КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/2252/2024
справа №761/23680/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Мережко М.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Простибоженка Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Тячівської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір`ю, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,-
встановив:
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні матір`ю з дитиною, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, у якому просить суд:
- Зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- Визначити наступні способи участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисте спілкування:
o щотижня у будні з 08:00 години кожної середи до 12:00 години кожної суботи та щомісячно - у вихідні дні з 12:00 години кожної першої суботи до 20:00 години кожної першої неділі, з 12:00 години кожної третьої суботи до 20:00 години кожної третьої неділі, та коли випадає п`ята субота, з 12:00 години кожної п`ятої суботи до 20:00 години кожної п`ятої неділі. Включаючи, але не обмежуючись, весняними, літніми, осінніми та зимовими канікулами у навчальних закладах, які відвідує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
o 1 тиждень на зимових канікулах;
o 6 тижнів на канікулах влітку, з можливістю возити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відпочинок та оздоровлювати;
o три дні на осінніх та весняних канікулах;
o в день побачень ОСОБА_2 з донькою, вона має право забирати доньку з дому/школи особисто;
- Зобов`язати ОСОБА_1 , за два дні до зустрічі ОСОБА_2 з донькою надати її точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це її особисто на наступний день з дня настання таких обставин.
19 жовтня 2023 року ОСОБА_2 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Вимоги заяви мотивує тим, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкування матір`ю з дитиною, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Виходячи із змісту позовних вимог, позивачка уважає за необхідне зобов`язати відповідача передавати малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матері - ОСОБА_2 згідно запропонованого графіку, до ухвалення судового рішення.
Вказує, що вже три роки та два місці не має реального доступу до дитини і з усього наведеного та описаного в позові убачається реальна загроза не виконання рішення суду зі сторони відповідача.
01 серпня 2020 року відповідач одноособово вирішив, що дитина сторін не проживатиме із матір`ю, забравши дитину під час побачень, більше не повернув її матері та взагалі позбавив дитину зустрічей із матір`ю. Місце перебування дитини позивачці не відоме.
Вказує, що позивачка та її донька позбавлені права на особисте спілкування, дитина повністю була та є відстороненою від матері.
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №761/25101/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини у батька та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, залишеною без змін постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 17 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі №761/25101/20 задоволено частково.
Забезпечено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківський прав шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до винесення судом першої інстанції рішення:
щотижня у будні дні: з 10:00 год. кожної середи до 10:00 год. кожної суботи;
щомісячно у вихідні дні з 10:00 год. кожної першої суботи до 20:00 год. кожної першої неділі та з 10:00 год. кожної третьої суботи до 20:00 год. кожної третьої неділі та, коли випадає п`ята субота, з 10:00 год. кожної п`ятої суботи до 20:00 год. кожної п`ятої неділі.
Зобов`язано батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 у дні, які визначені цією ухвалою, для побачень.
Проте вказана постанова відповідачем жодного разу не була виконана.
Відповідач усіма можливими способами з 01 серпня 2020 року намагається повністю обмежити спілкування позивачки з дитиною задля повного відчуження дитини від рідної матері.
Така поведінка вже приводить до негативних наслідків для дитини, оскільки вона одноосібним рішенням батька позбавлена можливості спілкуватися із матір`ю.
Мотивуючи наведеним, просить суд забезпечити позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , треті особи; Служба у справах дітей Тячівської районної державної адміністрації. Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації. Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір`ю, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ., до набрання судовим рішенням законної сили; щомісяця у вихідні; кожної першої, третьої, п`ятої суботи та неділі з 10:00 суботи до 20:00 неділі;
- зобов`язати батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , передавати малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем проживання матері за адресою; АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року заяву задоволено частково.
Забезпечено позов шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до набрання судовим рішенням законної сили, а саме у м. Тячіві, Закарпатської області, щомісячно у вихідні дні:
- з 10 год 00 хв кожної першої суботи до 20 год 00 хв кожної першої неділі;
- з 10 год 00 хв кожної третьої суботи до 20 год 00 хв кожної третьої неділі;
- з 10 год 00 хв кожної п`ятої суботи до 20 год 00 хв кожної п`ятої неділі.
