Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 147/642/21
Провадження № 1-кп/147/4/24
ВИРОК
іменем України
10 травня 2024 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого, адвоката ОСОБА_6 ,
представника цивільного позивача ОСОБА_7 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Тростянецького районного судуВінницької областіматеріали кримінальногопровадження,внесеного доЄРДР за №12020020300000162 від 04.08.2020, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,уродженця м.Солнечногорськ,Російської Федерації,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, працюючого головою первинної профспілкової організації "Бурштинської ТЕС", одруженого, раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України,
в с т а н о в и в :
03.08.2020 близько 20 год. 00 хв. на нерегульованому перехресті автошляхів "Тростянець-Тростянчик-Бершадь-Гордіївка" Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області, за межами населених пунктів, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки "BMW-728" держ. номер НОМЕР_1 , рухався на перехресті нерівнозначних доріг по другорядній автодорозі зі сторони м. Бершадь в напрямку с.Гордіївка із швидкістю, яка відповідно висновку автотехнічної експертизи №6503/20-21 від 25.03.2021 Вінницького відділення КНДІСЕ, складала величину близько 111.9...118.8 км/год, таким чином ОСОБА_4 порушив вимоги пункту 12.6 (г) Правил дорожнього руху України, згідно якого на даній автодорозі дозволяється рух із швидкістю не більше 90 км/год. Наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг, в порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України та не дотримуючись вимог дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху України «Проїзд без зупинки заборонено», водій ОСОБА_4 , перед здійсненням маневру виїзду з другорядної дороги на головну дорогу, не переконався в безпеці своїх дій, не дав дорогу спеціалізованому автомобілю марки "Opel Combo", держ. номер НОМЕР_2 , з написом «Медична допомога» під керуванням водія ОСОБА_8 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі зі сторони смт Тростянець в напрямку с. Тростянчик, внаслідок чого відбулось зіткнення вказаних автомобілів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому - водію спеціалізованого автомобіля марки "Opel Combo", держ. номер НОМЕР_2 , з написом «Медична допомога» ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта Ладижинського районного відділення судово-медичної експертизи № 145 від 31.08.2020, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя під час скоєння у вигляді важкої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа, флотацією правої грудної стінки, правобічним гемопневмотораксом, контузією нижньої частини правої легені важкого ступеня та верхньої частини правої легені середнього ступеня; після травматичних гематом печінки; післятравматичних скальпованих ран правого передпліччя та зовнішньої поверхні правого стегна, що супроводжувались травматичним шоком. Політравма такого характеру відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя під час скоєння.
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/102-21/5147-ІТ від 09.04.2021 Вінницького НДЕКЦ МВС, в ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля "BMW-728" ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п. 16.11, 12.6 (г) та вимогам дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля "BMW-728" ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій автомобіля марки "BMW-728", держ. номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 порушив вимоги п. п. 16.11, 12.6 (г) та вимоги дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху України:
-згідно п. 16.11 Правил дорожнього руху України - «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;
-згідно п. 12.6 (г) Правил дорожнього руху України - «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком5.47 дозволяється рух із швидкістю: г) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком5.1 не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах не більше 90 км/год»;
-дорожній знак 2.2 Правил дорожнього руху України «Проїзд без зупинки заборонено».
Порушення водієм автомобіля марки "BMW-728", держ. номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв`язку з наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки під час скоєння.
Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при зазначених вище обставинах визнав частково.
Так, обвинувачений суду надав наступні покази. 03.08.2020 повертався з дружиною та сином з відпочинку з м.Одеса. Вирішив заїхати до дядька, який проживає в АДРЕСА_2 . Наближався до перехрестя с. Гордіївка, коли перетнув одну смугу руху, відчув удар. Вибіг з машини і побіг до сина, щоб витягти з машини. Витягнув також дружину. Потім подзвонив до дядька. Пізніше побачив, що в полі була біла пляма. Там був автомобіль Opel Combo швидка допомога. Коли під`їхав дядько, витягнули потерпілого і відвезли до лікарні. ОСОБА_4 додатково зазначив, що має стаж водіння з 2000 року. У той день за кермом був з 10-11 год. десь до 19 год. з деякими перервами. Ця дорога не була йому відомою, оскільки раніше заїжджав зі сторони ОСОБА_9 . По стану дороги швидкість його автомобіля не могла бути більшою 80 км/год., так як на дорозі були вибоїни. Розмітка була лише зі сторони с.Гордіївка. Автомобіль Opel до ДТП не бачив, побачив лише після. ОСОБА_4 вказав, що на перехресті не зупинявся, а зупинився перед вибоїною, яка була за 2 метра до від нього, і рухався далі. Знак «СТОП» не бачив, оскільки там були кущі. Зліва соняшник чи кукурудза. Під час огляду місця події, коли забрали гілку, показали знак. Вважає, що якби потерпілий рухався по своїй смузі рух, то ДТП не було б. Разом з тим, протягом двох тижнів перераховував гроші на рахунок ОСОБА_10 для дружини потерпілого.
У судових дебатах вину у інкримінованому правопорушенні визнав повністю та зазначив, що намагався спілкуватись із потерпілим з приводу відшкодування коштів, однак той не йшов на контакт.
Таким чином, незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення під час судового розгляду даного кримінального провадження, та повне визнання вини під час судових дебатів, винуватість останнього у скоєнні вищевказаного злочину, також свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.
Допитаний в судовому засіданні 19.10.2022 потерпілий ОСОБА_8 суду повідомив, що 03.08.2020 мав завдання оглянути медичні заклади для підписання контракту. Було видано відповідний наказ. Автомобілем Opel поїхав на об`їзд медичних закладів сіл Тростянчик, Глибочок, Скибинці. По тій дорозі їздив багато років. Швидко не їздив, так як знає, що там часто ДТП. Погодні умови були добрі, тиха, сонячна погода. Дорога була асфальтована, у задовільному стані. На повороті ОСОБА_11 - Бершадський шлях знизив швидкість. З його сторони була головна дорога, з іншої знак «СТОП». Потім побачив, що «летить» автомобіль на великій швидкості. ОСОБА_12 хотів уникнути зіткнення, але не зміг. Пам`ятає, що його забрали з автомобіля ОСОБА_10 та ОСОБА_13 . У нього був больовий шок, але свідомість не втрачав. Коли проводили обстеження, ввели знеболююче. Лежав у травматологічному кабінеті, почалася кровотеча, втратив до 700 мл крові. Через 2 тижні знову почалася кровотеча, викликали спеціалістів з Вінниці, оскільки стан був важким. Після смерті його батька, стан погіршився, оперувати не було можливості. Зазначив, що ніхто його не запитував про стан здоров`я, не надавав матеріальної допомоги. Обвинувачений лише хизувався, що є родичі і вирішать усі питання. ОСОБА_4 побачив лише тоді, коли він прийшов з адвокатом на роботу і погрожував, щоб закрили справу. Потерпілий додатково зазначив, що стан його перед поїздкою був нормальним. Стаж водіння має з 1990 року. Автомобіль, яким він керував, належить закладу КНП ПМСД. Медичні сестри в обов`язковому порядку перевіряють стан водія перед поїздкою, тому допуск до керування отримав і на нього було виписано шляховий лист. Алкогольні напої не вживає взагалі, медичні препарати також не вживав. Цивільний позов до обвинуваченого просив задовольнити.
В судових дебатах представник цивільного позивача КНП «Тростянецького районного центру первинної медико-санітарної допомоги» підтримала позов про стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та з ОСОБА_4 матеріальної шкоди.
Згідно з положеннями ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
На підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, стороною обвинувачення було надано суду та в судовому засіданні досліджено наступні документи та висновки експертів:
- рапорт старшого інспектора чергового СРПП №1 Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_14 від 03.08.2020, в якому зазначено, що 03.08.2020 о 20.03 год. за с.Гордіївка по дорозі на Тростянчик сталась ДТП за участю двох автомобілів. Потерпілого водія автомобіля Опель ОСОБА_8 госпіталізовано до Тростянецької ЦРЛ ( т.2, а.с.80);
- протокол огляду місця події від 03.08.2020 з додатками до нього, відповідно до якого в присутності понятих було оглянуто місце події, а саме перехрестя автодоріг сполученням «Тростянець-Тростянчик-Бершадь-Гордіївка» Тростянецького району Вінницької області, де трапилось ДТП за участю автомобілів BMW 728, д.н.з. НОМЕР_1 , та OPEL Combo, д.н.з. НОМЕР_2 . Зазначено, що перехрестя знаходиться за межами населених пунктів, неподалік с.Тростянчик. Зі сторони смт Тростянець, в напрямку с.Тростянчик перед перехрестям на правому узбіччі дорожній знак «Головна дорога». Зі сторони м.Бершадь в напрямку с.Гордіївка перед перехрестям на правому узбіччі наявний дорожній знак «Проїзд без зупинки заборонений». Зі сторони с.Гордіївка в напрямку м.Бершадь перед перехрестям на правому узбіччі наявний дорожній знак «Дати дорогу». Як вбачається із протоколу та схеми ДТП, зазначено стан дороги, місце розташування автомобілів, дорожніх знаків, Їх відстань відносно перехрестя та відповідно до автомобілів. Також зазначено про ушкодження транспортних засобів та вилучення останніх (т.2, а.с.81-87);
- витяг із ЄРДР за № 12020020300000162 від 04.08.2020, в якому зазначено, що 03.08.2020 близько 20.00 год. на нерегульованому перехресті автошляхів "Тростянець-Тростянчик-Бершадь-Гордіївка" Тростянецького району Вінницької області, за межами населених пунктів, водій автомобіля марки «BMW-728», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , рухаючись по другорядній автодорозі зі сторони м. Бершадь в напрямку с. Гордіївка, не надавши переваги в русі допустив зіткнення з автомобілем марки «Opel Combo», номерний знак НОМЕР_2 , з написом «Медична допомога» під керуванням водія ОСОБА_8 , який рухався по головній дорозі зі сторони смт Тростянець в напрямку с. Тростянчик та наближався до перехрещення проїзних частин, ліворуч від автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_1 . В результаті зіткнення зазначених автомобілів водій ОСОБА_8 госпіталізований до КНП «Тростянецька ЦРЛ» з діагнозом: політравма, закрита торакальна травма, множинні переломи ребер (т.2, а.с.104,105);
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.08.2020 №189, у якому зазначено, що у ОСОБА_8 , якого направлено на огляд о 23.40 год. ознак сп`яніння не виявлено (т.2, а.с. 100);
- результати тесту приладу Драгер та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.08.2020 №190, у якому зазначено, що у ОСОБА_4 ознак сп`яніння не виявлено (т.2, а.с. 101-103);
- постанову про приєднання до кримінального провадження речових доказів слідчого СВ Тростянецького ВП Бершадського ВП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_15 від 04.08.2020, якою приєднано до кримінального провадження №12020020300000162 в якості речових доказів автомобіль марки «ВМW-728», номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль марки «Ореl Соmbо», номерний знак НОМЕР_2 , з написом «Медична допомога», які залишено на зберіганні на території спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Тростянецького ВП (т.2, а.с.106, 107);
- копія посвідчення водія, видане ОСОБА_4 на право керування транспортними засобами категорії В1, В, С1 та С, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «ВМW» моделі 728 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить останньому (т.2, а.с.90);
- посвідчення водія, видане ОСОБА_8 на право керування транспортними засобами категорії В1 та В (т.2, а.с.95);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Ореl» моделі «Соmbо», реєстраційний номер НОМЕР_2 , особлива відмітка «спеціалізований меддопомога», належить КНП «Тростянецький РЦПМСД», адреса: Вінницька область, Тростянецький район, смт Тростянець, вул. Мічуріна, 60 (т.2, а.с.96);
- ухвалу слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 06.08.2020 про арешт майна, згідно якої накладено арешт на вилучений під час огляду місця події 03.08.2020 автомобіль марки «ВМW-728», номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 (т.2, а.с. 108, 109);
- ухвалу слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 06.08.2020 про арешт майна, згідно якої накладено арешт на вилучений під час огляду місця події 03.08.2020 автомобіль «Ореl» моделі «Соmbо», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з написом «Медична допомога», який належить КНП «Тростянецький РЦПМСД», адреса: Вінницька область, Тростянецький район, смт Тростянець, вул. Мічуріна, 60 (т.2, а.с.110, 111);
- лист медичного директора КНП «Тростянецька ЦРЛ» від 11.08.2020 №01-12-365 в якому вказано, що ОСОБА_8 , 1962 р.н., житель смт Тростянець, дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні ЦРЛ з 22.20 год. 03.08.2020 з приводу закритої травми грудної клітки. Множинні переломи ребер справа (1-9 ребро), посттравматичний гематоракс справа, постгеморагічний шок (т.2, а.с.112);
- висновок експерта від 14.08.2020 за №552, відповідно до якого, на момент експертного огляду гальмівна система, рульове керування автомобіля «BMW-728», держ. номер НОМЕР_1 , знаходиться у працездатному стані. У деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування автомобіля «BMW-728», держ.номер НОМЕР_1 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникли до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах, рульового керування, гальмівної системи автомобіля «BMW-728», держ.номер НОМЕР_1 , наявних несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення правил їх правил експлуатації?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось (т.2, а.с.119-122);
- висновок експерта від 14.08.2020 за №551, відповідно до якого, на момент експертного огляду гальмівна система автомобіля «Opel-Combo», держ.номер НОМЕР_2 , знаходиться в технічно несправному та непрацездатному стані, через несправності вказані в дослідницькій частині. У деталях та вузлах гальмівної системи автомобіля «Opel-Combo», держ.номер НОМЕР_2 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б могли виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено. Зазначені несправності виникли в процесі розвитку події ДТП. На момент експертного огляду рульове керування автомобіля «Opel-Combo», держ. номер НОМЕР_2 , знаходиться у працездатному стані. У деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування автомобіля «Opel-Combo», держ.номер НОМЕР_2 , на момент експертного огляду експлуатаційних несправностей, які б виникли до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено. Оскільки під час експертного огляду у вузлах та агрегатах, рульового керування, гальмівної системи автомобіля «Opel-Combo», держ. номер НОМЕР_2 , наявних несправностей, які б могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля до початку розвитку події ДТП не виявлено, тому вирішення питання: «Якщо дані технічні несправності наявні, то чи є вони наслідком конструктивних недоліків системи або порушення їх правил експлуатації ?» втрачає технічний зміст і не досліджувалось (т.2, а.с. 125-129);
- висновок експерта №553 від 13.08.2020, в якому зазначено, що в заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля Opel-Combo, держ.номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху. В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля BMW-728, держ.номер АТ1002ВХ, ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались
вимогами п.п.10.1,16.11 Правил дорожного руху та вимогою дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Дослідити частину питання про технічну можливість попередити зіткнення шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху у водія автомобіля Opel-Combo ОСОБА_8 не видається за можливе, по причинах вказаних в дослідницькій частині. В заданій дорожній обстановці, можливість попередження зіткнення з автомобілем Opel-Combo у водія автомобіля BMW-728 ОСОБА_4 полягала у виконанні ним вимог п.п. 10.1,16.11 та вимог дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру. На даному етапі визначити відповідність чи невідповідність дій водія автомобіля Opel-Combo ОСОБА_8 вимогам Правил дорожнього руху не видається за можливе, по причинах вказаних в дослідницькій частині. В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля BMW-728 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1,16.11 та вимогам дорожнього знаку 2.2.Правил дорожнього руху. Для вирішення другої частини питання про перебування невідповідностей в причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди необхідна оцінка всіх обставин по справі, що виходить за межі компетенції експерта-автотехніка, тому не досліджувалось (т.2, а.с.136-139);
- висновок експерта №145 від 31.08.2020, згідно якого на основі судово-медичної експертизи по медичній карті стаціонарного хворого №1846/234 травматологічного відділення Тростянецької ЦРЛ, медичній карті стаціонарного хворого №10891 торакального відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. І.М.Пирогова, враховуючи дані рентгенологічних, МСКТ досліджень на ім?я ОСОБА_8 ,1962р.н., ознайомившись з обставинами випадку з постанови слідчого, судмедексперт дійшов до підсумку на поставленні запитання: у громадянина ОСОБА_8 мають місце тілесні ушкодження у вигляді важкої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа, флотацією правої грудної стінки, правобічним гемопневмотораксом, контузією нижньої частини правої легені важкого ступеня та верхньої частини правої легені середнього ступеня; після травматичних гематом печінки; післятравматичних скальпованих ран правого передпліччя та зовнішньої поверхні правого стегна, що супроводжувались травматичним шоком; політравми такого характеру, які виявлено у громадянина ОСОБА_8 утворились від дії твердих тупих предметів, можливо 03.08.2020року під час дорожньо-транспортної пригоди, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя під час скоєння; у зв?язку з характером травми, обставинами випадку не має доцільності розмежування усіх тілесних ушкоджень, які отримав ОСОБА_8 окремо по ступеню тяжкості (т.2, а.с.140-143);
- висновок експерта №221 від 16.09.2020, відповідно до якого, вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику спеціалізованого автомобіля марки «Opel Combo», д.н.з. НОМЕР_2 , з написом «Медична допомога»,2009року випуску, білого кольору, в наслідок пошкодження даного транспортного засобу станом на момент проведення експертизи, а саме 16.09.2020 становить 141400,22 грн. (т.2, а.с. 146-174);
- висновок експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 01.12.2020 №60504/20-21, згідно якого, на час первинного контактування кут між поздовжними вісями автомобілів BMW-728, д.н.з. НОМЕР_1 , та Opel Combo, д.н.з. НОМЕР_2 , складав величину близько 90 градусів (т.2, а.с.176-181);
- висновок експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи від 25.03.2021 №60503/20-21, згідно якого, в заданій дорожній ситуації на час початку контактування автомобілів швидкість руху автомобіля марки BMW-728, д.н.з. НОМЕР_1 , з врахуванням пошкоджень та після аварійного розташування транспортних засобів склала величину близько 111,9….118,8 км/год. (т.2, а.с.184-189);
- висновок експерта №СЕ-19/102-21/5147-ІТ від 09.04.2021, в якому зазначено, що в заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля Opel-Combo, держ.номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.3,12.6(г') Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині. В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля BMW-728, держ.номер АТ1002ВХ, ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 16.11,12.6(г') Правил дорожнього руху та вимогою дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». В ситуації, яка склалася, при заданому в постанові про призначення експертизи та містяться в матеріалах кримінального провадження комплекс вихідних даних водій автомобіля Opel-Combo ОСОБА_8 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем BMW-728 шляхом термінового гальмування, із зупинкою автомобіля Opel-Combo до смуги руху автомобіля BMW-728, при русі з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю 90 км/год, тобто шляхом виконання вимог п.п.12.3,12.6(г) Правил дорожнього руху. В заданій дорожній обстановці, можливість попередження зіткнення з автомобілем Opel-Combo у водія автомобіля BMW-728 ОСОБА_4 полягала у виконанні ним вимог п.16.11 та вимог дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру. В ситуації, яка склалася, при заданому в постанові про призначення експертизи та містяться в матеріалах кримінального провадження комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля Opel-Combo ОСОБА_8 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходилися б в причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. В ситуації, яка склалася, при вказаних в постанові про призначення експертизи комплексі вихідних даних, в діях водія автомобіля BMW-728 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.п. 16.11,12.6(г') та вимогам дорожнього знаку 2.2 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля BMW-728 ОСОБА_4 , які не відповідали вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться в причинному зв?язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди. Покази водія автомобіля BMW-728, держ.номер АТ1002ВХ, ОСОБА_4 в частині того, що він на керованому ним автомобілі в процесі руху зупинявся перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», при заданих в постанові про призначення експертизи комплексі вихідних даних та при умові, що передній габарит даного автомобіля на час зупинки розташовувався безпосередньо в районі даного знаку, технічно недостовірні, по причинах вказаних в дослідницькій частині (т.2, а.с.194-199);
- постановою про призначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні від 04.08.2020 року, з якої випливає склад слідчих, уповноважених на проведення досудового розслідування даного кримінального провадження.
Вказані вище докази, суд вважає правдивими і достовірними,вони не суперечать один одному, підтверджують та доповнюють один одного і відповідають фактичним обставинам справи. Із урахуванням цього, а також того, що усі зазначені докази зібрані із дотриманням вимогКПК України, суд приймає зазначені докази.
Об`єктивність висновків експертиз, зокрема №552 від 14.08.2020, №553 від від 13.08.2020, №221 від 16.09.2020, №6504/20/21 від 02.12.2020, №СЕ-19/102-21/5147 від 09.04.2021, №6503/20-21 від 25.03.2021, які ставить під сумнів сторона захисту, сумнівів у суду не викликає. Суд визнає дані докази узгодженим із іншими доказами. В судовому засіданні не встановлено даних щодо відсутності належної кваліфікації та повноважень експертів, наявності істотних порушень вимог КПК України при проведенні експертиз.
Судом критично оцінено позицію захисника обвинуваченого щодо недопустимості ряду доказів, оскільки, на думку суду, надані стороною захисту докази узгоджені між собою, логічні послідовні та є допустимими, оскільки судом не встановлено порушень, які б вказували на протилежне.
Зокрема досліджені судом експертизи проведені експертами з відповідною кваліфікацією та свідоцтвом про право на проведення судових експертиз на зазначених напрямках, про що зазначено в самих висновках, експерти попереджені про кримінальну відповідальність.
Щодо неточності даних, відображених у протоколі огляду місця подій та схемі ДТП, які було складено слідчим безпосередньо після ДТП, а саме покриття землі, то в протоколі ОМП, який було досліджено судом вказано «На ділянці кукурудзяного поля..», а суперечності у показниках відстані (на думку захисника) 26.5 м та 18,6 м, то вони розраховані шляхом математичного розрахунку, що також зазначено і прокурором на спростування позиції сторони захисту та вбачається з даних протоколу огляду місця події та зі змісту висновків експерта.
Так само судом критично оцінено позицію захисту з приводу невірних розрахунків ваги авто та пасажирів, оскільки вантажу, про який іде мова не відображено на фото, доданого до протоколу огляду місця події, доказів маси вантажу та його наявності до матеріалів справи стороною захисту не додано.
Суд вважає, що означені відомості не вплинули на висновки експерта, а сторона захисту на підтвердження своєї позиції перед судом могла скористатись правом заявити клопотання про призначення повторних чи комісійних експертиз, як то було вчинено із судово медичною експертизою, чи правом на допит експерта судом.
Щодо відсутності диску у додатках до висновку експерта № 6503/20-21 та розбіжності у кількості аркушів, то стороною обвинувачення обгрунтовано, що даний диск містить фото, які є додатком до протоколу огляду місця події та були досліджені судом, а кількість додатків вірно вказано як матеріали кримінального провадження на 164 аркушах.
Судом ураховано, що на твердження захисника про відсутність повноважень слідчих, які направляли матеріали справи на експертизу, стороною обвинувачення надано суду постанову про групу слідчих у даному кримінальному провадженні.
Крім того, суд приймає до уваги, що незважаючи на позицію захисника, його підзахисний у судових дебатах вину в інкримінованому правопорушенні визнав повністю та під час допиту вказав, що не зупинився на знак «Стоп».
Тому, доводи сторони захисту про визнання неналежним доказомплан схеми до протоколу огляду місця події, протоколу огляду місця події та ряду висновків експерта, судом до уваги не приймається, так як незгода із їх змістом є суб`єктивною думкою захисту і не підтверджується іншими доказами по справі, тому дану незгоду суд розцінює як спосіб захисту, спрямований на зменшення ступеня вини.
Окрім того, слід урахувати, що недопустимим може бути визнано доказ саме з підстав порушень, які за своїм змістом є суттєвими- обмежили основоположні права та свободи підозрюваного (обвинуваченого). Між тим, обставини, на які покликалась захисник, стосувались технічних аспектів. Але такі аспекти можуть мати наслідком лише суперечність певної частини, отриманої під час проведення досудового розслідування інформації, а не недопустимість доказу в цілому, що має різні процесуальні наслідки для доказу та його подальшої оцінки у сукупності із іншими.
Окрім того, за клопотанням захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 , було призначено в справі повторну комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницького обласного бюро судово - медичної експертизи. Перед комісією експертів поставлено наступні питання: які тілесні ушкодження наявні у потерпілого ОСОБА_8 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.08.2020, який їх характер, ступінь тяжкості, механізм утворення та локалізація? чи могли заподіяні тілесні ушкодження утворитись при обставинах, вказаних в обвинувальному акті.
Згідно висновку експертів №62-к від 08.12.2023, на підставі вивчення матеріалів судової справи №147/642/21 Тростянецького районного суду Вінницької області, які включають висновок експерта №115 від 16.09.2020, а також вивчивши медичну карту стаціонарного хворого КНП «Тростянецька ЦРЛ» №1846/234 та медичну карту стаціонарного хворого №10891 Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, рентгенівських знімків та записів на оптичних дисках та флеш-накопичувачі з записами результатів МСКТ та МРТ обстежень на ім?я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судово-медична комісія прийшла до таких підсумків: 1. (Відповідь на питання 1 ухвали). Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження: сполучна травма тіла: закрита тупа травма грудної клітки - переломи ребер справа з 3 по 10 включно по лопатковій та задній пахвовій лініях з наявністю патологічної рухомості кісткових уламків на рівні 5-9 ребер, забій правої легені, яка ускладнена гемопневмотораксом (наявність в правій плевральній порожнині до 800 мл крові та повітря); закрита тупа травма живота - гематома печінки; синці обличчя та тім?яної ділянки голови, множинні садна на тильній поверхні обох кистей, забійні рани в ділянках правого передпліччя, тильної поверхні обох кистей та зовнішньої поверхні правого стегна, множинні синці та садна в тім?яній ділянці голови, на обличчі та в ділянці грудної клітки. Сполучна травма тіла у ОСОБА_8 (згідно п.2.1.3 «о» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р.) належить до тяжких тілесних ушкоджень, як така, що супроводжувалась загрозливими для життя явищами. Оскільки сполучна травма тіла у ОСОБА_8 утворилась за короткий проміжок часу та в результаті однієї події (ДТП), то її слід оцінювати як єдиний комплекс тілесних ушкоджень. 2. (Відповідь на питання 2 ухвали) Судово-медична експертна комісія вважає, що тілесні ушкодження, зазначені в п.1, у ОСОБА_8 утворитися під час ДТП 03.08.2020, внаслідок травми пасажира в салоні автомобіля (т.3 а.с.242-248).
Таким чином, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до ч.2 ст.92 КПК України, обов`язок доказування належності і допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає.
Таким чином, аналізуючи та оцінюючи в сукупності встановлені і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в суді і його дії кваліфікує за ч. 2ст.286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Суд враховує позицію прокурора, сторону потерпілого та сторони захисту щодо призначення покарання обвинуваченому.
Прокурор просила призначити обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами. Проти цивільного позову цивільного позивача не заперечила.
Представник потерпілого у своїх промовах зазначив, що вина обвинуваченого доведена повністю, просив призначити найвищу міру покарання та задовольнити цивільний позов до обвинуваченого.
Обвинувачений та його захисник при вирішенні питання цивільного позову підтримали позицію, вказану у відзиві. Захисник просив закрити кримінальне провадження через недостатність доказів, а в разі, якщо суд дійде висновку про винуватість - звільнити від відбування покарання з випробуванням та не позбавляти права керування, так як це унеможливить виконання обвинуваченим його професійних обов`язків.
Представник цивільного відповідача - ПАТ "УПСК" у судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи наявний відзив на цивільний позов.
Частиною 1статті 50 КК Українивизначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до частини 2статті 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначанні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ізст. 12 КК Україниє тяжким злочином, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину та непрацездатного батька, працюючий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно. Також позитивно характеризується за місцем роботи, як такий, що нагороджений грамотами, організовує збір коштів на підтримку ЗСУ, сприяє у розміщенні ВПО після початку повномасштабного вторгнення, активно сприяє їх працевлаштуванню.
Відповідно до висновку органу пробації (т.2, а.с.19-21) - беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, історію правопорушень, спосіб його життя, враховуючи низький рівень ризику вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим. На думку органу пробації, у разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, на обвинуваченого доцільно покласти додаткові обов`язки відповідно до ч.3 п.п.3,4 ст.76 КК України.
Судом також враховано те, що обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України - не встановлені. Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - не встановлені.
З урахуванням обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає, що останньому відповідно до принципу індивідуалізації покарання необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2ст. 286 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, викладеним уст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів відповідно до вимогст. 50 КК України.
В той же час, загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.
Суд не розцінює первинне не визнання повної вини обвинуваченим, як обставину, що перешкоджає звільненню обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та ураховує, що у судових дебатах вину в інкримінованому правопорушенні обвинувачений визнав повністю.
Заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання обвинуваченим своєї вини КК України не містить (постанова ВС у справі №205/7091/16-к від 17.10.2019).
Із врахуванням обставин, що встановлені під час розгляду кримінального провадження, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 в період дії іспитового строку, відповідно до ч. 1,3 ст.76КК України,на ньогослід покластиобов`язки:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації, повідомлятиуповноважений органз питаньпробації прозміну місцяпроживання абороботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 р. право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.
Разом із тим санкція ч. 2 ст. 286 КК надає можливість суду як призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати такого покарання до особи. Вказане положення Закону України про кримінальну відповідальність має альтернативний характер застосування, і це питання, як визначив законодавець, суд вирішує на власний розсуд, залежно від конкретних обставин кримінального провадження, характеру допущених особою порушень вимог Правил дорожнього руху, їх наслідків тощо.
Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов`язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 08.02.2018 у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.
В постанові Третьої судової палати ККС ВС від 15.01.2020 у справі 161/537/18, провадження № 51-4055км19 суд вказав, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання. Також колегія суддів зазначила, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.
У кожному випадку призначаючи покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Суд вважає, що підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами немає, оскільки суд бере до уваги, що діяльність та повсякденне життя обвинуваченого, його сім`ї тісно пов`язані з необхідністю використання транспортного засобу, і з позбавленням цього права він втратить роботу, заробіток, можливість швидко і зручно перевозити членів сім`ї, що є особливо важливим в той час як в Україні введено воєнний стан та до членів сім`ї входять особи, що потребують стороннього догляду.
На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
05.07.2021 через канцелярію суду керівником КНП «Тростянецький РЦПМСД» ОСОБА_8 було подано цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, завданої ДТП, та стягнення страхового відшкодування з додатками (т.1, а.с.58-100).
07.07.2021 через канцелярію суду потерпілий ОСОБА_8 подав цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП, та стягнення страхового відшкодування з додатками (т.1, а.с.112-220). Просив стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на його користь страхове відшкодування витрат на лікування у розмірі 24377,97 грн., страхове відшкодування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - 40 062,80 грн., страхове відшкодування моральної шкоди - 13 000 грн., а всього у розмірі 77440,77 грн. Стягнути з ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди - 487 000 грн. У позові зазначено, що він є інвалідом 1 групи загального захворювання, оскільки в лютому 2014 року йому було трансплантовано нирку від донора і ця нирка єдина функціонує в його організмі. Таким чином, після завдання тілесних ушкоджень, які перераховано у висновку судово-медичної експертизи, ОСОБА_8 дуже сильно хвилювався за стан своєї єдиної нирки, яка внаслідок травм після ДТП могла втратити свою функцію чи взагалі розпочатись процес відторгнення пересадженого органу. З огляду на пошкодження легень та зламані ребра він не міг нормально дихати та постійно перебував під кисневим апаратом. Крім того, через зламані ребра та величезну гематому по всій спині, неміг рухатись і навіть повертатись з боку на бік, не міг самостійно приймати їжу, обходити себе, а через страшенний біль постійно перебував під дією знеболювальних препаратів. Завдані внаслідок ДТП тілесні ушкодження також призвели до важкої тривалої психологічної депресії, оскільки через біль потерпілий взагалі не міг спати, був вкрай змученим, знервованим, не хотів нікого бачити та ні з ким спілкуватись, став замкненим. Також зазначено, що ОСОБА_8 дуже сильно хвилювався, що не зможе повернутись до роботи й нормального життя, не зможе проводити час із сім`єю та онучками, втратить свою нирку, на все життя залишиться прикутим до ліжка чи навіть помре. У зв`язку з таким важким психологічним станом він певний час був змушений приймати антидепресанти. Крім того, до ДТП потерпілий щоденно їздив та постійно доглядав своїх батьків похилого віку, яким на той час виповнилось 91 та 92 роки. Після ДТП він не зміг їх доглядати, що стало додатковою підставою для хвилювань та моральних переживань у зв`язку з неможливістю виконання свого синівського обов`язку. Зауважив що, переживши страшний стрес після звістки про аварію, помер його 91 - річний батько і він впевнений в тому, що велику роль в цьому відіграли винні дії обвинуваченого. Особливо наголошував й на тому, що винна у завданні йому настільки тяжких тілесних ушкоджень особа ОСОБА_4 жодного разу не навідав його у лікарні, не поцікавився його станом здоров`я, не відшкодував жодної гривні на лікування, не вибачився за вчинене, що завдало йому додаткових моральних страждань. Все це свідчить про дуже легковажне ставлення винного до вчиненого ним злочину та про байдужість до долі потерпілого, якого він скалічив і звичний уклад життя якого докорінно змінив, а також про відсутність щирого каяття у вчиненому злочині. Враховуючи засадирозумності тасправедливості,глибину фізичних тадушевних страждань, ОСОБА_8 вважає, що розумним та достатнім розміром завданої йому моральної шкоди є сума в розмірі 500000грн. Вказав, що ця сума не поверне йому втрачене здоров`я, сили, нерви та проведений у лікарняних закладах час, але дозволить хоча б мінімально компенсувати ті вищеописані моральні страждання, яких він зазнав внаслідок дій ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 28.10.2021 цивільні позови потерпілого ОСОБА_8 та Комунального некомерційного підприємства «Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», прийнято до розгляду в межах кримінального провадження та долучено до матеріалів справи.
Визнано цивільними позивачами ОСОБА_8 та Комунальне некомерційнепідприємство«Тростянецькийрайонний центрпервинноїмедико-санітарноїдопомоги». Залучено по кримінальному провадженню в якості цивільного відповідачаПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». Визнано цивільним відповідачем ОСОБА_4 та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».
12.09.2022 від ОСОБА_8 надійшла заява про відмову від цивільного позову в частині вимог до ПрАТ «УПСК». Повідомив, що ПрАТ «УПСК» виплатило йому страхову компенсацію у погодженому розмірі, який повністю влаштовує потерпілого ОСОБА_8 . Зазначив, що відмова від частини позовних вимог є усвідомленою та повністю відповідає його інтересам. Наслідки закриття провадження в частині позовних вимог, розуміє та просить прийняти його відмову від цивільного позову в частині позовних вимог до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та закрити провадження в цій частині вимог.
Ухвалою суду від 27.09.2022 прийнято відмову ОСОБА_8 від цивільного позову в частині позовних вимог до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Закрито провадження у частині позовних вимог ОСОБА_8 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову ОСОБА_8 до ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Так, 18.11.2021 від ОСОБА_4 надійшов відзив на позов ОСОБА_8 (т.2, а.с.10-13). Зазначено, що заявлений розмір моральної шкоди є занадто завищеним, незважаючи на те, що потерпілий безсумнівно зазнав страждань в результаті ДТП. Посилання на те, що в результаті винних дій обвинуваченого помер його батько, який переживав стрес після звістки по ДТП, на думку відповідача є необґрунтованим та не підтверджується належними доказами в тому числі щодо причини смерті. Зауваження позивача, щодо того, що ОСОБА_4 не відвідував його в лікарні та не цікавився станом його здоров?я не заслуговують на увагу, оскільки обвинувачений періодично цікавився станом здоров?я потерпілого, а приїхати до лікарні не мав можливості, оскільки проживає за сотні кілометрів в Івано-Франківській області. Щодо коштів на лікування, а також інших матеріальних витрат, які поніс потерпілий, ОСОБА_4 зазначив, що ще під час досудового розслідування приїжджав до ОСОБА_8 та спілкувався з останнім за місцем роботи, в тому числі щодо надання коштів потерпілому, однак ОСОБА_8 повідомив, що будь яких грошових коштів від ОСОБА_4 йому не потрібно та досить негативно відреагував на візит ОСОБА_4 до нього. В свою чергу повідомляє суду, що обвинувачений ОСОБА_4 шкодує, що сталася дана дорожньо-транспортна пригода, оскільки негативні наслідки настали як для ОСОБА_8 так і для ОСОБА_4 , в автомобілі якого на момент настання ДТП знаходились його дружина та малолітня дитина, які зазнали психічних страждань, внаслідок події, яка сталася того вечора. Дитина ОСОБА_4 довгий час зі страхом згадувала дорожньо-транспортну пригоду. Після настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , проявивши сміливість та без будь яких вагань вчинив дії, з метою запобігання загоряння автомобіля в якому перебував ОСОБА_8 , цим самим попередив ще більш масштабніші наслідки ДТП. Крім того обвинувачений максимально доклав зусиль, направлених на якнайшвидше надання потерпілому медичної допомоги фахівцями. Цивільний позов ОСОБА_8 просив залишити без задоволення.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Указані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 635/6868/16-ц.
При розгляді справи суд з`ясовує: наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача; факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину; зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач; обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди.
Тобто і відшкодування упущеної вигоди, і відшкодування моральної шкоди передбачають необхідність встановлення певних обставин, а саме - протиправних дій чи бездіяльності заподіювача шкоди та зв`язок цих протиправних дій чи бездіяльності заподіювача шкоди із самою шкодою, майновою чи моральною.
Указані висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 761/28949/17.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
По своїй суті зобов`язання з компенсації моральної шкоди є досить специфічним, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, яка завдала моральної шкоди, може бути: договір цієї особи з потерпілим, у якому сторони домовилися, зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, - рішення суду, у якому визначені спосіб і розмір такої компенсації (висновок Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, сформульований у постанові від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, що вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат.
Подібний висновок вкладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19.
Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати. Ті, обставини, які суд першої інстанції встановив, вплинули на обґрунтування ним розміру присудженого позивачу відшкодування.
У даному конкретному випадку для визначення розміру моральної шкоди суд враховує: перенесений позивачем фізичний біль від завданих тілесних ушкоджень; його моральні страждання, зумовлені втратою працездатності через отримані травми; тривале лікування; втрату усталеного способу життя; переживання через поведінку винного у цих його стражданнях.
Практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.
З цього погляду можливість людини реалізувати своє природне право на одержання компенсації за страждання і переживання, спричинені посяганням на належні їй особисті немайнові блага, слід розцінювати як один з виявів верховенства права. Водночас усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.
У переважній більшості випадків ЄСПЛ наголошує на розумно очікуваних, передбачуваних або звичайних за подібних обставин негативних наслідках, що мали б виникнути у немайновій сфері потерпілої особи; виходить з розумного врахування суті порушеного права, особливостей вчинення конкретного правопорушення та характерного для останнього негативного впливу на стан потерпілого.
Отже,вирішуючи питанняпро відшкодуванняморальної шкодита визначаючиїї розмір,суд бередо увагиобставини справи, враховує доведеність вини обвинуваченого та існування безпосереднього причинного зв`язку між його неправомірними діями та шкодою, завданою потерпілому ОСОБА_8 , істотність вимушених у житті позивача змін, характер, тривалість і обсяг заподіяних йому моральних страждань та з урахуванням вимог розумності і справедливості, вважає справедливою сумою компенсації заподіяної позивачу моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.
Вирішуючи питання щодо цивільного позову КНП «Тростянецький РЦПМСД», суд зазначає наступне.
Так цивільний позов КНП «Тростянецький РЦПМСД» обґрунтовано тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , КНП «Тростянецький РЦПМСД» із 29.12.2012 є власником спеціалізованого легкового автомобіля меддопомоги «OPEL Combo», білого кольору,2009року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 (далі - автомобіль «OPEL Combо», номерний знак НОМЕР_5 ). 03.08.2020 приблизно о 19 год. 00 хв. на нерегульованому перехресті автошляхів «Тростянець-Тростянчик-Бершадь-Гордіївка» Тростянецького району водій автомобіля «BMW-728», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , рухаючись по другорядній дорозі зі сторони м.Бершадь в напрямку с. Гордіївка, не надав переваги в русі автомобілю «OPEL Combo», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався по головній дорозі зі сторони смт Тростянець в напрямку с. Тростянчик, порушив ПДР України та допустив зіткнення з цим автомобілем. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а автомобіль «OPEL Combo» зазнав значних механічних пошкоджень. Відповідно до полісу № НОМЕР_6 цивільно-правову відповідальність власника автомобіля «BMW-728», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 було застраховано в ПрАТ «УПСК»; строк дії полісу - з 00 год. 9.11.2019 по 8.11.2020; ліміт відповідальності за шкоду завдану майну -130 000грн; франшиза - 0. Таким чином, між КНП «Тростянецький РЦПМСД» та ОСОБА_4 виникли деліктні зобов?язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час, між ОСОБА_4 та страховою компанією ПрАТ «УПСК» існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідно до висновку №221, складеного 16.09.2020 експертом Вінницького НДЕКЦ МВС України, ринкова вартість автомобіля «OPEL Combo», номерний знак НОМЕР_2 , станом на 03.08.2020може становити141 400грн 22 коп., а вартість відновлювального ремонту «OPEL Combo», після ДТП-433 059грн 86 коп. У цьому ж висновку експерта зазначено, що вартість матеріальних збитків, заподіяних КНП «Тростянецький РЦПМСД» внаслідок пошкодження вказаного транспортного засобу, становить141400 грн 22 коп. Таким чином автомобіль «OPEL Combo», вважається фізично знищеним і проведення його ремонту економічно недоцільно. 06.08.2020 КНП «Тростянецький РЦПМСД» повідомило Вінницьку філію ПрАТ «УПСК» про настання страхового випадку шляхом направлення поштою повідомлення про ДТП на адресу філії. Оскільки ДТП сталась у зв?язку з порушенням ПДР України водієм ОСОБА_4 , відповідальність якого була застрахована ПрАТ «УПСК», а автомобіль «OPEL Combo», вважається фізично знищеним, то страховик зобов?язаний виплатити КНП «Тростянецький РЦПМСД» страхове відшкодування в розмірі 130 000грн. Крім того, з винної у настанні ДТП особи - ОСОБА_4 підлягає стягненню різниця між розміром збитку та розміром страхового відшкодування - 11 400 грн 22 коп. (141 400,22 грн. збитку-130 000грн страхового відшкодування = 11 400 грн 22 коп.)
