ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 642/1023/23 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/704/25 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю обвинуваченої ОСОБА_7 , з участю її захисника ОСОБА_8 , за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційними скаргами захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 12.12.2024 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Ізюм Харківської області, громадянку України, яка у період часу з 22.02.2022 по 06.05.2022 обіймала посаду поліцейського - водія логістики відділення поліції №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму, -
визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України з призначенням їй покарання:
- за ч.2 ст.111 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю;
- за ч.7 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією усього належного їй майна.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 15 (п`ятнадцять) років.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено відраховувати з дня набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту її фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України, тобто з 14.09.2022 до дня набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішено відповідно до ст.ст.100, 126 КПК України.
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_7 , яка є громадянкою України, будучи працівником правоохоронного органу України - співробітником Національної поліції України та відповідно до Національної поліції в Харківській області від 22.02.2022 №110 о/с, обіймаючи посаду поліцейського - водія логістики відділення поліції №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, перебуваючи на тимчасово окупованій збройними силами рф частині території України, а саме у м.Ізюм Харківської області, вчинила державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
Так, в період часу з 01.04.2022 по 08.06.2022, більш точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: Харківська область, м.Ізюм, пров.Сухий Ізюмець, 6, будучи працівником правоохоронного органу України, протиправно, умисно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, без отримання будь-яких вказівок від керівництва Національної поліції України, з метою надання допомоги ворожій державі рф та заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній та інформаційній безпеці України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, вступила у контакт з невстановленими в ході досудового розслідування представниками збройних формувань рф на території м.Ізюм Харківської області. В подальшому ОСОБА_7 отримала від вказаних осіб пропозицію про співпрацю з представниками рф, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади рф та недопущення контролю України над територією м.Ізюм Харківської області, тобто переходу на бік ворога, що виражалося у наданні інформації про місця розташування адміністративних будівель та здійсненні патрулювання м.Ізюм Харківської області, а також вступі ОСОБА_7 до незаконно створеного органу, так званої «Народной милиции», яку в подальшому було перейменовано в «Отделение полиции №2 (дислокация г.Изюм) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области» з метою забезпечення громадського порядку в інтересах окупаційної влади м.Ізюм, а також забезпечення безпечного перебування військовослужбовців рф на вказаній території.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 , наприкінці квітня, у денний час доби, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, перебуваючи на вулиці Донця-Захаржевського в м.Ізюм Харківської області, вказувала військовослужбовцям рф на місця розташування Ізюмської окружної прокуратури Харківської області та інших адміністративних будівель м.Ізюм.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчиненого в умовах воєнного стану, в період часу з 01.05.2022 по 08.06.2022, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні Центру надання адміністративних послуг, розташованому за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, 50, прийняла пропозицію від невстановлених в ході досудового розслідування представників збройних формувань рф та окупаційної адміністрації території м.Ізюм Харківської області про перехід на їх сторону та здійснення функцій слідчого на окупованій території м.Ізюм Харківської області в незаконно створеному органі «Народная милиция», яку в подальшому було перейменовано в «Отделение полиции №2 (дислокация г.Изюм) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области», за умови співпраці вказаного органу з представниками рф та за законодавством рф. При цьому ОСОБА_7 , з метою забезпечення зміцнення окупаційної влади рф на вказаній території та безпечного перебування військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань рф, представників окупаційної влади рф на окупованій території м.Ізюм Харківської області, своїми діями повинна була проводити слідчі дії за законодавством рф з метою розслідування злочинів на території м.Ізюм.
Перебуваючи на вказаній посаді, в середині червня 2022 року, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу, з особистих мотивів, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись на території ринку, що розташований за адресою: вул.Московська, 20, м.Ізюм Харківської області, будучи одягнута у цивільний одяг з білою пов`язкою на руці, разом із військовослужбовцями рф здійснювала патрулювання території м.Ізюм Харківської області, всупереч Закону України «Про Національну поліцію», перешкоджаючи таким чином налагодженню громадського порядку та законності на території м.Ізюм Харківської області.
Крім того, у період з червня по вересень 2022 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу України, з особистих мотивів, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, добровільно погодившись на співпрацю з представниками окупаційної влади рф, користуючись повноваженнями представника окупаційної адміністрації, здійснювала функціональні обов`язки слідчого поліції та проводила слідчі дії за законодавством рф, в тому числі за участю представників збройних формувань рф та окупаційної адміністрації території м.Ізюм Харківської області, з метою розслідування злочинів на території м.Ізюм.
Тобто, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу України, порушуючи вимоги ст.ст.17, 19, 65 Конституції України, якими передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України, та зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вказувала на місця розташування адміністративних будівель та здійснювала патрулювання м.Ізюм Харківської області, а також вступила до незаконно створеного органу, так званої «Народной милиции», яку в подальшому було перейменовано в «Отделение полиции №2 (дислокация г.Изюм) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области», тим самим забезпечила становлення і зміцнення окупаційної влади рф, з метою недопущення здійснення контролю українською владою на території м.Ізюм Харківської області, здійснивши тим самим перехід на бік ворога в період збройного конфлікту з рф, в умовах воєнного стану, тобто умисно вчинила діяння на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України.
Крім того, ОСОБА_7 , яка є громадянкою України, будучи працівником правоохоронного органу України, обіймаючи, згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.02.2022 №110 о/с посаду поліцейського - водія логістики відділення поліції №1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, перебуваючи на тимчасово окупованій збройними силами рф частині території України, вчинила колабораційну діяльність, яка полягала у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному країною-агресором рф на тимчасово окупованій території.
Так, після повномасштабного збройного вторгнення країни-агресора рф на територію України та окупації збройними силами рф території м.Ізюм Харківської області ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення колабораційної діяльності, будучи громадянкою України, обіймаючи посаду працівника правоохоронного органу, приблизно в квітні 2022 року, більш точний час не встановлено, добровільно погодилась на пропозицію невстановлених представників окупаційної влади держави-агресора РФ щодо співпраці з останніми та надала свою добровільну згоду на виконання незаконних завдань, поставлених представниками силових структур рф, з метою створення та становлення окупаційної влади, зокрема, у незаконному правоохоронному органі, на території м.Ізюм - «Народной милиции», яку в подальшому було перейменовано в «Отделение полиции №2 (дислокация г.Изюм) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области», що функціонував за законодавством російської федерації з метою забезпечення громадського порядку в інтересах окупаційної влади м.Ізюм, а також забезпечення безпечного перебування військовослужбовців рф на тимчасово окупованій території Харківської області.
В подальшому, приблизно в червні 2022 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, з метою становлення та зміцнення окупаційної влади російської федерації та недопущення контролю України над окупованою рф територією м.Ізюм Харківської області, добровільно зайняла посаду слідчого у створеному окупаційною владою країни-агресора рф незаконному правоохоронному органі «Народной милиции», яку в подальшому було перейменовано в «Отделение полиции №2 (дислокация г.Изюм) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области», який розташований за адресою: Харківська область, м.Ізюм, вул.Соборна, 50, де до вересня 2022 року здійснювала функціональні обов`язки слідчого поліції та проводила слідчі дії за законодавством РФ, в тому числі за участю представників збройних формувань рф та окупаційної адміністрації території м.Ізюм Харківської області, з метою розслідування злочинів на території м.Ізюм.
Тобто, своїми умисними протиправними діями громадянка України ОСОБА_7 , у період з червня по вересень 2022 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, будучи працівником правоохоронного органу, порушуючи вимоги ст.ст.17, 19, 65 Конституції України, якими передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України та зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з особистих мотивів, діючи умисно та протиправно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для усвідомлення фактів військової агресії рф проти України, з власної ініціативи, добровільно займала посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території м.Ізюм Харківської області, тим самим вчинила колабораційну діяльність.
Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч.2 ст.111 КК України, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану; ч.7 ст.111-1 КК України, а саме: колабораційна діяльність, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розслідування, що має істотний вплив на визначення вини його підзахисної, незастосування судом закону, який підлягав застосуванню, порушення судом принципу індивідуалізації та тяжкості покарання.
Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, вказує, що суд при прийнятті рішення вдався до припущень та послався на ряд періодів початку співпраці ОСОБА_7 з окупаційною владою, якими є «з 01.04.2022 по 08.06.2022», «з 01.05.2022 по 08.06.2022», «в середині червня 2022 року», «з червня по вересень 2022 року», що не дає змогу визначитись з моментом вчинення злочину. На думку захисника, це сталося у зв`язку з визначенням судом першої інстанції вчинення злочинів періодами.
Зауважує, що визнані судом ознаки співробітництва ОСОБА_7 з незаконно створеними органами окупаційної влади базуються, зокрема на показах свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Водночас суд поклав в основу вироку неповний обсяг показань цих свідків, а вчинив вибірковість, направлену на обвинувачення ОСОБА_7 , не надаючи правової оцінки повному обсягу показів. Захисник вважає, що покази вищевказаних свідків є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а також з них неможливо встановити наявність співпраці ОСОБА_7 з військовослужбовцями рф у квітні-травні 2022 року, а тому вони не повинні покладатися в основу оскаржуваного вироку.
Зазначає, що покази свідків не можуть підтвердити чи спростувати той факт, що над ОСОБА_7 вчинялося насильство, так як воно проводилося у спеціальних місцях, до яких свідки не могли вільно потрапити. Звертає увагу на наявність тілесних ушкоджень та пригнічений стан у обвинуваченої, що було залишено поза увагою судом першої інстанції. Вказує, що суд першої інстанції не врахував показання свідка ОСОБА_13 , яка є лікарем та надавала медичну допомогу обвинуваченій та підтвердила наявність у неї тілесних ушкоджень завданих окупаційною владою. Захисник вважає, що ОСОБА_7 розпочала співпрацю з окупаційною владою під залякуванням, фізичним та психологічним тиском.
Звертає увагу на те, що на думку суду першої інстанції свідки обвинувачення говорять правду, а свідки захисту дають неправдиві свідчення, що апелянт вважає порушенням принципу змагальності та рівності сторін.
Просить також врахувати, що серед документів, які перелічені судом у вироку, відсутні будь-які заяви ОСОБА_7 про намір проходити службу в правоохоронних органах окупаційної влади, а також відсутній контракт про вказане. Апелянт робить висновок, що у даному випадку було відсутнє волевиявлення обвинуваченої на службу в органах окупаційної влади.
Захисник не погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої за ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, оскільки вважає, що її було двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Вказує, що суд першої інстанції безпідставно зазначив кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, якою є добровільність.
Наголошує на тому, що обвинувачена значиться у вироку як працівник правоохоронного органу України, яким є поліцейський, проте дата перебування її на посаді поліцейського-водія логістики відділення поліції №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, а саме «з 22.02.2022 по 06.05.2022», як зазначив суд першої інстанції, є суттєвою похибкою, оскільки 06.05.2022 - це лише дата видання наказу ГУНП в Харківській області №236 о/с відповідно до якого ОСОБА_7 була звільнена з 29.04.2022. Про цей наказ та про призначення на посаду поліцейського їй не було відомо, до служби за вказаною посадою вона не приступала, первинну підготовку не проходила, присягу не приймала, службове посвідчення та спеціальний жетон не отримувала, а дізналась вона про це лише з матеріалів даного кримінального провадження.
Апелянт робить висновок, що 17.06.2022 можна вважати початком вимушеного співробітництва ОСОБА_7 з окупаційною владою, а тому момент вчинення злочину відбувся після звільнення її з посади поліцейського, у зв`язку з цим посилання суду на те, що остання, будучи працівником правоохоронного органу України, вчинила злочини, передбачені ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, є надуманими та незаконними.
Вказує на неврахування судом першої інстанції таких обставин як: знаходження обвинуваченої в зоні бойових дій, вчинення злочинів внаслідок збігу тяжких особистих обставин та під впливом фізичного, психологічного насилля, погроз та примусу.
Звертає увагу на те, що судом не були допитані особи, які співпрацювали з окупаційною владою і несли службу в «підвалі», де утримувалася ОСОБА_7 . Крім того, судом йому було відмовлено в призначенні психологічної та судово-медичної експертизи. Захисник вважає, що внаслідок цього залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
У зв`язку з викладеним захисник просить скасувати вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 12.12.2024 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На вказаний вирок також була подана апеляційна скарга обвинуваченої, яка вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги обвинуваченої є похідними від доводів апеляційної скарги її захисника. При цьому обвинувачена вказує, що вона ніколи не приймала присягу поліцейського, не приступала до виконання службових обов`язків, не отримувала службове посвідчення і спеціальний жетон, тому відсутні підстави вважати її такою особою, яка має статус поліцейського чи працівника правоохоронного органу України та підпадає під дію ЗУ «Про Національну поліцію». Ключовим обвинувачена вважає те, що вона вступала на службу в поліцію, але не вступила, посилаючись на інформаційну довідку від 07.07.2022 та довідку, надану Начальником Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області. Вказує, що примусова співпраця з окупаційною владою розпочалася з 17.06.2022, а саме з моменту прийняття нею першої заяви про крадіжку від мешканця м.Ізюм, коли вона вже була звільнена з посади поліцейського, а тому вважає, що склад злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, в її діях відсутній.
Зазначає, що також за показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 керівництвом Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області їй була надана вказівка залишатися за місцем мешкання та бути на телефонному зв`язку, очікуючи подальших розпоряджень, але їх так і не було, так само як і евакуації особового складу.
Вказує, що стороною обвинувачення не надано жодного документа як доказу про існування «народної міліції м.Ізюм», крім публікації у пропагандиському листку під назвою «Ізюмський телеграф».
Звертає увагу на те, що за результатами висновку експерта №19474/19475 судової портретної експертизи встановити чи зображена на фотозображенні ОСОБА_7 , фотознімки якої надані як зразки, не представляється можливим. Так само як не було встановлено ресурс через який в мережу Інтернет було завантажено первинне фотозображення.
Зауважує, що судом першої інстанції було враховано покази свідків сторони обвинувачення, які її навіть особисто не знали ( ОСОБА_11 , ОСОБА_15 ), а законні документи: висновок експерта, рапорт ОСОБА_16 не було взято до уваги, тому на думку обвинуваченої висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Обвинувачена наголошує на тому, щ вона не за власним бажанням вступила в контакт з представниками збройних формувань рф, так як вони самі приїздили до неї додому, заштовхували в авто, запитували кого вона знає із працівників поліції, вимагали віддати зброю, проводили обшук її житла, забрали її документи, що бачили свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . За словами обвинуваченої наміру йти на контакт з військовими рф у неї не було, але вона була вимушена підкоритися їхній волі, так як вони погрожували позбавити її життя, застосовуючи фізичний та психологічний тиск.
Вказує, що вона заявляла клопотання про допит свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які можуть повідомити про обставини такого тиску на неї, однак вказані особи, а також свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , заявлені стороною обвинувачення, не були допитані у суді першої інстанції, тому обвинувачена вважає, що це свідчить про неповноту дослідження обставин кримінального провадження.
Просить врахувати те, що внаслідок вчинених нею дій жодних тяжких наслідків не настало та скасувати вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 12.12.2024 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні апеляційного суду був присутній захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 , який підтримав подані апеляційні скарги у повному обсязі та доповнив, що загальновідомим є те, що 01.04.2022 в м.Ізюм ще йшли бойові дії, а тому стверджувати, що ОСОБА_7 з цього дня вже мала якісь зв`язки і домовленості з окупаційною владою - не можна, а також те, що під час вчинення злочину ОСОБА_7 не була спеціальним суб`єктом, тобто посадовою особою Національної поліції України.
Обвинувачена ОСОБА_7 брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та підтримали подані апеляційні скарги, просила про задоволення апеляційних вимог у повному обсязі. Доповнила, що у неї не було умислу на вчинення дій, які їй інкримінуються, оскільки до неї було застосовано фізичний та психічний тиск.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційних скарг. Пояснила, що у вироку суду зазначено, що кримінально карані дії обвинуваченої почалися з 01.04.2022, коли остання вступила у контакт з представниками збройних формувань рф на території м.Ізюм, отримала від них пропозицію на співпрацю та наприкінці квітня почала свою співпрацю з ними. Вказані незаконні дії обвинуваченої тривали з квітня 2022 року та закінчились у вересні 2022 року, тобто мали продовжуваний характер. Крім того, судом встановлені фактичні обставини кримінальних правопорушень, а саме зазначені конкретні дати або періоди вчинення ОСОБА_7 протиправних дій, що знайшло своє відображення у рішенні суду. Вказала, що зазначені обставини підтверджуються показами допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_24 . Доповнила, що складення присяги є лише завершальним етапом для можливості особи приступити до своїх повноважень, а основною підставою для прийняття на службу в поліцію та призначення на посаду є наказ, оформлений відповідним чином. З цього вбачається, що ОСОБА_7 на момент вчинення кримінальних правопорушень була працівником правоохоронного органу. Доводи ОСОБА_7 про те, що вона змушена була співпрацювати з представниками окупаційної влади під тиском, не знайшли свого підтвердження, оскільки не підтверджуються жодним доказом, окрім показів обвинуваченої. Крім того, зазначила, що обвинувачена під час її допиту, після деокупації м.Ізюм та до теперішнього часу, з відповідними заявами щодо вчинення стосовно неї злочину з боку представників окупаційної влади до національних правоохоронних органів не зверталася. Прокурор згадала також про наказ тимчасової військової адміністрації про те, що була створена «Народная милиция» та яку посаду у вказаному органі обіймала ОСОБА_7 . У зв`язку з цим прокурор вважає, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення та вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та обвинуваченої, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг обвинуваченої та захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розслідування, що має істотний вплив на визначення вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
Проаналізувавши матеріали справи, а також зміст оскаржуваного вироку, колегія суддів дійшла висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, повністю та об`єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами, які, в свою чергу, є належними, достовірними і допустимими, а також взаємодоповнюючими та, при їх системному аналізі, достатніми для вирішення кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду судом першої інстанції було допитано та надано об`єктивну оцінку показанням, а саме:
- свідка ОСОБА_9 , який пояснив в судовому засіданні, що станом на 24 лютого 2022 року працював Начальником сектору з контролю зброї в Ізюмському РУП. Свідок знає ОСОБА_7 24 лютого 2022 року всі співробітники Ізюмського РУП тримали телефонний зв`язок, весь особовий склад був викликаний за місцем дислокації, який зібрав начальник Управління ОСОБА_25 , і довів до відома про посилений режим несення служби, з отриманням табельної зброї, по працівникам жіночої статі з дітьми окрема вказівка про необхідність бути на постійному зв`язку. Керівник ОСОБА_7 йому на той час був не відомий, була ротація. 01 квітня 2022 року було офіційно окуповано м.Ізюм. Під час окупації він не перебував, разом із сім`єю покинув окуповану частину. Йому було відомо про співробітників, які пішли на співпрацю з окупантом, це ОСОБА_26 , ОСОБА_150, ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 і ОСОБА_31 . Вони побачились із ОСОБА_7 один раз візуально на зборах 24 лютого 2022 року. У подальшому свідку стало відомо, що ОСОБА_7 погодилася на співпрацю до «народної міліції». Знаходячись в м.Близнюки, проходивши службу, дійшла звістка, це фотокартка з месенджеру, де в газеті «Ізюмський телеграф» йшла мова про те, що «образовалась народная милиция». Сфотографовані нові співробітники серед громадянських. Серед тих людей були особи, що не займали посади раніше та діючі співробітники поліції. Серед громадян були ОСОБА_32 , ОСОБА_31 , його дружина була діючий поліцейський - водій логістики: ОСОБА_33 , а також ОСОБА_34 ;
- свідка ОСОБА_11 , яка пояснила в судовому засіданні, що вона до 24 лютого 2022 року працювала у відділі кадрового забезпечення Ізюмського РУП. ОСОБА_7 призначалась у м.Барвінкове, а дислокація була в Ізюмському РУП. Після наради 24 лютого 2022 року на зборах рано вранці був проведений інструктаж, що жіночий склад відправляється додому чекати особливого розпорядження. Безпосередній керівник ОСОБА_7 за посадою начальник логістики Ізюмського РУП. Чула зі слів знайомих, що ОСОБА_7 працює в «народній міліції». Знала, що військові рф шукають поліцейських та спонукають до співпраці. Приїздили та шукали табельну зброю, запитували про особові справи та вихід на роботу, пропонували кращі вакансії та добру зарплату. Перший раз це було 20 липня 2022 року, а потім 21 липня 2022 року приїхали знову представники окупаційної влади, з цих же питань. Потім вже побачила в газеті «Ізюмський телеграф» на фотознімку ОСОБА_35 та ОСОБА_36 ;
- свідка ОСОБА_15 , який пояснив в судовому засіданні, що він на час початку війни працював старшим інспектором сектору з кадрового забезпечення Ізюмського РУП. Зазначив, шо з 03 березня 2022 року почався масовий обстріл м.Ізюм, яке поділилося на дві частини, одна з яких була окупована, а інша центральна постійно перебувала під обстрілом до 01 квітня 2022 року, було зруйновано приміщення Ізюмського РУП, тому особовий склад почали виводити. На початку квітня почалася зачистка міста, його центральної частини, проводилися обшуки будинків, квартир, адміністрації, де могли перебувати військовослужбовці, територіальна оборона. В цей час він бачив ОСОБА_7 , яка не примусово працювала, а добровільно, у присутності військових рф зі стрічками, шевронами «Z», які йшли по місту, обходячи адміністративні будівлі, суд, по вул.Соборна - центральна частина з перевіркою, точної дати не пам`ятає, приблизно 03 або 04 квітня 2022 року. Він пересувався по місту, надавав інформацію керівництву. Ніяка примусова або фізична сила до неї не застосовувалася. З 01 квітня 2022 року по 07 квітня 2022 року місто було повністю окуповане, він перебував в окупації. Вказівки були, що в разі окупації м.Ізюм необхідно прибути до м.Барвінкове. Його як співробітника Ізюмського РУП два рази забирали на підвал, пропонували співпрацю, надати інформацію щодо особового складу. У нього знаходилася мисливська зброя, його вважали снайпером. Давали кілька днів на роздуми, потім знов забирали. Вказує, що до 07 квітня 2022 року перебував в м.Ізюм Харківської області, у подальшому виїхав до Харкова, перейшов річку через місток та виїхав зі знайомим автомобілем. В його функціональні обов`язки входило призначення та звільнення працівників, ОСОБА_7 була призначена наказом, але на першу початкову підготовку вона не попала, вона була призначена на посаду поліцейського - логіста. Вона повинна була ознайомитись з наказом. Ним формувалася особова справа щодо ОСОБА_7 , яку необхідно було направити для подальшого проходження нею початкової підготовки. Після виїзду на підконтрольну територію він підтримував зв`язки з мешканцями м.Ізюм, які повідомили що поліцейська вступила до лав «народної міліції» міста, потім з`явилась газета, там було три дівчини, в тому числі ОСОБА_7 . Інформація отримувалась мобільним зв`язком. Можливість покинути місто була;
- свідка ОСОБА_37 , яка пояснила в судовому засіданні, що під час окупації була викликана в якості свідка до сусідів. Її покликали три працівники так званої «народної міліції». Це було влітку 2022 року. Вона була свідком під час обшуку вилучення коноплі та трьох пакунків пороху у ОСОБА_38 , слідчий була дівчинка та чоловіки в цивільному. Цих осіб вона раніше не бачила та не знала. В результаті обшуку складався протокол та нею ставився підпис на бирках. Швиденько все підписували, обстановка була напруженою у зв`язку з обстрілами. Дуже не вдивлялася, що підписувала та кому саме. Чоловіки, які прийшли з дівчиною точно були озброєні. Сказали, що вона буде свідком, потрібно буде розписатись в протоколі. Ніяких заходів випливу до неї не застосовувалось. Дівчина слідчий писала під диктовку, що казав їй старший чоловік. Між дівчиною та чоловіками були дружні відносини, у них було звичайне спілкування. В протоколі вона поставила свій підпис;
- свідка ОСОБА_39 , який пояснив в судовому засіданні, що до нього звернулася місцева поліція, що перейшла на сторону росіян, близько чотирьох осіб, він був як понятий залучений, просили бути свідком обшуку, коли знайшли коноплю та порох, що вилучався у Бурлуцького, а дівчина як секретар просто писала протокол. Це були оперативні співробітники з Ізюма у цивільному, його сусідка їх знає хто там був, які перейшли у бік рф. ОСОБА_40 з ним не спілкувалася, інших обставин не пам`ятає. Зброя була чи не була, може не побачив. Вказує, що він підписав протокол та пояснення;
- свідка ОСОБА_12 , який пояснив в судовому засіданні, що він перебував на ринку під час окупації, точної дати не пам`ятає, це було літом, побачив військових рф та двох дівчат з білими стрічками. Свідок в той час перебував на ринку в м.Ізюм, коли під`їхав автомобіль синього кольору, 2107, на багажнику, капоті та дверцятах були знаки «Z», він побачив двох військових рф зі стрічками та двох дівчат з білими пов`язками на правій руці. Вони спілкувалися з продавцями на ринку, а він приїздив на ринок за продуктами. На той час в місті збройних сил України не було. Свідок також повідомив, що коли виїздив з м.Ізюм на Інтернет сторінці «Ізюм лайф» бачив цих двох дівчат з газети, де розміщувалось фото «Народной милиции». Стверджує, що на запитання, чи міг кого-небудь впізнати на фото, сказав, що так;
- свідка ОСОБА_41 , який пояснив в судовому засіданні, що в серпні 2022 року до сусіда приїхали кілька осіб з обшуком, а його з дружиною викликали в якості понятих. Проводив обшук один військовий, жінка та троє чоловіків. Одного з яких він впізнав, тому що раніше той працював в Ізюмському РУП. ОСОБА_40 поводила себе без будь-якого тиску, виписувала протокол. Військовий був озброєний з автоматом;
- свідка ОСОБА_42 , яка пояснила в судовому засіданні, що вони з чоловіком були вдома, потім їх позвали бути понятими. Їх покликала сусідка, запропонували просто стояти та дивитись результати огляду мішків з якоюсь травою, дівчина писала документи, військовий наглядав, а також було ще троє чоловіків. Військовий сказав, що з Луганська та він єдиний був озброєний;
- свідка ОСОБА_43 , який пояснив в судовому засіданні, що це було в середині серпня 2022 року, коли перебував на подвір`ї, АДРЕСА_2 , підходить чоловік і каже, що потрібно побути понятими неподалік по вул.Спортивній, 14. Показали якісь пакети, ми з жінкою розписались. Під час обшуку була якась дівчина. Ці папери, що підписували давала дівчина. Надрукований текст російською мовою. Спілкувались між собою в доброзичливій обстановці, ніяких криків не було. В камуфляжній формі був один військовий з автоматом. Була дівчина та чоловік в цивільному одязі. Остання писала самостійно, але іноді питала чоловіка в цивільному про правильність написаного;
- свідка ОСОБА_44 , яка пояснила в судовому засіданні, що була в якості понятого при вилучені наркотичних засобів, її покликав чоловік, було близько чотирьох осіб, один з автоматом, дівчина писала, чоловік біля машини. Коли підійшла до дівчини вона запросила в якості понятого, надала їй паспорт для записів протоколу, вона розписалася та пішла додому. Дівчина була спокійна, було спокійне спілкування, погроз в її бік ніяких не було. З боку озброєного чоловіка ніяких агресивних дій або висловлювань не здійснювалось. Складались документи дівчиною російською мовою;
- свідка ОСОБА_45 , який пояснив в судовому засіданні, що в період з 26.12.2021 по 11.2022 займав посаду начальника Ізюмського РУП. Була вказівка працювати на місцях, не співпрацювати з ворогом, ним доводилося до особового складу про місце евакуації, за необхідності, але вже в березні - 1, 2 березня, коли було здійснено авіабомбардування в будівлю було влучання, тому була доведена команда евакуюватися до м.Барвінкове за вимогою керівництва. Передягтися в цивільний одяг, зберегти зброю. Коли почалася повна евакуація він залишався до останнього дня, працівники, що залишалися потихеньку виходили з м.Ізюм, спочатку це було можливо. Жінки були розпущені по домівках, чоловіки несли чергування групами, патрулювання міста, якщо були випадки мародерства їх потрібно було присікти. Під час евакуації мобільний зв`язок був частково, десь працював до 3 березня. Випадки евакуації жінок під час окупації були, оскільки через м.Балаклію деякі люди поверталися. Деякі з працівників почали співпрацювати з окупаційною владою і служили в так званій «народній міліції», були телеграм канали, телебачення та в одній з газет була публікація з фото колишніх співробітників, зокрема ОСОБА_31 та ОСОБА_30 . Була інформація, що ті хто залишився співпрацювали, однак не було підтвердження по всіх. За час окупації особисто ОСОБА_7 йому не телефонувала, з ніякими проханнями не зверталася. Коли був налагоджений зв`язок, за вказівками керівників попереджені про необхідність виїзду протягом місяця працівники на виїзд з окупованої території. Хто залишився на окупованій території були звільнені на початку травня місяця 2022 року. Всім, хто знаходився в м.Ізюм була надана можливість виїхати, хто мав таке бажання.
