УХВАЛА
12 листопада 2026 року
м. Київ
cправа № 14/5026/1020/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 (колегія суддів у складі: Остапенко О.М. - головуючий, Отрюх Б.В., Станік С.Р.)
та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 (суддя Хабазня Ю.А.)
у справі №14/5026/1020/2011
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси
до Закритого акціонерного товариства "Рось"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" (далі - ТОВ "Техносоюз-Д") 23.10.2026 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 у справі №14/5026/1020/2011 разом із клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з виключною правовою проблемою.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Техносоюз-Д" з таких підстав.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено можливість касаційного оскарження ухвал і постанов суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанов суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.
До Господарського суду Черкаської області 19.03.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" подано скаргу з такими вимогами:
- визнати незаконними дії ліквідатора ЗАТ "Рось" арбітражного керуючого Юдицького О.В. щодо розміщення аукціонів з продажу майна банкрута ЗАТ "Рось" згідно з ухвалою суду від 18.11.2025, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 16.09.2025 року №02-01/1436/1020-2011, та ухвали від 18.11.2025 року, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 20.10.2025 року №02-01/1474/1020-2011;
- зобов`язати арбітражного керуючого Юдицького О.В. скасувати всі розміщені ним аукціони з продажу майна банкрута ЗАТ "Рось" згідно з ухвалою суду від 18.11.2025 року, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 16.09.2025 року №02-01/1436/1020-2011, та ухвали від 18.11.2025 року, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 20.10.2025 року №02-01/1474/1020- 2011.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 у справі №14/5026/1020/2011 у задоволенні скарги ТОВ "Техносоюз-Д" про визнання незаконними дій ліквідатора боржника відмовлено у повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 залишено без змін.
Отже, постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026 про розгляд скарги на дії арбітражного керуючого (ліквідатора боржника).
За наведеним змістом вимог предметом судового розгляду була перевірка правомірності дій ліквідатора під час організації продажу майна банкрута. Вимога про зобов`язання ліквідатора скасувати аукціони заявлена як наслідок визнання цих дій незаконними. Отже, оскаржувані судові рішення ухвалені в порядку судового контролю за діяльністю ліквідатора в основному провадженні у справі про банкрутство.
Ухвала, постановлена за результатами розгляду скарги на дії арбітражного керуючого, не належить до передбаченого частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства переліку судових рішень, постанови суду апеляційної інстанції за результатами перегляду яких можуть бути самостійно оскаржені в касаційному порядку.
Аналогічний підхід щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства до судових рішень щодо розгляду скарги на дії/бездіяльність арбітражного керуючого, викладено, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 22.05.2025 у справі № 903/347/24, у постанові від 11.06.2025 у справі № 925/1240/21.
У постанові від 11.06.2025 у справі № 925/1240/21 Верховний Суд розмежував порядок касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду, прийнятої за результатами перегляду ухвали щодо скарги на дії ліквідатора, та ухвали апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. У цій справі оскаржується постанова першого із зазначених видів, тому висновок про можливість касаційного оскарження ухвали за результатами перегляду за нововиявленими обставинами до неї не застосовується.
У касаційній скарзі скаржник вказує, що він порушує не звичайне питання правильності тлумачення статті 70 КУзПБ, а ставить питання про межі здійснення судочинства. За твердженням скаржника, суди вийшли саме за функціональні межі правосуддя, підмінивши застосування норми фактичним нормативним регулюванням.
Так, скаржник посилається на те, що суди фактично створили виняток із двадцятиденного строку статті 70 КУзПБ, так замість установленого законом критерію дотримання двадцятиденного строку судами фактично запроваджено інший критерій - необхідність доведення зловживання з огляду на організаційні труднощі.
Верховний Суд зауважує, що це довід про неправильне застосування матеріального права під час розгляду питання, яке належало до компетенції судів. Саме його формулювання як «виходу за межі правосуддя» не змінює процесуальної природи оскаржуваних рішень.
Також скаржник посилається на практику Великої Палати щодо ухвал слідчих суддів, прийняття яких кримінальний процесуальний закон не передбачав.
Верховний Суд звертає увагу на те, що у наведених скаржником прикладах ішлося про апеляційну перевірку процесуальних рішень, постановлення яких КПК України не передбачав. У справі №14/5026/1020/2011 господарські суди розглянули передбачену законом скаргу на дії ліквідатора, причому апеляційний перегляд уже відбувся.
Посилання скаржника на те, що реалізація спірного майна з появою нових набувачів може породити позови про витребування, наслідки відчуження та відшкодування збитків, ускладнюючи завершення процедури, що триває понад п`ятнадцять років, саме по собі не змінює встановленого законом переліку рішень, які підлягають окремому касаційному оскарженню.
Крім того, Верховний Суд зауважує, що у справі № 922/3369/19, на яку посилається у касаційній скарзі ТОВ "Техносоюз-Д", одночасно оскаржувалися рішення щодо кредиторських вимог, яке підлягало касаційному перегляду, та рішення про відсторонення арбітражного керуючого. Верховний Суд також врахував, що відсторонення перешкоджало керуючому надалі скористатися механізмом включення скарги до оскарження наступного рішення. Саме це поєднання обставин покладено в основу висновку про прийнятність. У наданій скарзі ТОВ «Техносоюз-Д» іншого, самостійно оскаржуваного рішення немає; аналогічної втрати процесуального статусу також не наведено.
Отже, у справі № 922/3369/19 Верховний Суд застосував передбачений частиною третьою статті 9 КУзПБ механізм спільного касаційного оскарження судових рішень. Натомість ТОВ «Техносоюз-Д» оскаржує лише судові рішення за результатами розгляду скарги на дії ліквідатора, не включаючи відповідних вимог до касаційної скарги на судове рішення, яке підлягає самостійному касаційному оскарженню.
Зазначення скаржником у касаційній скарзі обставин, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України не змінює висновку про те, що відповідний вид судових рішень згідно з частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає окремому касаційному оскарженню. Передбачена пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України підстава обов`язкового скасування судового рішення підлягає застосуванню під час касаційного перегляду судових рішень, які відповідно до закону можуть бути предметом такого перегляду, і не встановлює самостійного винятку з обмежень, передбачених частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Передбачені частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження підлягають перевірці лише щодо судових рішень, які можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
За таких обставин касаційну скаргу ТОВ "Техносоюз-Д" подано на судові рішення - постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають окремому касаційному оскарженню, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Щодо клопотань скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з наявністю виключної правової проблеми та відповідного складу Верховного Суду для можливого відступлення від висновку, викладеного у постанові від 11.06.2025 у справі № 925/1240/21, Верховний Суд зазначає таке.
Передбачені статтею 302 ГПК України механізми передачі справи застосовуються під час її касаційного розгляду та не встановлюють самостійної підстави для відкриття касаційного провадження щодо судових рішень, які не підлягають окремому касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають окремому касаційному оскарженню, а наведені скаржником доводи не дають підстав для іншого висновку щодо її прийнятності, підстав для задоволення зазначених клопотань немає.
З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання скаржника про передачу справи № 14/5026/1020/2011 для розгляду Великої Палати Верховного Суду залишається судом без задоволення.
Керуючись статтями 3, 234, 235, 287, 293, 302, 303 ГПК України, частиною третьою статті 9 КУзПБ, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 14/5026/1020/2011 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.05.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков