УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2017 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого
Ткачука О.С.,
суддів:
Висоцької В.С., Євграфової Є.П., Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору підряду укладеним, розірвання договору, стягнення збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2016 року, рішення апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати договір, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 27 липня 2013 року, укладеним; визнати цей договір розірваним з 3 березня 2014 року, стягнути з ОСОБА_7 на його користь збитки у розмірі еквівалентному 22 813 доларів США у гривнях відповідно до курсу Національного банку України на момент винесення рішення по справі, а також стягнути понесені судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 27 липня 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір, відповідно до якого останній зобов'язався за завданням позивача виконати підрядні будівельні роботи, зокрема здійснити реконструкцію фасаду житлового будинку відповідно до проектно-кошторисної документації в строк до 1 жовтня 2013 року, а позивач зобов'язався здійснити оплату за виконання будівельних робіт. При укладанні договору сторони дійшли згоди щодо всіх умов, які є істотними: предмету договору, умов та строків виконання договору, місце його виконання та порядок оплати тощо. Після того як сторони узгодили кошторис, відповідач приступив до виконання будівельних робіт та отримав за них всього 115 450,30 грн, про що надав відповідну розписку.
Разом з тим, відповідач не закінчив розпочаті будівельні роботи з реконструкції фасаду у передбачений строк та, не попередивши про свої наміри позивача, припинив виконувати зобов'язання, належним чином ремонт не зробив, в результаті чого позивач був змушений звернутися до іншої особи з метою закінчення будівельних робіт з реконструкції фасаду житлового будинку.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань завдало позивачу збитків, які складаються з вартості робіт по демонтажу конструкцій та робіт, виконаних відповідачем з дефектами та недоліками, вартості фасадних робіт, що виконується новим підрядником, замість дефектних робіт.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано укладеним договір підряду між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Визнано договір підряду між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірваним. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 збитки в сумі 293 911,05 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року рішення районного суду змінено. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 збитки в сумі 493 183,40 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами 27 липня 2013 року виникли правовідносини з приводу договору підряду, відповідно до яких відповідач зобов'язався здійснити реконструкцію фасаду будинку АДРЕСА_1. Відповідно до орієнтовного кошторису на загальну суму 166 326,20 грн, складеного ОСОБА_7 та надісланим ОСОБА_6 електронною поштою, відповідач отримав від позивача всього 7 100 доларів США та 58 700 грн, але виконав її не у повному обсязі та неналежним чином.
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання укладеним договору підряду між сторонами та його розірвання, стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат, які позивач мусить зробити для відновлення порушеного права в сумі 293 911,05 грн (еквівалентній 22 813 доларам США), відповідно до висновку експертизи (без врахування 1 632,44 грн вартості розбирання монолітних бетонних карнизів, розбирання водостічних труб з листової сталі з землі і риштовання, налаштування водостічних труб, колін, відливів і воронок з готових елементів, ремонт місць перетину покрівлі, обґрунтованість яких не була доведена стороною позивача).
Апеляційний суд, погодився з такими висновками місцевого суду щодо наявності між сторонами правовідносин з приводу договору підряду та обґрунтованості позовних про визнання укладеним такого договору між сторонами і його розірвання.
Разом з тим, змінюючи рішення місцевого суду та стягуючи з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 493 183,40 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до частини 2 статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Сума грошового зобов'язання була визначена у висновку експерта в умовних одиницях та становить - 22 913 доларів США. Враховуюче те, що сума у розмірі 1 632 грн (що складає 126,01 доларів США за курсом 12,9552 грн за 1 долар США станом на 1 жовтня 2014 року) - сукупна вартість робіт згідно кошторису, не прийнята судом першої інстанції до уваги та не оскаржувалася позивачем, то загальна сума реальних збитків складає 22 686,99 доларів США.
Оскільки більша частка авансування була проведена в доларах США (про що свідчать розписки відповідача т.1 а.с.13-14), ремонтно-відновлювальні роботи не виконувалися, а курс долара суттєво зріс, проведеною судовою експертизою було визначено, що з метою відшкодування позивачу реальної вартості понесених збитків, суму грошового зобов'язання необхідно визначити саме в доларах США.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що на момент винесення рішення Суворовським районним судом м. Одеси слід було стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму у розмірі, еквівалентному 22 686,99 доларів США, у гривнях, за офіційним курсом Національного банку України. На момент ухвалення рішення Суворовським районним судом м. Одеси від 23 вересня 2015 року, (курс НБУ на 23 вересня 2015 року дорівнював 21,7386 грн за 1 (один) долар США), що становить 493 183,40 грн.
Вказані висновки суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Судами встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної Інспекції в Одеській області були зареєстровані, надані фізичною особою - замовником ОСОБА_6, наступні документи: Інспекцією ДАБК в Одеській області у 2012 році за №ОД08312121594 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт щодо «Реконструкції квартири №20 з надбудовою 3-го поверху без зміни цільового призначення»; Інспекцією ДАБК в Одеській області у 2013 році за № ОД083130640876 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт щодо «Реконструкції квартири №20 з надбудовою 3-го поверху без зміни цільового призначення»; Інспекцією ДАБК в Одеській області у 2013 році за № ОД083130650213 зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт щодо «Реконструкції квартири №1-А та частини квартири №1 в окрему квартиру №1-А з надбудовою без зміни функціонального призначення зовнішніх геометричних розмірів»; Інспекцією ДАБК в Одеській області у 2013 році за № ОД143130770711 зареєстрована декларація про готовність об'єкту до експлуатації щодо «Реконструкції квартири №20 з надбудовою 3-го поверху без зміни цільового призначення»; Інспекцією ДАБК в Одеській області у 2013 році за № ОД14313 0910102 зареєстрована декларація про готовність об'єкту до експлуатації «Реконструкції квартири №1-А та частини квартири квартиру №1-А з надбудовою без зміни функціонального призначення та зовнішніх геометричних розмірів».
Департаментом ДАБІ в Одеській області у 2014 році за №ОД082142720301 була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт щодо «Реконструкції нежилих напівпідвальних приміщень, які розташовані в цокольному поверсі без зміни цільового призначення об'єкта, з реконструкцією існуючого вхідного вузла».
Департаментом ДАБІ в Одеській області у 2014 році за №ОД082142720301 була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт щодо «Реконструкції нежилих напівпідвальних при. розташовані в цокольному поверсі без зміни цільового призначення об'єкта, з реконструкцією існуючого вхідного вузла».
Департаментом ДАБІ в Одеській області у 2014 році за №ОД143141250609 була зареєстрована декларація про готовність об'єкту до експлуатації щодо «Реконструкції квартири №1-А та частини квартири квартиру №1-А з надбудовою без зміни функціонального призначення зовнішніх геометричних розмірів».
Департаментом ДАБІ в Одеській області у 2015 році за №ОДЮ2150770226 було зареєстровано зміну даних у декларації про початок виконання будівельних робіт щодо «Реконструкції нежилих напівпідвальних приміщень, які розташовані в цокольному поверсі без зміни цільового призначення об'єкта, з реконструкцією існуючого вхідного вузла (а.с. 242).
27 листопада 2012 року позивач уклав з інспекцією з благоустрою міста Одеської міської ряди договір № 153 на тимчасове порушення існуючого благоустрою території міста Одеси, з подальшим його відновленням та отримав право на встановлення тимчасового огородження з метою реконструкції об'єкта нерухомості (а.с. 248).
На запит суду щодо оформлення ОСОБА_6 паспорту фасаду будинку АДРЕСА_1 надано відповідну копію (а.с. 231-238).
ОСОБА_6, який шукав працівника щодо здійснення фасадних робіт, знайомим ОСОБА_8 була запропонована кандидатура відповідача ОСОБА_7
Відповідачем на електронну поштову адресу були направлені 19 липня 2013 року та 22 липня 2013 року електронні листи з кошторисом фасадних робіт, згідно з яким загальна кошторисна вартість будівельних робіт склала суму у розмірі 166 326,20 грн (а.с. 244-247).
Згідно дослідженому місцевим судом оригіналу розписки відповідача, ОСОБА_7 отримав під розписку за період починаючи з 27 липня 2013 року по 28 листопада 2013 року грошові кошти на придбання будівельних матеріалів та здійснення фасадних робіт всього 7 100 доларів США та 58 700 грн (а.с. 13-14).
Після цього відповідач припинив виконання взятих на себе за договором підряду обов'язків.
12 лютого 2014 року при перевірці якості виконаних відповідачем робіт між позивачем та ОСОБА_9 був складений дефектний акт на капітальний ремонт, яким було встановлено факт неякісності та дефектності виконаних робіт ОСОБА_7 та неможливості закінчення та приведення фасаду до стану придатному до експлуатації без попереднього демонтажу виконаного утеплення фасаду, декоративних елементів, розбору бетонного карнизу, відбивки штукатурки з поверхонь цегляних стін та стель тощо (а.с. 44-48).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 1 лютого 2014 року, виконаного ТОВ «Одеський регіональний центр незалежних експертиз» на підставі ухвали суду від 19 червня 2014 року, виконані відповідачем будівельні роботи, не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва та фасад житлового будинку № АДРЕСА_1 потребує виконання робіт з часткового демонтажу існуючих елементів, виконаних відповідачем, для приведення його до стану, придатному до використання та відповідному вимогам норм і стандартів у галузі будівництва (а.с. 142-185). Вартість робіт з демонтажу існуючих будівельних елементів, виконаних відповідачем, робіт з відновлюваного ремонту для приведення фасаду у стан, придатний до експлуатації та відповідних норм та стандартів у галузі будівництва, відповідно до висновку експерта склав з урахуванням ПДВ 295 543,49 грн.
