Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
01 червня 2021 року справа № 320/12137/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РГК" до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення коштів та моральної шкоди,
за участю представників:
від позивача: адвокат Чередніченко М.М. (ордер №604658 від 18.02.2021), адвокат Новогребельська І.М. (ордер №1089778 від 18.02.2021)
від відповідача: Леошко Д.Д. (діє в порядку самопредставництва юридичної особи, наказ від 27.01.2021 №42-о, витяг із ЄДР)
від третьої особи: не з`явився
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РГК» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд: стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» пеню в розмірі 4939747,76 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості за період з 21.04.2014 по 04.04.2018; пеню в розмірі 903111,78 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості за період з 05.04.2019 по 25.12.2019; збитків у розмірі 7151915,51 грн.; інфляційні втрати у розмірі 14317514,54 грн. за період з 01.05.2014 по 25.12.2019; 3 проценти річних у розмірі 1858076,87 грн. за період з 01.05.2014 по 25.12.2019; моральну шкоду у розмірі 10000000,00 грн., а всього 39170366,46 грн., у зв`язку з протиправною бездіяльністю Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 10952811,00 грн., заявленої згідно декларації за лютий 2014 року (вх.№9015879312 від 19.03.2014), як такої, що є неузгодженою та підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №320/12137/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, витребувано докази від сторін та призначено підготовче засідання.
Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 витребувано докази у справі від Міністерства юстиції України, від позивача, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 клопотання представника відповідача про заміну відповідача на правонаступника задоволено. Замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а). Витребувано докази у справі від відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №320/12137/20 до судового розгляду по суті на 22.04.2021.
У судове засідання, призначене на 22.04.2021, з`явились представники позивача та відповідача. Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дослідив матеріали справи та закінчив з`ясування обставин справи. Перед стадією судових дебатів представником позивача подано клопотання про подальший розгляд в порядку письмового провадження.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
30.04.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява від 23.04.2021 про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні із викликом сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи №320/12137/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено. Призначено судове засідання у справі на 19.05.2021. В судовому засіданні 19.05.2021 судом було оголошено перерву до 01.06.2021.
В судовому засіданні 01.06.2021 представники позивача повністю підтримали адміністративний позов з підстав, наведених у позові, просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні повністю.
Третя особа явку уповноваженого представника у судові засідання по справі не забезпечила. Про дату, час та місце проведення судових засідань була повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомлено, клопотань не надходило.
Третьою особою надано пояснення по справі, в яких зазначено про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. Третьою особою також вказано про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України, оскільки останні регулюються нормами податкового та бюджетного законодавства
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 7151915,51 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000000,00 грн., з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями пункт 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України: 1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; 2) публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; 7) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
За правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/13174/18, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Як вбачається зі змісту позовних вимог у даній справі, у зв`язку з протиправною бездіяльністю Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 10952811,00 грн., заявленої згідно з декларацією за лютий 2014 року (вх.№9015879312 від 19.03.2014), як такої, що є неузгодженою та підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «РГК», позивач просить стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, зокрема на підставі підпункту 17.1.11 пункту 17.1 статті 17 ПК України, статті 1173 ЦК України збитки у розмірі 7151915,51 грн. та на підставі статті 23 ЦК України моральну шкоду у розмірі 10000000,00 грн.
