Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
04 вересня 2025 року
м. Київ
справа №380/5886/22
адміністративне провадження №К/990/34855/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксар» про відвід суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Стеценка С.Г. від участі в розгляді справи №320/8095/20 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Термінал-ЛТД», про визнання протиправним і скасування рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Термінал-ЛТД», в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.09.2021 №791, яким для Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Термінал-ЛТД» затверджено містобудівні умови та обмеження для проєктування нового будівництва багатоквартирного будинку з підземним паркінгом та офісного будівництва з вбудованими приміщеннями короткотривалого перебування дітей зі знесенням існуючих будівель за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська 42.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 02.07.2024 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 скасовано, адміністративну справу направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №380/5886/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 01.05.2025 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксар», як особа, яка не брала участі у справі, і суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксар» про відвід суддів Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., від участі в розгляді справи №380/5886/22.
В обґрунтування заявленого відводу заявник зазначає, що відповідно до пункту 2.11 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді у разі надходження до суду касаційної інстанції касаційної скарги після закінчення касаційного розгляду справи таку касаційну скаргу автоматизованої системи документообігу суду розподіляє в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами, якщо інше не встановлено зборами суддів.
Крім того, заявник наголошує на те, що вищенаведені засади, які затверджені постановою Пленуму Верховного Cуду від 21.03.2025, зазначають яким чином повинен проводитись розподіл в даній ситуації - у стороннього спостерігача не повинно бути сумнівів щодо безсторонності суду та той самий склад суду не вправі знову здійснювати перегляд судового рішення, щодо якого вже закінчено касаційний розгляд.
До того ж, свої сумніви в неупередженості колегії суддів заявник пов`язує, зокрема, з тим, що дана колегія суддів вже прийняла судове рішення у даній справі - постанову від 01.05.2025, а суддя Бучик А.Ю. також брала участь при винесенні постанови від 02.07.2024, отже у стороннього спостерігача, зокрема і у заявника, обґрунтовано виникли сумніви в неупередженості суддів - оскільки касаційна скарга у даній справі розподілена без застосування основного принципу Кодексу адміністративного судочинства України в частини роботи автоматизованої системи діловодства суду - принципу випадковості та в хронологічному порядку, а суд вже прийняв з порушенням норм процесуального права судові рішення у цій справі, які ми позбавлені можливості оскаржити. З урахуванням наведеного вищезазначені доводи свідчать про виникнення у заявника чіткого уявлення про те, що дана справа не буде розглянута неупереджено та об`єктивно даним складом суду
Враховуючи вищевикладене заявник наполягає на порушенні порядку визначення складу колегії суддів для розгляду справи, що передбачено пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України як підстава для відводу суддів, а також вважає, що такі обставини зумовлюють відвід суддів на підставі пункту 4 частини першої цієї ж статті.
Розглядаючи вищевказану заяву, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої - третьої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Керуючись частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 (зі змінами та доповненнями) затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення).
Відповідно до пункту 2.3.1. Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно з пунктом 2.3.2 цього Положення визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Пунктом 2.3.44 цього Положення передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються, зокрема, апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.
Відповідно до пункту 2.3.13. Положення збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ, зокрема, у разі повторного надходження до суду позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, з передбачених процесуальним законом підстав.
Відповідно до п. 1.3. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді збори суддів касаційного суду для здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначають у разі необхідності особливості застосування Засад відповідними касаційними судами з урахуванням положень процесуального законодавства.
На підставі зазначених норм Положення та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 22.07.2024 №9 «Про окремі питання передачі судових справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду раніше визначеному складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів)» із змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2024 №19 вирішено, що передача апеляційних і касаційних скарг раніше визначеному судді-доповідачу в судовій справі здійснюється щодо всіх апеляційних і касаційних скарг, поданих у межах однієї судової справи, зокрема на різні судові рішення та ті, що подано повторно.
З урахуванням зазначеного, передбачена пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстава для відводу суддів у цій справі відсутня, оскільки, передача справи №380/5886/22 (провадження №К/990/34855/25) раніше визначеному складу суду здійснена з дотриманням Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Щодо покликань заявника на наявність підстав для відводу суддів, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною четвертою цієї ж статті незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи ж заявника фактично ґрунтуються на наявності раніше ухваленого цими ж суддями судового рішення та висловленої ними правової позиції, що у розумінні вищезазначених норм не може зумовлювати підстав для відводу.
Інших обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для відводу суддів, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник не наводить.
Суд звертає увагу, що за приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23) об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Європейський суд з прав людини, аналізуючи об`єктивний критерій безсторонності судді, у пункті 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland; заява №33958/96) та згодом з посиланням на цю справу у пункті 50 рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) відзначав, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Наведені ж заявником доводи, на думку Суду, не вказують на наявність обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості або необ`єктивності суддів Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., а жодні докази, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості вказаними суддями як з погляду суб`єктивного, так і з погляду об`єктивного критерію, яким керується ЄСПЛ, - відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що наведені заявником доводи не можуть бути підставою для відводу суддів відповідно до приписів статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, Суд визнає заяву про відвід суддів необгрунтованою, у звязку з чим, порушенене заявником питання про відвід підлягає розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначений у порядку, втстановленому процесуальним законом.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 236, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
УХВАЛИВ:
Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксар» про відвід суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Стеценка С.Г. від участі в розгляді справи №380/5886/22 необґрунтованою.
Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Люксар» про відвід суддів: Коваленко Н.В., Бучик А.Ю., Стеценка С.Г. від участі в розгляді справи №320/5886/22 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя С.Г. Стеценко
