Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 88-ц/803/7/26 Справа № 202/5220/22 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л.П. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів Городничої В.С., Макарова М.О.,
при секретарі - Карпенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпро цивільну справу
за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2023 року у складі судді Слюсар Л.П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану вчиненим кримінальним правопорушенням, у розмірі 516970,81 грн., інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 4423176,86 грн., упущену вигоду у розмірі 7136375,31 грн. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 3000000,00 грн.; зазначити обов`язок і право стягнення 1949289,13 грн. з ОСОБА_2 у відшкодування спричинених інфляційних витрат, упущеної вигоди і відшкодування моральної шкоди солідарним з ОСОБА_3 , з якого зазначену суму збитків і шкоди стягнуто рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2011 року; зазначити обов`язок і право стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у розмірі 516970,81 грн. солідарним з ОСОБА_3 , з якого зазначені грошові кошти витребувано з незаконного володіння рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2011 року.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану вчиненим кримінальним правопорушенням, у розмірі 516970,81 грн., яку стягувати солідарно з ОСОБА_3 відповідно до рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у справі № 0417/2-154/11 від 20 червня 2011 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в розмірі 4509222,61 грн. та 3 % річних у розмірі 299837,90 грн., упущену вигоду у розмірі 8592560,55 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000000,00 грн.
У частині вимог зазначити обов`язок і право стягнення 1949289,13 грн. з ОСОБА_2 у відшкодування спричинених інфляційних витрат, упущеної вигоди і моральної шкоди солідарним з ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у справі в розмірі 14493,60 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2023 року скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Зосименко С. Г. задоволено частково.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням, інфляційних втрат, трьох процентів річних та упущеної вигоди залишено без змін.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення в частині розміру стягнення моральної шкоди змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію моральної шкоди у розмірі 2304000,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовлено.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Хандоги В.В. відмовлено.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Хандоги В.В. про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року відмовлено.
Касаційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 адвоката Хандоги В.В. залишено без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року залишено без змін.
25 листопада 2025 року до Дніпровського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року.
Заява мотивована тим, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року прямо суперечить обов`язковим для суду апеляційної інстанції правовим висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року, яка підтвердила окремий, самостійний та непоглинений характер відповідальності ОСОБА_2 , а тому постанова апеляційного суду не може бути залишена без змін та підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Тобто, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Тобто, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі №752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що: «Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №726/938/18).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38)).
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року в справі № 761/11351/16-ц (провадження № 61-38347св18), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 299/883/17 (провадження № 61-7687св22), постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2024 року в справі № 752/21538/20 (провадження № 61-5221св24)).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року прямо суперечить обов`язковим для суду апеляційної інстанції правовим висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року. Фактично ОСОБА_1 ототожнює із нововиявленими обставинами перегляд справи у касаційному порядку та винесення судом касаційної інстанції постанови від 15 жовтня 2025 року.
Однак, таке формулювання заявником підстав для звернення до суду у порядку статті 423 ЦПК України суперечить законодавчому визначенню та тлумаченню поняття «нововиявлені обставини», яке полягає у тому, що це повинні бути саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а не власне касаційний перегляд судових рішень як складова частина провадження у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Враховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 423, 429 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення - відмовити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини ухвали проголошена 17 лютого 2026 року.
Повний текст ухвали складено 23 лютого 2026 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
М.О. Макаров