На обґрунтування наявності підстав для стягнення збитків позивач зазначає, що станом на 20.04.2014 у нього існувала заборгованість по основній сумі кредиту перед ПАТ «Комерційний банк «Надра» в розмірі 72000000,00 грн. За твердженням позивача, він розраховував отримати 20.04.2014 відшкодування суми ПДВ у розмірі 10952811,00 грн. по декларації за лютий 2014 року (вх. №9015879312 від 19.03.2014) і всю суму перерахувати ПАТ «Комерційний банк «Надра» в якості часткового погашення боргу по основній сумі кредиту. Так, заборгованість по основній сумі кредиту становила би 61047189,00 грн. Разом з тим, у зв`язку з бездіяльністю відповідача, позивач не зміг перерахувати ці кошти. В подальшому, в межах справи №911/3456/15 про банкрутство ТОВ «РГК», ухвалою Господарського суду Київської області від 11.01.2016, визнано грошові вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» до позивача в розмірі 151399892,70 грн. Зазначена сума складається, в тому числі, з заборгованості в розмірі 72000000,00 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 47448000,00 грн. за період з 01.05.2014 по 30.09.2015 та 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 3150000,00 грн. Позивач вказує, що з вини відповідача, йому нараховані інфляційні втрати та 3% річних на суму 72000000,00 грн., а не на суму 61047189,00 грн. Тобто, на думку позивача, з вини відповідача, він поніс збитки у розмірі 6685595,83 грн. інфляційних нарахувань та 466319,68 грн. трьох процентів річних, які він повинен сплатити на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 11.01.2016 у справі №911/3456/15.
На обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що зв`язку з бездіяльністю відповідача, позивач зазнав приниження ділової репутації.
Водночас суд звертає увагу, що протиправна бездіяльність Головного управління ДФС у Київській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 10952811 грн., заявленої згідно з декларації за лютий 2014 (вх. №9015879312 від 19.03.2014), як такої, що є узгодженою та підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «РГК», була предметом розгляду іншої справи.
Так, в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа №320/1844/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» до Головного управління ДФС у Київській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якій позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Київській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 10952811 грн., заявленої згідно з декларації за лютий 2014 (вх. №9015879312 від 19.03.2014), як такої, що є узгодженою та підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача; зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області, подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновок із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 10952811 грн., заявленої згідно з декларації за лютий 2014 року (вх. №9015879312 від 19.03.2014), що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «РГК»; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області на користь ТОВ «РГК» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 10952811 грн., заявленої згідно декларації за лютий 2014 (вх. №9015879312 від 19.03.2014) та пеню в розмірі 1248620,45 грн., нараховану на суму такої бюджетної заборгованості за період з 05.04.2018 по 04.04.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №320/1844/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, адміністративний позов було повністю задоволено (том 1, а.с.41-53).
Суд зазначає про те, що поєднувати в одному провадженні дві пов`язані вимоги, як-от про визнання бездіяльності протиправною та стягнення шкоди, є правом позивача. Якщо він не скористався цією можливістю одразу при зверненні з позовом про оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, то вдруге заявляти адміністративний позов вже з вимогою про стягнення шкоди, заподіяної цією протиправною дією/бездіяльністю (якщо адміністративний суд це встановить) позивач не може, оскільки ця вимога тепер може розглядатися тільки в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу сторін).
Отже, питання про стягнення шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов`язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності протиправними.
Зважаючи на те, що заподіяння шкоди позивач пов`язує з протиправною бездіяльністю Головного управління ДФС у Київській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 10952811 грн., заявленої згідно з декларації за лютий 2014 (вх. №9015879312 від 19.03.2014), як такої, що є узгодженою та підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «РГК», то вимогу про її стягнення, з огляду на наведені вимоги процесуального закону, він міг заявити тільки одночасно з вимогою про визнання цієї бездіяльності протиправною, яка була предметом розгляду у справі №320/1844/19. Однак, оскільки він цього не зробив, то вирішувати вимогу про стягнення шкоди в іншій справі (тобто окремо від справи №320/1844/19) в порядку адміністративного судочинства вже не дозволено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.03.2020 у справі №818/699/17.
Близькі за змістом висновки щодо підвідомчості судам господарської юрисдикції спорів про стягнення збитків, завданих позивачу протиправними діями службових осіб ДПІ були зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18, де протиправність дій службових осіб ДПІ щодо зупинення реєстрації електронних документів позивача вже було встановлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду, що набрала законної сили. Позивач покликався на порушення свого права, яке полягало у тому, що відповідач, незважаючи на наявність чинного договору про визнання електронних документів, безпідставно припинив реєстрацію податкових накладних, що подавалися позивачем, у зв`язку із чим останній був фактично позбавлений можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність упродовж зазначеного періоду; унаслідок таких протиправних дій він як суб`єкт підприємницької діяльності поніс втрати майнового характеру (збитки), а саме: 200000 грн. пені та 3992 грн. судового збору, стягнутих з позивача за рішенням господарського суду у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за договором поставки; 11800 грн. втрат на юридичні послуги, понесених у зв`язку з необхідністю захисту прав, честі та гідності, а також ділової репутації у кримінальному провадженні. Також, ураховуючи вимушене призупинення підприємницької діяльності, позивач просив стягнути на його користь неодержаний прибуток (втрачена вигода), що розрахований з урахуванням прибутку, отриманого позивачем за попередній звітній період, а також матеріальну компенсацію моральної шкоди, оскільки позивач зазнав моральних страждань у зв`язку з приниженням його честі та гідності, погіршенням ділової репутації, що, як наслідок, спричинило також і погіршення здоров`я останнього.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на те, що вирішуваний спір у частині позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 7151915,51 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000000,00 грн. не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку господарського судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині.
Згідно з частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21020,00 грн., що підтверджується квитанцією від 14.04.2021 №5, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т.3, а.с.36).
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 4939747,76 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості за період з 21.04.2014 по 04.04.2018; пені в розмірі 903111,78 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості за період з 05.04.2019 по 25.12.2019; інфляційних втрат у розмірі 14317514,54 грн. за період з 01.05.2014 по 25.12.2019; 3 процентів річних у розмірі 1858076,87 грн. за період з 01.05.2014 по 25.12.2019; збитків у розмірі 7151915,51 грн., становить 21020,00 грн. (2102,00 грн. х 10).
За наслідками розгляду адміністративної справи закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 7151915,51 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000000,00 грн.
За подання заяви про стягнення моральної шкоди позивач не повинен був сплачувати судовий збір. Сума судового збору за звернення позивача з майновою вимогою у розмірі 7151915,51 грн., що складає 24,51 % від суми позовних вимог, за які було сплачено судовий збір, становить 5152,00 грн. (21020,00 грн. х 24,51%).
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону №3674-VI передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною п`ятою статті 7 Закону №3674-VI визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
На сьогодні порядок повернення цього платежу на підставі судового рішення передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
Згідно з пунктом 6 цього Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною третьою статті 4 цього Закону визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.
Отже, ухвала про повернення судового збору виготовляється у двох примірниках, які повинні містити оригінал підпису судді. Крім цього, примірник ухвали, який видається особі для пред`явлення до виконання, повинен бути скріплений відбитком гербової печатки.
З урахуванням зазначених норм, суд вважає за необхідне судовий збір у сумі 5152,00 грн. повернути позивачу з Державного бюджету України.
За приписами частини першої статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Беручи до уваги наведену норму, суд роз`яснює позивачу, що він вправі звернутися з позовом в частині позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 7151915,51 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000000,00 грн. до місцевого господарського суду в порядку господарського судочинства із заявою в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
В судовому засіданні 01.06.2021 проголошено вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст ухвали складено 07.06.2021.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Закрити провадження в адміністративній справі №320/12137/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення коштів та моральної шкоди в частині позовних вимог щодо стягнення збитків у розмірі 7151915,51 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000000,00 грн.
2. Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися з зазначеними позовними вимогами до місцевого господарського суду в порядку господарського судочинства із заявою в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» (ідентифікаційний код: 37066355, місцезнаходження: 09600, Київська обл., Рокитнянський район, смт Рокитне, вул. Ентузіастів, буд. 3) судовий збір у розмірі 5152,00 грн. (п`ять тисяч сто п`ятдесят дві грн. 00 коп.).
4. Оригінал даної ухвали видати (надіслати) позивачу, копії ухвали видати всім учасникам справи.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Кушнова А.О.
