Верховний
Суд
УХВАЛА
25 січня 2018 року
м. Київ
справа № 916/4693/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.
за участі секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс"
про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2017
(головуючий - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Шевчук С.Р.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет, спору на стороні відповідача:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Блек Сі Ріелті Груп",
2.Публічне акціонерне товариство "Ринок Малиновський"
3.Публічне акціонерне товариство "Туристично-виробнича фірма "Чорне море"
4. Публічне акціонерне товариство "Чорноморська транспортна компанія
про стягнення 1 047 688 897, 41 грн.,
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
про внесення змін до договору,
за участю представників сторін:
позивача - Гей В.Г.;
відповідача - не з'явився;
третьої особи-1 - не з'явився;
третьої особи-2 - не з'явився;
третьої особи-3 - не з'явився;
третьої особи-4 - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Суд мотивував ухвалу тим, що до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а клопотання відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги є необґрунтованим, оскільки заявник не надав жодних доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану товариства і відсутності грошових коштів на його рахунках.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" оскаржило її в касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" залишено без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 - без змін.
В постанові суд касаційної інстанції послався на те, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на звільнення (відстрочення) від сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість заявника виконати вимоги закону в частині сплати судового збору, а доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" як в суді апеляційної інстанції, так і в суді касаційної інстанції, не підтверджені жодними документами, які б могли бути оцінені судом в якості наявності підстав для задоволення його клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. У зв'язку з цим, касаційна інстанція визнала обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" на підставі п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" 06.12.2017 звернулось до суду із заявою про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2017 (в порядку ст. 89 ГПК України в редакції до 15.12.2017). В заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" просить суд роз'яснити які обставини свідчать про об'єктивну неможливість заявника виконати вимоги закону в частині сплати судового збору, та які документи необхідно надати заявнику на підтвердження цих обставин.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 17.01.2018 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.01.2018.
Розглянувши матеріали поданої заяви, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 245 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Виходячи із змісту статті 245 ГПК України роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Колегія суддів дійшла висновку, що заявлена вимога про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2017 у справі не стосується неточностей формулювань, не доводить неясність судового акта, а так само неможливість чи утруднення розуміння висловлених судом висновків.
Викладені у заяві питання фактично полягають не у наданні роз'яснення, що стосується змісту прийнятої судом касаційної інстанції постанови у справі, а стосовно необхідності визначення судом обставин об'єктивної неможливості виконання заявником вимоги закону в частині сплати судового збору та відповідних документів, які підтверджують ці обставини. Вимога заявника фактично зводиться до необхідності надання консультацій і роз'яснень з правових питань, що не може бути підставою для роз'яснення постанови.
Отже, порушені заявником питання виходять за межі правового регулювання ст.245 ГПК України.
Враховуючи те, що текст постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2017 викладений повно, чітко та зрозуміло, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 245, 318 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" про роз'яснення постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2017 у справі № 916/4693/15 - відмовити.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Г. Вронська