Судом першої інстанції також були допитані свідки сторони захисту, так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 повідомив, що ОСОБА_47 спочатку навчалася в інституті, бажала працювати в поліції, коли оформлювалась, то почалась агресія з боку рф, а з другого березня не було зв`язку, сиділи в погребах, не вилазили звідти. В середині березня, коли обстрілювали, ОСОБА_47 прибігала провідати. В кінці квітня, коли обшуки почали проводити по всім домівкам, шукали інформацію про тих хто має бажання працювати та працює наразі в українській поліції. Потім ОСОБА_47 не приходила, бо взнали, що її забрали та ще кількох, хто мав відношення до поліції. Днів через три-чотири вона повернулася, казала, що проводили бесіду з мотивів можливості працювати, бо казали, що у вас немає що їсти, потрібно йти працювати. Однак ніякої заробітної плати ніхто не отримував. Гуманітарну допомогу, до якої входили продукти харчування мешканці отримували. Вона хотіла виїхати на Україну, щоб працювати в поліції. Казала, що синці були, які він бачив, з вух були виділення якісь, бо стріляли біля голови. Він бачив як приїздили особи у військовій формі, задавали їй питання де вона проживає, запитували про тих хто їм був цікавий. В лікарню вона зверталась у квітні місяці.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_48 повідомив, що із ОСОБА_7 знайомий. Військові на автомобілі УАЗ приїздили до неї, забирали її та вона писала якісь документи, що саме не говорила. Особисто він не був свідком нанесення будь-яких тілесних ушкоджень чи застосування психологічного примусу до неї. Це тільки з її розповідей. Заробітну плату ніяку вона не отримувала, однак про це очевидно стверджувати не може. Щодо порваного одягу говорила, що сиділа в підвалі, в ліс вивозили, були бесіди з нею, щоб йшла працювати.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_49 повідомив, що є сусідом ОСОБА_50 . Разом ховалися та прийшлося переживати військові дії на території м.Ізюм. В неї була проукраїнська позиція. Приїздили військові рф, щось шукали, що саме йому не відомо. Коли ОСОБА_51 забирали бачив особисто, а коли поверталась не знає. Випадково зустрічались, нічого не говорила, тому що кожен в тих умовах був замкнутий. Газету ніяку не отримував. Ніяких заходів чи контактів в якості агітації з її боку вступати до лав народної міліції не чув ніколи. Тільки розумів, що робота в неї примусова, бо приїздили та забирали її під тиском.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_52 повідомив, що під час окупації телефонного зв`язку не було з початку березня. Газету «Ізюмський телеграф» не бачив. Військові рф приїжджали, було вже тепло, а потім ОСОБА_47 розповідала, що були погрози в її бік та насильство, синці в неї з`явилися після перебування в місці, куди забирали. Форму вона не носила, зброї або посвідчення в неї не було. Ніякої символіки або білих пов`язок не бачив на ній. Зверталася до лікарні, тому що вуха боліли в неї, як вказувала від стрільби біля голови. Йому не відомо яку посаду займала ОСОБА_47 в окупаційній владі. Коли і як її забирали не бачив, бо живе окремо.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_53 у судовому засіданні повідомив, що м.Ізюм було окуповано, але не пам`ятає точно коли. Ніякої електроенергії та газу не було, газет тим більше не бачив. Військових рф бачив, які приїздили до будинку ОСОБА_7 , стояла автівка, вони були зі зброєю. Один раз бачив, коли її виводили та помістили в авто. Потім вона розповідала, коли з`явилася, що закривали її та примушували до співпраці. Форми вона ніякої не одягала та зброї не було. Про газету «Ізюмський телеграф» не чув. Бачив у неї синці на обох руках, коли було не пам`ятає точно, десь весна або початок літа. Особисто присутнім при нанесені тілесних ушкоджень він не був, тільки зі слів ОСОБА_50 чув про необхідність співпраці з окупантом.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_54 повідомила, що на початку березня - 7, 8 було окуповано місто, на момент окупації ніякої преси не було. Газети «Ізюмський телеграф» вона не бачила, ніякої форми поліцейського, зброї або посвідчення не було, крім синців. Російської символіки не було на ній, бачила один раз коли ОСОБА_51 садили в машину, десь кінець квітня або початок травня. Спротиву ОСОБА_47 не оказувала, а потім вже бачила з синцями неодноразово. Говорила, що її били, ставили навколішки, примушували до співпраці. Про це знають сусіди та всі про це балакали. Їй відомо, що ОСОБА_47 зверталася до лікарні. Продуктових наборів або заробітної плати зі слів ОСОБА_50 або її родичів не було. Займалася вона заповненням бумаг при оформленні злочинів на окупованій території. На її руках та на колінах бачила синці, а як спричинялися звичайно не бачила.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомила, що м.Ізюм було окуповано 3, 4 березня 2022 року, зник зв`язок, не було світла, газу. Газету «Ізюмський телеграф» ніяку не бачила в період окупації. Приїжджали військові рф в кінці квітня, перший раз приїхали забрали, вони шукали її, а потім вона прийшла через три дні, на ній синці були і на колінах подряпини, ще в травні було, постійно погрожували їй з автоматами, хотіли, щоб вона пішла з ними працювати, але ОСОБА_47 не хотіла. Вдома був обшук, шукали зброю, форму, але нічого не знайшли. Знає, що зверталася вона до лікаря в лікарню, бо стріляли їй біля вух, скаржилася на біль в голові. Ніяких стрічок або білих якихось пов`язок в неї не було, форму не носила, зброї не було. Особисто ОСОБА_17 не була свідком погроз, але коли робили обшук у ОСОБА_7 запитували про пістолет та форму. Їй пропонували працювати, але так сильно, щоб погрожували їй не здалося. Фізичного примусу при ній не було. Ніякої гуманітарної допомоги з місця роботи або заробітної плати вона не отримувала.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_55 у судовому засіданні повідомив, що 3, 4 березня м.Ізюм було окуповано. В момент окупації ніякої преси не було, всі сиділи в підвалах, на всіх жителів Ізюма були дані в планшетах. Проводили обшуки, коли ОСОБА_51 забрали, то відпустили через три дні, розказувала, що стріляли біля вух, хотіли, щоб вона робила в поліції. В кінці травня скаржилася на стан здоров`я, з її слів на колінах були синяки, подряпини. Їй сказали, щоб вона їхала, опору вона не чинила, бо це було небезпечно, ніхто не церемонився. Він особисто не чув погроз, тільки те, що вони знали хто і де працює, особисто в правоохоронних органах. На ній пов`язки білої не було, спочатку одягали всі, а потім вже знімали. Ніяких продуктових наборів чи заробітної плати вона не отримувала.
Поряд з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені показання свідків об`єктивно підтверджуються, узгоджуються та доповнюються ще й наступними доказами:
- протоколом огляду документів від 04.07.2022 - роздруківки газети «Изюмський Телеграфъ», за участі свідка ОСОБА_14 (т.1 арк.пр.182-185; 186-189);
- протоколом огляду (документів - веб-сайту) від 28.06.2022 - за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 оглянуто веб-сайт «КОМЕНТАРИИ.UA», за участі свідка ОСОБА_9 . На вказаному веб-сайті 26.06.2022 о 15 год. 32 хв. розміщено статтю під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_4» (т.1 арк.пр.190-192; 193-194);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.12.2022 та додатками до нього, за участі свідка ОСОБА_43 (т.1 арк.пр.206-208);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.12.2022 та додатками до нього, за участі свідка ОСОБА_37 (т.1 арк.пр.209-212);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.12.2022 та додатками до нього, за участі свідка ОСОБА_39 (т.1 арк.пр.213-215);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.12.2022 та додатками до нього, за участі свідка ОСОБА_42 (т.1 арк.пр.216-218);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.12.2022 та додатками до нього, за участі свідка ОСОБА_41 (т.1 арк.пр.219-221);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.12.2022 та додатками до нього, за участі свідка ОСОБА_44 (т.1 арк.пр.222-224);
- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2023 та додатками до нього, за участі свідка ОСОБА_23 (т.1 арк.пр.225-228);
- ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 04.10.2022, якою продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (т.1 арк.пр.229);
- протоколом відібрання зразків для експертного дослідження від 05.01.2023 та додатками №1 та №2 до нього (т.2 арк.пр.29-30; 31-35; 36-40);
- висновком експерта №46254/7529-7640 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №62022170020000493 від 20.02.2023 та таблицями до нього (т.2 арк.пр.41-88; 89-307);
- актом №46254/7529-7640 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта від 19.12.2022 та акту здачі приймання від 20.02.2023 (на зворотному боці) (т.2 арк.пр.308-309);
- ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 30.11.2022 року, якою визначено надати прокурорам, які входять до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні тимчасовий доступ до речей і документів, докладно перелічених у вказаній ухвалі (т.3 арк.пр.1-2).
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12.12.2022 з описом речей і документів, що були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 30.11.2022 року, постановленої у справі №642/1535/22, провадження №1-кс/642/830/22. (т.3 арк.пр.3-5; 6-7).
Зазначені письмові документи викладені російською мовою та є письмовими доказами зайняття ОСОБА_7 посади під час окупації м.Ізюм Харківської області, влітку 2022 року, та служби у незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою, зокрема копії та оригінали письмових доказів свідчать про здійснення нею незаконної діяльності на виконання правоохоронних функцій у незаконно створеному правоохоронному органі, після аналізу та дослідження яких судом першої інстанції достеменно встановлено вчинення нею кримінальних правопорушень та, які судом першої інстанції були викладені мовою оригіналу:
«Материалы проверки №147» (т.3 арк.пр.8-39), даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту убийства ОСОБА_56 , Начало проверки 19.07.2022 Окончание проверки»; На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_57 »;
- «Рапорт на И.о. Начальника ОСОБА_58 » від « ОСОБА_59 » від 19.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_60 » від 18.07.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия» від 19.07.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: « ОСОБА_61 отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду трупа;
- «Объяснение ОСОБА_63 » від 20.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_64 » від 20.07.2022;
- «Копия паспорта ОСОБА_64 »
- «Посвідка на постійне проживання ОСОБА_64 » Серія ХР номер НОМЕР_8
- «Объяснение ОСОБА_65 » від 28.07.2022;
- «Рапорт на И.о. Начальника ОСОБА_58 » від « ОСОБА_66 » від 26.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_67 » від 30.07.2022;
- «Копия паспорта ОСОБА_67 »
- «Обязательство ОСОБА_67 »
- «Объяснение ОСОБА_67 » від 30.07.2022;
- «Копия паспорта ОСОБА_67 »
- «Обязательство ОСОБА_67 »
- «Объяснение ОСОБА_68 » від 01.08.2022;
- Довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_69 та паспорт громадянина України;
- « ОСОБА_70 и ОСОБА_71
- «Паспорт гражданина ОСОБА_56 изъят ОМП от 19.07.2022»
«Материалы проверки № 273» (т.3 арк.пр.40-62), даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту кражи гражданином ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживающего АДРЕСА_3 » На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_73 »;
- «Заявление о явке с повинной на И.о. Начальника Изюмского ОП ОСОБА_74 » від « ОСОБА_75 » від 17.08.2022;
- «Паспорт громадянина України ОСОБА_76 »;
- «Объяснение ОСОБА_77 » от 17.08.2022;
- «Заявление на И.о. Начальника ОСОБА_58 » від « ОСОБА_78 » від 17.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу АДРЕСА_3 » від 17.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_78 » от 17.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_79 » от 17.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_80 » от 17.08.2022;
- «Заявление на И.о. Начальника ОСОБА_58 » від « ОСОБА_75 » від 17.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу АДРЕСА_3 » від 17.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора : «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду мобільних телефонів;
- « ОСОБА_81 и.о. Начальнику ОП ОСОБА_74 » від «Следователь Изюмского РУП ОСОБА_62 » від 17.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_75 следователю ОСОБА_62 г.Изюм» від 19.08.2022;
- « ОСОБА_82 начальника ОСОБА_74 участкового инспектора ОСОБА_83 » від 19.08.2022;
«Материалы проверки № 326» (т.3 арк.пр.63-68) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту боеприпасов которые были обнаружены по адресу АДРЕСА_4 Начало проверки 02.09.2022 Окончание проверки 02.09.2022»; На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_73 »;
- «Рапорт на В.и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 ОСОБА_84 від 02.09.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия нежилого домовладения по адресу АДРЕСА_4 » від 02.09.2022;
«Материалы проверки № 324, 327» (т.3 арк.пр.69-81) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы по факту кражи предметов и хранения наркотических веществ гражданин ОСОБА_85 , С.Оскол, ул.Пески, 52 Начало проверки 02.09.2022 Окончание проверки»; На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_62 »;
- «Протокол о явке с повинной Следователя Изюмского ОП ОСОБА_62 » від « ОСОБА_85 » від 02.09.2022;
- «Рапорт об обнаружении признаков преступления на В.и.о начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 02.09.2022 року;
- «Заявление на В.и.о начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 02.09.2022 року;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу АДРЕСА_5 » від 02.09.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Объяснение ОСОБА_85 » от 02.09.2022;
- «Объяснение ОСОБА_86 » от 02.08.2022;
- «Рапорт на В.и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 02.09.2022 року;
«Материалы проверки № 229» (т.3 арк.пр.82-99) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту незаконного хранения наркотических средств у гражданина ОСОБА_87 по адресу АДРЕСА_6 Начало проверки: 10.08.2022. Окончание проверки» На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_62 »;
- « ОСОБА_82 начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 20.01.2022 року за підписом ОСОБА_88 ;
- Заявление на И.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 від 10.08.2022 року за підписом ОСОБА_89
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу АДРЕСА_7 » від 10.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: « ОСОБА_61 отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Обьяснение ОСОБА_90 на и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 10.08.2022;
- «Обязательство ОСОБА_90 на и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 10.08.2022;
- «Обьяснение ОСОБА_87 на и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 10.08.2022;
- «Обязательство ОСОБА_87 на и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 10.08.2022;
- «Обьяснение ОСОБА_91 на и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 10.08.2022;
- «Обьяснение ОСОБА_92 на и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 10.08.2022;
«Материалы проверки №277» (т.3 арк.пр.100-110) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту незаконного выращивания наркотических средств гражданином ОСОБА_93 по адресу АДРЕСА_6 Начало проверки: 18.08.2022. Окончание проверки 18.08.2022» На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_73 »;
- «Рапорт об обнаружении признаков преступления» на «в.и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 18.08.2022;
- «Заявление ОСОБА_94 » від 18.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу АДРЕСА_8 » від 18.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Объяснение ОСОБА_94 » від 18.08.2022;
- «Рапорт на «в.и.о. начальника ОП ОСОБА_74 » від 18.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «следователь Изюмского РУП /підпис/ ОСОБА_62 »;
«Материалы проверки №261» (т.3 арк.пр.111-125) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту обнаружения веществ похожих на наркотические у ОСОБА_95 ІНФОРМАЦІЯ_5 АДРЕСА_12 Начало проверки: 15.08.2022 Окончание проверки 15.08.2022» На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_62 »;
- «Рапорт об обнаружении признаков преступления» на «в.и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 15.08.2022;
- «Заявление ОСОБА_96 » від 15.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия скутера «Honda» від 15.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду скутера;
- «Объяснение ОСОБА_96 » від 15.08.2022;
- «Копия паспорта ОСОБА_96 »
- «Объяснение ОСОБА_97 » від 15.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_98 » від 15.08.2022;
«Материалы проверки №236» » (т.3 арк.пр.126-139) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту незаконного хранения наркотических средств по адресу АДРЕСА_2 ОСОБА_99 Начало проверки: 11.08.2022 Окончание проверки» На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_62 »;
- «Рапорт об обнаружении признаков преступления» на «в.и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 11.08.2022;
- «Заявление ОСОБА_100 » від 11.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_13» від 11.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Объяснение ОСОБА_101 » від 11.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_102 » від 11.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_100 » від 11.08.2022;
- «Обязательство ОСОБА_100 » від 11.08.2022;
- «Рапорт на «и.о. начальника ОП ОСОБА_74 » від 11.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «дата /підпис/ ОСОБА_62 »;
«Материалы проверки № 303» (т.3 арк.пр.140-145) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту обнаружения боеприпасов по адресу АДРЕСА_14 Начало проверки: 26.08.2022 Окончание проверки 26.08.2022» На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил: следователь ОСОБА_62 /підпис/»;
- «Рапорт об обнаружении признаков преступления» на «в.и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 26.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия участка по адресу: АДРЕСА_14» від 26.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду дільниці;
- «Материалы ЖЕУ №302» (т.3 арк.пр.146-156) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 302»
- «Протокол явки с повинной від 26.08.2022, складений та підписаний «следователем Изюмского ОП ОСОБА_103 »;
- «Объяснение ОСОБА_104 » від 26.08.2022;
- «Заявление ОСОБА_104 » від 26.08.2022;
- «Заявление ОСОБА_104 » від 26.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_15» від 26.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Копия паспорта ОСОБА_105 »;
- «Рапорт оперуполномоченного ОСОБА_106 » від 26.08.2022;
«Материалы проверки №238» (т.3 арк.пр.157-165) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту незаконного хранения боеприпасов по адресу АДРЕСА_16 Начало проверки: 11.08.2022 Окончание проверки 12.08.2022». На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил: ОСОБА_62 /підпис/»;
- «Рапорт на «и.о. начальника ОП ОСОБА_74 » від 11.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия нежилого помещения, а имеено гаража по адресу: АДРЕСА_17» від 11.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду нежитлового приміщення, гаражу;
-«Объяснение ОСОБА_107 » від 11.08.2022;
-«Объяснение ОСОБА_108 » від 11.08.2022;
«Материалы ЖЕУ №123» (т.3 арк.пр.166-181) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 123 Начато: 15.07.2022 Окончено 20.07.2022 г.Изюм 2022»;
- «Заявление ОСОБА_109 » від 15.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_109 » від 15.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_110 » від 16.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_111 » від 18.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_112 » від 18.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_113 » від 18.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_114 » від 18.07.2022;
- «Товарный чек» від 02.09.2015 та від 05.08.2015;
- «Направление в поликлиническое отделение Купянской ЦРБ»
- «Расписки ОСОБА_109 »
- «Рапорт на и.о. начальника Изюмского ОП ОСОБА_74 »
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_9 » від 20.07.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння.
«Материалы ЖЕУ № 6» (т.3 арк.пр.182-187) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 6 Начато: 17.06.2022 Окончено 18.06.2022 г.Изюм 2022»;
- «Заявление ОСОБА_115 » від 17.06.2022;
- «Объяснение ОСОБА_115 » від 17.06.2022;
- «Копия паспорта ОСОБА_116 » ;
- «Объяснение ОСОБА_116 » від 18.06.2022;
- «Заявление ОСОБА_115 » від 18.06.2022;
«Материалы ЖЕУ № 9» (т.3 арк.пр.188-190) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 9 Начато: 20.06.2022 Окончено 27.06.2022 г.Изюм 2022»;
- «Заявление ОСОБА_117 » від 20.06.2022, у кінці якого зазначено та мається підпис «принял: /підпис/ ОСОБА_62 ;
- «Объяснение ОСОБА_117 » від 20.06.2022, у кінці якого рукописно зазначено та мається підпис «Опросила: ОСОБА_62 / підпис/»;
- «Рапорт» від 27.06.2022;
«Материалы ЖЕУ № 79» (т.3 арк.пр.191-200) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 79 Начато: 09.07.2022 Окончено 11.07.2022 г.Изюм 2022»;
- «Рапорт следователя ОСОБА_66 » від 09.07.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_18» від 11.07.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Объяснение ОСОБА_118 »;
«Материалы ЖЕУ № 14» (т.3 арк.пр.201-204) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 14 Начато: 21.06.2022 Окончено 08.07.2022 г.Изюм 2022»;
- «Заявление ОСОБА_119 » від 21.06.2022, у кінці якого зазначено та мається підпис «приняла: Заика;
- «Объяснение ОСОБА_119 » від 21.06.2022;
- «Объяснение ОСОБА_120 » від 08.07.2022;
- «Рапорт» від 08.07.2022
«Материалы ЖЕУ № 95» (т.3 арк.пр.205-209) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 95 Начато: 13.07.2022 Окончено 13.07.2022 г.Изюм 2022»;
- «Заявление ОСОБА_121 » від 13.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_121 » від 13.07.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_19» від 13.07.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
«Материалы ЖЕУ № 11» (т.3 арк.пр.210-213) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 11 Начато: 20.06.2022 Окончено 21.06.2022 г.Изюм 2022»;
- «Заявление ОСОБА_122 » від 20.06.2022 , у кінці якого зазначено та мається підпис «принял: ОСОБА_62 /підпис/»;
- «Объяснение ОСОБА_122 » від 20.06.2022;
- «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого»;
- «Заявление ОСОБА_122 » від 21.06.2022;
«Материалы ЖЕУ № 298» (т.3 арк.пр.214-222) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ №298 Начато: 25.08.2022 Окончено 25.08.2022 г.Изюм 2022»;
- «Рапорт оперуполномоченного ОСОБА_106 » від 25.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_123 » від 25.08.2022;
- «Заявления ОСОБА_123 » від 25.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_20» від 25.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Рапорт оперуполномоченного ОСОБА_106 » від 25.08.2022;
«Материалы ЖЕУ № 152» (т.3 арк.пр.223-233) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ №152 Начато: 19.07.2022 Окончено 20.07.2022 г.Изюм 2022»;
- «Заявление ОСОБА_124 » від 19.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_124 » від 21.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_124 » від 19.07.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия котельной по адресу: АДРЕСА_21» від 19.07.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду котельної;
- «Объяснение ОСОБА_125 » від 19.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_126 » від 19.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_127 » від 19.07.2022;
- «Рапорт» від 20.07.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «20.07.2022 ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 доповідає щодо здійснених нею як поліцейською, відповідних дій;
«Материалы ЖЕУ № 299» (т.3 арк.пр.234-240) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ №299 Начато: 25.08.2022 Окончено 25.08.2022 г.Изюм 2022»;
- «Рапорт об обнаружении признаков преступления» від 25.08.2022;
- «Объяснение ОСОБА_128 » від 25.08.2022;
- «Рапорт участкового испектора Изюмского РУП ОСОБА_129 » від 25.08.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_22» від 25.08.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
«Материалы ЖЕУ № 112» (т.3 арк.пр.241-252) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы ЖЕУ № 112 Начато: 14.07.2022 Окончено 15.07.2022 г.Изюм 2022»;
- «Заявление ОСОБА_130 » від 14.07.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_23» від 14.06.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Объяснение ОСОБА_130 » від 14.07.2022;
- «Копія паспорту ОСОБА_131 »
- «График дежурств по выходным дням на июль 2022 г., утвержден В.и.о начальника ОСОБА_132 ОСОБА_74 », відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 чергує 24.07.2022. На зворотній стороні аркуша мається рукописний текст з написом «ознакомлен: « /підпис/ ОСОБА_62 »;
- «График дежурств СОГ на август 2022 г., утвержден В.и.о начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 », відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 чергує 31.08.2022. На зворотній стороні аркуша мається рукописний текст з написом «ознакомлен: « ОСОБА_62 /підпис/»;
- «График дежурств по выходным дням на август 2022 г., утвержден В.и.о начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 », відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 чергує 21.08.2022. На зворотній стороні аркуша мається рукописний текст з написом «ознакомлен: « ОСОБА_62 /підпис/»;
- «График дежурств СОГ на сентябрь 2022 г., утвержден В.и.о начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 », відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 чергує 02.09.2022г., 04.09.2022г., 06.09.2022г., 08.09.2022г., 10.09.2022г., На зворотній стороні аркуша мається рукописний текст з написом «ознакомлен: «/підпис/ ОСОБА_62 »;
«Материалы № 97, 105» (т.3 арк.пр.253-264) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Отдел полиции №2 Управления внутренних дел военно-гражданской администрации Харьковской области ОУР ОП № 2 УВД ВГА Харьковской области. Материал № 97, 105 об отказе в возбуждении уголовного дела по факту изъятия наркотических веществ. Сообщение поступило «13» июля 2022г. Зарегистрировано в КУПП под № 365 от «13» июля 2022г. Постановление вынесено «06» августа 2022г. Постановление вынес: и.о. о/у ОУР ОП № 1 УВД ВГА Харьковской области ОСОБА_133 . Начато: 13.07.2022 Окончено 06.08.2022 г.Изюм 2022»;
- «Постановление об отказе в возбуждении уголовного дела» від 06.08.2022;
- «Рапорт ОСОБА_134 » від 14.07.2022;
- «Рапорт ОСОБА_84 » від 13.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_135 » від 13.07.2022;
- «Рапорт» від 13.07.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/13.07.2022г.», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 доповідає щодо здійснених нею як поліцейською, відповідних дій;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу: АДРЕСА_10 » від 13.07.2022;
- «Объяснение ОСОБА_136 »;
- «Фототаблица к протоколу осмотра места происшествия» від 13.07.2022;
- «Копія паспорту ОСОБА_137 »;
«Материалы ЖЕУ № 325» (т.3 арк.пр.265-275) даний матеріал складається з:
- обкладинки на якій зазначено: «Материалы проверки по факту кражи в Оскольском психоневрологическом интернате, ОСОБА_138 29.07.2006 р., с.Оскол, ул.Ручейковая, 3 Начало проверки: 02.09.2022. Окончание проверки 02.09.2022» На зворотній стороні аркуша мається опис, у кінці якого наявний рукописний текст: «Опись составил:/підпис/ ОСОБА_73 »;
- «Рапорт об обнаружении признаков преступления» на «в.и.о. начальника Изюмского РУП ОСОБА_74 » від 02.09.2022;
- «Заявление ОСОБА_139 » від 02.09.2022;
- «Протокол осмотра места происшествия домовладения по адресу АДРЕСА_11 » від 02.09.2022, який виконаний рукописно та містить відповідний підпис ініціатора: «Следователь Изюмского отдела полиции ОСОБА_62 /підпис/», та відповідно до якого підсудна ОСОБА_7 здійснює нею як поліцейською, відповідні дії з огляду домоволодіння;
- «Объяснение ОСОБА_138 » від 02.09.2022;
- «Объяснение ОСОБА_140 » від 02.09.2022;
- «Заявление ОСОБА_139 » від 02.09.2022;
При цьому судом першої інстанції вказано, що вищезазначені письмові докази складались ОСОБА_7 російською мовою, більшість на формених типографських бланках, з використанням у своєї діяльності та посиланням на законодавство країни-агресора рф.
Крім того, зазначені письмові докази містять анкетні дані ОСОБА_7 , які в повній мірі ідентифікують її особу, посилання на посаду в окупаційній поліції, адресовані на ім`я керівництва окупаційної поліції, мають власноруч виконані ОСОБА_7 тексти та підписи, автентичність яких підтверджено відповідним висновком судово-почеркознавчої експертизи №46254/7529-7640 від 20.02.2023.
За таких обставин, зазначені документи є належними та допустимими доказами, які поряд з іншими, підтверджують зайняття ОСОБА_7 під час окупації м.Ізюм, влітку 2022 року, посади у окупаційній поліції та здійснення відповідних функцій.
- ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 25.01.2023 року, якою визначено надати слідчому другого слідчого відділу (із дислокацією у м.Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_141 тимчасовий доступ до речей і документів, що були вилучені під час обшуку 30.11.2022 у кримінальному провадженні № 62022170020000146 від 14.03.2022 за ч.2 ст.111 КК України, за адресою: Харківська область, м.Куп`янськ, вул.Харківська, 7, а саме оригіналу особової справи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як працівника незаконно створеного органу - «Народної міліції», а також оригіналів або копій інших документів, що стосуються діяльності ОСОБА_7 , як працівника зазначеного органу, з можливістю їхнього вилучення, які знаходяться у слідчих другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, що знаходиться за адресою: вул.Євгена Котляра, 7, м.Харкова (т.4 арк.пр.1-3);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25.01.2023 з описом, в приміщенні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Євгена Котляра, 7 (т.4 арк.пр.4-6), було отримано тимчасовий доступ до наступних документів та вилучено:
Картонна папка для паперів з текстом, виконаним від руки « ОСОБА_142 » (т.4 арк.пр.62а); Копія трудової книжки ОСОБА_7 НОМЕР_1 (т.4 арк.пр.16); Копія атестату ОСОБА_7 про повну загальну середню освіту НОМЕР_2 з додатком (т.4 арк.пр.24-25); Копія диплома магістра ОСОБА_7 М21 № НОМЕР_3 з додатком (т.4 арк.пр.17-23, 26); Копія посвідчення водія ОСОБА_7 НОМЕР_4 (т.4 арк.пр.27); Копія свідоцтва про народження ОСОБА_7 НОМЕР_5 (т.4 арк.пр.28); Копія паспорту ОСОБА_143 НОМЕР_6 (т.4 арк.пр.29); Копія довідки №2375 ОСОБА_143 про присвоєння ідентифікаційного номера (т.4 арк.пр.30); Фотознімок ОСОБА_7 формату 3 см. х 3, 5 см. (т.4 арк.пр.7); Копія паспорту ОСОБА_7 НОМЕР_7 (т.4 арк.пр.8); Копія картки №1152 фізичної особи-платника податків ОСОБА_7 (т.4 арк.пр.9); Автобіографія ОСОБА_7 , виконана російською мовою чорнилом синього кольору на друкованому бланку (т.4 арк.пр.10); Автобіографія ОСОБА_7 , виконана російською мовою друкованим способом (т.4 арк.пр.11); Пояснення ОСОБА_7 на ім`я « ОСОБА_144 .Начальника УВД ВГА в Харьковской области полковнику полиции ОСОБА_151», виконані російською мовою від руки чорнилом синього кольору (т.4 арк.пр.12); Анкета, заповнена від імені ОСОБА_7 , російською мовою на друкованому бланку (т.4 арк.пр.13-15); Копія «Приказ «О назначении на должность» начальника УВД ВГА Харьковской области полковника полиции ОСОБА_145 », де поміж інших осіб зазначено про призначення ОСОБА_7 виконуючим обов`язки слідчого Слідчого відділу Управління внутрішніх справ тимчасової Військово-цивільної адміністрації Харківської області (т.4 арк.пр.55-62); Копія «Приказ «О назначении на должность» начальника УВД ВГА Харьковской области полковника полиции ОСОБА_145 №1-лс від 05.07.2022» про призначення на посади управління внутрішніх справ тимчасової військово-цивільної адміністрації Харківської області, де поміж інших осіб зазначено про призначення ОСОБА_7 дізнавачем відділу дізнання Відділу поліції №2 Управління внутрішніх справ тимчасової Військово-цивільної адміністрації Харківської області (т.4 арк.пр.31-54).
- висновком експерта №19474/19475 та актом здачі приймання висновку від 27.10.2022 за результатами проведення судової портретної експертизи з якого слідує, що встановити, чи зображена на наданому фотозображенні особа ОСОБА_7 , фотознімки якої надані як зразки та визначити одна чи різні особи зображені на даних фотознімках, не надається можливим з причин, вказаних в дослідницькій частині висновку.
Проте той факт, що на даному фотознімку зображена ОСОБА_7 підтверджують допитані свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , які знають її в обличчя та впізнали її фотозображення в газеті «Ізюмський телеграф». Крім того, пояснення допитаних свідків відповідають письмовим доказам, що були надані стороною обвинувачення та були досліджені у судовому засіданні судом першої інстанції.
- ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 25.01.2023 року, якою визначено надати слідчому другого слідчого відділу (із дислокацією у м.Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_141 тимчасовий доступ до речей і документів, які зберігаються в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області, за адресою: м.Харків, вул.Ярославська, 1/29, а саме - матеріалів особової справи співробітника Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з можливістю вилучення оригіналів документів, що містять рукописні записи і підписи ОСОБА_7 , а також вилучення копій інших документів (т.4 арк.пр.116-117);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.02.2023 з найменуванням, згідно опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_146 від 25.01.2023, постановленої у справі №642/1535/22, провадження №1-кс, 642/143/23 в приміщенні Головного управління Національної поліції в Харківській області, розташованому за адресою: м.Харків, вул.Жон Мироносиць, 13, що складаються за переліком:
(т.4 арк.пр.118-120, Додаток №1 до протоколу арк.пр.121-122);
1) копія обкладинки особової справи ОСОБА_7 (т.4 арк.пр.123);
2) копія фотознімку ОСОБА_7 (т.4 арк.пр.124);
3) копія послужного списку ОСОБА_7 (додаток 2 до Порядку формування та ведення особових справ поліцейських (підпункт 1 пункту 1 розділу II) (т.4 арк.пр.125-127);
4) оригінал заяви ОСОБА_7 голові поліцейської комісії ГУНП в Харківській області від 08.10.2021 (т.4 арк.пр.141);
5) копія повідомлення начальника УКЗ ГУНП в Харківській області ОСОБА_147 ОСОБА_7 №2232 вс/119-12/01-2022 від 06.08.2022 (т.4 арк.пр.130);
6) копія постанови від 05.08.2022 про закриття кримінального провадження №12022221070000240 (т.4 арк.пр.129);
7) копія витягу з наказу ГУНП в Харківській області №110 о/с від 22.02.2022 (т.4 арк.пр.131);
8) копія витягу з наказу ГУНП в Харківській області №236 о/с від 06.05.2022 (т.4 арк.пр.132);
9) копія наказу ГУНП в Харківській області №410 о/с від 05.09.2022 (т.4 арк.пр.133);
10) оригінал заяви ОСОБА_7 від 20.12.2021 на ім`я полковника поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_148 (т.4 арк.пр.142);
11) оригінал заяви ОСОБА_7 від 01.12.2021 на ім`я голови поліцейської комісії ГУНП в Харківській області ОСОБА_149 (т.4 арк.пр.143);
12) оригінал автобіографії ОСОБА_7 (Додаток 3 до Порядку формування та ведення особових справ поліцейських (підпункт 3 пункту 1 розділу II) (т.4 арк.пр.144);
13) копія висновку психологічного обстеження ОСОБА_7 (т.4 арк.пр.128);
14) оригінал анкети ОСОБА_7 (Додаток 4 до Порядку формування та ведення особових справ поліцейських (підпункт 3 пункту 1 розділу II) (т.4 арк.пр.145-146);
15) оригінал підписки ОСОБА_7 від 20.12.2021 (т.4 арк.пр.147);
16) оригінал підписки-зобов`язання ОСОБА_7 від 20.12.2021 (т.4 арк.пр.148);
17) оригінал згоди на обробку персональних даних ОСОБА_7 від 20.12.2021 (т.4 арк.пр.149);
18) оригінал підписки ОСОБА_7 від 20.12.2021 (т.4 арк.пр.150);
19) оригінал пам`ятки-ознайомлення ОСОБА_7 з обмеженнями, пов`язаними зі службовою в поліції від 20.12.2021 (т.4 арк.пр.151);
20) копія рішення щодо прийняття на службу до поліції ОСОБА_7 від 07.02.2022 (т.4 арк.пр.134);
21) контракт про проходження служби в поліції ОСОБА_7 від 07.02.2022 (т.4 арк.пр.154-155);
22) копія паспорту ОСОБА_7 (т.4 арк.пр.156).
Таким чином, суд першої інстанції дослідив всі обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, повно та всебічно перевірив зібрані під час досудового розслідування докази та дав їм кожному окремо та у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів та наводити його вдруге вважає недоцільним.
Доводи захисника та обвинуваченої про те, що покази свідків не відповідають фактичним обставинами справи, а також те, що судом першої інстанції було враховано покази свідків сторони обвинувачення, які особисто не знали ОСОБА_7 , а тому не володіли об`єктивною інформацією щодо її діяльності, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_37 , ОСОБА_39 , ОСОБА_12 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , вони є послідовними та логічними, узгоджуються між собою та з іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та повідомили суду ту інформацію, якою володіли, у зв`язку з цим апеляційним судом не вбачається підстав для сумніву у показах вказаних осіб. Доказів щодо упередження зазначених свідків стороною захисту не надано.
Також сторона захисту у змагальному процесі не була позбавлена можливості задавати свідкам питання, у тому числі з метою викриття їхньої необізнаності щодо діяльності ОСОБА_7 та використовувати отримані дані для відстоювання своєї позиції стосовно невинуватості обвинуваченої.
Твердження сторони захисту стосовно того, що суд першої інстанції поклав в основу вироку неповний обсяг показань цих свідків, після дослідження матеріалів справи також не підтвердилися. Прослухавши технічні записи судових засідань від 18.09.2023, 02.10.2023, 06.10.2023, 13.11.2023, 18.03.2024, під час яких було допитано вказаних свідків, можна зробити висновок, що надані ними покази достовірно відображені у вироку суду першої інстанції, а їхній зміст жодним чином не звужується.
Також колегія суддів апеляційного суду не вбачає порушення судом першої інстанції принципу змагальності та рівності сторін як зазначає захисник обвинуваченої у своїй апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, серед яких рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У даному провадженні судом першої інстанції забезпечено сторонам необхідні рівні умови для реалізації їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, чим забезпечено реалізацію принципів рівності та змагальності сторін, що цілком узгоджується з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення справедливого судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що жодного з учасників провадження суд першої інстанції не обмежував у можливості подати ті чи інші докази, заявляти клопотання та висловлювати свою думку щодо клопотань інших учасників провадження. Сторони мали можливість детально ознайомитись із змістом поданих суду доказів та висловити своє відношення до них. Крім того, судом першої інстанції надано можливість учасникам провадження підготуватись до судових дебатів, для чого у судовому засіданні оголошено перерву, після яких обвинуваченій також надано можливість звернення до суду з останнім словом.
Отже, достовірність та об`єктивність наведених доказів у апеляційного суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком вірно прийняв вказані докази обвинувачення.
Відповідно, апеляційним судом не встановлено й даних, які б свідчили про неповноту судового розгляду, яка, на думку сторони захисту виразилася у тому, що судом першої інстанції не було допитано свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судово-медичної експертизи, оскільки Ленінським районним судом м.Харкова в ухвалах від 13 травня 2024 року, 16 серпня 2024 року, 06 грудня 2024 року було цілком обгрунтовано відмову у задоволенні вказаних клопотань.
Крім того, зазначене не спростовує винуватості обвинуваченої за наявності інших зібраних у справі доказів в їх сукупності, в тому числі шляхом допиту в судовому засіданні вищезазначених свідків та дослідження інших доказів.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції у частині доведеності винуватості обвинуваченої, а доводи сторони захисту про протилежне вважає безпідставними.
Сукупність наведених та досліджених судом першої інстанції доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.111 КК України кваліфіковані вірно, так як вона своїми умисними діями вчинила державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, за змістом ч.1 ст.111 КК України державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Частиною 2 вказаної статті передбачена кримінальна відповідальність за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану.
В свою чергу перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту. Форми такого переходу можуть бути різними. У конкретних випадках цей злочин може полягати у вступі на службу до певних військових формувань ворожої держави, поліції, каральних загонів, розвідки, наданні засобів для вчинення злочинів агентам спецслужб іноземних держав, усуненні перешкод для їх вчинення або наданні зазначеним агентам іншої допомоги. Перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід).
Перехід на бік ворога є закінченим з того моменту, коли громадянин України виконав в інтересах ворога певні дії на шкоду України. Контакт з представниками ворожої сторони є необхідною умовою кваліфікації дій особи як закінченого складу державної зради в формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту.
Мотиви злочинного діяння можуть мати як ворожий, так і нейтральний характер, що не впливає на кваліфікацію вчиненого, проте підлягає обов`язковому дослідженню і може впливати на призначення покарання. В будь-якому випадку мотиви повинні відповідати меті. При державний зраді у формі переходу на бік ворога мотиви злочинної поведінки можуть бути різноманітними: боягузтво, корисливість, зберегти життя тощо, що на кваліфікацію злочину не впливає. Мотивами діяльності особи можуть бути помилкове сприйняття своєї діяльності як нешкідливої, а іноді навіть як корисної для суспільства та держави в цілому.
Аналізуючи диспозицію ч.7 ст.111-1 КК України, колегія суддів констатує, що вона передбачає добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованих територіях, а також добровільну участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або само організовані для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Так, фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст.111-1 КК України, відповідно до ст.ст.39 і 40 КК України.
Однак до суду першої інстанції не надано доказів, що обвинувачена ОСОБА_7 зайняла посаду та виконувала обов`язки слідчого у створеному на окупованій території м.Ізюм Харківської області незаконному правоохоронному органі «народной милиции» під безпосереднім впливом:
а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування - в розумінні ст.127 КК України, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);
б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави; цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами; при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток - шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
Таким чином, посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 зайняла відповідну посаду у створеному на окупованій території м.Ізюм Харківської області незаконному правоохоронному органі «народной милиции» під примусом, не доведена.
Разом з цим допитані судом першої інстанції свідки сторони захисту - родичі, близькі особи чи сусіди обвинуваченої, якими є ОСОБА_46 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_17 , ОСОБА_55 , дали пояснення, що бачили тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_7 , порвану на ній одежу, її сльози відчаю, що виникли у неї після утримання в «підвалі», вказали, що на території м.Ізюм Харківської області постійно перебували військові рф, однак жоден із допитаних свідків не був очевидцем застосування до ОСОБА_7 фізичного насильства представниками окупаційної влади.
Допитані у судовому засіданні суду першої інстанції свідки сторони захисту не довели та не підтвердили те, що рішення щодо співпраці з окупаційною владою ОСОБА_7 було прийнято під примусом, внаслідок реальної загрози її життю та здоров`ю, а також близьким їй особам.
Крім того, з показів лікаря ОСОБА_13 , допитаної в якості свідка під присягою, щодо надання медичної допомоги обвинуваченій в кінці квітня - на початку травня 2022 року, під час якої остання скаржилася на поганий фізичний стан внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень, що вказані в довідці, вбачається, що ОСОБА_13 бачила гематоми та подряпини у ОСОБА_7 на кінцівках, однак вказала, що походження цих тілесних ушкоджень їй невідоме, бо пацієнтка мала дуже пригнічений психологічний стан та говорити зайвого, мабуть, боялась.
Таким чином, з досліджених судом першої інстанції доказів, зазначених вище, вбачається, що ОСОБА_7 діяла добровільно. Докази примушування її до зайняття посади у незаконному правоохоронному органі «народной милиции», за встановлених вище судом першої інстанції обставин, відсутні. Апелянтами не надано будь-яких доказів щодо спростування зазначених відомостей.
Також судом першої інстанції було враховане і те, що обвинувачена ОСОБА_7 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не могла не розуміти незаконності вчинених нею дій, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, вона не вживала.
Вищевказане дозволило суду першої інстанції стверджувати про добровільність дій обвинуваченої, її свідомий вибір та власне волевиявлення щодо зайняття посади у незаконному органі влади, створеного на тимчасово окупованій території та безпосередньої участі в реалізації рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора. З чим погодужується і апеляційний суд.
В той же час, судом першої інстанції було акцентовано увагу на тому, що існує певна процедура повідомлення про вчинення незаконних дій щодо особи, передбачена чинним законодавством. Так, будь-які заяви щодо вчинення певних фактів, які потребують реагування, подаються до правоохоронних органів у письмовому виді.
Водночас, як було встановлено судом першої інстанції, обвинувачена ОСОБА_7 , враховуючи її посаду, не могла не знати вимог до вказаної процедури.
Проте будь-яких доказів подання ОСОБА_7 заяви після деокупації м.Ізюм Харківської області та до теперішнього часу відповідним органам щодо вчинення стосовно неї злочинів з боку представників окупаційної влади, матеріали справи не містять.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши докази, надані сторонами кримінального провадження, оцінивши кожний доказ за своїм внутрішнім переконанням з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що дії громадянина України по переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та подальша колабораційна діяльність у вигляді участі громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора, утворюють реальну сукупність та в умовах воєнного стану мають бути кваліфіковані за ч.2 ст.111 та ч.7 ст.111-1 КК України.
Апеляційний суд виходить з того, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена вчинила різні за характером і ступенем суспільної небезпеки діяння, які отримують окрему кримінально-правову оцінку, тобто мова йде про сукупність кримінальних правопорушень. Про вказане свідчить також той факт, що в диспозиції ч.7 ст.111-1 КК України не передбачено форми колабораціонізму, яка була б кореспондуючою з переходом громадянина України на бік ворога в період збройного конфлікту.
Таким чином, в діях ОСОБА_7 має місце реальна сукупність злочинів, передбачених ч.2 ст.111 та ч.7 ст.111-1 КК України.
У зв`язку з цим доводи сторони захисту, які полягають у тому, що ОСОБА_7 було двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення та безпідставно враховано кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, якою є добровільність, не підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційного суду також не погоджується з доводами захисника та обвинуваченої, які полягають у тому, що на час вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 не була працівником правоохоронного органу, а тому не є суб`єктом кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 та ч.7 ст.111-1 КК України.
Слід зазначити, що суб`єктом кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 та ч.7 ст.111-1 КК України, може бути лише громадянин України, який досяг 16-річного віку, незалежно від того чи є і чи була така особа працівником правоохоронного органу. Зазначенимкритеріям суб`єкта кримінальних правопорушеньобвинувачена відповідає.
Водночас факт того, що під час подій, які інкримінуються обвинуваченій, ОСОБА_7 була працівником правоохоронного органу підтверджується: витягом з наказу ГУНП в Харківській області №110 о/с від 22.02.2022, згідно з яким остання прийнята на службу в поліцію та призначена на посаду поліцейського-водія логістики відділення поліції №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, заявою ОСОБА_7 від 01.12.2021 на ім`я голови поліцейської комісії ГУНП в Харківській області ОСОБА_149 про погодження із запропонованою посадою, контрактом про проходження служби в поліції, підписаним ОСОБА_7 07.02.2022, а також іншими документами з особової справи обвинуваченої, які ОСОБА_7 власноруч заповнювала та підписувала для прийняття її на службу до Національної поліції України, що знаходяться в матеріалах провадження.
Крім того, ОСОБА_7 пройшла всі етапи конкурсу, за результатами якого була прийнята на посаду поліцейського-водія логістики Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
Разом з цим під час допиту у суді першої інстанції обвинувачена хоча свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень в повному обсязі не визнала, але пояснила, що навчалася в ХНУВС, який закінчила у 2021 році. Восени 2021 року подавала заяву на конкурс на посаду водія поліцейського логіста; знала про наявність наказу про призначення на посаду; контракт і заяву про прийняття на посаду підписувала в лютому місяці, а станом на 22 лютого 2022 року її було призначено на посаду поліцейського-водія логістики.
У зв`язку з цим доводи сторони захисту про те, що обвинуваченій не було відомо про наказ та призначення на посаду, а дізналась вона про це лише з матеріалів даного кримінального провадження, не відповідають дійсності та розцінюються як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення.
З цього вбачається, що ОСОБА_7 на момент вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 та ч.7 ст.111-1 КК України, була працівником правоохоронного органу.
Посилання сторони захисту на те, що судом першої інстанції не встановлено момент вчинення злочину, також не відповідають дійсності. У вироку суду першої інстанції зазначено, що кримінально карані дії обвинуваченої почалися з 01.04.2022, коли остання вступила у контакт з представниками збройних формувань рф на території м.Ізюм, отримала від них пропозицію на співпрацю та наприкінці квітня почала свою співпрацю з ними. Вказані незаконні дії обвинуваченої тривали з квітня 2022 року та закінчились у вересні 2022 року, тобто мали триваючий характер. Крім того, судом першої інстанції встановлені фактичні обставини кримінальних правопорушень, а саме зазначені конкретні дати або періоди вчинення ОСОБА_7 протиправних дій, що знайшло своє відображення у вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 12.12.2024 року.
Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги обвинуваченої стосовно того, що внаслідок вчинених нею дій жодних тяжких наслідків не настало, виходячи з наступного.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС у постанові від 13.03.2024 у справі №953/3558/22 (провадження №51-6103км23) вказав, що злочин, передбачений ст.111 КК України, є кримінальним правопорушенням з формальним складом, а тому відсутність наслідків не зумовлює відсутність складу вказаного злочину.
Те ж саме стосується і складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, який є формальним, і не передбачає настання обов`язкових шкідливих наслідків таких діянь.
Разом з цим, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції з урахуванням вимог та обставин, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, правових позицій, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини та наслідки його вчинення, дані про особу обвинуваченої, яка є особою молодого віку, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має вищу освіту, неодружена, дітей та стійких соціальних зв`язків не має, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинила злочин в умовах воєнного стану, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень в повному обсязі не визнала.
Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_7 , судом першої інстанції не встановлено.
При цьому судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_7 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.111 та ч.7 ст.111-1 КК України, які віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, спрямованих проти основ національної безпеки України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає призначене ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, в межах мінімальної санкції відповідної частини статті КК України (його вид та розмір) таким, що цілком відповідає загальним засадам призначення покарання та його меті, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого та його наслідкам.
При цьому судом першої інстанції не встановлено додаткових та неврахованих фактів, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень та, які б слугували безумовними підставами для пом`якшення ОСОБА_7 покарання.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої, з призначенням додаткового покарання, передбаченого санкціями:
-ч.2 ст.111 КК України як обов`язкового, у виді конфіскації всього належного їй майна;
-ч.7 ст.111-1 КК України як обов`язкового, у виді позбавлення права обіймати певні посади, або займатись певною діяльністю.
За таких обставин, підстав для скасування вироку, внаслідок порушення судом першої інстанції принципу індивідуалізації та тяжкості покарання, як на цьому наполягає сторона захисту, колегія суддів не вбачає.
Апеляційні скарги обвинуваченої та її захисника не містить переконливих доводів, які ставили б під сумнів законність висновків щодо правильності призначеного обвинуваченій покарання та справедливості обраного їй заходу примусу.
Таким чином, вирок суду щодо ОСОБА_7 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, відповідає вимогам ст.370 КПК України, підстав для його скасування або зміни, як наполягають обвинувачена та захисник в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 12.12.2024 року по справі щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої за ч.2 ст.111, ч.7 ст.111-1 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої, - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу обвинуваченої, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст. 424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді
___________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4