Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
м. Київ
06 серпня 2024 року
справа №320/12137/20
адміністративне провадження № К/990/12323/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» про роз`яснення постанови Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №320/12137/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «РГК» (далі - ТОВ «РГК», Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник), в якому просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - третя особа, ГУ ДКС України у Київській області) на користь Товариства пеню в розмірі 4 939 747,76 грн, нараховану на суму бюджетної заборгованості за період з 21 квітня 2014 року по 4 квітня 2018 року; пеню в розмірі 903 111,78 грн, нараховану на суму бюджетної заборгованості за період з 5 квітня 2019 року по 25 грудня 2019 року; збитки у розмірі 7 151 915,51 грн; інфляційні втрати у розмірі 14 317 514,54 грн за період з 1 травня 2014 року по 25 грудня 2019 року; 3 проценти річних у розмірі 1 858 076,87 грн за період з 1 травня 2014 року по 25 грудня 2019 року; моральну шкоду у розмірі 10 000 000,00 грн, всього на суму 39 170 366,46 грн, у зв`язку з протиправною бездіяльністю відповідача щодо неподання до ГУ ДКС України у Київській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 10 952 811,00 грн, заявленої згідно з декларацією за лютий 2014 року (вх. №9015879312 від 19 березня 2014 року), як такої, що є неузгодженою та підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «РГК».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за лютий 2014 року за період з 30 квітня 2014 року по 04 квітня 2018 року у розмірі 4 912 380,75 грн та за період з 05 квітня 2019 року по 23 грудня 2019 року у розмірі 899 690,90 грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства інфляційні втрати за період з 01 травня 2014 року по 22 грудня 2019 року у розмірі 14 317 514,54 грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства три відсотки річних за період з 01 травня 2014 року по 22 грудня 2019 року у розмірі 1 856 276,41 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28 травня 2024 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено частково:
- рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №320/12137/20 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості за період з 30 квітня 2014 року по 22 жовтня 2017 року в розмірі 4 351 356 грн 76 коп.; інфляційних втрат за період з 1 травня 2014 року по 22 жовтня 2017 року; три проценти річних за період з 1 травня 2014 року по 22 жовтня 2017 року; скасовано, позов в цій частині вимог залишено без розгляду;
- рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №320/12137/20 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» інфляційних втрат за період з 23 жовтня 2017 року по 22 грудня 2019 року; три відсотки річних за період з 23 жовтня 2017 року по 22 грудня 2019 року скасовано, відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині;
- рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №320/12137/20 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за лютий 2014 року за період з 23 жовтня 2017 року по 04 квітня 2018 року у розмірі 561 023 (п`ятсот шістдесят одна тисяча двадцять три гривні) 99 коп. та за період з 05 квітня 2019 року по 23 грудня 2019 року у розмірі 899 690 (вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч шістсот дев`яносто гривень) 90 коп., а також в частині розподілу судових витрат, залишено без змін, поновлено дію рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в цій частині.
25 липня 2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» до Верховного Суду подало заяву про роз`яснення постанови Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №320/12137/20 щодо таких питань:
- за який період повинно бути виконано зобов`язання щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування по ПДВ?
- чому рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №320/12137/20 скасовано та позов залишено без розгляду щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості саме за період з 30 квітня 2014 року по 22 жовтня 2017 року в розмірі 4 351 356 грн 76 коп.; інфляційних втрат за період з 1 травня 2014 року по 22 жовтня 2017 року, три проценти річних за період з 1 травня 2014 року по 22 жовтня 2017 року ?
- чому рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі №320/12137/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» інфляційних втрат саме за періоди з 23 жовтня 2017 року по 22 грудня 2019 року, три відсотки річних за період з 23 жовтня 2017 року по 22 грудня 2019 року?
Верховний Суд ухвалою від 05 серпня 2024 року призначив розгляд питання про роз`яснення постанови Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №320/12137/20 у відкритому судовому засіданні на 06 серпня 2024 року о 12 год. 40 хв.
06 серпня 2024 року до Верховного Суду від представника Товариства надійшло клопотання про розгляд заяви про роз`яснення рішення без його участі.
Відповідач надав заперечення на заяву позивача про роз`яснення судового рішення, в якому податковий орган вказує на те, що постановою Верховного Суду від 28 травня 2024 року надано оцінку спірним правовідносинам, така є чіткою, зрозумілою та не містить подвійного чи множинного трактування. Представник податкового органу надав клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.
Враховуючи наявність клопотань від учасників справи про розгляд заяви без їх участі, колегія суддів вирішила проводити розгляд питання про роз`яснення постанови Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №320/12137/20 у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи, викладені у заяві та запереченні на таку, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
За приписами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що за правилами Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.
Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Колегія суддів зазначає, що постанова Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №320/12137/20 є зрозумілою, її резолютивна частина містить чіткі й такі, що відповідають наданій оцінці спірних правовідносин в мотивувальній частині судового рішення, висновки та не містить положень, які допускають її неоднозначне розуміння.
Таким чином, підстави, з якими закон пов`язує необхідність роз`яснення судового рішення, відсутні.
Слід зазначити, що механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
Викладені заявником доводи зводяться виключно до його незгоди із судовим рішенням. Предмет роз`яснення судового рішення у цій справі відсутній.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» про роз`яснення постанови Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №320/12137/20 та, як наслідок, відсутність підстав до її задоволення.
Керуючись статтями 195, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» про роз`яснення постанови Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №320/12137/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: Л. І. Бившева
В. В. Хохуляк