17.11.2021 від представника цивільного відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на цивільний позов КНП «Тростянецький РЦПМСД» (т.2, а.с.3-6). Зазначено, що в Україні діє принцип презумпції невинуватості і ОСОБА_4 може вважатися винуватцем в даному кримінальному провадженні, лише у тому разі, коли його вина буде доведена в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а до того часу позивач не може стверджувати щодо беззаперечної вини ОСОБА_4 у вчиненні даного правопорушення, а відтак і необхідності відшкодування останнім шкоди. Окрім того, на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди позивач посилається на висновок автотоварознавчої експертизи, що проводилась під час досудового розслідування. Цивільний відповідач вважає даний висновок незаконним та необґрунтованим і таким, що не є беззаперечним доказом, що встановлює розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Окрім того, позов підписаний керівником ОСОБА_8 , однак документи, що підтверджують його повноваження, відсутні. Просив повернути цивільний позов позивачу.
17.12.2021 від ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» надійшов відзив з додатками (т.2, а.с. 44-72). ПрАТ «УПСК» позовні вимоги не визнає в повному обсязі та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню в порядку кримінального судочинства, з огляду на наступне. Страховик ПрАТ «УПСК» не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за дії обвинуваченого. Положення ст. 128 КПК України не передбачає можливості пред?явлення цивільного позову потерпілою особою до юридичної особи, яка не несе за законом цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, а на підставі договору (страхового полісу) у разі настання страхового випадку відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров?ю, майну потерпілої особи. Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). З огляду на визначені ст. 11 ЦК України підстави виникнення цивільних прав та обов?язків, обов?язок ПрАТ «УПСК» з відшкодування особам, які мають право на отримання страхового відшкодування, обумовлюється не законом, а зобов?язаннями, що виникли за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №A0/2197031. Отже, є неможливим пред?явлення особою, якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди, позову у кримінальному провадженні до Страховика, який не є ні завдавачем шкоди, ні особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого, а на підставі договірних правовідносин у разі настання страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров?ю, майну третьої особи.
Також зазначено, що неподання КНП «Тростянецький РЦПМСД» до ПрАТ «УПСК» заяви про страхове відшкодування шкоди, заподіяної майну, впродовж одного року є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Порядок отримання страхового відшкодування особою, яка має право на отримання страхового відшкодування, регламентовано ст. ст. 35, 36 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Подання до страхової компанії заяви про страхове відшкодування належить до числа юридично значимих дій потерпілої особи, необхідних для отримання цією особою страхового відшкодування. ПрАТ «УПСК» не приймало рішення про виплату чи відмову у здійсненні страхового відшкодування шкоди, заподіяної майну КНП «Тростянецький РЦПМСД», оскільки останній не подавав до страхової компанії передбачену умовами договору заяви, необхідної для прийняття вмотивованого рішення. ДТП сталася 03.08.2020, а із заявою про страхове відшкодування шкоди, заподіяної майну, КНП «Тростянецький РПМСД» до ПрАТ «УПСК» у межах річного строку так і не звернувся, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Щодо визначення розміру позовних вимог КНП «Тростянецький РЦПМСД» до ПрАТ «УПСК» зазначено, що страхова компанія звернулася до аварійного комісара для визначення розміру збитків, заподіяного власнику транспортного засобу «Opel Combo», номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП. Останнім складено Аварійний сертифікат №60-D/79/6 від 26.08.2020про оцінку вартості транспортного засобу в пошкодженому стані OPEL COMBO (державний номер НОМЕР_2 ). Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «згідно із Ремонтною калькуляцією №2197031VV від 13.11.2020складає496 948,60 грн. Ринкова ж вартість КТЗ до пошкодження від ДТП згідно із Аварійним сертифікатом №60-D/79/6 від 26.08.2020складає158 840,00 грн. Положеннями п. 30.1. ст. 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу (496 948,60 грн.) перевищують його ринкову вартість до ДТП (158 840,00 грн.), ремонт транспортного засобу «Ореl Combo», д.н.з. НОМЕР_5 , в розумінні п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є економічно необґрунтованим. Окрім того, із Висновку експерта №221 від 16.09.2020, долученого позивачем до позовної заяви, теж слідує, що ремонт транспортного засобу «Opel Combo» є економічно недоцільним, оскільки витрати на відновлювальний ремонт перевищують його ринкову вартість до ДТП (141 400,22 грн.). Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до Аварійного сертифіката №60-D/79/6 від 26.08.2020: ринкова вартість автомобіля «Opel Combo», д.н.з. НОМЕР_2 , до ДТП складає158 840,00 грн., ринкова вартість автомобіля «Opel Combo», д.н.з. НОМЕР_2 , після його пошкодження в ДТП складає 76 200,00 грн. ПрАТ «УПСК» звертає увагу суду на те, що у висновку експерта №221 від 16.09.2020, долученого позивачем до позовної заяви, містить значення лише щодо ринкової вартості автомобіля до ДТП, що складає141 400,22 грн., а вартість автомобіля після ДТП, тобто його утилізаційна вартість, експертом взагалі не визначалася. Таким чином, відповідно до умов, встановлених ст. 22 та ст. 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування за шкоду, пов?язану з фізичним знищенням транспортного засобу, складає наступна сума: 158 840,00 грн. (вартість автомобіля до ДТП) - 76 200,00 грн. (вартість автомобіля після ДТП) = 82 640,00 грн. Зазначене не свідчать ні про повне, ні про часткове визнання ПрАТ «УПСК» позовних вимог, а лише показує помилковість висновків позивача у визначенні розміру позовних вимог, пред?явлених до Страховика. Також вказано, що позивач залишив поза увагою положення п. 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу», яке підлягає застосуванню у разі визнання транспортного засобу фізично-знищеним, та прийшов до помилкових висновків, що на страховика покладається обов?язок щодо виплати саме вартості матеріального збитку.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частиною першою статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною п`ятою статті 128 КПК України встановлено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вирішуючи цивільний позов й у тому числі питання стосовно можливості його розв`язання в кримінальному провадженні та визначення меж відповідальності страховика й обвинуваченого за обов`язковим на підставі закону договірним і деліктним зобов`язаннями, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до правового висновку ВП ВС в справі № 755/18006/15-ц постанова від 4.07.2018 року покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує обов`язкові страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Водночас, згідно правового висновку ВС в справі №431/1397/20 постанова від 27.07.2021 року та відповідно до вимог ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відтак ВС в кримінальному провадженні застосовано цивільну відповідальність страховика, визначену договором страхування та посвідчену відповідним полісом згідно вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Отже залучення страховика в кримінальному провадженні як цивільного відповідача обґрунтовується викладеним вище та вимогам ст. 7 КПК України не суперечить, ґрунтується на вимогах Закону.
За таких обставин, суд вважає, що не розгляд заявленого цивільного позову з посиланням на те, що страховик не має відповідати в кримінальному проваджені за позовом за дії обвинуваченого суперечитиме вимогам ст. 128 КПК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», нормам ЦПК України, зазначеним вище висновкам ВС та меті забезпечення права особи на доступ до правосуддя й права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку не відповідатиме, а тому на виконання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод й викладеного вище підлягає розв`язанню в цій справі.
Окрім того, суд оцінює критично доводи представника цивільного відповідача «УПСК» про те, що КНП «Тростянецький РПМСД» в досудовому порядку до страхової із заявами про виплату страхового відшкодування не зверталося, що є підставою для відмови у позові.
Слід взяти до уваги правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №465/4287/15 від 11 грудня 2019 року, відповідно до якого діючим законодавством не передбачено обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування. Особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика чи до суду. У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком. У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон N 1961-IV), та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
Статтею 1187 ЦК України передбачено об`єктивну (безвинну) цивільно-правову відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки за шкоду, яка завдана внаслідок його експлуатації третій особі.