Перші три зустрічі дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , забезпечити в присутності батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та за участі психолога, присутність якого має бути забезпечена батьками (або одного із них). Присутність психолога має бути забезпечена з 10 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв.
Заборонено перетин державного кордону ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , УНЗР 20150428-00127 без згоди та/або супроводу батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В решті вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Простибоженком О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не враховано фактичні обставини справи та можливий негативний вплив зустрічей дитини з матір`ю у зв`язку з фактами домашнього насилля в минулому.
Вказує, що із змісту позовних вимог та прохальної частини заяви про забезпечення позову убачається, що захід забезпечення позову збігається з позовною вимогою та є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог. Встановлення графіку спілкування шляхом забезпечення позову зумовить ситуацію, за якої фактично позов буде передчасно задоволено без розгляду справи по суті та встановлення ключових обставин справи.
Окрім цього, позивачкою не наведено жодних обґрунтувань, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливлять виконання рішення суду.
Посилається на негативний вплив матері на дитину. Звертає увагу на наявність відкритого кримінального провадження за вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України. Про негативне ставлення ОСОБА_4 та її відсторонення від матері свідчать висновки психологів, які відомі позивачці та були предметом розгляду в суді під час визначення місця проживання дитини.
Вказує, що в рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року у справі № 761/25101/20 вказано, що первинним психологічним висновком ОСОБА_5 , який складено 29 липня 2020 року, установлено, що дитина боїться агресії мами і хоче бути з батьком; дитина переймається присутністю іншого чоловіка в домі.
Зазначає, що вчинення домашнього насильства по відношенню до своєї малолітньої доньки значним чином вплинуло на психологічний стан дитини ОСОБА_4 , що вимагає подальшої роботи із завданою психоемоційною травмою та передбачає обережне відновлення подальшого спілкування дитини з матір`ю.
Відповідно до висновку експерта від 11 квітня 2023 року № СЕ 1923/3238 ПС за результатами психологічної експертизи абсолютними та безапеляційними є рекомендації щодо майбутніх зустрічей ОСОБА_4 з її матір`ю: зустрічі мають проводитись за згодою дитини; із попередньою психологічною підготовкою дитини; з психологічною підготовкою матері та підвищення її освіченості щодо особливостей реакцій, поведінки дитини та яким чином сприяти відновленню контакту з дитиною; у присутності значимих для дитини осіб та/або за участю психолога.
Зазначені рекомендації були надані, зважаючи на психоемоційний стан дитини та її ставлення до матері.
Звертає увагу на висновки експерта, відповідно до яких «ставлення дитини до біологічної матері характеризується негативним ставленням, як на емоційному, так і на вербальному рівнях, що супроводжується емоційним відторгненням, наявністю образи на неї, небажанням спілкуватися із нею, а також порушеною прив`язаністю»; «дитина не бажає спілкуватись із матір`ю, у зв`язку з несприятливими діями з її боку, що містять у собі ознаки домашнього насильства у формі психологічного насильства».
Уважає, що для відновлення контакту між ОСОБА_4 та позивачкою необхідний час та сприятливі умови, для уникнення подальшого психологічного травмування дитини необхідним є організація зустрічей таким чином, аби дитина почувала себе захищеною. Відчуття впевненості та безпеки в умовах, що склались, можна забезпечити шляхом присутності батька на зустрічах з матір`ю.
Скаржник вказує, що до встановлення довірливих стосунків дитини з матір`ю, які очевидно не можуть вибудуватись за три зустрічі, необхідним є присутність на зустрічі батька як значимої для ОСОБА_4 особи. Більше того, налагодження комунікації і довіри ОСОБА_4 до позивачки потребує виваженого підходу та поступового відновлення контакту матері з дитиною. Занадто часті та довгі зустрічі можуть зумовити ситуацію, за якої дитина буде почувати себе некомфортно та відчувати тиск від необхідності перебування з матір`ю протягом тривалого часу.
Звертає увагу, що ураховуючи графік зустрічей позивачки і дитини, стає незрозумілим практичний механізм виконання такого графіку: де буде ночувати ОСОБА_4 , в яких умовах вона буде перебувати усі вихідні з позивачкою та як реалізувати присутність батька протягом зустрічей в нічний час.
