Ухвала
Іменем України
14 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 628/4025/13-к
Провадження № 51 3258 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220370001664 від 30 березня 2014 року щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янська Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 вересня 2012 року за ст. 311 ч. 1, ст. 317 ч. 1, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки,
за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України,
за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на вирок Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_6
встановив:
Вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 27 квітня 2016 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 18 вересня 2012 року до призначеного за даним вироком остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю вироків призначено у виді позбавлення волі на строк 11 років.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2016 року апеляційні скарги прокурора, ОСОБА_6 та його захисників адвокатів ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.
На вказані вирок та ухвалу засуджений ОСОБА_6 і потерпілі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 подали касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ, при цьому засуджений ОСОБА_6 заявив клопотання про його участь у судовому засіданні, яке ухвалою ВССУ від 20 жовтня 2017 року було задоволено.
Відповідно до вимог положень параграфу 3 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року вказане кримінальне провадження було передано до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року призначено касаційний розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на 11 годину 14 червня 2018 року та вказано доставити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання Касаційного кримінального суду Верховного Суду для участі у касаційному розгляді на зазначені дату та годину. Виконання ухвали в частині засудженого ОСОБА_6 конвоювання до зали судових засідань було покладено на командувача Національної гвардії України та Департамент організаційного забезпечення діяльності служб Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України.
14 травня 2018 року на електронну адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшов лист від начальника Державної установи «Селидівська виправна колонія (№ 82)» про те, що засудженого ОСОБА_6 06 грудня 2017 року етаповано до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» на виконання ухвали ВССУ від 17 листопада 2017 року.
Проте, 14 червня 2018 року засуджений ОСОБА_6 до Верховного Суду доставлений не був. Будь-якої інформації щодо неможливості виконати ухвалу в частині конвоювання засудженого ОСОБА_6 на адресу касаційного суду не надходило.
Заслухавши думку захисника про необхідність виклику засудженого в судове засідання, аналогічну думку прокурора, колегія суддів, виходячи з положень ст. 430 ч. 4 КПК України, вважає за необхідне повторно викликати в судове засідання до Касаційного кримінального суду Верховного Суду засудженого ОСОБА_6 та розгляд кримінального провадження відкласти.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 434, 441 КПК України, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд
постановив:
Розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у касаційній інстанції відкласти на 11 годину 04 липня 2018 року, про що повідомити учасників судового провадження.
Доставити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання Касаційного кримінального суду Верховного Суду (м.Київ, вул. П.Орлика, 4-а) для участі у касаційному розгляді на 11 годину 04 липня 2018 року.
Виконання ухвали в частині конвоювання засудженого ОСОБА_6 до зали судових засідань покласти на командувача Національної гвардії України та Департамент організаційного забезпечення діяльності служб Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції України.
Ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
