачем дотримано вимоги вищенаведених приписів та повідомлено суду про попередній розмір судових витрат на правничу допомогу, а також надано докази на їх підтвердження, як то визначено приписами ч. 1, 2 ст. 124 та ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч.2 ст.126 ГПК для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження факту понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, представником позивача до заяви про ухвалення додаткового судового рішення надано: копію договору про надання правової допомоги від 15.01.2020; копію додаткової угоди №2 від 01.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2020; копію додаткової угоди №3 від 18.10.2023 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2020; копію акту від 16.05.2024 приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги до договору від 15.01.2020 з урахуванням додаткових угод №2 від 01.10.2023 та №3 від 18.10.2023 на суму 120 000,00 грн з розрахунком витрат на адвокатські послуги; копію платіжних документів про сплату наданих послуг у розмірі 120 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції здійснювалось за участі адвоката Бєлкіна Л.М., що діяв на підставі ордеру про надання правничої допомоги №1050111 від 16.10.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 15.01.2020.
Частиною першою статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.
Стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Дослідженням наданих представником позивача документів встановлено, що 15.01.2020 між адвокатом Бєлкіним Л.М. (Адвокат) та ОСОБА_1. (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги б/н, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта, а також вести від імені Клієнта справи у всіх судових установах України з усіма правами, наданими законом позивачу, скаржнику, відповідачу, третій та зацікавленій особі, тощо, захищати інтереси Клієнта в господарських справах з приводу оскарження результатів процедури обов`язкового продажу акцій (процедури «сквіз-аут») ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» при розгляді справи №905/1926/18, для чого надає йому право подавати від імені Клієнта заяви, в тому числі позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, знайомитись з матеріалами справи, робити з них копії, одержувати копії рішень, постанов та ухвал суду, правоохоронних органів, подавати докази, брати участь у їх дослідженні,…, тощо.
За умовами п. 4.1. договору за послуги, що надаються Адвокатом у відповідності із умовами даного договору, Клієнт сплачує Адвокату гонорар у сумі 30 000,00 грн за надання правової допомоги при розгляді справи у Касаційному господарському суді.
За умовами п. 4.2. договору, розмір гонорару може бути збільшений в залежності від ходу подальшого розгляду справи, виходячи з погодинної ставки роботи Адвоката 4 000,00 грн за 1 годину витраченого часу.
28.09.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 15.01.2020, що міститься в матеріалах справи (а.с. 71 т. 13) за умовами якої сторони дійшли згоди змінити п. 4.1. договору, встановивши, що у зв`язку із збільшенням вартості робіт, вартість робіт (гонорар адвоката) встановлюється у розмірі 102000,00 грн. Вартість робіт проти запланованої збільшилась у зв`язку із направленням справи №905/1926/18 на новий розгляд і необхідності супроводження справи при новому розгляді.
01.10.2023 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору про надання правової допомоги від 15.01.2020, в якій сторони дійшли згоди про наступне: « 1.Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта при підготовці і супроводженні в апеляційному господарському суді апеляційної скарги Клієнта на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18. Вартість робіт відповідно до п. 1 даної додаткової угоди складає 60 000,00 грн; 2. На зміну п. 4.1. договору від 15.01.2020, з урахуванням додаткової угоди від 28.09.2023, у зв`язку із збільшенням вартості робіт, вартість робіт (гонорар адвоката) встановлюється у розмірі 162000,00 грн».
Додатковою угодою №3 від 18.10.2023 сторони дійшли згоди про наступне: « 1. Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання представляти інтереси Клієнта при супроводженні в апеляційному господарському суді заперечень проти апеляційної скарги Відповідача 1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18. Вартість робіт відповідно до п. 1 даної додаткової угоди складає 60 000,00 грн; 2. На зміну п. 4.1. договору від 15.01.2020, з урахуванням додаткових угод від 28.09.2023 та від 01.10.2023, у зв`язку із збільшенням вартості робіт, вартість робіт (гонорар адвоката) встановлюється у розмірі 222 000,00 грн».
Таким чином, уклавши вказані додаткові угоди, сторони узгодили ціну послуг, що надаються Адвокатом під час апеляційного перегляду справи №905/1926/18.
Частиною 3 статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Колегія суддів зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Правова позиція щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/1964/21 від 16.11.2022.
На підтвердження факту виконаних Адвокатом та прийнятих Клієнтом робіт позивачем до матеріалів справи надано акт приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої ) допомоги від 16.05.2024 відповідно до договору про надання правової допомоги від 15.01.2020 з додатковими угодами від 01.10.2023 та від 18.10.2023, яким сторони підтвердили, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв правові послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів Клієнта при розгляді апеляційної скарги Клієнта на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18 та апеляційної скарги Відповідача 1 на це ж саме рішення.
Відповідно до вказаного Акту, вартість однієї години роботи Адвоката погоджена сторонами у розмірі 4 000,00 грн (пункт 4.2. договору від 15.01.2020).