Разом з тим, в ході розгляду справи судом, відповідаючи на запитання сторони відповідача, експерт ОСОБА_10, не змогла надати пояснення з приводу обґрунтованості здійснення певного виду робіт (зокрема - розбирання монолітних бетонних карнизів, розбирання водостічних труб з листової сталі з землі і риштовання, налаштування водостічних труб, колін, відливів і воронок з готових елементів, ремонт місць перетину покрівлі - п.п. 19, 71, 72, 83), сукупна вартість яких згідно відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 експертизи з урахуванням ПДВ складає 1 632,44 грн.
Відповідачу та його представнику було роз'яснено право заявити клопотання про призначення проведення додаткової та/або повторної експертизи, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним та/або якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Разом з тим, представник відповідача зауважив, що подача клопотання про призначення проведення таких експертиз не є обов'язком відповідача.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші прав зчини згідно до положень п.1 ч.2 ст.11 ЦК України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості - ч. 1 ст. 627 ЦПК України.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За договором підряду відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником - ч. 1 ст. 844 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, як кожного окремо, так і у їх сукупності, повно встановивши на їх основі обставини справи з урахуванням наведених норм, суд першої інстанції, з висновками якого обґрунтовано погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що 27 липня 2013 року між сторонами виникли правовідносини з приводу договору підряду, відповідно до яких відповідач зобов'язався здійснити реконструкцію фасаду будинку АДРЕСА_1 відповідно до орієнтовного кошторису на загальну суму 166 326,20 грн, складеного ОСОБА_7 та надісланим ОСОБА_6 електронною поштою, на виконання чого відповідач отримав від позивача всього 7 100 доларів США та 58 700 грн, але виконав реконструкцію не в повному обсязі та неналежним чином.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника - ч. 3 ст. 849 ЦК України.
Замовник відповідно до ч.2 ст. 852 ЦК України має право за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Збитками відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для визнання укладеним договору підряду між сторонами та його розірвання, стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат, які позивач мусить зробити для відновлення порушеного права.
Звертаючись до суду з даним позовом та збільшуючи заявлені вимоги позивач просив стягнути збитки в розмірі еквівалентному 22 813 доларів США, саме у гривнях відповідно до курсу НБУ на момент винесення рішення у справі.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов'язання встановлює завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.
Зобов'язання, яке зводиться до сплати грошей - є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Сума грошового зобов'язання була визначена у висновку експерта в умовних одиницях та становить - 22 913 доларів США.
Оскільки, сума у розмірі 1 632 грн, що складає 126,01 доларів США за курсом 12,9552 грн за 1 долар США станом на 1 жовтня 2014 року - сукупна вартість робіт згідно кошторису, не прийнята судом першої інстанції до уваги та не оскаржувалася позивачем, то апеляційний суд правильно виходив з того, що загальна сума реальних збитків складає 22 686, 99 доларів США.
Відповідно до ч. 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Змінюючи рішення місцевого суду в частині розміру стягнутих збитків, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що більша частка авансування була проведена в доларах США (про що свідчать розписки відповідача т.1 а.с.13-14), ремонтно-відновлювальні роботи не виконувалися, а курс долара суттєво зріс, проведеною судовою експертизою було визначено, що з метою відшкодування позивачу реальної вартості понесених збитків, суму грошового зобов'язання необхідно визначити в доларах США, у зв'язку із чим, на момент винесення рішення Суворовським районним судом м. Одеси стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 підлягала сума у розмірі, еквівалентному 22 686,99 доларів США, у гривнях, за офіційним курсом НБУ на момент ухвалення рішення Суворовським районним судом м. Одеси від 23 вересня 2015 року, (курс НБУ на 23 вересня 2015 року дорівнював 21,7386 грн за 1 (один) долар США), що становить 493183,40 грн.
Встановивши факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, суд першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині правильно застосував правові норми.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для його зміни в частині розміру стягнутих на користь позивача збитків, а також щодо відсутності правових підстав для його скасування в іншій частині.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції та місцевим судом у незміненій частині норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків апеляційного суду та висновків місцевого суду у незміненій частині, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних рішень. При вирішенні даної справи апеляційним судом та судом першої інстанції у незміненій частині правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Доводи, наведені в касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх оцінки.
За таких обставин, відповідно до ст. 337 ЦПК України касаційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржувані рішення місцевого та апеляційного судів без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2016 року у незміненій апеляційним судом частині, рішення апеляційного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
О.С. Ткачук
Судді:
В.С. Висоцька
Є.П. Євграфова
О.В. Умнова
І.М. Фаловська
