КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"21" травня 2018 р. Справа№ 910/4518/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Верховця А.А.
Пантелієнка В.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2
на рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2018
у справі № 910/4518/16
за позовною заявою ОСОБА_2
до приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"
про стягнення заборгованості по заробітній платі
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4518/16 відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги та скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4518/16 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу залишити без руху на підставі наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Пунктом 2 частини 3 статті 258 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.
Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній до 01.09.2015, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
З 01.09.2015 ця категорія пільговиків звужена. Так, за пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у редакції, яка діє з 01.09.2015, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, починаючи з 01.09.2015, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Зазначеної позиції притримувався Верховний Суд України в постанові від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати 3 908, 04 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 23.10.2015 по день постановлення рішення.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Водночас, вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та компенсації за втрату частини заробітної плати не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими вимогами.
Пунктом 1 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на подання позовної заяви) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи норми Закону України "Про судовий збір" та вищевказану позицію Верховного Суду України, за вимоги щодо стягнення з ПАТ "Азовелектросталь" середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за втрату частини заробітної плати заявниця мала б сплатити судовий збір у обсязі та порядку, передбаченому Законом України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено до стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати в сумі 3 908,04 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (за період з 23.10.2015 і по день ухвалення судового рішення) проте без визначення конкретної суми. Суд відмовив у задоволенні позовних вимог без визначення та встановлення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Проте, як вбачається з розрахунку наданого представником боржника, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 13 084,12 грн.
В суді першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2016).
Відповідно до пп. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) в даному випадку за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, при поданні даної апеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 067,00 грн. Докази сплати судового збору в розмірі 2 067,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Отже, судовий збір не сплачено у встановленому розмірі та порядку відповідно до Закону України ,,Про судовий збір".
Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору в розмірі 2 067,00 грн.
При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Тобто відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України у разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, тому розгляд клопотання заявника про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого на подання апеляційної скарги, є недоречним, у зв'язку з чим вказане клопотання буде розглянуте у подальшому.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.03.2018 у справі № 910/4518/16 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Київському апеляційному господарському суду доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі - протягом 10 днів з дня вручення апелянту копії даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити ОСОБА_2, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді А.А. Верховець
В.О. Пантелієнко