Послуги надані у повному обсязі і включають:
- щодо підготовки і супроводження в апеляційному господарському суді апеляційної скарги клієнта на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі 3905/1926/18: підготовка апеляційної скарги - 7 годин * 4000,00 грн = 28 000,00 грн; підготовка відповіді на відзив Відповідача 1 на апеляційну скаргу клієнта - 6 годин * 4000,0 грн = 24 000,00 грн;
- щодо супроводження в апеляційному господарському суді заперечень проти апеляційної скарги Відповідача 1 на рішення Господарського суду Донецької області від 25.09.2023 у справі №905/1926/18: підготовка відзиву на апеляційну скаргу Відповідача 1 - 7 годин * 4000,00 грн = 28 000,0 грн;
- спільне провадження: підготовка заяви про поновлення провадження у справі (з аналізом висновків постанови від 07.02.2024 у справі №910/3831/22 Великої Палати Верховного Суду у справі №910/3831/22) - 5 годин * 4 000,00 грн = 20 000,0 грн;
- участь у судовому засіданні при розгляді обох апеляційних скарги - 0,5 години * 4000,00 грн = 2000,00 грн.
Усього витрат часу - 30 годин.
Усього розрахункова вартість послуг - 30 годин * 4000,00 грн = 120 000,00 грн.
Акт приймання-передачі наданих послуг підписано сторонами без заперечень та зауважень до змісту та обсягу виконаних Адвокатом робіт.
Матеріали справи свідчать, що позивачем вартість виконаних робіт розрахована виходячи з погодинної ставки, встановленої п. 4.2. договору, що не суперечить такому договору та така сума не виходить за межі вартості робіт за цим договором з урахуванням додаткових угод №2 та №3. Також, заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу не виходить за межі розміру витрат на таку допомогу, зазначену позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку вартості послуг, який міститься у відзиві на апеляційну скаргу Відповідача 1 та апеляційній скарзі позивача та загальний розмір якого становить 120 000,00 грн.
Крім того, склавши акт виконаних робіт від 16.05.2024 із зазначенням детального погодинного розрахунку витрат за послуги, надані позивачу та підписавши такий акт, а також здійснивши оплату за надані послуги, сторони підтвердили факт надання та отримання послуг Адвоката на представництво інтересів позивача у даній справі під час її апеляційного перегляду.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Позивачем до заяви про ухвалення додаткового судового рішення від 20.05.2024 надано докази здійсненої оплати наданих Адвокатом послуг у розмірі 120 000,00 грн, призначенням платежу зазначено «сплата за послуги з професійної правничої допомоги відповідно до додаткової угоди №2 від 01.10.2023 та додаткової угоди №3 від 18.10.2023 до договору від 15.01.2020».
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем належними у справі доказами підтверджено факт надання адвокатом послуг правничої допомоги під час розгляду справи №905/1926/18 у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат, визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У наданому до суду апеляційної інстанції клопотанні від 17.06.2024, Відповідач 1 заперечував проти наявності підстав для стягнення з ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» витрат на правничу допомогу до суду апеляційної інстанції та, зокрема, вважає, що у пункті 4.1. договору про надання правничої допомоги, зміненому додатковими угодами №2 та №3, встановлено фіксований розмір гонорару адвоката. Вказаний розмір складає 222000,00 грн. Проте, позивачем надано докази щодо розміру судових витрат на суму 120000,00 грн. Втім, зазначає Відповідач 1, наведені в Акті приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2024 показники свідчать, що адвокат використовував погодинну форму оплату, а не фіксований розмір, як це зазначено в додаткових угодах №2 та №3. Вказане, вважає відповідач, не дає можливості встановити наявність між позивачем та адвокатом Бєлкіним Л.М. домовленості щодо погодження форми гонорару (фіксований розмір чи погодинна оплата). Наведене, на думку заявника, унеможливлює визначення розміру судових витрат для цілей їх розподілу.
Колегія суддів зазначає, що у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні положень Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Аналогічні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
За умовами п. 4.2. договору про надання правової допомоги сторони встановили, що розмір гонорару може бути збільшений в залежності від ходу подальшого розгляду справи, виходячи з погодинної ставки роботи Адвоката у розмірі 4 000,00 грн. У додаткових угодах №2 та №3 сторони дійшли згоди про зміну п. 4.1. договору від 15.01.2020 та встановили, що вартість робіт (гонорар адвоката) становить 222 000, 00 грн. Тобто фактично сторонами встановлено ціну договору.
Разом з цим, вартість виконаних робіт у розмірі 120 000,00 грн, визначена в Акті приймання-передачі від 16.05.2024, розрахована виходячи з погодинної ставки роботи адвоката у розмірі 4000,00 грн, яка встановлена у п. 4.2. договору, що не суперечить умовам договору та не виходить за межі гонорару, встановленому додатковими угодами №2 від 01.10.2023 та №3 від 18.10.2023. Також, заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу не виходить за межі розміру витрат на таку допомогу, зазначену позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку вартості послуг, який міститься у відзиві на апеляційну скаргу Відповідача 1 та апеляційній скарзі позивача та загальний розмір якого становить 120 000,00 грн. При цьому, орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу визначено саме виходячи з погодинної ставки роботи Адвоката у розмірі 4 000,00 грн. Отже, відсутні підстави для твердження про неможливість визначення розміру судових витрат для цілей їх розподілу згідно умов договору та з урахуванням додаткових угод до нього.
