УХВАЛА
18 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 202/5220/22
провадження № 61-8074вд25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ситнік Олени Миколаївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за касаційними скаргами ОСОБА_1 й ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просив:
- стягнути з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_3
516 970,81 грн, які витребувано з незаконного володіння рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра (раніше - Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська) від 20 червня 2011 року;
- стягнути з ОСОБА_2 збитки у вигляді упущеної та недоотриманої вигоди, завдані порушенням його цивільного права володіти, користуватись і розпоряджатись коштами в сумі 6 884 531,20 грн; суму інфляційних втрат та трьох відсотків річних в розмірі 4 113 746,14 грн; 1 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;
- встановити (визначити обов`язок чи право) стягнення 1 949 289,13 грн на відшкодування спричинених збитків та шкоди з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_3 , які стягнуто рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра (раніше - Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська) від 20 червня 2011 року.
26 грудня 2023 року рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра (раніше - Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська) позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 516 970,81 грн, які стягнуто з ОСОБА_2 , інфляційні втрати 4 509 222,61 грн, три відсотки річних 299 837,90 грн, упущену вигоду 8 592 560,55 грн, 3 000 000,00 грн моральної шкоди і судові витрати.
05 червня 2025 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпра (раніше - Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська) від 26 грудня 2023 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію моральної шкоди в розмірі 2 304 000,00 грн.
04 липня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року, в якій просив її скасувати в частині зміни рішення Індустріального районного суду м. Дніпра (раніше - Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська) від 26 грудня 2023 року та зменшення розміру моральної шкоди з 3 000 000,00 грн до 2 304 000,00 грн, рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 000,00 грн - залишити без змін.
04 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали цивільної справи № 202/5220/22 з суду першої інстанції.
04 серпня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Хандога В. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року, в якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
06 серпня 2025 року ухвалою Верховного Суду поновлено представнику ОСОБА_2 - адвокату Хандозі В. В. строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Хандоги В. В. на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року.
08 вересня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву про відвід судді Верховного Суду Ситнік О. М. з підстав недовіри судді Верховного Суду в розгляді його касаційної скарги.
16 вересня 2025 року вказану заяву за вх. № 27915/0/220-25 передано судді-доповідачу Ситнік О. М. у зв`язку з перебуванням судді у відпустці
з 01 до 15 вересня 2025 року.
Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя під час постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Хандоги В. В., вирішила питання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року без належних доказів пропуску такого строку.
Вказує, що ним 06 та 07 серпня 2025 року подано заяви, у яких він просив відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Хандоги В. В., оскільки вважав, що адвокат Хандога В. В. використав неналежний ордер для незаконної участі у судовому процесі в суді касаційної інстанції та ввів суд в оману повідомленням щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, а саме про начебто збій у роботі підсистеми «Електронний суд» 26 червня 2025 року, що позбавило його можливості заповнити та подати належно оформлений ордер під час звернення з касаційною скаргою вперше в червні 2025 року.
Ухвала Верховного Суду від 06 серпня 2025 року оформлена «заднім числом», оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі цей процесуальний документ з`явився 26 серпня 2025 року, що, на його думку, свідчить про маніпуляцію з датою судового рішення задля залишення без уваги поданих ним заяв про недопустимість відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Хандоги В. В.
Отже, в заяві ОСОБА_1 висловлює сумніви в об`єктивності судді Верховного Суду Ситнік О. М. та не погоджується із вирішенням процесуального питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження, викладеного в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 06 серпня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ситнік Олени Миколаївни від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за касаційними скаргами ОСОБА_1 й ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року визнано необґрунтованою. Заяву передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
У частині другій та третій статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
17 вересня 2025 року на виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід судді Ситнік Олени Миколаївни в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Дундар І. О.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Доводи заяви про відвід судді стосовно підписання ухвали суду суддями
Ситнік О. М., Ігнатенком В. М. та Фаловською І. М. електронними цифровими підписами «заднім числом» є необґрунтованими.
У матеріалах касаційного провадження в справі № 202/5220/22 (провадження
№ 61-8074ск25) наявна власноручно підписана суддями Ситнік О. М.,
Ігнатенком В. М. та Фаловською І. М. ухвала Верховного Суду від 06 серпня
2025 року.
Відповідно до підпункту 5.9 пункту 5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року за № 1845/0/15-2 (зі змінами), паперове судове рішення - оригінал судового рішення на папері з особистими підписами всіх суддів (присяжних), які беруть участь в ухваленні (прийнятті) рішення.
У пункті 6 частини першої розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 19 квітня 2018 року за № 1200/0/15-18 (далі - Порядок), визначено, що електронний примірник судового рішення - створений в Автоматизованій системі документообігу суду (далі - АСДС) електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі.
Згідно з частиною першою розділу ІІ Порядку встановлено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується кваліфікованим цифровим підписом (далі - КЕП) судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування.
Згідно з частиною восьмою статті 259 ЦПК України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Відповідно до частини п`ятої статті 259 ЦПК України ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи.
Згідно з частиною другою статті 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Відсутні докази, що 06 серпня 2025 року ухвала про поновлення строку на касаційне оскарження та відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Хандоги В. В. на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 05 червня 2025 року власноручно підписана суддями.
Доводи заяви щодо того, що судом не прийнято до уваги заяви ОСОБА_1 від 06 та 07 серпня 2025 року, в яких він просив відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Хандоги В. В., є безпідставними, оскільки такі заяви передані судді-доповідачу 07 та 08 серпня 2025 року, відповідно, а, отже, після постановлення ухвали про поновлення строку та відкриття касаційного провадження 06 серпня 2025 року.
Доводи ОСОБА_1 про відвід судді Ситнік Олени Миколаївни обґрунтовані виключно припущеннями, нічим не доведені, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. В заяві фактично викладено незгоду заявника із процесуальними рішеннями судді Ситнік Олени Миколаївни, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді, і не свідчить про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ситнік Олени Миколаївни відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар
