Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа №643/11833/18 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1375/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.3 ст.27, п.6,11 ч.2 ст.115 КК України
УХВАЛА
Іменем України
23 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова в режимі відеоконференції кримінальне провадженняза апеляційними скаргами захисника та прокурора на вирок Московського районного суду м. Харкова від 09.04.2024 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , -
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Фрунзівка Одеської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, вдови, не працюючої, яка має на утриманні неповнолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкала: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимої,
засуджена за ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Харків, громадянин України, з середньою базовою освітою, тимчасово не працюючий, не одружений, зареєстрований та мешкаючий за адресою АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
засуджений за п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що належить йому на праві власності.
Крім того, цим же рішенням суду розв`язаний цивільний позов, вирішена доля речових доказів т.
Згідно вироку, ОСОБА_8 , у період з 10 по12 квітня 2018 року, точну дату не встановлено, перебуваючи за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , будучи у тривалих неприязних відносинах зі своїм колишнім співмешканцем ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що виникли у зв`язку з неодноразовими конфліктами та бійками, що мали місце між ними на побутовому підґрунті, у зв`язку зі зловживанням останнім алкогольними напоями, попрохала свою неповнолітню доньку ОСОБА_13 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , знайти серед своїх знайомих особу, яка зможе спричинити ОСОБА_12 тілесні ушкодження та таким чином припинити його протиправні дії відносно себе. Після цього, дізналась від своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що у останньої мається знайомий - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який з метою припинення подальшої конфліктної поведінки ОСОБА_12 , може спричинити останньому тілесні ушкодження за грошову винагороду. В подальшому, ОСОБА_8 отримавши від своєї доньки ОСОБА_13 контактні данні ОСОБА_9 , за невстановлених обставин, даті, часу та місці, розуміючи, що спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень не матиме очікуваного ефекту, оскільки ОСОБА_12 , незважаючи на те, то раніше зазнавав насильства з боку інших осіб, не припиняв чинити з нею сварки, діючи за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 з особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, домовилась зі ОСОБА_9 на заподіяння останнім смерті ОСОБА_12 , тобто на вчинення умисного вбивства, при цьому за вчинення вказаних протиправних дій ОСОБА_8 та. ОСОБА_9 обумовили виплату останньому грошової винагороди у сумі 2000 грн., тобто домовились про вчинення умисного вбивства потерпілого на замовлення.
Таким чином, ОСОБА_8 було організовано вчинення кримінального правопорушення - умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_12 вчиненого на замовлення. А саме, ОСОБА_8 за допомогою своєї доньки ОСОБА_13 підшукала безпосереднього виконавця умисного вбивства ОСОБА_12 - ОСОБА_9 , визначила об`єкт посягання - гр. ОСОБА_12 , а у подальшому повинна була забезпечити належну реалізацію свого злочинного плану, забезпечивши умови вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 та здійснити оплату виконавцеві, а саме ОСОБА_9 , винагороди за вчинення вбивства ОСОБА_12
ІНФОРМАЦІЯ_9 приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого мешкання за вищевказаною адресою разом з ОСОБА_12 , після вжиття останнім алкогольних напоїв, дочекавшись коли ОСОБА_12 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, заснув у вказаній квартирі, користуючись станом потерпілого, під час якого той не міг чинити суттєвого опору протиправним діям гр. ОСОБА_9 , спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_12 , повідомила своїй донці, що потерпілий знаходиться за місцем їх мешкання та спить. Після чого, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_13 та неповнолітнім ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які в той час спільно гуляли, та не були посвячені в злочинний задум ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо умисного вбивства ОСОБА_12 , прослідували за вказаною адресою, та приблизно о 23 год 00 хв. того ж дня, ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 увійшли до кв. 3-А б. АДРЕСА_4 , де на ліжку спав ОСОБА_12 . Надалі, ОСОБА_9 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, виконуючи доручення замовника умисного вбивства ОСОБА_12 - ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету одержання грошової винагороди у розмірі 2000 грн., завдав останньому заздалегідь заготованим ним з метою вчинення кримінального правопорушення, невстановленим ножем, не менше 20 ударів, в тому числі в область життєво-важливих для людини органів, а саме у ділянки голови, шиї та тулубу останнього.
В результаті протиправних дій ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9, безпосередньо після спричинення тілесних ушкоджень, в приміщенні кв. АДРЕСА_5 , настала смерть потерпілого ОСОБА_12 .
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №10-12/935-c/l8 від 06.07.2018 відділення № 2 відділу судово-медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, за наявними об`єктивними судово-медичними даними при експертизі трупа ОСОБА_12 були встановлені наступні тілесні ушкодження:
- голови: три непроникаючих колото-різаних поранення (що беруть свій початок ранами на обличчі у зовнішнього кута лівого ока, в тім`яній ділянці зліва та в потиличній ділянці справа, одна різана рана у зовнішнього кута лівого ока;
- шиї : чотирнадцять сліпих колото-різаних поранень (що беруть свій початок ранами на межі верхнього та середньої третин правої бічної поверхні, на задній поверхні шиї в верхній третині справа, на правій задньобічній поверхні шиї справа, на задній поверхні шиї в її нижній третині практично по умовній серединній лінії тіла, на правій задньобічній поверхні шиї в її нижній третині, наскрізне колото-різане поранення в верхній третині з ушкодженням правої загальної сонної артерії та правої яремної вени, м`язів діафрагми роту та кореня язика (що бере початок раною на лівій бічній поверхні шиї та закінчується раною на правій бічній поверхні шиї), різана рана на лівій бічній поверхні шиї в середній третині;
- тулубу: два сліпих колото-різаних поранення на спині в проекції правої ключиці рани.
Всі колото-різані та різані ушкодження носять прижиттєвий характер та утворилися незадовго до настання смерті (що підтверджується результатами судово-медичної гістологічної експертизи) в результаті багаторазової дії (не менше двадцяти травматичних дій одностороннє гострого, плоского, типу клинка ножа предмета (предметів), що володіє колюче-ріжучими властивостями, має лезо середньої гостроти та обух з «П» - подібним поперечним перетином з помірно вираженими ребрами, індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразилися. Найбільша ширина зануреної частини клинка цього предмета, була не більше 2,8 см.
На підставі вищевикладеного, причиною смерті ОСОБА_12 , 1971 р.н., стала наскрізне колото-різане поранення шиї з повним перетином правих загальної сонної та загальної яремної вени, що в своєму перебігу ускладнилось розвитком і течі та гострою крововтратою, яка і стала безпосередньо причиною смерті. Таким чином, між вказаним наскрізним колото-різаним пораненням шиї з ушкодженням судин та настанням смерті є прямий причинний зв`язок.
Керуючись п.п.4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 М3 України від 17.01.1995, наскрізна колото-різана рана шиї, з повним перетином загальної сонної артерії та загальної яремної вени, має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень (згідно п.п. 2.1.1, 2.1.3 о, п - Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», стверджених наказом № 6 М3 України від 17.011.1995).
Керуючись п.п.4.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 М3 України від 17.01.1995, непроникаючі колото-різані рани та різані рани мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (згідно п.п. 2.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 М3 України від 17.01.1995).
Після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень (сліпих колото-різаних поранень та різаних ран) ОСОБА_12 міг самостійно рухатись або чинити опір. Після спричинения наскрізного поранення шиї з ушкодженням магістральних кровоносних судин він міг самостійно рухатись або чинити опір невеликий проміжок часу ймовірно, на протязі декількох хвилин) по мірі наростання явищ кровотечі, яка стала безпосередньою причиною смерті ОСОБА_12 .
Після спричинення ОСОБА_15 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 та настання його смерті, ОСОБА_8 виконуючи умови їх зі ОСОБА_9 домовленості, відразу передала ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 1000 грн., у якості частини заздалегідь обіцяної нею винагороди за вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 , пообіцявши передати йому решту винагороди у сумі 1000 грн. пізніше. Після чого, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 спільно з неповнолітніми ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , труп ОСОБА_12 , з метою приховування кримінального правопорушення, було сховано у підвальному приміщенні б. АДРЕСА_4 , де його було виявлено перехожими громадянами 29.04.2018.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок, скасувати та направити кримінальне провадження на новий розгляд в той же суд в іншому складі колегії суддів.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених, внаслідок м`якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за скоєння злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі, ОСОБА_9 покарання за скоєння злочину, передбаченого п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та обвинуваченого, які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечувала проти апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно проаналізував всі докази в їх сукупності, зокрема за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення прийшов до вірного висновку винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме організацію умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого на замовлення, а також ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого п. п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та на замовлення.
Як вбачається з вироку суду (т. 7 а. с. 155 - 171) обвинувачені в суді першої інстанції свою вину у вчинення інкримінуємого їм злочині визнали частково.
Проте, не дивлячись на раніше зазначену позицію обвинувачених їх вина у вчиненому повністю підтверджується дослідженими у суді та наведеними у вироку доказами.
Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому порядку і безпосередньо досліджених судом, яким дана належна оцінка, зокрема: показаннями потерпілої ОСОБА_16 , тасвідків ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які останні надали безпосередньо в суді першої інстанції.
Всі пояснення свідків є логічними, послідовними та співпадають, як між собою так і з іншими матеріалами кримінального провадження, а тому у колегії суддів не має підстав для сумніву в їх достовірності.
Крім того ці фактичні дані, підтверджуються інформацією , що міститься у наступних документах:
- протоколі огляду місця події та трупу від 29.04.2018 з фото-таблицею та план-схемою до нього;
- протоколі огляду місця події від 30.04.2018 та фото таблицею до нього;
- протоколі огляду місця події від 30.04.2018 та фото таблицею до нього;
- протоколі огляду від 30.04.2018 та фото таблицею до нього;
- протоколі огляду місця події від 30.04.2018;
- протоколі огляду місця події від 01.05.2018;
- протоколі огляду місця події від 01.05.2018 та фото таблицею до нього;
- протоколі огляду місця події від 01.05.2018;
- протоколі пред`явлення трупа для впізнання від 30.04.2018;
- протоколі пред`явлення трупа для впізнання від 30.04.2018;
- протоколі пред`явлення трупа для впізнання від 30.04.2018;
- протоколі огляду речей від 01.05.2018 та фото таблицею до нього;
- висновку судово-медичної експертизи № 10-12/935-с/18 від 06.07.2018 та фото таблицею до нього;
- висновку судово-медичної експертизи №15/499-С/2018 від 21.05.2018;
- висновку судово-медичної експертизи №15/499-С/2018 від 21.05.2018;
- висновку судово-імунологічної експертизи №14/550-С/18 від 16.06.2018;
- висновку судово-медичної експертизи №17-83-МКС/10-12/935-С/18 від 04.05.2018;
- висновку судово-медичної експертизи №17-84-МКС/10-12/935-С/18 від 04.06.2018;
- висновку судової цитологічної експертизи № 15/487-С/18 від 29.05.2018;
- висновку судово-медичної експертизи №10-14/19/10-12/935-С/18 від 09.07.2018;
- висновку судово-медичної експертизи №10-14/22/10-12/935-С/18 від 13.07.2018;
- протоколі слідчого експерименту від 01.05.2018 та відеозапису до нього;
- протоколі слідчого експерименту від 01.05.2018 та відеозапису до нього;
- протоколі слідчого експерименту від 01.05.2018 та відеозапису до нього;
- протокол слідчого експерименту від 01.05.2018 та відеозапису до нього;
- висновку судово-медичної експертизи №10-14/21/10-12/935-С/18 від 12.07.2018.
Як вбачається з вищезгаданих висновків експертів всі вони зроблені на підставі ретельно досліджених матеріалів та зразків, які направлені на дослідження та мають відповіді на всі питання поставлені перед експертами, а тому у суду відсутні сумніви у їх достовірності.
Звідси, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив та дослідив всі надані докази по справі і наведені у вироку, які не викликають сумніву у тому, що висновки суду підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Отже,апеляційні доводи сторони захисту спростовується зазначеними вище доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Виходячи з вищезазначених фактичних обставин, а також приймаючи і погоджуючись з аргументацією суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки наведені у вироку докази узгоджуються між собою і не суперечать один одному то суд першої інстанції правильно надав їм оцінку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки висновки суду підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що визнання обвинуваченими своєї вини частково, у вчиненні ними кримінального злочину - це спроба ввести суд в оману та в подальшому уникнути справедливого покарання за вчинене.
Аналізуючи вирок в межах апеляційної скарги прокурора, щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 внаслідок м`якості, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, врахувавши при цьому особи винних, а також наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Дії ОСОБА_8 суд правильно кваліфікував за ч. 3 ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме організацію умисного убивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого на замовлення, а також дії ОСОБА_9 за п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та на замовлення.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до статті 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, а також особу обвинувачених.
Так, судом враховано, що ОСОБА_8 , в силу ст. 89 КК України раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується з позитивного боку.
Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнав, наявність на її утриманні малолітніх дітей, а також той факт, що основною причиною, яка спонукала обвинувачену до скоєння нею злочину, була протиправна поведінка самого потерпілого. Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.
Стосовно іншого обвинуваченого, судом враховано, що ОСОБА_9 , раніше не судимий, проживає цивільним шлюбом та має на утриманні малолітню дитину на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, страждає на захворювання органів дихання, навчався у Харківському вищому професійному училищі будівництва за спеціальністю "кухар, кондитер", за місцем навчання характеризується з позитивного боку.
Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_9 , суд визнав, наявність на його утриманні малолітньої дитини та наявність у нього психічного захворювання. Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.
Санкція статті за якою обвинувачених визнано винним передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, або довічним позбавленням волі.
При призначенні обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виду та міри покарання відповідно до ст. 65 КК України суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, пом`якшуючи та обтяжуючи обставин, дані про особи обвинувачених, та дійшов вірного висновку, що обвинуваченим необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, яке їм належить відбувати реально, оскільки їх виправлення, а також попередження вчинення ними нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства.
Таким чином судом першої інстанції було досліджено та належним чином враховано усі обставини, на які прокурор посилається як на невідповідність призначення покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених внаслідок м`якості.
За таких обставин колегія суддів вважає, що обвинуваченому призначено покарання, яке адекватне вчиненому та яке є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нових злочинів, а відтак є таким, що відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, за переконанням колегії суддів, дотримався вимог процесуального й матеріального права, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а розмір призначеного покарання, виходячи з положення ст. 414 КПК України, на думку колегії, не можна вважати явно несправедливим через м`якість.
Отже, підстав для скасування судового рішення у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам, виходячи з положення ст. 410, 411 КПК України, колегію суддів, не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції не вбачає законних та обґрунтованих підстав для задоволення апеляційних вимог.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскільки апеляційною інстанцією не встановлені підстави для зміни чи скасування судового рішення, то вирок суду залишається без змін.
Керуючись ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги залишити без задоволення.
Вирок Московського районного суду м. Харкова від 09.04.2024 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді
