Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" вересня 2026 р. Справа№ 14/5026/1020/2011
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Станіка С.Р.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
від ТОВ "Техносоюз-Д": керівник Добротворський О.А. (особисто)
від ТОВ "Техносоюз-Д": Чорноіваненко Д.О. за довіреністю
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026
у справі №14/5026/1020/2011 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси
до Закритого акціонерного товариства "Рось"
про банкрутство юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у справі №14/5026/1020/2011 у задоволенні скарги ТОВ "Техносоюз-Д" від 19.03.2026 року відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Техносоюз-Д" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у справі №14/5026/1020/2011 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ "Техносоюз-Д" від 19.03.2026 на дії арбітражного керуючого Юдицького О.В. у повному обсязі.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 07.07.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційної скарги ТОВ "Техносоюз-Д" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у справі №14/5026/1020/2011, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №14/5026/1020/2011.
17.07.2026 супровідним листом Господарського суду Черкаської області №14/5026/1020/2011/9436/2026 від 13.07.2026 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.07.2026 по 02.08.2026 та 10.08.2026 перебував у відпустці.
У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. з 27.07.2026 по 28.08.2026 та судді Сотнікова С.В. з 03.08.2026 по 28.08.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 для розгляду справи №14/5026/1020/2011 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Євсіков О.О.
Ухвалою суду від 12.08.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Техносоюз-Д" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у справі №14/5026/1020/2011, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 17.09.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ "Рось" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін та покласти судові витрати за розгляд апеляційної скарги на скаржника.
У зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. з 14.09.2026 по 27.09.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2026 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Станік С.Р.
Ухвалою суду від 15.09.2026 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №14/5026/1020/2011 за апеляційною скаргою ТОВ "Техносоюз-Д" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року.
В судове засідання 17.09.2026 року з`явились керівник та представник ТОВ "Техносоюз-Д".
Арбітражний керуючий Юдицький О.В. в судове засідання не з`явився, подавши до його початку клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд даної справи на іншу дату, а у разі, якщо суд дійде до висновку про розгляд даної справи без його участі, то останній зазначив, що підтримує відзив на апеляційну скаргу в повному обсязі.
Судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Окрім наведеного, слід зазначити, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).
За викладених обставин, оскільки явка ліквідатора ЗАТ "Рось" арбітражного керуючого Юдицького О.В. у справі обов`язковою не визнавалась, а його неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги, що матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, крім того, останнім подавався відзив на апеляційну скаргу, тобто арбітражним керуючий викладено свою позицію по суті спору, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати розгляд даної апеляційної скарги за його відсутності.
Керівник ТОВ "Техносоюз-Д" та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у справі №14/5026/1020/2011 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу ТОВ "Техносоюз-Д" від 19.03.2026 на дії арбітражного керуючого Юдицького О.В. у повному обсязі.
17.09.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення керівника та представника ТОВ "Техносоюз-Д", колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Черкаської області на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою від 21.08.2012, перебуває справа №14/5026/1020/2011 про банкрутство ЗАТ "Рось", провадження у якій було відкрито ухвалою від 12.05.2011 року. Повноваження ліквідатора банкрута здійснює арбітражний керуючий Юдицький О.В.
19.03.2026 року ТОВ "Техносоюз-Д" звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії арбітражного керуючого у даній справі, в якій просило:
- визнати незаконним дії ліквідатора ЗАТ "Рось" арбітражного керуючого Юдицького О.В. щодо розміщення аукціонів з продажу майна банкрута ЗАТ "Рось" згідно ухвали суду від 18.11.2025, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 16.09.2025 року №02-01/1436/1020-2011, та ухвали від 18.11.2025 року, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 20.10.2025 року №02-01/1474/1020-2011;
- зобов`язати арбітражного керуючого Юдицького О.В. скасувати всі розміщенні ним аукціони з продажу майна банкрута ЗАТ "Рось" згідно ухвали суду від 18.11.2025 року, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 16.09.2025 року №02-01/1436/1020-2011, та ухвали від 18.11.2025 року, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 20.10.2025 року №02-01/1474/1020- 2011.
Подана скарга мотивована тим, що 17.09.2025 року арбітражним керуючим Юдицьким О.В. було подано до суду клопотання про визначення умов продажу майна ЗАТ "Рось" на першому аукціоні згідно з переліком майна, розбитим на 74 лоти; до клопотання було додано копію наказу від 15.08.2025 №04-МЦ/1020-2011 "Про оприбуткування на баланс та включення до складу ліквідаційної маси виявлених активів ЗАТ "Рось" за результатами проведеної інвентаризації невизначеного майна" з додатками на 17 арк.
В подальшому, а саме 20.10.2025 арбітражним керуючим Юдицьким О.В. було подано до суду друге клопотання про визначення умов продажу і майна ЗАТ "Рось" на першому аукціон з переліком майна, розбитим на 77 лотів; до клопотання було додано копію наказу від 01.09.2025 №6-МЦ/1020-2011 "Про оприбуткування на баланс та включення до складу ліквідаційної маси виявлених активів ЗАТ "Рось" за результатами проведеної інвентаризації невизначеного майна" з додатками на 29 арк.
На думку заявника, вказані накази є документальним виявом дій арбітражного керуючого Юдицького О.В. щодо привласнення рухомого майна ТОВ "Техносоюз-Д" шляхом його оприбуткування на баланс боржника; до ліквідаційної маси боржника включено чуже майно, при цьому боржник за набуття чужого майна податки не сплачує.
Проти обох цих клопотань представник ТОВ "Техносоюз-Д" заперечував та надав суду докази, які підтверджують право власності ТОВ "Техносоюз-Д" на майно, зазначене у списках лотів (копії договорів купівлі-продажу/поставки, оренди, податкових та видаткових накладних, актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, рахунків, платіжних доручень про оплату тощо).
Також, останній зазначив, що розгляд обох клопотань відбувся одночасно у судових засіданнях 12.11.2025 та 18.11.2025 без участі ліквідатора банкрута, хоча представник ТОВ "Техносоюз-Д" проти цього заперечував, оскільки мав бажання поставити ліквідатору банкрута запитання з приводу законності його дій; суд відхилив клопотання представника ТОВ "Техносоюз-Д" про зупинення розгляду вказаних вище клопотань до розгляду скарги на дії ліквідатора від 11.11.2025; ухвалами суду від 18.11.2025, повний текст яких виготовлено 05.01.2026, обидва клопотання ліквідатора суд задовольнив, а доводи та заперечення ТОВ "Техносоюз-Д" взагалі не розглядав, надані ним докази права власності на спірне майно не оцінював.
В подальшому, обидві ухвали було оскаржено ТОВ "Техносоюз-Д" в апеляційному порядку у встановлені законом строки, однак, не дочекавшись результатів розгляду апеляційних скарг ТОВ "Техносоюз-Д" та будучи достеменно обізнаним із спірністю майна, включеного до складу лотів для реалізації на аукціоні, а також не дочекавшись розгляду судом скарг на його дії (у т.ч. незаконного привласнення майна ТОВ "Техносоюз-Д"), арбітражний керуючий Юдицький О.В. розпочав реалізацію цього майна на електронних торгових майданчиках.
Заявник також наголошує, що хоча ліквідатор банкрута сам визначає ціну майна, проте оцінка рухомого майна, виставленого на продаж, здійснена останнім у момент оприбуткування цього майна, тобто у вересні та жовтні 2025 року; при оцінці майна ліквідатор банкрута керувався цінами на металобрухт, дійсними на момент оцінки, натомість очевидно, що на момент проведення аукціонів ціни зросли; усі аукціони з продажу майна боржника розміщені на торгових майданчиках із пропуском встановленого законом 20-денного строку.
За наслідками розгляду заявлених у скарзі вимог ухвалою суду від 18.05.2026 року у справі №14/5026/1020/2011 у задоволенні скарги ТОВ "Техносоюз-Д" від 19.03.2026 року відмовлено повністю.
Приймаючи вказане судове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність такої скарги та недоведеність її вимог належними доказами.
ТОВ "Техносоюз-Д" з даною ухвалою суду першої інстанції не погоджується та в поданій апеляційній скарзі зазначає, що остання є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За твердженнями скаржника, суд першої інстанції вирішив питання про правомірність подальших дій із продажу майна, не вирішивши первинного питання про законність включення цього майна до ліквідаційної маси.
На думку апелянта, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм КУзПБ (ст. 60, 61, 70 КУзПБ), унаслідок чого суд не виконав покладену на нього функцію судового контролю за діяльністю ліквідатора та постановив незаконну ухвалу.
Також, порушення норм процесуального права, на думку останнього, полягає у недотриманні судом першої інстанції вимог статей 2, 7, 13, 35, 74, 86, 236 ГПК України, оскільки суд не забезпечив справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи, не надав належної оцінки взаємозв`язку між базовою скаргою щодо включення майна до ліквідаційної маси та похідною скаргою щодо аукціонів, не дослідив істотні обставини справи у їх сукупності, не забезпечив ефективного судового захисту кредитора та постановив ухвалу без повного й об`єктивного з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
Крім того, останній вказав, що суд першої інстанції фактично не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.05.2026 у цій же справі №14/5026/1020/2011, відповідно до яких скарги на дії ліквідатора є специфічними процедурними питаннями у межах справи про банкрутство, а їх належна процесуальна кваліфікація та розгляд покладаються саме на суд.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування такої ухвали з огляду на наступне.
Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Згідно до ч. 1,2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1,3 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.5 ст.75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно до ч.1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Так, у ст.326 ГПК України зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
В силу ч.ч.1,2 ст.7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону.
У відповідності до п.5 ч.8 ст.48 КУзПБ до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута.
Згідно ч.1 і 4 ст.68 КУзПБ продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі. Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 70 КУзПБ встановлено, що замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу.
У ст.73 КУзПБ встановлено, що правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.
Ч.1, 2, 4, 6 і 7 ст.75 КУзПБ арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону. Арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору. Комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти рішення про: надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин. У разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом.
Так, ч.1 ст.77 КУзПБ оголошення про проведення аукціону в електронній торговій системі повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження, арешти або інші обмеження щодо майна (за наявності) строк і час подання заявок на участь в аукціоні;
Відповідно до п. 42 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865 (далі - Порядок) замовник аукціону через свій особистий кабінет не пізніше строку, встановленого статтею 70 Кодексу, вносить до системи інформацію про продаж майна та формує лот (оголошення про проведення аукціону).
Згідно п.46 Порядку оголошення про проведення аукціону повинно містити: Оголошення про проведення аукціону повинно містити: 1) загальну інформацію про аукціон, копії документів (судове рішення, протокол комітету кредиторів, лист забезпеченого кредитора тощо), які підтверджують надання згоди на продаж майна та його умови, відомості про замовника аукціону (...); дата і час початку та закінчення аукціону, дата внесення оголошення про проведення аукціону у систему;
У відповідності до п.58 Порядку оголошення про проведення аукціону не повинно містити положень, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників аукціону.
Згідно п.69 Порядку прийом заявок на участь в аукціоні починається з моменту розміщення оголошення про проведення аукціону і закінчується в час, що встановлюється системою для кожного аукціону окремо.
Пунктом 97 Порядку передбачено, що спори, пов`язані з виконанням вимог цього Порядку, вирішуються в судовому порядку.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 16.09.2025 та 20.10.2025 арбітражний керуючий Юдицький О.В. звернувся до Господарського суду Черкаської області з клопотаннями від 16.09.2025 року №02-01/1436/1020-2011 та від 20.10.2025 року №02-01/1474/1020-2011 про визначення умов продажу майна банкрута на першому аукціоні без можливості зниження початкової вартості у складі відповідно 74 та 77 лотів.
Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 18.11.2025 року, які набрали законної сили з дня їх прийняття, вказані вище клопотання були задоволені повністю.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, зокрема, що "жоден з членів комітету кредиторів участі в опитуванні по питанню погодження умов продажу майна банкрута на аукціоні у проведених ліквідатором банкрута зборах комітету кредиторів не взяв. Будь-яких листів чи пояснень від членів комітету кредиторів на адресу ліквідатора банкрута та суду не надходило. Вказані обставини жоден із членів комітету кредиторів не спростував, тому надані суду ліквідатором банкрута докази суд вважає підтвердженням вказаних обставин, а також суд вважає, що збори комітету кредиторів відбулись, однак комітет кредиторів у порушення ч.6 ст.75 КУзПБ будь-якого рішення не прийняв. З огляду на зазначене у ліквідатора банкрута виник обов`язок звернутися до суду з клопотанням про надання згоди на продаж майна банкрута та визначення умов продажу такого майна. Запропоновані ліквідатором банкрута умови продажу майна відповідають вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим вимоги підлягають задоволенню. Доводи ТОВ "Техносоюз-Д" про те, що оскільки право власності на майно, умови продажу якого затверджені цією ухвалою суду, належать йому, та що ліквідатором банкрута порушено його право власності, суд відхиляє, оскільки спір про право власності не є і не може бути предметом дослідження і доказування під час розгляду процедурної вимоги про визначення умов продажу включеного до ліквідаційної маси майна банкрута, тобто це є неналежний спосіб захисту порушеного права. Предметом же дослідження і доказування під час розгляду вимоги про визначення судом умов продажу включеного до ліквідаційної маси майна банкрута є "розв`язання специфічного питання, притаманного саме процедурі банкрутства, тобто непозовному провадженню", а саме дотримання порядку проведення зборів комітету кредиторів (у даному випадку - абз.5 ч.3 ст.48 КУзПБ) та дотримання умов, визначених ст.75 КУзПБ, оскільки вирішення інших питань (зокрема, вирішення спорів) до компетенції суду в цьому випадку не віднесено з огляду на наступне. Так, відповідно до ч.7 ст.63 КУзПБ майно, щодо якого боржник є користувачем (за умови, що право користування не може бути відчужено згідно із законом або договором), балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. Тобто, згідно з вказаною нормою повернення майна, яке ТОВ "Техносоюз-Д" вважає належним йому, може бути здійснено боржником у разі, якщо боржник є балансоутримувачем (відповідно до закону, як наприклад державне майно, що залишилося у боржника під час приватизації) чи користувачем або зберігачем (відповідно до договору з власником). Як вбачається з пояснень сторін ТОВ "Техносоюз-Д" надає документи, які вважає документами про право власності на нього, однак не надає боржнику будь-яких договорів, згідно з якими боржник є користувачем або зберігачем цього майна. Боржник же у особі ліквідатора банкрута не вважає надані ТОВ "Техносоюз-Д" документи, ні належно процесуально оформленими документами, ні доказами фактів по своїй суті. Отже існує матеріально-правовий спір, який не може бути вирішено судом шляхом "розв`язання специфічного питання, притаманного саме процедурі банкрутства, тобто непозовному провадженню.".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 зазначені ухвали Господарського суду Черкаської області залишено без змін.
Мотивуючи прийняте рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ "Техносоюз-Д" "не заперечує по суті визначені арбітражним керуючим та погоджені судом умови продажу майна боржника. При цьому, належить відхилити посилання скаржника на обставини, які на його переконання свідчать про оприбуткування ліквідатором на баланс боржника чужого майна, оскільки такі обставини не можуть бути покладені в основу висновків про помилковість оскарженої ухвали від 18.11.2025 року про визначення умов продажу майна боржника. В цьому разі особа, яка вважає себе власником майна, має право звернутись із позовом про захист свого права власності або заявити негаторний позов.".
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з ліквідатором, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді питання про визначення умов продажу майна банкрута було надано вичерпні відповіді на їх запитання та вказано на належні способи захисту своїх порушених, на їх думку, прав.
Разом з тим, в подальшому ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду не надано доказів звернення ТОВ "Техносоюз-Д" до суду із позовною заявою про визнання за ним права власності на майно, яке є предметом спірних аукціонів.
Таким чином, доводи апелянта щодо оприбуткування ліквідатором на баланс боржника чужого майна судом відхиляються.
Твердження скаржника про те, що аукціони з продажу майна боржника розміщені на торгових майданчиках із пропуском встановленого законом 20-денного строку також не можуть бути підставою для задоволення скарги.
Так, судом правомірно враховано, що підготовка ліквідатором банкрута необхідного для проведення аукціону пакету документів до моменту подання клопотання про затвердження умов продажу комітетом кредиторів та надалі - судом, є невиправданим і безпідставним, оскільки зміна чи не затвердження умов продажу зводить виконану ліквідатором банкрута роботу нанівець та призведе до невиправданих витрат на її виконання.
Розподіл майна на більшу кількість клопотань про затвердження умов продажу, які мають вноситись на окремі, розтягнуті у часі призначення збори комітету кредиторів, а у разі їх непроведення (як було у цих випадках), на окремі розтягнуті у часі судові засідання - виключно з метою дотримання 20-ти денного строку, - також не можна вважати виправданим, оскільки такі дії призведуть до збільшення тривалості і витрат на здійснення ліквідаційної процедури.
Підготовку ж ліквідатором банкрута необхідних для проведення 151 аукціону пакетів документів та розміщення на торговому майданчику оголошення у встановлений законом 20-ти денний строк, тобто фактично одночасно, - суд вважає фізично неможливими.
Судова колегія наголошує, що закон не передбачає порядку і способу вирішення питання дотримання 20-ти денного строку для випадку фізичної неможливості розміщення такої кількості оголошень у це строк, однак і не передбачає наслідку пропуску цього строку. Тому місцевим господарським судом було вірно оцінено не факт пропуску строку, а обставини зловживання ліквідатором банкрута у строках підготовки і подання оголошень про продаж майна. Однак, як правомірно зазначено місцевим господарським судом, такі обставини ТОВ "Техносоюз-Д" не були вказані і не були доведені.
При цьому, наслідки перевищення ліквідатором банкрута встановленого законом 20-денного строку на публікацію оголошення про проведення аукціону були предметом дослідження судів у справі №14/5026/1020/2011(925/720/24), які дійшли висновку, зокрема, про те, що наслідки пропуску такого строку прямо не встановлені КУзПБ чи іншим законом, тому цей строк не може визнаватися присічним (тобто таким, що унеможливлює вчинення подальших дій учасниками певної процедури) чи таким, порушення якого має наслідком недійсність подальших дій/правочинів; невиконання вимог ст.70 КУзПБ під час підготовки до проведення аукціону не є безумовною підставою недійсності вчиненого на ньому правочину.
Окрім наведеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відхилення доводів заявника про неправомірність дій ліквідатора банкрута по розміщенню оголошень про проведення аукціонів під час оскарження в апеляційному порядку ухвал суду від 18.11.2025 про визначення умов продажу, оскільки згідно ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, а згідно ч.4 ст.9 КУЗПБ ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а подання апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не зупиняє їх дію такої ухвали і, відповідно, не скасовує обов`язку її виконання, а тому ухвали залишаються чинними, зберігають свою обов`язковість і підлягають виконанню. Виконуючи ухвали суду від 18.11.2025 року, ліквідатор розпочав роботу з організації та проведення аукціонів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з огляду на зміст і сутність рішень Господарського суду Черкаської області від 18.11.2025 та постанов Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 14/5026/1020/2011, які набрали законної сили, відсутні підстави для визнання незаконними дій ліквідатора ЗАТ "Рось", арбітражного керуючого Юдицького О.В., щодо розміщення оголошень про проведення аукціонів з продажу майна банкрута. Зазначені дії здійснювалися на виконання ухвал суду від 18.11.2025, якими задоволено клопотання Юдицького О.В. від 16.09.2025 № 02-01/1436/1020-2011 та від 20.10.2025 № 02-01/1474/1020-2011 відповідно. При цьому умови проведення відповідних аукціонів визначені судовими рішеннями, що набрали законної сили, а отже, такі дії вчинені у встановленому законом порядку.
Доводи заявника про те, що ліквідатор банкрута, визначаючи початкову ціну продажу, керувався результатами оцінки, проведеної у вересні та жовтні 2025 року, у той час як останнім часом відбулося істотне подорожчання нерухомості, місцевим господарським судом були вірно відхилені, оскільки, по-перше, заявником не надано доказів на підтвердження таких обставин, а по-друге, з початком проведення аукціону визначена ціна втрачає свою актуальність - початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, позаяк під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена.
Таким чином, за наслідками розгляду скарги судом встановлено, що ліквідатор банкрута здійснює свої повноваження в межах та у спосіб, передбачені КУзПБ, а тому правові підстави для визнання незаконними дій арбітражного керуючого Юдицького О.В. щодо розміщення аукціонів з продажу майна ЗАТ "Рось" та зобов`язання його скасувати розміщені ним оголошення про проведення аукціонів з продажу майна банкрута відсутні, оскільки відповідні аукціони проводяться на умовах, визначених судом, та з дотриманням вимог законодавства.
Поряд з викладеним, на підставі наявних у справі доказів апеляційним судом враховано, що Державним органом контролю - Міністерством юстиції України були проведені наступні позапланові невиїзні перевірки діяльності арбітражного керуючого Юдицького О.В. на посаді ліквідатора ЗАТ "Рось" у справі №14/5026/1020/2011:
- в період з 26.02.2025 по 04.03.2025 за скаргою ТОВ "Техносоюз-Д" від 13.01.2025 б/н, Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 13.03.2025 року №10/25 - порушень вимог законодавства з питань банкрутства не виявлено;
- в період з 28.05.2025 по 03.06.2025 за скаргою ТОВ "Техносоюз-Д" від 17.04.2025 б/н, Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 12.06.2025 року №25 - порушень вимог законодавства з питань банкрутства не виявлено;
- в період з 07.08.2025 по 13.08.2025 за зверненням (скаргою) ТОВ "Техносоюз-Д" від 06.05.2025 №б/н, Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 22.08.2025 року №38 - порушень вимог законодавства з питань банкрутства не виявлено;
- в період з 12.09.2025 по 16.09.2025 за відкритим листом-зверненням ТОВ "Техносоюз-Д" до Президента України б/д б/н, Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 25 вересня 2025 року №43 - порушень вимог законодавства з питань банкрутства не виявлено;
- в період з 12.12.2025 по 18.12.2025 за скаргою ТОВ "Техносоюз-Д" від 30.09.2025 б/н, Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 29.12.2025 року №4 - порушень вимог законодавства з питань банкрутства не виявлено;
- в період з 02.03.2026 по 06.03.2026 за скаргами ТОВ "Техносоюз-Д" від 14.11.2025 б/н, від 25.12.2025 б/н, представника ОСОБА_2 адвоката Олійник Н.О. від 28.11.2025 №433, та не охоплених попередніми заходами контролю, Акт позапланової невиїзної перевірки /діяльності арбітражного керуючого від 17.03.2026 року №12/26 - порушень вимог законодавства з питань банкрутства не виявлено.
Враховуючи наведене у сукупності, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції, дослідивши скаргу ТОВ "Техносоюз-Д" на дії арбітражного керуючого у даній справі та наявні у справі докази, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у її задоволенні.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Інші доводи скаржника, в тому числі щодо подяку розгляду поданих суду заяв, скарг та клопотань судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є недоведеними, безпідставними та необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Техносоюз-Д" та скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у справі №14/5026/1020/2011 залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 року у справі №14/5026/1020/2011 залишити без змін.
3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4.Справу повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 12.10.2026 року після виходу судді Станіка С.Р. з відпустки.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
С.Р. Станік
