Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 373/3768/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/543/14 Доповідач у 2 інстанції ГайдайКатегорія 2 19.06.2014
УХВАЛА
Іменем України
17 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
захисника адвоката ОСОБА_7
представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
обвинуваченого ОСОБА_13
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , прокурора, захисника ОСОБА_7 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2014 року, яким, -
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград, Одеської обл., мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено та призначено покарання:
-за ст. 128 КК України 2 роки обмеження волі;
-за ч. 1 ст. 119 КК України 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_13 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_13 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з`являтись для реєстрації в цю інспекцію.
Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_8 4 856,40 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_13 на користь держави 2009,92 грн. витрат за проведення експертиз.
Вирішено питання речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_13 визнаний винним та засуджений за те, що 25.08.13р., близько 21 години, разом із своїм братом ОСОБА_14 прибув до зупинки громадського транспорту, яка розташована неподалік нічного клубу «Міленіум» та сервісного магазину «Лайф», по вул. Б. Хмельницького, 129, м. Переяслав-Хмельницький, Київської обл., на зустріч з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
На місці зустрічі ОСОБА_13 , в період часу з 21:00 до 21:30, перебуваючи в збудженому емоційному стані, завдав тяжких ножових поранень ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 , які прибули до місця події в складі восьми осіб на підтримку ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Своїми діями ОСОБА_13 спричинив ОСОБА_11 та ОСОБА_12 необережні тяжкі тілесні ушкодження, таким чином вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України, а ОСОБА_17 тяжкі тілесні ушкодження, що потягли смерть потерпілого, таким чином вчинив вбивство через необережність, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 119 КК України.
В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_13 за ч. 1, 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі, і задовольнити цивільний позов ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що вирок підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На його думку судом в основу вироку покладено пояснення обвинуваченого ОСОБА_13 , які є надуманими та спростовуються іншими доказами, а саме твердження ОСОБА_13 , що він присівши на «корточки», почав розмахувати перед собою ножем, який підібрав на тротуарі, і можливо в цей момент наніс удари потерпілим, не відповідає здоровому глузду, оскільки щоб нанести удари потерпілим у різні частини тіла необхідно щоб кожен з них також присів перед ОСОБА_13 і повертався у на пів зігнутому стані, спиною до нього. Так у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_12 та ОСОБА_11 продемонстрували у якому положенні вони знаходилися в момент нанесення їм ударів обвинуваченим ОСОБА_13 , і судово-медичний експерт ОСОБА_18 підтвердив, що механізм нанесення ушкоджень, який показали потерпілі відповідає механізму заподіяння тілесних ушкоджень, зазначеному ним у висновку. Крім того, адвокат ОСОБА_9 зазначає, що суд, в порушення вимог ст.. 374 КПК України, безпідставно змінив кваліфікацію обвинувачення ОСОБА_13 із ч.1,2 ст. 121 КК України, належним чином не мотивувавши своє рішення.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_11 просить вирок скасувати повністю та ухвалити новий вирок, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд повинен був кваліфікувати дії ОСОБА_13 як умисне спричинення йому тяжкого тілесного ушкодження, враховуючи локалізацію декількох ножових поранень в грудну клітину, де глибина рани більше 15 см., довжину леза ножа, яка складає 10 см., що свідчить про умисел спричинення смерті.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_10 просить вирок скасувати повністю та ухвалити новий вирок, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На його думку, суд не врахував у повній мірі висновок експерта № 803ВКЕ від 7.11.13р., предметом якого був ніж, довжина леза якого складає 10 см., а рана спричинена ОСОБА_17 складає 11 см., виявляється що раньовий канал на 1 см. довший за лезо ножа, що свідчить про прикладення нападником зусилля під час нанесення поранення, а тому дії ОСОБА_13 необхідно кваліфікувати як умисне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_17 .
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_12 просить вирок скасувати повністю та ухвалити новий вирок, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не врахував дослідницьку частину висновку експерта № 197/Д від 11.11.13р., якою встановлено що ОСОБА_12 спричинена одна рана глибиною до 2,5 см., інша глибиною до 6 см., порівнявши таким чином довжину клинка леза ножа, та довжину раньового каналу, виявляється що раньовий канал, глибина якого 6 см. і дном рани є ребро, характерно прикладення нападником зусилля під час нанесення поранення, а тому це факт свідчить про умисел обвинуваченого ОСОБА_13 заподіяння йому умисних тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі прокурор вважає вирок суду незаконним, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На думку прокурора, судом першої інстанції при ухваленні вироку безпідставно було змінено кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_13 на ст.. 128 КК України та ст.. 119 ч. 1 КК України, оскільки оцінюючи всі докази у сукупності, спосіб нанесення ударів ножем, їх кількість, знаряддя злочину, характер і локалізація поранень свідчить про цілеспрямованість та умисність дій нападника, а тому для кваліфікації дій ОСОБА_13 як необережних немає жодних підстав. У зв`язку з викладеним, прокурор просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 121 КК України 6 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 121 КК України 8 років позбавлення волі.
