Справа № 352/748/18
Провадження № 1-кп/352/173/18
У Х В А Л А
25 червня 2018 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду заяву захисника обвинуваченого про відвід прокурора в рамках кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 301 ч. 4 КК України,
В С Т А Н О В И В :
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заявив відвід процесуальному прокурору ОСОБА_3 , який підтримує державне обвинувачення в даному кримінальному провадженні. Заявлений відвід мотивує необ`єктивним і упередженим ставленням останнього щодо його підзахисного, які виразились у клопотанні прокурора про те, що ОСОБА_4 в період з 24.03.2018 р. по 06.04.2018 р. та 26.03.2018 р. порушував встановлений щодо нього режим цілодобового домашнього арешту, що є підставою, на його думку, для обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Дані обставини прокурором перевірені не були та являються його упередженими припущеннями. Натомість 24.03.2018 р. та 26.03.2018 р. його підзахисний дійсно покидав постійне місце проживання проте з дозволу слідчого ОСОБА_6 про що є докази в матеріалах справи, а в період з 24.03.2018 р. по 06.04.2018 р. ОСОБА_4 дійсно працював в ДП «Ямниця», проте виконував роботу за місцем проживання. Такі нібито порушення були виявлені прокурором аж через два місяці після їхнього нібито скоєння і невідомо чому не були подані під час розгляду клопотання про заміну ОСОБА_4 запобіжного заходу 06.04.2018р., яке відбулося майже через два тижні після нібито вчинених порушень.
Крім того, звертаючись до суду з клопотання про обрання його підзахисному міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обгрунтовуючи його тим, що ОСОБА_4 здійснюється вплив на свідка ОСОБА_7 , прокурором ОСОБА_3 було проігноровано той факт, що саме остання намагалася спровокувати конфлікт та оговорити ОСОБА_4 в її побитті. Проведеною перевіркою працівниками поліції ОСОБА_7 було винесено офіційне застереження про недопустимість антигромадської поведінки. Проте, прокурор ОСОБА_3 цей факт проігнорував і безпідставно вважає, що ОСОБА_7 таким чином впливав на свідка. При цьому прокурору ОСОБА_3 достеменно відомо, що Тисменицьким райсудом розглядається цивільна справа про поділ майна подружжя і саме ОСОБА_7 через вітчима ОСОБА_8 намагається вплинути на хід судового розгляду шляхом сприяння тримання його підзахисного під вартою.
Поряд із вищенаведеним, 01.06.2018 р. ОСОБА_4 звернувся до прокурора ОСОБА_3 з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки не всі копії вдалося прочитати, проте останнім в задоволенні його клопотання було відмовлено, чим грубо порушено його процесуальні права, як обвинуваченого. Таким чином вважає, що прокурор ОСОБА_3 ставить занадто упереджено до його підзахисного, однобоко трактує факти. Окрім того, такі дії прокурора вважає беззаперечним доказом того, що він виконує процесуальні обов`язки недобросовісно.
Крім того, 12.06.2018 р. Тисменицьким райсудом було винесено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Незважаючи на надані беззаперечні докази відсутності порушень режиму домашнього арешту та впливу на свідків, та відповідно відсутності ризиків, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, 20.06.2018 р. прокурор ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу. За таких обставин вважає, що прокурор особисто зацікавлений у триманні його підзахисного під вартою, ставиться до нього упереджено, намагається використати запобіжний захід для чинення морального тиску на ОСОБА_4 .
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та його підзахисний обвинувачений ОСОБА_4 подану заяву про відвід прокурора підтримали, просили її задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечив, вважають її мотиви надуманими та упередженими.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження з приводу поданої заяви про відвід процесуального прокурора в рамках даного кримінального провадження, суд приходить до переконання, що в її задоволенні слід відмовити, з наступних підстав.
Статтею 77 КПК Українивизначено вичерпний перелік підстав для відводу прокурора та слідчого. Так, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
В той же час заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними вище нормамиКПК України, а фактично подана заява зводиться до необґрунтованих припущень захисника ОСОБА_5 про особисту зацікавленість прокурора в упередженому розгляді вказаного кримінального провадження щодо його підзахисного, що в свою чергу не може бути підставою для відводу прокурора.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що заява захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5 про відвід процесуального прокурора ОСОБА_3 до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5 про відвід процесаульного прокурора ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 301 ч. 4 КК України - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