Також Відповідач 1 вважає, що до заяви про розподіл судових витрат позивачем не надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, отже, позивачем не дотримано вимог ч.3 ст.126 ГПК України, що свідчить про відсутність підстав для винесення додаткового судового рішення.
Посилаючись на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №638/7748/18, ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» вважає, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. До заяви про розподіл судових витрат особа має надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, як окремий документ. Тому, відсутність вказаного документу, вважає Відповідач 1, є підставою для відмови у винесенні додаткового судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 з приводу питання застосування приписів частини третьої статті 126 ГПК України стосовно змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, викладено такі висновки: "140. Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат».
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, про те, що подання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги), є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо доводів Відповідача 1 про те, що зі змісту наданого позивачем орієнтовного розрахунку витрат на правову допомогу не вбачається, яка саме допомога буде надана адвокатом, в якому обсязі та з яких питань, колегія суддів зазначає, що згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання приписів ч. 1-3 ст. 124 ГПК України повідомлено суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 120 000,00 грн. В подальшому розмір таких витрат підтверджено актом приймання-передачі наданих послуг від 16.05.2024. Загальна вартість судових витрат, зазначена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, не перевищує розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 120 000,00 грн. При цьому, приписи ч. 1-3 ст. 124 ГПК України не ставлять вимоги щодо конкретизації такого розрахунку під час його подання до суду разом із першою заявою по суті спору, оскільки не обмежують сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції враховує, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Дослідивши зміст заяви представника позивача про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу адвокатом Бєлкіним Л.М. послуг, колегія суддів враховує, що заявлені позивачем витрати були безпосередньо пов`язані із розглядом справи і в матеріалах справи наявні докази вчинення адвокатом Бєлкіним Л.М. процесуальних дій, вказаних у Акті від 16.05.2024 (подання апеляційної скарги, відповіді на відзив Відповідача 1, відзиву на апеляційну скаргу, подання заяви про поновлення провадження у справі, спростування пояснень Відповідача 1 від 25.03.20204 щодо правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, участь у судових засіданнях з розгляду апеляційних скарг).
Судова колегія також враховує, що суд першої інстанції частково відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, позивач для захисту своїх прав подав апеляційну скаргу і користувався послугами адвоката як при складенні апеляційної скарги, так і при супроводженні в суді апеляційної інстанції заперечень проти апеляційної скарги Відповідача 1, що гарантовано Конституцією України та ГПК. Отже витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції були неминучими та необхідними.
Водночас проаналізувавши наведений у клопотанні про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу адвокатом Бєлкіним Л.М. послуг, а також подані ним документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) в повному обсязі не відповідає критерію розумності та співмірності, а також часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Так, спростування пояснень Відповідача 1 від 25.03.2024, що надійшли до суду 14.05.2024, за своїм змістом частково дублюють пояснення, покладені в обґрунтування відповіді на відзив Відповідача 1 на апеляційну скаргу позивача (фактично складають 7 сторінок (вартістю 18 000,00 грн). Крім того, подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивача (на підготовку витрачено 6 годин, вартість робіт 24 000,00 грн) є процесуальним правом позивача та може бути реалізовано ним на власний розсуд; підготовка заяви про поновлення провадження у справі (з аналізом висновків постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/3831/22), на який витрачено 5 годин, фактично зводиться до цитування правових висновків вказаної постанови, а тому колегія суддів вважає завищеним розмір таких витрат, визначений позивачем у розмірі 20 000,00 грн. Крім того, колегія суддів враховує, що апеляційну скаргу позивача було задоволено частково, зважаючи на неправильний розрахунок розміру інфляційних втрат та відсотків річних.
Таким чином, враховуючи зміст наданих позивачу правничих послуг у межах розгляду апеляційної скарги та супроводження в суді апеляційної інстанції заперечень проти апеляційної скарги Відповідача 1, надані докази на підтвердження переліку та змісту наданих послуг, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги доводи Відповідача 1 щодо зменшення розміру заявлених заявником витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу на 50 % від попередньо заявленої суми.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 та стягнення з Відповідача 1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи №905/1926/18 у розмірі 60 000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу (вх. №6953 від 20.05.2024) у справі №905/1926/18 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (50006, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Тільги Степана, будинок 4, каб. 204, код ЄДРПОУ 00191075) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПП НОМЕР_1 ) 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №905/1926/18.
В решті вимог заяви ОСОБА_1 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі №905/1926/18 відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складений 28.06.2024
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя В.О. Фоміна