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
27 березня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Власюк К.П., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу.
Уважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Вказує, що підставами задоволення заяви про забезпечення позову стали саме з`ясування всіх обставин справи.
Вказує, що доводи апеляційної скарги про збіг заходів забезпечення з позовними вимогами є безпідставним. У позовні заяві ставиться вимоги про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з донькою, і про визначення способів участі у вихованні доньки. При цьому, із оскаржуваної ухвали убачається, що такою забезпечено позов лише шляхом визначення способу спілкування позивачки з донькою.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині відсутності будь-яких обґрунтувань, які б свідчили що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду вказує, що у зв`язку з тим, що у позивачки відсутнє спілкування з донькою через перешкоди, які зухвало чинить відповідач.
Вказує, що під час розгляду справи про визначення місця проживання дитини кваліфікованим експертом-психологом Міського центру дитини Служби у справах дітей та сім`ї Київської міської державної адміністрації ОСОБА_6 проводилось психологічне обстеження малолітньої ОСОБА_4 , за результатами психологічної роботи з`ясовано, що у ОСОБА_4 визначена незадоволена потреба у спілкування та підтримці з боку матері. Дівчинка сумує за матір`ю та потребує спілкування з нею.
Звертає увагу, що на теперішній час немає жодного судового рішення, яке б давало підстави припускати, що позивачка шкодить своїй дитині, або що зустрічі з донькою можуть понести які-небудь негативні наслідки.
Вказує на те, що скаржник вводить суд в оману стосовно відкритого кримінального провадження, адже вказане кримінальне провадження було закрито ще 29 березня 2023 року на підставі постанови слідчого про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Стверджує, що висновок психолога ОСОБА_7 не може братися судом до уваги, оскільки вказаний експерт вирішила не поспілкуватися з позивачкою, як з мамою дитини в рамках досліджень, і спробувати встановити істину, а зробила висновки на підставі слів батька.
Посилається на рецензії, додані до позовної заяви. Вказує, що заключення здійснені кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психодіагностики та клінічної психології КНУ імені тараса Шевченка ОСОБА_8 , якою чітко зазначається, що висновки психолога ОСОБА_7 повністю будуються на неіснуючих ні в науці, ні у практиці психологічних "методиках".
Щодо довідки про психоемоційний стан ОСОБА_3 від 08 лютого 2021 року вказує, що така дискредитує твердження відповідача, оскільки згідно відомостей офіційного сайту гімназії "Престиж" убачається, що навчання у цій гімназії здійснюється дітьми віком від 10 до 17 років, а малолітня ОСОБА_4 на той час була ще дошкільником. Також на сайті не вказано жодної інформації ні про право надання консультацій психологом гімназії "Престиж" в приватному порядку, ні про право психолога гімназії "Престиж" проводити заняття дітям дошкільного віку. Окрім цього вказує, що заняття проводились у період, коли дитина хворіла.
Щодо висновку від 11 квітня 2023 року № СЕ 1923/3238 ПС, складеного судовим експертом ОСОБА_9 вказує, що таке не є заключенням судової комплексної психолого-психіатричної експертизи і взагалі будь-якої судової експертизи ОСОБА_10 . Єдиним дослідженням, за допомогою якого можна встановити насилля та наслідки, про які експерт вказує у висновку є комплексна психолого-психіатрична експертиза, але не психологічна експертиза.
Звертає увагу, що робота для проведення експертизи повинна проводитися із залучення обох батьків та дитини. Окрім цього, наданий висновок не відповідає вимогам статті 102 ЦПК України.
Уважає, що надаючи висновок, який долучено відповідачем до відзиву, судовий експерт ОСОБА_9 всупереч вимогам законодавства вийшла за межі кваліфікації експерта.
Вказує, що уважає недоведеними доводи скаржника у необхідності проведення зустрічей ОСОБА_2 з донькою у присутності батька. Уважає, що присутність батька на зустрічах ОСОБА_2 шкодить в першу чергу дитині, у зв`язку із напруженістю ситуації через неприязні стосунки між сторонами.
Щодо доказів, доданих до апеляційної скарги вказує, що такі не можуть бути взяті до уваги, оскільки ОСОБА_1 всупереч статтям 83, 367 ЦПК України не просить визнати поважними причини подання вказаних доказів на стадії апеляційного перегляду. Мотивуючи наведеним, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року залишити без змін.
В судовому засіданні представники ОСОБА_1 - адвокат Простибоженко О.С. та адвокат Незвіський Д.Я. доводи апеляційної скарги підтримали, просили суд її задовольнити.
Представниця ОСОБА_2 - адвокат Власюк К.П. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила суд відмовити у її задоволенні, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Службою у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації подано заяву про розгляд справи за її відсутності. При вирішенні питання за апеляційною скаргою поклалась на розсуд суду.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольнивши частково заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вказав на специфіку сімейних відносин, тривалий розгляд даної категорії справ судом, а також напружені відносини, які склались між сторонами, та зробив висновок про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову шляхом визначення часу та місця для побачень дитини з матір`ю.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
Згідно із частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Згідно частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 , як на обґрунтування обраного виду забезпечення позову, посилається на необхідність забезпечення контакту матері та доньки, оскільки заявниця три роки не має реального доступу до дитини.
З матеріалів справи убачається, що у липні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною матір`ю, яка проживає окремо від неї та встановлення порядку участі у вихованні та спілкування з дитиною, у якому просить суд зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_3 згідно графіку, вказаному у позовній заяві. Зобов`язати ОСОБА_1 за два дні до дня зустрічі ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 , надати точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це її особисто на наступний день з дня настання таких обставин (а.с.1-16).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду (а.с. 19-20).
Окрім того, постановою Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року (справа №761/25101/20) апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_11 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2020 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківський прав задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2020 року скасовано, постановлено нове судове рішення, наступного змісту:
Забезпечити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківський прав шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до винесення судом першої інстанції рішення:
щотижня у будні дні: з 10:00 год. кожної середи до 10:00 год. кожної суботи;
щомісячно у вихідні дні з 10:00 год. кожної першої суботи до 20:00 год. кожної першої неділі та з 10:00 год. кожної третьої суботи до 20:00 год. кожної третьої неділі та, коли випадає п`ята субота, з 10:00 год. кожної п`ятої суботи до 20:00 год. кожної п`ятої неділі.
Зобов`язати батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , передавати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 у дні, які визначені цією ухвалою, для побачень (а.с. 27-29).
Відповідно до відомостей Державної виконавчої служби від 15 жовтня 2023 року, постанова Київського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року не виконується (а.с. 31-41).
Згідно рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 серпня 2021 року ( справа №761/25101/20) у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини у батька у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини у батька та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком задоволено. Визначено місця проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 гривень (том 1 а.с. 68-77).
Відповідно до висновку щодо перебігу психологічної роботи з дитиною ОСОБА_3 на базі "Зеленої кімнати" Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 07 серпня 2020 року, наданого кандидатом психологічних наук ОСОБА_7 убачається, що результати дослідження показали, що дитина констатує наявність фізичних проявів насильства з боку матері та психологічного приниження з боку маминого друга ОСОБА_12 . Водночас характер покарань та їх частоту на даному етапі з`ясувати проблематично, оскільки вже відбувалась роботи дитини з психологом, також значну роль в процесі стабілізації дитини відіграв батько ОСОБА_13 . ОСОБА_14 має позитивне стягнення до батька, відчуває його тепло, присутність і захист. Родина ОСОБА_15 потребує роботи із сімейним психотерапевтом для встановлення кордонів та конструктивної комунікації. До моменту вибудовування позитивної комунікації між усіма членами родини. ОСОБА_3 варто проживати з батьком, який в її уявленні має образ захисника і дає їй відчуття стабільності (а.с.110-114).
Відповідно до висновку щодо перебігу психологічної роботи з дитиною ОСОБА_3 на базі "Зеленої кімнати" Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 02 лютого 2021 року, наданого кандидатом психологічних наук ОСОБА_7 убачається, що результати дослідження показали, що дитина стала свідком фізичного та психологічного насильства здійсненого її матір`ю ОСОБА_2 у відношення до її батька ОСОБА_1 , що відповідно до положень психологічної науки та Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству№ є психологічним насильством у відношенні до самої дитини. У відповідно до Закону України, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи. Малолітня ОСОБА_3 також переживає в якості психологічного насильства примусові зустрічі з матір`ю та має страх бути викраденою, або примушеною проживати з останньою. Дитина потребує психологічної корекції як елементу психологічної реабілітації в умовах агресивного поводження її матері щодо батька дитини (а.с.115-118).
Відповідно до даних висновку експерта №СЕ-19-23/3238-ПС від 11 квітня 2023 року актуальне ставлення ОСОБА_3 до батька характеризується позитивним ставленням на емоційному та вербальному рівнях, дитина відмічає його позитивні якості, наявністю образи на неї, небажанням спілкуватися, а також порушеною прив`язаністю. Соціальне середовище у якому перебуває ОСОБА_3 є сприятливим для її психоемоційного благополуччя та розвитку. ОСОБА_3 , на момент проведення дослідження, не бажає спілкуватись із матір`ю, у зв`язку з несприятливими діями з її боку, що містять у собі ознаки домашнього насильства (психологічного). Здійснювати примус до ОСОБА_3 щодо контактів з матір`ю є недопустимим, оскільки примус містить у собі ознаки психологічного насильства та призведе до психотравмування. З урахуванням найкращих інтересів ОСОБА_3 в ситуації, що склалась, та приймаючи до уваги актуальне ставлення дитини до матері, рекомендується організувати та проводити зустрічі наступним чином: зустрічі мають відбуватися за згодою дитини; із попередньою психологічною підготовкою дитини; із злагодженою взаємодією батька із матір`ю щодо особливостей відновлення та комунікації з дитиною; з психологічною підготовкою матері та підвищення її освідченості щодо особливостей реакції, поведінки дитини та яким чином сприяти відновленню контакту з дитиною; в дружній для дитини атмосфері взаємоповаги до всіх членів родити; на безпечній для дитини території; у присутності значимих для дитини осіб та/або за участю психолога (до встановлення довірливих стосунків матері з дитиною); із бажанням психологічним супроводженням психолога членів родини дитини; з метою формування здорових стосунків. За результатами психодіагностичного дослідження виявлено наявність ознак психотравмування ОСОБА_3 , що пов`язано із діями матері, які містять у собі ознаки домашнього насильства у формі психологічного насильства. Проявляється це у небажанні дитини спілкуватись із матір`ю, наявністю емоційного відторгнення, дистанціювання, образи та порушення прив`язаністю (а.с.124-140).
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Установлено, що предметом позову у цій справі є усунення перешкод у спілкуванні матері та дитини та встановлення порядку спілкування дитини ОСОБА_3 з матір`ю - ОСОБА_2 .
Із змісту заяви про забезпечення позову убачається, що позивачка просить суд забезпечити позов шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини, ОСОБА_3 з матір`ю - ОСОБА_2 ..
Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини повинен вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Судом першої інстанції не враховано, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.
Крім того, у абзаці 1 частини 10 статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є усунення перешкод у спілкуванні ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 , а способом забезпечення позову позивачка визначила встановлення часу спілкування ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_3 , колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що обраний позивачами вид забезпечення позову є тотожним позовним вимогам.
Тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі 754/4437/18, від 22.09.2021 у справі №752/24015/20, ухвалі Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №369/1538/21.
При цьому, доводи представника позивачки в тій частині відсутності тотожності, оскільки у заяві про забезпечення позову визначено інший порядок спілкування матері з дитиною колегія суддів відхиляє, оскільки фактично має місце збіг матеріально-правових вимог і обставин звернення як з позовом, так і заявою про забезпечення цього позову, відтак задоволення заяви про забезпечення позову фактично вирішує спір між сторонами без розгляду справи по суті.
З огляду на зазначене, обраний позивачкою вид забезпечення позову є тотожним позовним вимогам, відтак на підставі частини 10 статті 150 ЦПК України заява ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Простибоженка Олега Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 27 червня 2024 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді М.В. Мережко
В.В. Соколова