На підставі ст.. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою, цивільний позов потерпілих задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_13 на користь держави 2009,92 грн. судових витрат та допитати в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , судово-медичного експерта ОСОБА_18 , та дослідити СМЕ № 263 щодо ОСОБА_17 , СМЕ № 198 щодо ОСОБА_11 , СМЕ № 197 щодо ОСОБА_12 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 вважає вирок суду незаконним, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На думку захисника, під час судового розгляду не було встановлено та не зазначено кому належав ніж, яким було поранено потерпілих, адже це суттєво впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_13 та кваліфікацію дій потерпілих і свідків, особливо свідка ОСОБА_15 , раніше судимого за бійку. Крім того, захисник зазначає, що суд проігнорував той факт, що ОСОБА_17 , отримавши поранення близько 22 години, за невідомих причин не звернувся за допомогою до лікарів Переяслав-Хмельницької ЦРЛ, а на автомобілі вирушив у напрямку Березанської ЦРЛ, яка знаходиться на відстані 40 км. від м. Переяслав-Хмельницький а, прибувши на місце о 22 годині, він не був поміщений до реанімації, а просто сидів коло палати і чекав коли йому нададуть допомогу. А о 3 годині 15 хвилин помер від стікання крові. Також, на думку захисника, судом не враховано факт, що органом досудового розслідування не проводилася СМЕ з приводу визначення умов настання смерті: від поранення чи від халатності лікарів, не враховано, що органом досудового розслідування протягом 2 місяців не вилучалися записи з камер спостереження, які розташовані поблизу місця бійки: в магазинах «ТЕХНОБУД» та філії банку «Приватбанк». Крім того захисник вказує, що судячи з кількості опонентів, наявності травм на голові та тілі ОСОБА_13 , він діяв в межах необхідної оборони, тому що коли людину намагаються забити до смерті, наносячи удари саме по голові, людина має законне право, гарантоване Конституцією України захищатися, а небезпека для життя ОСОБА_13 настала тоді, коли він побачив у рука х свідків та потерпілих ножі, палиці, коли відчув першого удару, коли вперше втратив свідомість, коли ножем йому було розрізано голову, коли Коля ВДВ хватав його за руки а на це дивився натовп з 10 чоловік, вороже налаштованих. У з в`язку з викладеним, захисник просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_13 виправдати у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 121 КК України, у разі встановлення грубого порушення судом чинного законодавства, направити справу на новий судовий розгляд, запобіжний захід ОСОБА_13 залишити особистим зобов`язанням.
В запереченні на апеляційні скарги прокурора, адвоката ОСОБА_9 , потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 захисник ОСОБА_7 ,, вважає їх необґрунтованими, необ`єктивними та такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним. Згідно висновку експерта № 21/к у разі надання правильної допомоги ОСОБА_17 , останній залишився б живий, що спростовує версію обвинувачення про бажану кваліфікацію дій ОСОБА_13 , викладеній прокурором в апеляційній скарзі. Крім того, захисник вважає, що апеляційні скарги потерпілих не містять в частині визначення провини та покарання жодних вимог, а саме: апелянти просять вирок скасувати та ухвалити новий, а який саме обвинувальний чи виправдувальний не вказують, також не вказують вони яке покарання необхідно застосувати до ОСОБА_13 , крім того в порушення норм КПК України вони подали апеляційні скарги без посилання на аркуші справи, як на докази, що містяться в матеріалах справи, без визначених вимог щодо прийняття рішення та його виду, у зв`язку з цим просить апеляції прокурора та потерпілих залишити без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, котра апеляційну скаргу прокурора та апеляційні скарги потерпілих підтримала у повному обсязі, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 не підтримала, потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_21 , котрі підтримали свої апеляційні скарги, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 не підтримали, обвинуваченого ОСОБА_13 та його захисника ОСОБА_7 , котрі свою апеляційну скаргу підтримали, апеляційні скарги інших учасників не підтримали, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони дослідженні судом першої інстанції не повністю або з порушеннями та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо при дослідженні таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Проте, межі перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення не припускають встановлення й доказування фактів, які не були встановлені та не доведені судом першої інстанції.
Вирок, ухвалений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючись вимог ст. ст. 369-371, 373-380 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 373, 374 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущення і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необгрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.
Суд першої інстанції, при постановленні вироку, цих вимог КПК України не дотримався.
Висновки суду про те, що обвинувачений ОСОБА_13 вчинив вбивство ОСОБА_17 через необережність та необережне тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_11 та ОСОБА_12 належним чином не обґрунтовані.
Так, суд у вироку вказує, що множинність та хаотичність колото-різаних поранень, локалізація їх в різних ділянках тіла потерпілих, неоднаковий механізм їх нанесення, різна сила удару а також те, що тілесні ушкодження спричинені одразу кільком особам, з якими раніше відносин в обвинуваченого не було, дає підстави суду вважати, що ОСОБА_13 сприймав ситуацію, що склалась, як напад на нього та його брата з боку великої групи чоловіків та наносив удари по тілу цих осіб, вважаючи, що діє в обстановці захисту.
Однак, суд обґрунтовуючи свій висновок про доведеність вини обвинуваченого вказує, що в діях ОСОБА_13 відсутня вина у формі умислу. Він діяв з необережності, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, що є злочинною недбалістю.
Такі висновки суду є суперечливими і ці суперечності не можуть бути усунуті в судовому засіданні апеляційного суду.
Окрім того, судом не встановлено кому належав ніж, яким були спричинені тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 обвинуваченим ОСОБА_13 , що має суттєве значення для правильного прийняття рішення, оскільки суд без будь-яких доказів визнав, що ніж не належав обвинуваченому.
Відповідно до ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Так, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , котрі були на місці вчинення злочину і їх показання різняться з показаннями обвинуваченого, проте суд оцінки їх показанням не дав і не вказав чому він визнав показання обвинуваченого правдивими.
За таких обставин, вирок підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки судом допущені грубі порушення вимог кримінального процесуального закону.
В ході нового судового розгляду суду необхідно суворо дотримуватися вимог КПК України, ретельно перевірити зібрані у справі докази, доводи апеляційних скарг, дати належну оцінку всім доказам та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване судове рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2014 року щодо ОСОБА_13 скасувати, кримінальне провадження направити до того ж суду на новий судовий розгляд.
СУДДІ:
1________________ 2__________________ 3___________________
