Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
07 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 455/338/20
провадження № 51-4482ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Самбірського міжрайонного суду Львівської області від 23 лютого 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 ,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд судових рішень стосовно підзахисного ОСОБА_5 в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання п. 4 ч. 2 цієї статті.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник не погоджуються із вироком місцевого суду та ухвалою суду апеляційної інстанції, просить їх скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 повернути на новий розгляд до суду першої інстанції. Водночас у сторона захисту оспорює фактичні обставини справи, достовірність доказів, а також, зазначає про неповноту судових розглядів, що не є предметом касаційного провадження.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК визначено, що касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Суд касаційної інстанції не вправі скасовувати судові рішення з інших підстав.
Разом з цим в касаційній скарзі не конкретизовано, які порушення допустили суди першої та апеляційної інстанцій, як ці порушення вплинули на законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень та чому їх слід відносити з огляду на положення статей 370, 412 - 414 КПК, до безумовних підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень касаційним судом відповідно до ст. 438 цього Кодексу.
Крім цього, захисник не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції не вказує, які порушення допустив цей суд, яким чином вони вплинули або могли вплинути на прийняття рішення цим судом, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на доводи, наведені в ній.
Також, як вбачається з касаційної скарги, вона містить протиріччя, так в описовій частині захисник вказує на безпідставне незастосування до підзахисного інституту звільнення від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК і зазначає про необхідність зміни судових рішень попередніх інстанцій та призначити
ОСОБА_5 більш м`яке покарання, а у прохальній частині просить скасувати судові рішення стосовно останнього.
Також захисник вказує на незаконність судових рішень в частині вирішення цивільного позову, водночас посилається на загальні норми процесуального закону і Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак не вказує виходячи із обставин цього кримінального провадження, що саме суд неправильно вирішив з урахуванням того, що відшкодування шкоди страховою компанією здійснюється в межах страхової суми відповідно до полісу.
Таким чином, захиснику необхідно належно обґрунтувати, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржених судових рішень, розкрити суть цих порушень, усунути встановлені протиріччя, визначитися з вимогами до касаційного суду відповідно до повноважень суду касаційної інстанції за результатами розгляду справи, вказати в чому полягають порушення допущені місцевим судом при вирішенні цивільного позову та належно систематизувати викладені в касаційній скарзі доводи.
Оскільки касаційна скарга захисника не відповідає приписам, передбаченим
ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (захисник повинен підтвердити, що ним не пропущено встановленого за ухвалою суду строку під час повторного звернення до суду).
Керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргузахисника ОСОБА_4 на вирок Самбірського міжрайонного суду Львівської області від 23 лютого 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 червня 2024 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 залишити без руху і надати для усунення виявлених недоліків п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