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.
Згідно зі ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
У статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Відповідно до полісу №АО/2197031 цивільно-правову відповідальність власника автомобіля «BMW-728», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 було застраховано в ПрАТ «УПСК»; строк дії полісу - з 00 год. 9.11.2019 по 8.11.2020; ліміт відповідальності за шкоду завдану майну -130 000грн; франшиза 0 грн. (т.2 а.с.95)
Як встановлено в судовому засіданні, 03.08.2020 приблизно о 19 год. 00 хв. на нерегульованому перехресті автошляхів «Тростянець-Тростянчик-Бершадь-Гордіївка» Тростянецького району водій автомобіля «BMW-728», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , рухаючись по другорядній дорозі зі сторони м.Бершадь в напрямку с. Гордіївка, не надав переваги в русі автомобілю «OPEL Combo», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався по головній дорозі зі сторони смт Тростянець в напрямку с. Тростянчик, порушив ПДР України та допустив зіткнення з цим автомобілем. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а автомобіль «OPEL Combo» зазнав значних механічних пошкоджень.
Тобто, ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль марки «OPEL Combo», номерний знак НОМЕР_2 , мала місце з вини ОСОБА_4 .
Право на звернення до суду закріплено уКонституції Україниі на час звернення позивача із позовом відповідно достатті 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширювалася на всі правовідносини, що виникали у державі.
Відповідно до п.2Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.92 рокурозглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей440і450 ЦКшкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Аналогічне положення закріплене в п. 4 Постанови Пленуму ВСС України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року.
У пункті 33.1.4статті 33 Закону № 1961-IVпередбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).
Згідно з п.36.1ст. 36 Закону № 1961-IVстраховик (у випадках, передбаченихстаттею 41 цього Закону,), керуючись нормами цьогоЗакону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Відповідно до п.37.1.1, п.37.1.4ст. 37 Закону № 1961-IVпідставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому зазначений у п.37.1.4ст. 37 Закону № 1961-IVстрок є присічним і поновленню не підлягає.
Із аналізу наведених норм спеціальногоЗакону№ 1961-IVможна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодуванняпередбачені уст. 37Закону № 1961-IV, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.
Разом з тим уЗаконі№ 1961-IVпрямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов`язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов`язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що уЗаконі № 1961-IVне передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених уст. 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком. Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування нормиЗакону№ 1961-IVне містять. У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно дост. 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
Даний висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №465/4287/15.
Крім того, у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №465/4621/16-к (провадження №13-24кс19) зазначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1статті 37 Закону № 1961-IVщодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду.Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
У справі, що розглядається, встановлено, що страховий випадок (ДТП) стався 03.08.2020, а позов до суду подано 05.07.2021, тобто в межах установленого законом річного строку. При цьому судом критично оцінено посилання у позовній заяві на звернення до страхової компанії 06.08.2020 року, оскільки на повідомленні (т. 1 а.с.65-66) відсутня відмітка про його отримання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.
Згідно з п.7.17 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/5/1159 від 24.07.2009, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ (колісного транспортного засобу), перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.
Відповідно до ст. 30 вказаного Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Так, з мотивувальної частини дослідження №221 від 16.09.2020 з додатками (т.2, а.с. 146-174) встановлено, що середня ринкова вартість автомобіля «Opel Combo», 2009 року випуску, з технічним станом до пошкодження становить 141400,22 грн. Вартість відновлювального ремонту даного автомобіля станом на 16.09.2020 складає 433059,86 грн. з урахування ПДВ на матеріали та запасні частини.
Окрім того у висновку зазначено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розкомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Тому експерт дійшов висновку, що вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику спеціалізованого автомобіля з написом «Медична допомога» становить 141 400,22 грн.
Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положеннястатті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди. Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Таким чином, у разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи моторне транспортне страхове бюро.
Позивач визнає автомобіль «OpelCombo», д.н.з НОМЕР_2 ,2009року випуску фізично знищеним, тож він має право на відшкодування ринкової вартості автомобіля до ДТП.
За п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно п.9.4 ст.9 Закону страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
За ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як встановлено судом, причиною дорожньо-транспортної пригоди є недотримання обвинуваченим ОСОБА_4 під час керування транспортним засобом марки «BMW-728», д.н.з. НОМЕР_1 , ПДРУкраїни. Цивільно-правова відповідальність власника даного автомобіля - ОСОБА_4 , була застраховано в ПрАТ «УПСК»; строк дії полісу - з 00 год. 9.11.2019 по 8.11.2020; ліміт відповідальності за шкоду завдану майну -130 000грн; франшиза 0 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія майнової шкоди у розмірі 130 000,00грн. ( в межах суми страхового відшкодування) підлягає до задоволення, як і підлягає до задоволення вимога про стягнення з обвинуваченого, цивільного відповідача майнової шкоди, завданої злочином у розмірі 11 400,22 грн. (141400,22 грн. - 130000,00 грн.), а тому цивільний позов КНП «Тростянецький РЦПМСД» підлягає до задоволення у повному обсязі.
Частиною другоюстатті 124 КПК Українивстановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення експертиз в сумі 10297,00 грн.
Долю речових доказів вирішити в порядкуст. 100 КПК України.
Також суд вважає за необхідне, медичні документи, які витребовувалися у ОСОБА_8 , на виконання вимог клопотання експерта, повернути останньому.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100,124, 127-129,368-371,373-374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК України,та призначитийому покаранняу виді 4(чотирьох)років позбавленняволі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.
Відповідно доп.п.1,2ч.1,п.2ч.3ст.76КК Українипокластина ОСОБА_4 такіобов`язки: періодичноз`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації;повідомляти уповноваженийорган зпитань пробаціїпро змінумісця проживання,роботи абонавчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень. В задоволенні решти вимог - відмовити.
Цивільний позов Комунального некомерційногопідприємства «Тростянецький районнийцентр первинноїмедико-санітарноїдопомоги» - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080 м. Київ, вул. Кирилівська, 40) на користь Комунального некомерційного підприємства «Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (24300 смт Тростянець Гайсинський район Вінницька область, вул. Мічуріна, 60) страхове відшкодування у розмірі 130 000 ( сто тридцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального некомерційного підприємства «Тростянецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» відшкодування шкоди у розмірі 11 400 ( одинадцять тисяч чотириста ) грн. 22 (двадцять дві) коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз у сумі 10297 (десять тисяч двісті дев`яносто сім) грн. 00 коп.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 06.08.2020, а саме на вилучений під час огляду місця події 03.08.2020 автомобіль марки «ВМW-728» номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 06.08.2020, а саме на вилучений під час огляду місця події 03.08.2020 автомобіль «Ореl» моделі «Соmbо» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з написом «Медична допомога», який належить КНП «Тростянецький РЦПМСД», адреса: Вінницька область, Тростянецький район, смт Тростянець, вул. Мічуріна, 60.
Речові докази:
автомобіль марки «ВМW-728», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, повернути ОСОБА_4 ;
автомобіль марки «Ореl» моделі «Соmbо» реєстраційний номер НОМЕР_2 , з написом «Медична допомога», повернути КНП «Тростянецький РЦПМСД».
Повернути ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 ) документи та електронні носії інформації, що знаходяться у трьох пакетах «Нейромед. Центр сучасної діагностики».
Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області, протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1
